Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№4(9) // 2008

 

Обкладинка

 

1. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Консолідація та інтеграція зусиль фахівців, що працюють з проблеми СНІДу/нейроСНІДу, з метою створення національної програми із запобігання і лікування ВІЛ-інфекції

І.М. ДЕРЕВ

Представлено програму створення єдиного мiждисциплiнарного концептуального простору з проблеми нейроСНІДу як ефективного проекту розробки стратегiчних нацiональних планiв боротьби з ВІЛ/СНІДом за допомогою телемедицини, в основi якої лежить аналiз власного 13-рiчного досвiду роботи з 6750 ВІЛ-iнфiкованими пацiєнтами на рiзних стадiях захворювання, консультативно-методичної роботи, педагогiчної практики.

Ключові слова: телемедицина, нейроСНІД, телеконсультування, дистанцiйне навчання, мультидисцiплинарний пiдхiд.

 

Консолидация и интеграция усилий специалистов, работающих по проблеме СПИДа/нейроСПИДа, с целью создания национальной программы по предотвращению и лечению ВИЧ-инфекции

И.Н. ДЕРЕВЯНКО

Представлена программа создания единого междисциплинарного концептуального пространства по проблеме нейроСПИДа как эффективного проекта разработки стратегических национальных планов борьбы с ВИЧ/СПИДом при помощи телемедицины, в основе которой лежит анализ собственного 13-летнего опыта работы с 6750 ВИЧ-инфицированными пациентами на различных стадиях заболевания, консультативно-методической работы, педагогической практики.

Ключевые слова: телемедицина, нейроСПИД, телеконсультирование, дистанционное обучение, мультидисциплинарный подход.

2. ЛЕКЦІЇ

 

Гетеротопія головного мозку: діагностичний і генетичний аспекти

В.І. ЦИМБАЛЮК, Л.Д. ПІЧКУР, О.Л. ПІЧКУР, Л.А. МИРОНЯК

Широке застосування останніми роками магнітно-резонансної томографії головного мозку і розкриття молекулярно-генетичних механізмів, які лежать в основі виникнення вад розвитку центральної нервової системи (ЦНС), дають змогу діагностувати нові, раніше не вивчені, мальформації ЦНС. Всебічне вивчення таких випадків дало можливість не тільки пояснити походження окремих видів епілепсії і розробити принципово нову тактику їх лікування, а й визначити типи успадковування цих форм, піднявши на якісно новий рівень медико-генетичне консультування таких сімей. Класичним прикладом вад розвитку ЦНС є так звані фокальні коркові дисплазії, пов’язані з порушенням процесів міграції попередників нейронів у ранній період ембріонального розвитку. В статті наведено класифікацію гетеротопій головного мозку та опис випадку сімейної субепендимальної (нодулярної) гетеротопії.

Ключові слова: гетеротопія, діагностика, магнітно-резонансна томографія, генетика.

 

Гетеротопия головного мозга: диагностический и генетический аспекты

В.И. ЦЫМБАЛЮК, Л.Д. ПИЧКУР, А.Л. ПИЧКУР, Л.А. МИРОНЯК

Широкое использование в последние годы магнитно-резонансной томографии головного мозга и раскрытие молекулярно-генетических механизмов, лежащих в основе возникновения пороков развития центральной нервной системы (ЦНС), позволяют диагностировать новые, ранее не изученные, мальформации ЦНС.
Всестороннее изучение таких случаев позволило не только объяснить происхождение некоторых форм эпилепсии и разработать принципиально новую тактику их лечения, но и определить типы наследования этих форм, подняв на качественно новый уровень медико-генетическое консультирование таких семей. Классическим примером пороков развития ЦНС являются так называемые фокальные корковые дисплазии, связанные с нарушением процессов миграции предшественников нейронов в ранний период эмбрионального развития.
В статье приведены классификация гетеротопий коры мозга, описание случая семейной субэпендимальной гетеротопии.

Ключевые слова: гетеротопия, диагностика, магнитно-резонансная томография, генетика.

3. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Сучасні методи діагностики у пацієнтів із вертеброгенними болями в спині

Н.М. ГРИЦАЙ, В.А. ПІНЧУК, В.М. ПІНЧУК, К.А. ТАРЯНИК

У сучасних умовах виникла необхідність систематизувати численні опитувальники, тести та шкали, які використовуються для об’єктивної оцінки стану пацієнтів із вертеброгенними болями у спині. Запропоновані міжнародні шкали можуть бути корисними в практиці лікарів та при проведенні наукових досліджень.

Ключові слова: діагностика вертеброгенних болів у спині, тести, шкали.

 

Современные методы диагностики у пациентов с вертеброгенными болями в спине

Н.Н. ГРИЦАЙ, В.А. ПИНЧУК, В.Н. ПИНЧУК, Е.А. ТАРЯНИК

В современных условиях возникла необходимость систематизировать многочисленные опросники, тесты и шкалы, которые используют для объективной оценки состояния пациентов с вертеброгенными болями в спине. Предложенные международные шкалы могут быть полезными в практике врачей и при проведении научных исследований.

