Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(8) // 2008

 

Обкладинка

 

1. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Цукровий діабет і хронічні порушення мозкового кровообігу

Т.С. МІЩЕНКО, Т.Г. ПЕРЦЕВА

На підставі комплексного обстеження 138 хворих з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) авторами вивчено структурно-функціональні, гемодинамічні і метаболічні особливості перебігу ДЕ на тлі цукрового діабету (ЦД) 2 типу з метою розробки лікувально-профілактичних заходів для таких хворих.
Визначено клінічні особливості ДЕ у хворих на ЦД 2 типу, а саме швидке прогресування і тяжчий перебіг захворювання, що супроводжується множинними лакунарними інфарктами з асимптомним перебігом, більш частими стенозуючими процесами магістральних артерій голови і шиї, формуванням макроангіопатій. Показано, що в таких хворих має місце дисліпідемія з підвищенням загальної ліпопротеїнліпазної активності та інсуліно-резистентністю, що, на думку авторів, разом з перенапруженням системи гемостазу значно підвищує ризик розвитку інсульту.
Вважають обґрунтованим застосування ловастатину як препарату, що дає змогу коригувати проатерогенні порушення ліпопротеїнового спектра сироватки крові і модулювати гіперактивність ліпопротеїнліпаз в пацієнтів з ДЕ і ЦД 2 типу.

Ключові слова: дисциркуляторна енцефалопатія, цукровий діабет 2 типу, патогенетичні механізми, структурні зміни, церебральна і периферійна гемодинаміка, метаболічні порушення.

 

Cахарный диабет и хронические нарушения мозгового кровообращения

Т.С. МИЩЕНКО, Т.Г. ПЕРЦЕВА

На основании комплексного обследования 138 больных с дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭ) авторами изучены структурно-функциональные, гемодинамические и метаболические особенности течения ДЭ на фоне сахарного диабета (СД) 2 типа с целью разработки лечебно-профилактических мероприятий для таких больных.
Определены клинические особенности ДЭ у больных с СД 2 типа, а именно быстрое прогрессирование и более тяжелое течение заболевания, сопровождающееся множественными лакунарными инфарктами с асимптомным течением, более частыми стенозирующими процессами магистральных артерий головы и шеи, формированием макроангиопатий. Показано, что у таких больных имеет место дислипидемия с повышением общей липопротеинлипазной активности и инсулинорезистентностью, что, по мнению авторов, вместе с перенапряжением системы гемостаза значительно повышает риск развития инсульта.
В качестве препарата, позволяющего корригировать проатерогенные нарушения липопротеинового спектра сыворотки крови и модулировать гиперактивность липопротеинлипаз, считают обоснованным применение ловастатина у пациентов с ДЭ и СД 2 типа.

Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, сахарный диабет 2 типа, патогенетические механизмы, структурные изменения, церебральная и периферическая гемодинамика, метаболические нарушения.

2. ЛЕКЦІЇ

 

Молекулярні основи міотонії та міотонічних синдромів

Н.О. ШНАЙДЕР

У лекції узагальнено сучасні підходи до патогенезу спадкової нейром’язової патології — міотонії та міотонічних синдромів.

Ключові слова: міотонія, каналопатія, генетика.

 

Молекулярные основы миотонии и миотонических синдромов

Н.А. ШНАЙДЕР

В лекции обобщены современные подходы к патогенезу наследственной нейромышечной патологии — миотонии и миотонических синдромов.

Ключевые слова: миотония, каналопатия, генетика.

3. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Діагностика абсансної епілепсії

Н.О. ШНАЙДЕР, О.М. ПАВЛОВА, Л.К. ШАРАВІЇ

Висвітлено сучасні підходи до класифікації, діагностики і лікування абсансних форм ідіопатичної епілепсії, зокрема дитячої абсансної епілепсії, юнацької абсансної епілепсії і юнацької міоклонічної епілепсії. Особливу увагу приділено клініко-генеалогічному аналізу родоводу хворих на епілепсію, а також сучасним методам електроенцефалографічного обстеження з метою ранньої діагностики абсансних форм епілепсії у членів родоводу.

Ключові слова: епілепсія, абсанс, родовід, електроенцефалографія.

 

Диагностика абсансной эпилепсии

Н.А. ШНАЙДЕР, О.М. ПАВЛОВА, Л.К. ШАРАВИИ

Освещены современные подходы к классификации, диагностике и лечению абсансных форм идиопатической эпилепсии, включая детскую абсансную эпилепсию, юношескую абсансную эпилепсию и юношескую миоклоническую эпилепсию. Особое внимание уделено клинико-генеалогическому анализу родословной больных эпилепсией, а также современным методам электроэнцефалографического обследования с целью ранней диагностики абсансных форм эпилепсии у членов родословной.

Ключевые слова: эпилепсия, абсанс, родословная, электроэнцефалография.

4. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Вазоніт у терапії лакунарного інсульту

О.Є. ДУБЕНКО, В.В. КУЛЬГЕЙКО, О.В. САРАЄВА, О.В. КОВТУНОВ, Т.І. НЕСТЕРЕНКО, Л.В. ОЛЕЙНІК, В.М. КРИВЧУН, І.А. РАКОВА

Мета — вивчення клінічної ефективності препарату Вазоніт у хворих з ішемічним лакунарним інсультом.
Матеріали і методи. Обстежено 51 хворого з лакунарним інсультом, 26 з них на тлі базисного лікування отримували Вазоніт у дозі 600 мг на добу протягом п’яти тижнів, 25 хворих отримували аналогічне лікування без включення Вазоніту і становили групу порівняння. Оцінювали в динаміці тяжкість неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS, функціональне відновлення — за індексом Бартела, пізнавальну діяльність — за допомогою батареї тестів на лобну дисфункцію та тесту малювання годинника.
Результати. У групі хворих, які отримували Вазоніт, спостерігали значніше відновлення неврологічних функцій, розширення функціональних можливостей і поліпшення пізнавальної діяльності, ніж у групі порівняння.
Висновки. Застосування препарату Вазоніт у ранній відновлювальний період лакунарного інсульту є патогенетично обґрунтованим і може бути рекомендовано для лікування цих хворих.