Ключевые слова: диагностика вертеброгенных болей в спине, тесты, шкалы.

4. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Ізольовані церебральні васкуліти: міф чи реальність?

В.В. ПОНОМАРЬОВ, Н.Є. АЛЕЙНИКОВА

Наведено результати клініко-лабораторного й інструментального обстеження 6 хворих з ізольованим церебральним васкулітом. Встановлено, що клінічні вияви хвороби неспецифічні і пов’язані з формуванням множинних лакунарних інфарктів у сірій і білій речовині головного мозку. Виявлено, що захворювання має автоімунний генез, для нього характерні рецидивний перебіг, позитивні тести на антинуклеарні та анти-ДНК антитіла (80 % випадків), а також вогнищеві ураження мозку, за даними магнітно-резонансної томографії. Вогнища асиметричні і множинні, їхні діаметри не перевищують 30 мм, не мають ознак перифокального набряку, здатні накопичувати контраст. Обговорено питання диференційної діагностики, значущість комплексного обстеження, особливо молодих людей. Наведено позитивні результати терапії та прогноз після тривалого призначення глюкокортикостероїдів.

Ключові слова: ізольовані церебральні васкуліти, діагностика, лікування.

 

Изолированные церебральные васкулиты: миф или реальность?

В.В. ПОНОМАРЁВ, Н.Е. АЛЕЙНИКОВА

Представлены результаты клинико-лабораторного и инструментального обследования 6 больных с изолированным церебральным васкулитом. Установлено, что клинические проявления заболевания неспецифичны и связаны с формированием множественных лакунарных инфарктов в сером и белом веществе головного мозга. Выявлено, что заболевание имеет аутоиммунный генез и характеризуется рецидивирующим течением, положительными тестами на антинуклеарные и анти-ДНК антитела (80 % случаев), а также очаговым поражением мозга по данным магнитно-резонансной томографии. Очаги имеют асимметричный и множественный характер, их диаметры не превышают 30 мм, без признаков перифокального отека и способны к накоплению контраста.
Обсуждаются вопросы дифференциальной диагностики, значимость комплексного обследования, особенно у лиц молодого возраста. Приводятся положительные результаты терапии и прогноз после длительного назначения глюкокортикостероидов.

Ключевые слова: изолированные церебральные васкулиты, диагностика, лечение.

5. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Варикоз епідуральних вен як причина попереково-крижового радикуліту. Особливості діагностики та нейрохірургічного лікування

Є.І. СЛИНЬКО, О.М. ХОНДА, С.С. ШИНКАРЮК

Мета — вивчити клінічний перебіг варикозу епідуральних вен, проаналізувати результати лікування.
Матеріали і методи. Ретроспективне дослідження включало 42 хворих з варикозом епідуральних вен попереково-крижового відділу хребта: у 25 хворих діагностовано сегментарний варикоз епідуральних вен, у 14 — локальний варикоз, у 3 — поширений варикоз. У всіх хворих з підозрою на варикоз епідуральних вен за данимимагнітно-резонансної томографії діагноз був підтверджений методом веноспондилографії.
Результати. Варикоз епідуральних вен був представлений розширенням вен невідомої природи: епідуральні простори займали до 12—17 % площі хребтового каналу (норма — 3—4 %). Усім хворим проведено хірургічне лікування — коагуляцію вен, декомпресію невральних структур. Тотальне мікрохірургічне вимикання варикозних вен виконано у всіх 25 хворих із сегментарним варикозом, у 9 з 14 хворих з локальним варикозом, у 5 — із субтотальним. Віддалені результати свідчать про вилікування чи поліпшення в 6 хворих із сегментарним варикозом, у 12 — з локальним і в 2 — з поширеним варикозом.
Висновки. Для діагностики варикозу епідуральних вен і встановлення його типу необхідне застосування комплексу діагностичних методів, що включає веноспондилографію. Ретельний добір хворих для оперативного лікування з урахуванням типу варикозу і застосування мікрохірургічної техніки дають змогу отримати добрі безпосередні і віддалені результати.

Ключові слова: варикоз епідуральних вен, неврологічна симптоматика, веноспондилографія, радикулярна компресія, лікування, результати.

 

Варикоз эпидуральных вен как причина пояснично-крестцового радикулита. Особенности диагностики и нейрохирургического лечения

Е.И. СЛЫНЬКО, А.Н. ХОНДА, С.С. ШИНКАРЮК

Цель — изучить клиническое течение варикоза эпидуральных вен, проанализировать результаты лечения.
Материалы и методы. Ретроспективное исследование включало 42 больных с варикозом эпидуральных вен пояснично-крестцового отдела позвоночника: у 25 больных диагностирован сегментарный варикоз эпидуральных вен, у 14 — локальный варикоз, у 3 — распространенный варикоз. У всех больных с подозрением на варикоз эпидуральных вен по данным магнитно-резонансной томографии диагноз был подтвержден методом веноспондилографии.
Результаты. Варикоз эпидуральных вен был представлен расширением вен неизвестной природы: эпидуральные пространства занимали до 12—17 % площади позвоночного канала (норма — 3—4 %). Всем больным проведено хирургическое лечение — коагуляцию вен, декомпрессию невральных структур. Тотальное микро-хирургическое выключение варикозных вен выполнено у всех 25 больных с сегментарным варикозом, у 9 из 14 больных с локальным варикозом, у 5 — с субтотальным. Отдаленные результаты свидетельствуют об излечении или улучшении у 6 больных с сегментарным варикозом, у 12 — с локальным и у 2 — с распространенным варикозом.
Выводы. Для диагностики варикоза эпидуральных вен и установления его типа необходимо применение комплекса диагностических методов, включающего веноспондилографию. Тщательный отбор больных для оперативного лечения с учетом типа варикоза и применение микрохирургической техники позволяют добиться хороших непосредственных и отдаленных результатов.

Ключевые слова: варикоз эпидуральных вен, неврологическая симптоматика, веноспондилография, радикулярная компрессия, лечение, результаты.

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Клініко-епідеміологічні особливості полісезонних нейроінфекцій на Закарпатті

Б.А. БУЛЕЦА, О.Р. ПУЛИК, Б.І. БУЛЕЗА, Ю.А. ТУРАК, Л.Л ЧЕРНЯК, В.В. ЛАШЕК, I.O. ЧУЛЕЙ, Е.В. СВЕРЕНЯК, Л.Н. ПАК, П.О. КАРПІНСЬКИЙ, М.В. ГИРЯВЕЦ

Мета — вивчити частоту і сезонність нейроінфекцій на Закарпатті.
Матеріали і методи. У неврологічних стаціонарах районних лікарень і в обласній клінічній лікарні за період 2005—2007 рр. обстежено 286 хворих з різними формами нейроінфекції.
Результати. Сезонні менінгіти виявлено у 60 хворих, гнійні — у 40, енцефаліти — у 42, менінгоенцефаліти — у 20, мієліти — у 6, гострий розсіяний енцефаломієліт — у 18, енцефаломієлополірадикулоневропатії — у 8, хворобу Гієна — Барре— у 6, енцефалітичні реакції та менінгізм — у 86 хворих.
Встановлено, що нейроінфекції частіше спостерігали серед міського населення; частіше у жінок, ніж у чоловіків; частіше навесні, ніж в інші пори року. Найбільшу кількість нейроінфекцій було зареєстровано у низинних районах Закарпаття.
Висновки. Нейроінфекція на Закарпатті зустрічається в будь-яку пору року. В гірських районах вища частота менінгітів, у низинних — енцефалітів. Усім пацієнтам, які перехворіли на нейроінфекцію, необхідно проводити через 2—3 міс протирецидивне лікування.

Ключові слова: нейроінфекція, менінгіт, енцефаліт, енцефаломієліт.

 

Клинико-эпидемиологические особенности полисезонных нейроинфекций на Закарпатье

Б.А. БУЛЕЦА, А.Р. ПУЛЫК, Б.И. БУЛЕЗА, Ю.А. ТУРАК, Л.Л. ЧЕРНЯК, В.В. ЛАШЕК, И.О. ЧУЛЕЙ, Э.В. СВЕРЕНЯК, Л.Н. ПАК, П.О. КАРПИНСКИЙ, М.В. ГИРЯВЕЦ

Цель — изучить частоту и сезонность нейроинфекций на Закарпатье.
Материалы и методы. В районных неврологических стационарах и областной клинической больнице, за период 2005—2007 гг. обследовано 286 больных с различными формами нейроинфекций.
Результаты. Сезонные менингиты выявлены у 60 больных, гнойные — у 40, энцефалиты — у 42, менингоэнцефалиты — у 20, миелиты — у 6, острый рассеянный энцефаломиелит — у 18, энцефаломиелополирадикулоневропатии — у 8, болезнь Гиена — Барре— у 6, энцефалитические реакции и менингизм — у 86 больных.
Установлено, что нейроинфекции чаще наблюдались среди городского населения; чаще у женщин, чем у мужчин; чаще весной, чем в другие времена года. Наибольшее количество нейроинфекций было зарегистрировано в низинных районах Закарпатья.
Выводы. Нейроинфекции на Закарпатье встречаются в любой период года, чаще весной. Число болеющих уменьшилось за последние три года. Всем переболевшим нейроинфекцией пациентам необходимо проводить через 2—3 мес противорецидивное лечение.

Ключевые слова: нейроинфекция, менингит, энцефалит, энцефаломиелит.

7. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Фібриляція передсердь як предиктор несприятливого функціонального наслідку ішемічного інсульту

О.Д. ШУЛЬГА

Мета — з'ясувати вплив фібриляції передсердь (ФП) на ступінь неврологічного дефіциту та функціональний наслідок у пацієнтів з ішемічним інсультом.
Матеріали і методи. Обстежено 105 пацієнтів, які перебували на лікуванні в неврологічному відділенні Луцької міської клінічної лікарні. Хворих було розподілено на дві групи. Групу з ФП становили 34 (32,38 %) пацієнти, середній вік — (60,71 ± 1,51) року, групу без ФП — 71 (67,62 %), середній вік — (60,70 ± 0,98) року. Порівнювали основні клінічні характеристики та наслідок інсульту в обох групах.
Результати. Групи відрізнялися за такими показниками: стан свідомості під час госпіталізації за шкалою ком Глазго ((13,32 ± 0,3) бала у пацієнтів з ФП проти (14,29 ± 0,17) бала — без ФП, p < 0,005), ступінь неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS (відповідно (10,11 ± 0,90) та (7,32 ± 0,49) бала, p < 0,005) та наслідок ішемічного інсульту за шкалою Ренкіна ((3 ± 0,25) і (2,49 ± 0,16) бала, p < 0,05). ФП була предиктором тяжкого неврологічного дефіциту та несприятливого функціонального наслідку.
Висновки. Установлено високу частоту ФП у пацієнтів з ішемічним інсультом. ФП впливає на ступінь неврологічного дефіциту і наслідок ішемічного інсульту, тому необхідно запобігати розвитку аритмій серця у цих пацієнтів.

Ключові слова: ішемічний інсульт, фібриляція передсердь, наслідок.

 

Фибрилляция предсердий как предиктор неблагоприятного функционального исхода ишемического инсульта

О.Д. ШУЛЬГА

Цель — изучить влияние фибрилляции предсердий (ФП) на неврологический дефицит и функциональный исход у пациентов с ишемическим инсультом.
Материалы и методы. Обследовали 105 пациентов, которые находились на лечении в неврологическом отделении Луцкой городской клинической больницы. Больные были разделены на две группы. Группу с ФП составили 34 (32,38 %) пациента, средний возраст — (60,71 ± 1,51) года, группу без ФП — 71 (67,62 %), средний возраст — (60,70 ± 0,98) года. Сравнивали основные клинические характеристики больных и исход инсульта в обеих группах.
Результаты. Группы различались по следующим показателям: состояние сознания при поступлении по шкале ком Глазго ((13,32 ± 0,3) бала у пациентов с ФП по сравнению с (14,29 ± 0,17) балла без ФП, p < 0,005), степень неврологического дефицита по шкале NIHSS (соответственно (10,11 ± 0,90) и (7,32 ± 0,49) балла, p < 0,005) и исход ишемического инсульта по шкале Ренкина ((3 ± 0,25) и (2,49 ± 0,16) балла, p < 0,05). ФП была предиктором тяжелого неврологического дефицита и неблагоприятного функционального исхода.
Выводы. Установлена высокая частота ФП у пациентов с ишемическим инсультом. ФП влияет на степень неврологического дефицита и исход ишемического инсульта, поэтому необходимо предупреждать развитие аритмий сердца у таких пациентов.

Ключевые слова: ишемический инсульт, фибрилляция предсердий, исход.

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Парціально-генералізована епілепсія з когнітивними розладами: характеристика вмісту теплового τ-протеїну

Є.В. ЛЕКОМЦЕВА, Т.В. ГОРБАЧ, Г.І. ВАКУЛІК-ГУБІНА

Мета — вивчити вміст теплового τ-протеїну в крові хворих з парціально-генералізованою епілепсією і когнітивними розладами у період між нападами.
Матеріали і методи. Обстежено 18 хворих на фармакорезистентну парціально-генералізовану епілепсію з когнітивними розладами і психічними порушеннями. Рівень τ-протеїну визначали імунофлюоресцентним методом з використанням первинних і вторинних моноклональних антитіл.
Результати. Фосфопротеїн тау аксонального походження являє собою розщеплений τ-протеїн з молекулярною масою 32—50 кДа. Виявляється в крові як у фосфорильованій, так і в нефосфорильованій формі. У 6 (33 %) хворих спостерігали парціально-генералізовані напади, у 12 (66 %) — поліморфні. В усіх хворих виявлено значні зміни психіки.
Висновки. У хворих на парціально-генералізовану епілепсію з когнітивними порушеннями підвищується рівень теплового τ-протеїну в крові у період між нападами.

Ключові слова: тепловий τ-протеїн, парціально-генералізована епілепсія, когнітивні розлади.

 

Парциально-генерализованная эпилепсия с когнитивными нарушениями: характеристика содержания теплового τ-протеина

Е.В. ЛЕКОМЦЕВА, T.В. ГОРБАЧ, Г.И. ВАКУЛИК-ГУБИНА

Цель — изучить содержание теплового τ-протеина в крови больных с парциально-генерализованной эпилепсией и когнитивными нарушениями в межприступный период.
Материалы и методы. Обследовано 18 больных с фармакорезистентной парциально-генерализованной эпилепсией с когнитивными и психическими нарушениями. Уровень τ-протеина определяли иммунофлюоресцентным методом с применением первичных и вторичных моноклональных антител.
Результаты. Фосфопротеин тау аксонального происхождения представляет собой расщепленный τ-протеин (cleaved tau protein) с молекулярной массой 32—50 кДа. Определяется в крови как в фосфорилируемой, так и в нефосфорилируемой форме. У 6 (33 %) пациентов наблюдали парциально-генерализованные приступы, у 12 (66 %) — полиморфные. У всех больных выявлены выраженные изменения психики.
Выводы. У больных парциально-генерализованной эпилепсией с когнитивными нарушениями повышается уровень теплового τ-протеина в крови в межприступный период.