Ключові слова: лакунарний інсульт, відновлення неврологічних функцій, пізнавальна діяльність, Вазоніт.

 

Вазонит в терапии лакунарного инсульта

О.Е. ДУБЕНКО, В.В. КУЛЬГЕЙКО, О.В. САРАЕВА, О.В. КОВТУНОВ, Т.И. НЕСТЕРЕНКО, Л.В. ОЛЕЙНИК, В.М. КРИВЧУН, И.А. РАКОВА

Цель — изучение клинической эффективности препарата Вазонит у больных с ишемическим лакунарным инсультом.
Материалы и методы. Обследован 51 больной с лакунарным инсультом, 26 из которых на фоне базисной терапии получали Вазонит в дозе 600 мг в сутки в течение пяти недель. 25 больных получали аналогичную терапию без включения Вазонита и составили группу сравнения. Оценивали в динамике тяжесть неврологического дефицита по шкале NIHSS, функциональное восстановление — по индексу Бартела, познавательную деятельность — с помощью батареи тестов на лобную дисфункцию и теста рисования часов.
Результаты. В группе больных, получавших Вазонит, отмечено более значительное восстановление неврологического дефицита функций, расширение функциональных возможностей и улучшение познавательной деятельности, чем в группе сравнения.
Выводы. Применение препарата Вазонит в ранний восстановительный период лакунарного инсульта является патогенетически обоснованным и может быть рекомендовано для лечения этих больных.

Ключевые слова: лакунарный инсульт, восстановление неврологических функций, познавательная деятельность, Вазонит.

5. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Сучасні підходи до холінергічної фармакотерапії синдрому м’якого когнітивного зниження

С.Г. БУРЧИНСЬКИЙ

Наведено механізми дії, фармакокінетику, фармакологічні властивості донепезилу — інгібітора ацетилхолінестерази, який розглядають як препарат вибору в патогенетичній фармакотерапії синдрому м’якого когнітивного зниження.

Ключові слова: синдром м’якого когнітивного зниження, холінергічна фармакотерапія, донепезил, Альмер.

 

Современные подходы к холинергической фармакотерапии синдрома мягкого когнитивного снижения

С.Г. БУРЧИНСКИЙ

Приведены механизмы действия, фармакокинетика, фармакологические особенности донепезила – ингибитора ацетилхолинэстеразы, который рассматривают как препарат выбора в патогенетической фармакотерапии синдрома мягкого когнитивного снижения.

Ключевые слова: синдром мягкого когнитивного снижения, холинергическая фармакотерапия, донепезил, Альмер.

6. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Мелоксикам у лікуванні хворих на ревматоїдний артрит і остеоартроз

Г.В. ДЗЯК, Т.А. СИМОНОВА, М.Г. ГЕТЬМАН, Л.С. ПРЯЖНІКОВА, Л.М. ЛУК

Мета — вивчення ефективності та безпечності застосування мелоксикаму у комплексному лікуванні хворих на ревматоїдний артрит (РА) та остеоартроз (ОА).
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 18 пацієнтів з РА та 22 — з ОА. Верифікацію діагнозу проводили відповідно до критеріїв Американської ревматологічної асоціації. Як базисну терапію хворі на РА отримували метотрексат у дозі 7,5 мг на тиждень та Делагіл у дозі 250 мг на добу. В перші три дні призначали ін’єкційну форму мелоксикаму — 15 мг/1,5 мл на добу внутрішньом’язово, потім упродовж 11 днів — перорально по 15 мг 1 раз на добу. Клініко-лабораторні дослідження проводили перед початком лікування та після нього. Ефективність лікування оцінювали лікар та пацієнт за 4-бальною шкалою: 0 — ефект відсутній, 1 — незначний ефект, 2 — помірний, 3 — виражений ефект.
Результати. Позитивний ефект лікування мелоксикамом зафіксовано у 66,6 % хворих з І—ІІ стадією активності РА та у 86,3 % хворих на ОА: виражений ефект — у 16,6 % хворих на РА та у 32 % — на ОА, помірний — відповідно у 33,3 та 36,4 %, незначний — у 16,6 та 18,2 %. Під час лікування зареєстровано 1 випадок появи больового синдрому в епігастральній ділянці, який зник після призначення інгібітора протонної помпи, і 1 випадок кропив’янки в ділянці нижніх кінцівок у пацієнта з гіперсенситивним васкулітом в анамнезі.
Висновки. Отримані результати підтвердили високу ефективність і добру переносність мелоксикаму. Застосування цього препарату для лікування РА та ОА сприяє зменшенню вираженості больового синдрому, поліпшенню функціонального стану опорно-рухового апарату. У хворих на ОА з помірно вираженими явищами синовіту зафіксовано виражений знеболювальний та протизапальний ефект препарату. Мелоксикам можна рекомендувати для широкого використання в ревматологічній практиці як селективного інгібітора циклооксигенази-2.

Ключові слова: остеоартроз, ревматоїдний артрит, мелоксикам, запалення.