Ключевые слова: тепловой τ-протеин, парциально-генерализованная эпилепсия, когнитивные нарушения.

9. ОГЛЯДИ

 

Патогенетичне лікування розсіяного склерозу

О.М. БОЙКО, Т.В. СИДОРЕНКО, Є.І. ГУСЄВ

Представлено сучасні напрями лікування розсіяного склерозу. Особливу увагу приділено препаратам, що змінюють перебіг розсіяного склерозу, розглянуто основні ефекти цієї групи препаратів і наведено аргументи на користь раннього початку такої терапії. Подано аналіз різних препаратів групи бета-інтерферонів і глатирамеру ацетату. Описано ефект препаратів другої лінії терапії — мітоксантрону і моноклонального антитіла Тизабрі. Наведено дані про препарати третьої лінії терапії, які нині проходять різні етапи клінічних випробувань, а також можливі комбінації зазначених препаратів. Педставлено досвід Московського міського центру розсіяного склерозу щодо тривалого використання препаратів, які змінюють перебіг розсіяного склерозу.

Ключові слова: розсіяний склероз, лікування, бета-інтерферони, глатирамеру ацетат.

 

Патогенетическое лечение рассеянного склероза

А.Н. БОЙКО, Т.В. СИДОРЕНКО, Е.И. ГУСЕВ

Представлены современные направления лечения рассеянного склероза. Особое внимание уделено препаратам, изменяющим течение рассеянного склероза, рассмотрены основные эффекты этой группы препаратов и приведены аргументы в пользу раннего начала такой терапии. Дан анализ различных препаратов группы бета-интерферонов и глатирамера ацетата. Описан эффект препаратов второй линии терапии — митоксантрона и моноклонального антитела Тизабри. Приведены также сведения о препаратах третьей линии терапии, которые в настоящее время проходят различные этапы клинических испытаний, и возможных комбинациях упомянутых препаратов. Представлен опыт Московского городского центра рассеянного склероза относительно длительного использования препаратов, изменяющих течение рассеянного склероза.

Ключевые слова: рассеянный склероз, лечение, бета-интерфероны, глатирамера ацетат.

10. ОГЛЯДИ

 

Черепно-мозкова травма у боксерів

М.Є. ПОЛІЩУК, А.В. МУРАВСЬКИЙ

Узагальнено відомості щодо особливостей черепно-мозкової травми у боксерів. Основну увагу приділено біомеханічним особливостям, клінічним проявам, даним додаткових методів дослідження гострої черепно-мозкової та хронічної травми мозку в цієї категорії спортсменів. Розглядаються результати генетичного тестування, які дають можливість прогнозувати можливість та безпечність занять боксом як на професійному, так і на любительському рівні.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, боксер, клініка, діагностика, генетичне тестування.

 

Черепно-мозговая травма у боксеров

Н.Е. ПОЛИЩУК, А.В. МУРАВСКИЙ

Обобщены данные об особенностях черепно-мозговой травмы у боксеров. Основное внимание уделено биомеханическим особенностям, клиническим проявлениям, данным дополнительных методов исследования острой черепно-мозговой и хронической травмы мозга у данной категории спортсменов. Рассматриваются результаты генетического тестирования, которые позволяют прогнозировать возможность и безопасность занятий боксом как на профессиональном, так и на любительском уровне.

Ключевые слова: черепно-мозговая травма, боксер, клиника, диагностика, генетическое тестирование.

11. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Модулююча дія міметика нейрональної молекули клітинної адгезії на нейрони гіпокампа в умовах моделювання ішемічного ураження in vitro

І.В. ЛУШНІКОВА

Мета — вивчення структурних змін нейронів культивованих зрізів гіпокампа під дією пептиду FGL, міметика нейрональних молекул клітинної адгезії (NCAM), в умовах короткотривалої киснево-глюкозної депривації (КГД).
Матеріали і методи. Експерименти проведені на культивованих зрізах гіпокампа. Для моделювання ішемічного ушкодження використовували 10-хвилинну КГД. Гіпокампальні клітини тестували після 4 год нормоксичної реоксигенації. FGL додавали до культурального середовища за 24 год до КГД. Морфологічну оцінку стану тіл СА1 нейронів проводили на напівтонких зрізах за допомогою світлової мікроскопії. Визначали кількість нормальних, конденсованих та набряклих клітин. Ультратонкі зрізи та електронну мікроскопію використовували для аналізу загальної кількості синаптичних контактів та співвідношення простих, перфорованих та множинних синапсів.
Результати. Мікроскопічний аналіз напівтонких зрізів органотипових культур гіпокампа засвідчив, що 10-хвилинна КГД та реоксигенація призводять до ушкодження частини СА1 нейронів, при цьому значно збільшується кількість конденсованих клітин та меншою мірою — кількість набряклих клітин. Виявлено зменшення загальної кількості синаптичних контактів та одночасне збільшення кількості перфорованих і множинних синапсів, що свідчить про наявність в умовах КГД істотних пластичних змін нейронів та активацію синапсів. Наявність у культуральному середовищі FGL значною мірою запобігала синаптичній дестабілізації та деструкції клітин.
Висновки. Розвиток ушкодження клітин після короткотривалої КГД супроводжується істотними морфологічними змінами у СА1 зоні гіпокампа. Виявлено якісні та кількісні зміни у структурі нейронів та синапсів. Пептид FGL значною мірою перешкоджає дестабілізуючим та руйнівним процесам при КГД, що свідчить про істотний внесок NCAM у підтримку гомеостазу клітин в умовах ішемічного ушкодження.

Ключові слова: культивовані зрізи гіпокампа, киснево-глюкозна депривація, нейрональні молекули клітинної адгезії.

 

Модулирующее действие миметика нейрональной молекулы клеточной адгезии на нейроны гиппокампа в условиях моделирования ишемического повреждения in vitro

И.В. ЛУШНИКОВА

Цель — изучение структурных изменений нейронов культивированных срезов гиппокампа под действием пептида FGL, миметика нейрональных молекул клеточной адгезии (NCAM), в условиях краткосрочной кислород-глюкозной депривации (КГД).
Материалы и методы. Эксперименты проведены на культивированных срезах гиппокампа. Для моделирования ишемического повреждения использовали 10-минутную КГД. Гиппокампальные клетки тестировали после 4 ч нормоксической реоксигенации. FGL вносили в культуральную среду за 24 ч до КГД. Морфологическую оценку состояния тел СА1 нейронов проводили на полутонких срезах с помощью световой микроскопии. Определяли количество нормальных, конденсированных и набухших клеток. Ультратонкие срезы и электронную микроскопию использовали для анализа общего количества синаптических контактов и соотношения простых, перфорированных и множественных синапсов.
Результаты. Микроскопический анализ полутонких срезов органотипических культур гиппокампа показал, что 10-минутная КГД и последующая за ней реоксигенация приводят к повреждению части СА1 нейронов, при этом значительно увеличивалось количество конденсированных клеток и в меньшей степени — количество набухших клеток. Выявлено уменьшение общего количества синаптических контактов и одновременное увеличение количества перфорированных и множественных синапсов, что свидетельствует о наличии в условиях КГД существенных пластических изменений и активации синапсов. Наличие в культуральной среде FGL в значительной мере предотвращало синаптическую дестабилизацию и деструкцию клеток.
Выводы. Развитие повреждения клеток после краткосрочной КГД сопровождается существенными морфологическими изменениями в СА1 зоне гиппокампа. Выявлены качественные и количественные изменения в структуре нейронов и синапсов. Пептид FGL в значительной степени предотвращает дестабилизирующие и разрушительные процессы при КГД, что свидетельствует о существенном вкладе NCAM в поддержание гомеостаза клеток в условиях ишемического повреждения.

Ключевые слова: культивируемые срезы гиппокампа, кислород-глюкозная депривация, нейрональные молекулы клеточной адгезии.

12. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Використання магнітної стимуляції разом з фармакологічними і біологічними методами нейропротекції при експериментальному забитті головного мозку. Частина 1

В.І. ЦИМБАЛЮК, А.Т. НОСОВ, А.П. ЕНГЛЕЗІ

Мета — дослідження нейропротекторних властивостей низькочастотного змінного магнітного поля при застосуванні разом з фармакологічними і біологічними факторами нейропротекції в динаміці післяопераційного
періоду після хірургічної обробки (ХО) вогнищ експериментальної деструкції головного мозку.
Матеріали і методи. Дослідження проведене на 280 лабораторних мишах. Експериментальні групи тварин: 1) поєднане застосування ХО і низькочастотного змінного магнітного поля (ХО + НА) (45 мишей);
2) ХО + схема медикаментів (СМ) + НА (45); 3) ХО + трансплантація ембріональної нервової тканини (ТЕНТ) + НА (45); 4) ХО + нейротрофін + НА (45 мишей). Групи поділяли на три підгрупи (по 15 тварин у кожній) залежно від експериментальних термінів — 7, 14 і 30 діб. Дані, отримані в експериментальних групах, аналізували порівняно з контрольними групами: 1) група інтактних тварин (10 мишей); 2) група тварин, яким проведена ХО шляхом відмивання мозкового детриту (45); 3) група тварин з експериментальним вогнищем деструкції головного мозку (45).
Результати. Показано нейропротекторну роль низькочастотного магнітного поля в післяопераційний період після хірургічної обробки вогнищ експериментальної деструкції головного мозку. Застосування магнітного поля ізольовано і разом з біологічними факторами нейропротекції сприяло активації нейропротекторних процесів за рахунок зниження перекисних процесів і нормалізації гідратації перифокальної зони. Комбіноване застосування змінного магнітного поля з медикаментозною терапією — процес двухфотонний: альтерація і власне нейропротекція.
Висновки. ХО вогнища деструкції нервової тканини активує санагенетичні механізми комплексної нейропротекції у післяопераційний період за рахунок зниження активності процесів перекисного окиснення ліпідів, ексайтотоксичності і нормалізації ступеня гідратації нервової тканини. При ізольованому застосуванні магнітостимуляції в ранній післяопераційний період відзначене відновлення синаптичної провідності, нормалізація ступеня гідратації травмованої нервової тканини. У разі поєднаного застосування магнітостимуляції та експериментальної медикаментозної терапії після первинного росту вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів спостерігався значний нейропротекторний ефект на другий і четвертий тижні післяопераційного періоду у вигляді нормалізації гідратації нервової тканини, антиперекисного ефекту. У разі поєднаного застосування магнітостимуляції і ТЕНТ, нейротрофінів і змінного магнітного поля відзначено виражений нейропротекторний ефект у перші два тижні післяопераційного періоду у вигляді значного антиперекисного ефекту.