 

Мелоксикам в лечении больных ревматоидным артритом и остеоартрозом

Г.В. ДЗЯК, Т.А. СИМОНОВА, М.Г. ГЕТЬМАН, Л.С. ПРЯЖНИКОВА, Л.Н. ЛУКЬЯНЕНКО, И.В. ЦЫБУЛЬСКАЯ

Цель — изучение эффективности и безопасности применения мелоксикама в комплексном лечении больных ревматоидным артритом (РА) и остеоартрозом (ОА).
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 18 пациентов с РА и 22 — с ОА. Верификацию диагноза проводили в соответствии с критериями Американской ревматологической ассоциации. В качестве базисной терапии больные РА получали метотрексат в дозе 7,5 мг в неделю и Делагил в дозе 250 мг в сутки. В первые 3 дня назначали инъекционную форму мелоксикама — 15 мг/1,5 мл в сутки внутримышечно, потом в течение 11 дней — перорально по 15 мг 1 раз в сутки. Клинико-лабораторные исследования проводили перед началом лечения и после него. Эффективность лечения оценивали врач и пациент по 4-балльной шкале: 0 — эффект отсутствует; 1 — незначительный эффект; 2 — умеренный эффект; 3 — выраженный эффект.
Результаты. Положительный эффект лечения мелоксикамом зафиксирован у 66,6 % больных с II-III стадией активности РА и у 86,3 % больных ОА: выраженный эффект — у 16,6 % больных РА и у 32 % больных ОА, умеренный — соответственно у 33,3 % и 36,4 %, незначительный — у 16,6 и 18,2 %. Во время лечения зафиксирован 1 случай появления болевого синдрома в эпигастральной области, который исчез после назначения ингибитора протонной помпы, и 1 случай крапивницы в области нижних конечностей у пациента с гиперсенситивным васкулитом в анамнезе.
Выводы. Полученные результаты подтвердили высокую эффективность и хорошую переносимость мелоксикама. Применение этого препарата для лечения РА и ОА способствует уменьшению выраженности болевого синдрома, улучшению функционального состояния опорно-двигательного аппарата. У больных ОА с умеренно выраженными явлениями синовита зафиксирован выраженный обезболивающий и противовоспалительный эффект препарата. Мелоксикам можно рекомендовать для широкого использования в ревматологической практике как селективный ингибитор циклооксигеназы-2.

Ключевые слова: остеоартроз, ревматоидный артрит, мелоксикам, воспаление.

7. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Можливості лікування міжхребцевих кил шляхом протезування дисків рухомими протезами

Є.І. СЛИНЬКО, О.М. ХОНДА, О.М. КВАСНІЦЬКИЙ, В.М. ДЕРКАЧ

Мета — підвищити ефективність хірургічного лікування кил міжхребцевих дисків.
Матеріали і методи. Оперативні втручання з приводу встановлення рухомих протезів міжхребцевих дисків виконано в 11 хворих з патологією поперекових дисків і у 7 — з патологією шийних.
Результати. Розроблено конструкцію рухомих протезів міжхребцевих дисків, проведено біомеханічні дослідження на експериментальних зразках протезів. Вивчено топографо-анатомічні співвідношення, необхідні розміри протезів дисків. Після оперативного втручання проведено клінічну оцінку результатів лікування і вивчено радіологічні особливості встановлених протезів дисків, їхні біомеханічні властивості.
Висновки. Доведено, що методика мікродискектомії з протезуванням міжхребцевих дисків рухомими протезами дає змогу уникнути післяопераційної нестабільності хребта, відновити фізіологічну мобільність оперованого хребетного сегмента, зменшити локальний больовий синдром, поліпшити трудову реабілітацію хворих.

Ключові слова: міжхребцеві диски, патологія, рухомі протези, протезування.

 

Возможности лечения межпозвонковых грыж путем протезирования дисков подвижными протезами

Е.И. СЛЫНЬКО, А.М. ХОНДА, О.М. КВАСНИЦКИЙ, В.М. ДЕРКАЧ

Цель — повысить эффективность хирургического лечения грыж межпозвонковых дисков.
Материалы и методы. Оперативные вмешательства по поводу установления подвижных протезов межпозвонковых дисков выполнены у 11 больных с патологией поясничных дисков и у 7 — с патологией шейных.
Результаты. Разработана конструкция подвижных протезов межпозвонковых дисков, проведены биомеханические исследования на экспериментальных образцах протезов. Изучены топографо-анатомические соотношения, необходимые размеры протезов дисков. После оперативного вмешательства проведена клиническая оценка результатов лечения и изучены радиологические особенности установленных протезов дисков, их
биомеханические свойства.
Выводы. Доказано, что методика микродискэктомии с протезированием межпозвонковых дисков подвижными протезами позволяет избежать послеоперационной нестабильности позвоночника, восстановить физиологическую мобильность оперированного позвоночного сегмента, уменьшить локальный болевой синдром, улучшить трудовую реабилитацию больных.

Ключевые слова: межпозвонковые диски, патология, подвижные протезы, протезирование.