Ключові слова: хірургічна обробка, змінне магнітне поле.

 

Использование магнитной стимуляции совместно с фармакологическими и биологическими методами нейропротекции при экспериментальном ушибе головного мозга. Часть 1

В.И. ЦЫМБАЛЮК, А.Т. НОСОВ, А.П. ЭНГЛЕЗИ

Цель — исследование нейропротекторных свойств низкочастотного переменного магнитного поля при применении совместно с фармакологическими и биологическими факторами нейропротекции в динамике послеоперационного периода хирургической обработки (ХО) очагов экспериментальной деструкции головного мозга.
Материалы и методы. Исследование проведено на 280 лабораторных мышах. Экспериментальные опытные группы животных: 1) сочетанное применение ХО и низкочастотного переменного магнитного поля (ХО + НА) (45 мышей); 2) ХО + схема медикаментов (СМ) + НА (45); 3) ХО + трансплантация эмбриональной нервной ткани (ТЭНТ) + НА (45); 4) ХО + нейротрофин + НА (45 мышей). Группы делили на три подгруппы (по 15 животных в каждой), в зависимости от экспериментальных сроков — 7, 14 и 30 суток. Данные, полученные в экспериментальных группах, анализировали относительно контрольных групп: 1) группа интактных мышей (10 животных); 2) группа животных, которым проведена ХО путем отмывания мозгового детрита (45); 3) группа животных с экспериментальным очагом деструкции головного мозга (45).
Результаты. Показана нейропротекторная роль низкочастотного магнитного поля в послеоперационный период после хирургической обработки очагов экспериментальной деструкции головного мозга. Применение магнитного поля изолированно и совместно с биологическими факторами нейропротекции способствовало активации нейропротекторных процессов за счет снижения перекисных процессов и нормализации гидратации перифокальной зоны. Комбинированное применение переменного магнитного поля с медикаментозной терапией — процесс двухфотонный: альтерация и собственно нейропротекция.
Выводы. ХО очага деструкции нервной ткани активирует санагенетические механизмы комплексной нейропротекции в послеоперационном периоде за счет снижения активности процессов перекисного окисления липидов, эксайтотоксичности и нормализации степени гидратации нервной ткани. При изолированном применении магнитостимуляции в ранний послеоперационный период отмечено восстановление синаптической проводимости, нормализация степени гидратации травмированной нервной ткани. При сочетанном применении магнитостимуляции и экспериментальной медикаментозной терапии после первичного роста вторичных продуктов перекисного окисления липидов отмечен мощный нейропротекторный эффект на вторую и четвертую недели послеоперационного периода в виде нормализации гидратации нервной ткани, антиперекисного эффекта. При сочетанном применении магнитостимуляции и ТЭНТ, нейротрофинов и переменного магнитного поля отмечен выраженный нейропротекторный эффект в первые две недели послеоперационного периода ввиде мощного антиперекисного эффекта.

Ключевые слова: хирургическая обработка, переменное магнитное поле.

13. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Можливості сучасної вазоактивної терапії хворих із хронічною ішемією мозку

Л.П. ТЕРЕЩЕНКО

Мета—оцінка клінічної ефективності поєднаного застосування вазоактивних препаратів Вазоніт і Вазокет у комплексній терапії хворих із хронічною ішемією мозку (ХІМ) I—II стадії.
Матеріали і методи. Проведено обстеження в динаміці 133 пацієнтів з клінічними виявами ХІМ I—II стадії, встановленими на підставі стандартних критеріїв. Хворі основної групи одержували гіпотензивні препарати, ноотропи, вітаміни групи В, а також Вазоніт (пентоксифілін) у дозі 600 мг/добу (по півтаблетки кожних 12 г) і Вазокет (напівсинтетичний діосмін) у дозі 600 мг/добу (по 1 таблетці 1 раз вранці натще). Контрольна група пацієнтів одержувала гіпотензивні препарати, ноотропи, вітаміни групи В, без включення до схеми лікування вазоактивних лікарських засобів. Курс лікування в обох групах становив 12 тижнів. Аналіз ефективності терапії проводили на підставі даних комплексу методів у динаміці.
Результати. Отримані результати клініко-функціональних та інструментальних досліджень свідчили про більш виражену позитивну динаміку в основній групі пацієнтів.
Висновки. Поєднане призначення сучасних лікарських препаратів Вазоніт і Вазокет становить особливий інтерес, тому що вони впливають на основні патогенетичні механізми розвитку ХІМ I—II стадії і значно підвищують результативність лікування, про що свідчило поліпшення показників центральної і периферійної гемодинаміки, біоелектричної діяльності мозку, оптимізація метаболізму тканин, як у центральній нервовій системі, так і на периферії, регрес виявів цефалгічного, вестибулоатактичного й астенічного синдромів захворювання.

Ключові слова: хронічна ішемія мозку, Вазоніт, Вазокет.

 

Возможности современной вазоактивной терапии больных с хронической ишемией мозга

Л.П. ТЕРЕЩЕНКО

Цель — оценка клинической эффективности сочетанного применения вазоактивных препаратов Вазонит и Вазокет в комплексной терапии больных с хронической ишемией мозга (ХИМ) I—II стадии.
Материалы и методы. Проведено обследование в динамике 133 пациентов с клиническими проявлениями ХИМ I—II стадии, установленными на основании стандартных критериев. Больные основной группы получали гипотензивные препараты, ноотропы, витамины группы В, а также Вазонит (пентоксифиллин) в дозе 600 мг/сут (по полтаблетки каждые 12 ч) и Вазокет (полусинтетический диосмин) в дозе 600 мг/сут (по 1 таблетке 1 раз утром натощак). Контрольная группа пациентов получала гипотензивные препараты, ноотропы, витамины группы В, без включения в схему лечения вазоактивных лекарственных средств. Курс лечения в обеих группах составил 12 недель. Анализ эффективности терапии проводили на основании данных комплекса методов в динамике.
Результаты. Полученные результаты клинико-функциональных и инструментальных исследований свидетельствовали о более выраженной положительной динамике в основной группе пациентов.
Выводы. Сочетанное назначение современных лекарственных препаратов Вазонит и Вазокет представляет особый интерес, так как они оказывают взаимодополняющее влияние на основные патогенетические механизмы развития ХИМ I—II стадии и значительно повышают результативность лечения, о чем свидетельствовало улучшение показателей центральной и периферической гемодинамики, биоэлектрической деятельности мозга, оптимизация метаболизма тканей, как в центральной нервной системе, так и на периферии, регресс проявлений цефалгического, вестибулоатактического и астенического синдромов заболевания.

Ключевые слова: хроническая ишемия мозга, Вазонит, Вазокет.

14. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Пантогам в клинической практике

Материал предоставлен ЧП «Капитал»

Нервная система человека — это сложная структура, которая воспринимает и перерабатывает окружающую информацию, приспосабливает организм к меняющимся условиям и контролирует его жизнедеятельность. При этом сама она чувствительна к различным повреждениям, особенно к тем, которые вызваны энергодефицитом, острым и хроническим стрессом (повышенная умственная нагрузка, эмоциональное напряжение, болезни и травмы).

15. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Антигипоксанты в реаниматологии и неврологии

Н.Г. БЕНЕВОЛЬСКАЯ, В.Н. ЕВСЕЕВ, С.А. РУМЯНЦЕВА

Внастоящее время общепризнана ведущая роль гипоксии и эндогенной интоксикации в возникновении любого критического состояния, а также в дезинтеграции регуляторно-трофической деятельности центральной нервной системы. Эта дезинтеграция обусловливает прогрессирование расстройств систем гомеостаза, снижение неспецифической резистентности организма, развитие и прогрессирование очаговой и диффузной неврологической патологии, значительно усугубляющей тяжесть фонового заболевания.

16. З

 

XII конгрес Європейської федерації неврологічних товариств (Мадрид, серпень 2008 р.)

Підготувала Л.І. Соколова

23–26 серпня у Мадриді (Іспанія) відбувся XII Конгрес Європейської федерації неврологічних товариств (ЄФНТ). Традиційно його відкрив вітальною промовою Президент ЄФНТ J.L. De Reuck. На церемонії відкриття P.J. Garcia Ruiz була прочитана лекція на тему «Неврологія та мистецтво», в якій наведено приклади зображення у різних жанрах мистецтва неврологічних захворювань. Наприкінці церемонії відкриття присутні мали можливість побачити виступ Aroma Flamenco Group.
За традицією, відкриттю конгресу передував день навчальних курсів з актуальних проблем неврології: нервово-м’язових хвороб та хвороб мотонейрону, епідеміології та факторів ризику інсульту, деменції, вегетативних порушень, порушень сну, нейроофтальмології, епілепсії, раннього розсіяного склерозу.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»