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Епідеміологія мозкового інсульту в м. Чернівці за даними реєстру

О.О. ФІЛІПЕЦЬ

Мета — вивчити структуру захворюваності на мозковий інсульт (МІ) та смертності від нього населення м. Чернівці методом популяційного реєстру з урахуванням статево-вікових особливостей.
Матеріали і методи. Протягом 2006 року в м. Чернівці проведене дослідження епідеміології інсульту за допомогою методу реєстру. Критерії діагностики та реєстрації гострих порушень мозкового кровообігу відповідали критеріям ВООЗ. Результати дослідження оброблені з використанням стандартних статистичних програм.
Результати. За період проведення реєстру було зафіксовано 745 нових випадків МІ. Середній вік хворих — (66,4 ± 0,4) року. Рівень захворюваності на МІ становив 310,8 випадку на 100 тис. населення (95 % довірчий інтервал (ДІ) 288,9—333,9); смертності — 80,1 випадку на 100 тис. (95 % ДІ 69,2—92,3). Рівень летальності серед хворих на МІ становив 25,8 % (95 % ДІ 22,7—29,1). Виявлено зростання рівнів захворюваності та смертності від МІ з віком хворих. Рівень захворюваності у чоловіків був достовірно вищим, ніж у жінок, у вікових групах 50—59, 60—69 та понад 70 років; рівень смертності від МІ у чоловіків достовірно перевищував показник у жінок у вікових категоріях 40—49 та 60—69 років.
Висновки. Проведення реєстру МІ дало змогу отримати достовірні епідеміологічні показники у м. Чернівці. На підставі отриманих результатів встановлено основні відмінності у рівнях захворюваності та смертності залежно від віку і статі хворих.

Ключові слова: мозковий інсульт, епідеміологія, реєстр.

 

Эпидемиология мозгового инсульта в г. Черновцы по данным регистра

Е.А. ФИЛИПЕЦ

Цель — изучить структуру заболеваемости мозговым инсультом (МИ) и смертности от него населения г. Черновцы методом популяционного регистра с учетом возрастно-половых особенностей.
Материалы и методы. В 2006 году в г. Черновцы проведено исследование эпидемиологии инсульта при помощи метода регистра. Критерии диагностики и регистрации острых нарушений мозгового кровообращения соответствовали критериям ВОЗ. Результаты исследования обработаны с использованием стандартных статистических программ.
Результаты. За период проведения регистра зафиксировано 745 новых случаев МИ. Средний возраст больных — (66,4 ± 0,4) года. Уровень заболеваемости МИ составлял 310,8 случая на 100 тыс. населения (95 % доверительный интервал (ДИ) 288,9—333,9); смертности — 80,1 случая на 100 тыс. (95 % ДИ 69,2—92,3). Уровень летальности среди больных МИ — 25,8 % (95 % ДИ 22,7—29,1). Установлен рост уровней заболеваемости и смертности от МИ с возрастом больных. Уровень заболеваемости у мужчин был достоверно выше, чем у женщин, в возрастных группах 50—59, 60—69 и старше 70 лет; уровень смертности от МИ у мужчин достоверно превышал показатель у женщин в возрастных категориях 40—49 и 60—69 лет.
Выводы. Проведение регистра МИ позволило получить достоверные эпидемиологические показатели в г. Черновцы. На основе полученных результатов установлены основные отличия в уровнях заболеваемости и смертности в зависимости от возраста и пола больных.

Ключевые слова: мозговой инсульт, эпидемиология, регистр.

9. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Динаміка клініко-біохімічних показників, когнітивного статусу та церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію під впливом лікування аторвастатином і Танаканом

А.В. ЛЕВАДНА, Н.М. БУЧАКЧИЙСЬКА

Мета — вивчити вплив гіполіпідемічного препарату (аторвастатин) та вазоактивного засобу (Танакан) на когнітивні порушення, перебіг атеросклеротичного процесу та церебральну гемодинаміку у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ).
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 45 хворих (24 жінки та 21 чоловік) віком від 41 до 60 років.
ДЕ I стадії було зафіксовано у 20 пацієнтів, ДЕ II стадії — у 25. У всіх хворих, за даними допплерографічного дослідження, було діагностовано гемодинамічно незначущий стеноз внутрішньої сонної артерії. Хворих шляхом рандомізації було розподілено на три групи. Пацієнти 1-ї групи отримували аторвастатин, 2-ї — Танакан, 3-ї — комплексну терапію аторвастатином і Танаканом.
Результати. Застосування Танакану в поєднанні з аторвастатином у хворих на ДЕ вірогідно поліпшує когнітивні функції, психоемоційний стан та церебральну гемодинаміку, що сприяє уповільненню прогресування цереброваскулярної патології.
Висновки. Поєднання Танакану з аторвастатином впливає на різні ланки патогенетичного процесу розвитку хронічної ішемії мозку та уповільнює його прогресування.

Ключові слова: дисциркуляторна енцефалопатія, когнітивні функції, церебральна гемодинаміка, Танакан, аторвастатин.

 

Динамика клинико-биохимических показателей, когнитивного статуса и церебральной гемодинамики у больных дисциркуляторной энцефалопатией под влиянием лечения аторвастатином и Танаканом

A.В. ЛЕВАДНАЯ, Н.М. БУЧАКЧИЙСКАЯ

Цель — изучить влияние гиполипидемического препарата (аторвастатин) и вазоактивного средства (Танакан) на когнитивные нарушения, течение атеросклеротического процесса и церебральную гемодинамику у больных дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭ).
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 45 больных (24 женщины и 21 мужчина) в возрасте от 41 до 60 лет. ДЭ I стадии была зарегистрирована у 20 пациентов, ДЭ II стадии — у 25. У всех больных, по данным допплерографического обследования, был диагностирован гемодинамически незначимый стеноз внутренней сонной артерии. Больные путем рандомизации были распределены на три группы. Больные 1-й
группы получали аторвастатин, 2-й — Танакан, 3-й — комплексную терапию аторвастатином и Танаканом.
Результаты. Применение Танакана совместно с аторвастатином в лечении больных с ДЭ достоверно улучшает когнитивные функции, психоэмоциональное состояние и церебральную гемодинамику, что способствует замедлению прогрессирования цереброваскулярного процесса.
Выводы. Сочетание Танакана с аторвастатином влияет на разные звенья патогенетического процесса развития хронической ишемии мозга и замедляет его прогрессирование.

Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, когнитивные функции, церебральная гемодинамика, Танакан, аторвастатин.

10. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Характеристика показників церебральної гемодинаміки у хворих на цукровий діабет 2 типу

Т.М. МЕЛЬНИК

Мета — вивчити особливості церебральної гемодинаміки та характеру атеросклеротичного ураження магістральних артерій головного мозку у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.
Матеріали і методи. Обстежено 86 хворих на ЦД 2 типу, яким були проведені реоенцефалографія та ультразвукове дуплексне сканування магістральних артерій головного мозку.
Результати. Не виявлено впливу тривалості артеріальної гіпертензії (АГ) і ЦД 2 типу на ступінь атеросклеротичних змін. Вираженість АГ (r = 0,76, р < 0,05) і ступінь компенсації ЦД 2 типу (r = 0,58, р < 0,05) корелювали з вираженістю атеросклеротичного ураження судин. Виявлено кореляційні зв’язки між показниками реоенцефалограми і тяжкістю ЦД 2 типу, ступенем компенсації ЦД 2 типу.
Висновки. У хворих на ЦД 2 типу існують виражені атеросклеротичні зміни, з якими пов’язаний розвиток хронічної ішемії мозку. Особливості атеросклеротичного ураження у цих хворих полягають у високій частоті розвитку стенозування магістральних судин головного мозку (переважно сонних артерій), двобічній локалізації атеросклеротичного ураження і високій частоті атеросклеротичних бляшок з ембологенним потенціалом. Наявність
великої кількості бляшок зі значним ембологенним потенціалом є основою для розвитку гострих порушень мозкового кровообігу у цієї категорії хворих і потребує проведення комплексу первинних, патогенетично обґрунтованих, профілактичних заходів з контролем гемодинамічних показників.

Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, церебральна гемодинаміка.

 

Характеристика показателей церебральной гемодинамики у больных сахарным диабетом 2 типа

Т.М. МЕЛЬНИК

Цель — изучить особенности церебральной гемодинамики и характера атеросклеротического поражения магистральных артерий головного мозга у больных сахарным диабетом (СД) 2 типа.
Материалы и методы. Обследовано 86 больных СД 2 типа, которым были проведены реоэнцефалография и ультразвуковое дуплексное сканирование магистральных артерий головного мозга.
Результаты. Не выявлено влияния продолжительности артериальной гипертензии (АГ) и СД 2 типа на степень атеросклеротических изменений. Выраженность АГ (r = 0,76, р < 0,05) и степень компенсации СД 2 типа (r = 0,58, р < 0,05) коррелировали с выраженностью атеросклеротического поражения сосудов. Выявлены корреляционные связи между показателями реоэнцефалограммы и тяжестью СД 2 типа, степенью компенсации
СД 2 типа.
Выводы. У больных СД 2 типа имеются выраженные атеросклеротические изменения, с которыми связано развитие хронической ишемии мозга. Особенности атеросклеротического поражения у этих больных заключаются в высокой частоте развития стенозирования магистральных сосудов головного мозга (преимущественно сонных артерий), двусторонней локализации атеросклеротического поражения и высокой частоте атеросклеротических бляшек с эмбологенным потенциалом. Наличие большого количества бляшек со значительным эмбологенным потенциалом является основой для развития острых нарушений мозгового кровообращения у данной категории больных и требует проведения комплекса первичных, патогенетически обоснованных,
профилактических мероприятий с контролем гемодинамических показателей.

Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, церебральная гемодинамика.

11. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Патогенетичний підхід до лікування головного болю у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

О.Г. МОРОЗОВА, О.А. ЯРОШЕВСЬКИЙ, Л.В. КЛИМОВИЧ

На підставі дослідження церебральної артеріальної та венозної гемодинаміки, ступеня виразності цефалгії та вегетативної дисфункції, а також рівня гіпоксії у 60 пацієнтів, які страждають на початкову гіпертензивну енцефалопатію, виявлено позитивний вплив терапії Мемоплантом та Веноплантом на виразність та кількісну представленість усіх варіантів судинного головного болю та синдрому вегетативної дистонії. Встановлено позитивний вплив Мемопланту не тільки на артеріальний, а й на венозний кровотік, а Венопланту — на рівень гіпоксії.

Ключові слова: судинний головний біль, початкова гіпертензивна енцефалопатія, Мемоплант, Веноплант.

 

Патогенетический подход к лечению головной боли у пациентов с артериальной гипертензией

О.Г. МОРОЗОВА, А.А. ЯРОШЕВСКИЙ, Л.В. КЛИМОВИЧ

На основании исследования церебральной артериальной и венозной гемодинамики, степени выраженности цефалгии и вегетативной дисфункции, а также уровня гипоксии у 60 пациентов, страдающих начальной гипертензивной энцефалопатией, выявлено положительное влияние терапии Мемоплантом и Веноплантом на выраженность и количественное представление всех вариантов сосудистой головной боли, синдрома вегетативной дистонии. Установлено положительное влияние Мемопланта не только на артериальний, но и на венозный кровоток, а Венопланта — на уровень гипоксии.

Ключевые слова: сосудистая головная боль, начальная гипертензивная энцефалопатия, Мемоплант, Веноплант.

12. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Комплексне лікування супратенторіальних пухлин головного мозку, що супроводжуються епісиндромом

Я.І. СИДОР

Мета — узагальнення результатів лікування хворих із супратенторіальними пухлинами головного мозку з епісиндромом і створення алгоритму комплексного лікування хворих з цією патологією.
Матеріали і методи. Досліджено 315 хворих із пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епінападами. Пацієнтам проведено хірургічне видалення пухлин, у післяопераційний період — консервативне лікування, що включало радіотерапію, хіміотерапію та протисудомну терапію.
Результати. В післяопераційний період комплексне лікування, що включало променеву терапію, хіміотерапію та протисудомну терапію, отримали 156 (49,5 %) хворих, променеву та протисудомну терапію — 78 (24,8 %), хіміо- та протисудомну терапію — 7 (2,2 %), протисудомну — 45 (14,3 %). 29 (9,2 %) хворих консервативної терапії не отримували. Ефективність медикаментозного протисудомного лікування залежала від дотримання базисних принципів фармакотерапії: монотерапія, ранній початок, комплексність, безперервність, тривалість не менше 2—5 років і поступовість зниження дози при відміні препаратів.
Висновки. Під впливом комплексного лікування хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епісиндромом зменшується або зникає вогнищева неврологічна симптоматика, зменшується частота епінападів, змінюється їхній характер або вони взагалі не відновлюються. Диференційоване протиепілептичне лікування необхідно призначати в усіх випадках, ґрунтуючись на частоті та характері епінападів.

Ключові слова: епісиндром, пухлини головного мозку, оперативне лікування, хіміотерапія, радіотерапія, антиконвульсанти, алгоритм лікування.

 

Комплексное лечение супратенториальных опухолей головного мозга, сопровождающихся эписиндромом

Я.И. СИДОР

Цель — обобщение результатов лечения больных с супратенториальными опухолями головного мозга с эписиндромом и создание алгоритма комплексного лечения больных с этой патологией.
Материалы и методы. Обследованы 315 больных с опухолями головного мозга супратенториальной локализации с эпиприступами. Пациентам проведено хирургическое удаление опухолей, в послеоперационный период — консервативное лечение, которое включало радиотерапию, химиотерапию и противосудорожную терапию.
Результаты. В послеоперационный период комплексное лечение, которое включало лучевую терапию, химиотерапию и противосудорожную терапию, получили 156 (49,5 %) больных, лучевую и противосудорожную терапию — 78 (24,8 %), химио- и противосудорожную терапию — 7 (2,2 %), противосудорожную— 45 (14,3 %). 29 (9,2 %) больных консервативной терапии не получали. Эффективность медикаментозного противосудорожного лечения зависела от соблюдения базисных принципов фармакотерапии: монотерапия, раннее начало, комплексность, непрерывность, продолжительность не меньше 2—5 лет и постепенность снижения дозы при отмене препаратов.
Выводы. В результате комплексного лечения больных с опухолями головного мозга супратенториальной локализации с эписиндромом уменьшается или исчезает очаговая неврологическая симптоматика, уменьшается частота эпиприступов, изменяется их характер или они вообще не возобновляются. Дифференцированное противоэпилептическое лечение необходимо назначать во всех случаях, с учетом частоти и характера эпиприступов.

Ключевые слова: эписиндром, опухоли головного мозга, оперативное лечение, химиотерапия, радиотерапия, антиконвульсанты, алгоритм лечения.

13. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Застосування Цераксону як засобу нейропротекції в комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз

Т.О. КОБИСЬ, Л.Ф. ШАМИЧ

Мета — визначити вплив Цераксону на вираженість неврологічного дефіциту, біоелектричну активність мозку при застосуванні у комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз.
Матеріали і методи. У 99 хворих на розсіяний склероз було визначено ступінь порушення функцій за шкалою EDSS, тип електроенцефалограми, проведено електроміографічне дослідження до і після лікування.
Результати. При застосуванні Цераксону в комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз у стадії загострення вірогідне відновлення неврологічних функцій зареєстровано на 15-й день лікування, що дало змогу зменшити тривалість перебування хворого в стаціонарі. Препарат поліпшує частотно-амплітудні характеристики мозку за даними електроенцефалограми та провідність нервовими волокнами за даними електроміографічного обстеження.
Висновки. Цераксон можна рекомендувати для використання в комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз у стадії загострення.

Ключові слова: розсіяний склероз, електроенцефалографія, електроміографія, Цераксон.

 

Применение Цераксона как средства нейропротекции в комплексном лечении больных рассеянным склерозом

Т.А. КОБИСЬ, Л.Ф. ШАМИЧ

Цель — определить влияние Цераксона на выраженность неврологического дефицита, биоэлектрическую активность мозга у больных рассеянным склерозом.
Материалы и методы. У 99 больных рассеянным склерозом были определены степень нарушения функций по шкале EDSS, тип электроэнцефалограммы, проведено электромиографическое исследование до и после лечения.
Результаты. При применении Цераксона в комплексном лечении больных рассеянным склерозом в стадии обострения достоверное восстановление неврологических функций зарегистрировано на 15-й день лечения, что позволяет уменьшить длительность пребывания больного в стационаре. Препарат улучшает частотно-амплитудные характеристики мозга по данным электроэнцефалограммы и проводимость по нервным волокнам
по данным электромиографического обследования.
Выводы. Цераксон можнo рекомендовать для использования в комплексном лечении больных рассеянным склерозом в стадии обострения.

Ключевые слова: рассеянный склероз, электроэнцефалография, электромиография, Цераксон.

14. ОГЛЯДИ

 

Нові можливості антигіпертензивної терапії у профілактиці церебрального інсульту

М.А. ТРІЩИНСЬКА, Ю.І. ГОЛОВЧЕНКО

Церебральний інсульт — одна з найбільш актуальних медичних і соціальних проблем суспільства, оскільки рівень смертності населення від цього захворювання дуже високий. Церебральний інсульт є основною причиною стійкої інвалідизації, особливо у людей похилого віку. Ризик розвитку інсульту прямо пропорційний рівнюсистолічного артеріального тиску. Доведено, що артеріальна гіпертензія пов’язана з низкою несприятливих морфологічних і функціональних змін у серцево-судинній системі: гіпертрофією лівого шлуночка, морфологічними змінами і зміною механічних властивостей судинного русла, порушенням функції ендотелію. У статті розглядаються сучасні підходи до терапії артеріальної гіпертензії з урахуванням патогенетично обґрунтованої профілактики церебрального інсульту.

Ключові слова: ренін-ангіотензин-альдостеронова система, сартани, церебральний інсульт.

 

Новые возможности антигипертензивной терапии в профилактике церебрального инсульта

М.А. ТРЕЩИНСКАЯ, Ю.И. ГОЛОВЧЕНКО

Церебральный инсульт — одна из наиболее актуальных медицинских и социальных проблем общества, поскольку уровень смертности населения от этого заболевания очень высок. Церебральный инсульт является ведущей причиной стойкой инвалидизации, особенно у пожилых людей. Риск развития инсульта прямо пропорционален уровню систолического артериального давления. Доказано, что артериальная гипертензия связана с рядом неблагоприятных морфологических и функциональных изменений в сердечно-сосудистой системе: гипертрофией левого желудочка, морфологическими изменениями и изменением механических свойств сосудистого русла, нарушением функции эндотелия. В статье рассматриваются современные подходы к терапии артериальной гипертензии с учетом патогенетически обоснованной профилактики церебрального инсульта.

Ключевые слова: ренин-ангиотензин-альдостероновая система, сартаны, церебральный инсульт.

15. ОГЛЯДИ

 

Нейроофтальмологічні вияви розсіяного склерозу. Клініка, діагностика, лікування

В.А. ВАСЮТА, Л.В. ЗАДОЯНИЙ, К.С. ЄГОРОВА

Висвітлено основні питання клініки, діагностики, лікування нейроофтальмологічних виявів розсіяного склерозу (оптичний неврит, окорухові порушення). Розглянуто діагностичні методи (магнітно-резонансна томографія, зорові викликані потенціали, оптична когерентна томографія), основні тенденції лікування.

Ключові слова: розсіяний склероз, демієлінізація, офтальмологічні вияви, зоровий нерв, оптичний неврит.

 

Нейроофтальмологические проявления рассеянного склероза. Клиника, диагностика, лечение

В.А. ВАСЮТА, Л.В. ЗАДОЯННЫЙ, Е.С. ЕГОРОВА

Освещены основные вопросы клиники, диагностики, лечения нейроофтальмологических проявлений рассеянного склероза (оптический неврит, глазодвигательные нарушения). Рассмотрены диагностические методы (магнитно-резонансная томография, зрительные вызванные потенциалы, оптическая когерентная томография), основные тенденции лечения.

Ключевые слова: рассеянный склероз, демиелинизация, офтальмологические проявления, зрительный нерв, оптический неврит.

16. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Стан церебральної гемодинаміки в пацієнтів з хронічною венозною енцефалопатією на тлі застосування препарату Веноплант

І.В. ЮРОВ

Мета — вивчити церебральну гемодинаміку в пацієнтів з хронічною венозною енцефалопатією на тлі застосування препарату Веноплант.
Матеріали і методи. Обстежено 53 пацієнти віком від 45 до 70 років з ознаками венозної енцефалопатії.
Усі пацієнти протягом 3 місяців одержували препарат Веноплант-ретард (1 таблетка 2 рази на добу). Усім пацієнтам ми провели клініко-неврологічне і нейропсихологічне дослідження, моніторинг артеріального тиску, електрокардіографію, рентгенографію черепа, комп’ютерну томографію головного мозку, дослідження очного дна, ультразвукову допплерографію і реоенцефалографію.
Результати. На тлі вживання Венопланту 87 % пацієнтів відзначили зменшення «ранкового головного болю», вестибулоатаксії, 69 % — поліпшення загального самопочуття. При дослідженні неврологічного статусу спостерігали стабільний регрес окорухових порушень: слабкість конвергенції й акомодації, горизонтального ністагму 1 ст. — у 59 % хворих і ністагму 2 ст. — у 37 %. Через 3 місяці терапії, за результатами реоенцефалографії, відзначено тенденцію до поліпшення венозного відтоку в 67,5 % випадків при дослідженні басейну внутрішньої сонної артерії й у 97,3 % — басейну хребетної артерії (р < 0,01).
Висновки. Препарат Веноплант вірогідно зменшує вираженість цефалгічного і вестибулоатактичного синдромів у пацієнтів з венозною енцефалопатією, позитивно впливає на стан церебральної гемодинаміки, нормалізуючи тонус венул і поліпшуючи венозний відтік з порожнини черепа. Отримані дані дозволяють рекомендувати препарат Веноплант для лікування хворих з венозною енцефалопатією як в умовах неврологічного стаціонару, так і амбулаторно.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, венозна енцефалопатія, церебральна гемодинаміка.

 

Состояние церебральной гемодинамики у пациентов с хронической венозной энцефалопатией на фоне применения препарата Веноплант

И.В. ЮРОВ

Цель — изучить церебральную гемодинамику у пациентов с хронической венозной энцефалопатией на фоне применения препарата Веноплант.
Материалы и методы. Обследовано 53 пациента в возрасте от 45 до 70 лет с признаками венозной энцефалопатии. Все пациенты в течение 3 месяцев получали препарат Веноплант-ретард (1 таблетка 2 раза в сутки).
Всем пациентам мы провели клинико-неврологическое и нейропсихологическое исследование, мониторинг артериального давления, электрокардиографию, рентгенографию черепа, компьютерную томографию головного мозга, исследование глазного дна, ультразвуковую допплерографию и реоэнцефалографию.
Результаты. На фоне приема Венопланта 87 % пациентов отметили уменьшение «утренней головной боли», вестибулоатаксии, 69 % — улучшение общего самочувствия. При исследовании неврологического статуса наблюдали стабильный регресс глазодвигательных нарушений: слабость конвергенции и аккомодации, горизонтального нистагма 1 ст. — у 59 % больных и нистагма 2 ст. — у 37 %. Через 3 месяца терапии, по результатам реоэнцефалографии, отмечена тенденция к улучшению венозного оттока в 67,5 % случаев при исследовании бассейна внутренней сонной артерии и в 97,3 % — бассейна позвоночной артерии (р < 0,01).
Выводы. Препарат Веноплант достоверно уменьшает выраженность цефалгического и вестибулоатактического синдромов у пациентов с венозной энцефалопатией, позитивно влияет на состояние церебральной гемодинамики, нормализуя тонус венул и улучшая венозный отток из полости черепа. Полученные данные позволяют рекомендовать препарат Веноплант для лечения больных с венозной энцефалопатией как в условиях неврологического стационара, так и амбулаторно.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, венозная энцефалопатия, церебральная гемодинамика.

17. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Лікування церебральної венозної дисциркуляції у хворих на хронічну ниркову недостатність

О.А. СТАТІНОВА, О.Б. ПРОКОПЕНКО, А.Г. ДЖОДЖУА, С.В. СЕЛЕЗНЬОВА

Методом реоенцефалографії оцінено тонус церебральних судин у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію і хронічну ниркову недостатність. Виявлено домінування гіпертонічного типу реоенцефалограми. Крім порушень в артеріальній системі, спостерігали прояви венозної дисциркуляції у судинах головного мозку. Для корекції венозних порушень було застосовано препарат Детралекс. Доведено його ефективність і добру переносність у цього контингенту хворих.

Ключові слова: венозна дисциркуляція, реоенцефалографія, хронічна ниркова недостатність.

 

Лечение церебральной венозной дисциркуляции у больных хронической почечной недостаточностью

Е.А. СТАТИНОВА, Е.Б. ПРОКОПЕНКО, А.Г. ДЖОДЖУА, С.В. СЕЛЕЗНЕВА

Методом реоэнцефалографии оценен тонус церебральных сосудов у больных дисциркуляторной энцефалопатией и хронической почечной недостаточностью. Выявлено доминирование гипертонического типа реоэнцефалограммы. Кроме нарушений в артериальной системе, обнаружены проявления венозной дисциркуляции в сосудах головного мозга. Для коррекции венозных нарушений был применен препарат Детралекс.
Доказана его эффективность и хорошая переносимость у этого контингента больных.

Ключевые слова: венозная дисциркуляция, реоэнцефалография, хроническая почечная недостаточность.

18. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

До проблеми ревматоїдного артриту й остеоартрозу: діагностика, класифікація, терапія

О.Є. ЮРИК

Передмова до статті Г.В. Дзяка та співавт.
«Мелоксикам у лікуванні хворих на ревматоїдний артрит і остеоартроз»

Поширеність ревматичних захворювань суглобів серед дорослого населення в різних країнах коливається від 0,6 до 1,5 %. Неспецифічні запальні захворювання опорнорухового апарату вражають осіб переважно молодого віку. Тому залишається актуальним питання ранньої діагностики та лікування цих захворювань. Невідомий також причинний агент, який зумовлює розвиток цієї складної патології.

19. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Коррекция расстройств познавательной сферы у детей в период учебного года

О.И. МАСЛОВА

C наступлением зимы у многих детей дошкольного и младшего школьного возраста родители отмечают быструю утомляемость, снижение работоспособности, невнимательность, раздражительность, дети жалуются на головную боль. Эти нейропсихологические изменения особенно ярко проявляются весной и неизбежно сопровождаются снижением мотивации к познавательной (когнитивной) функции у детей. Эта проблема сильно беспокоит родителей и все чаще становится причиной обращения к педиатру.
О распространенности этой проблемы среди детей, ее значимости и современных возможностях коррекции рассказывает один из ведущих детских неврологов РФ д. м. н., профессор О.И. Маслова.

20. З

 

Науково-практична конференція «Карпатські читання» (Ужгород, 25—28 червня 2008 р.)

Підготувала Л.І. Соколова

Науково-практична конференція «Карпатські читання» (Ужгород) розпочалася 25 червня навчальним курсом Європейської федерації неврологічних товариств для лікарів і школою лекторської майстерності. Навчальний курс був присвячений проблемам епілепсії, хвороби Паркінсона і судинним захворюванням головного мозку. Необхідно було прослухати курс лекцій та скласти іспитна отримання свідоцтва про навчання на курсі.
Школа лекторської майстерності працювала на базі малої групи, метою її проведення було ознайомити з методологічними основами про ведення дискусії, читання лекцій, виступів тощо.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»