Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(42) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Огляди

 

Нутритивна підтримка в пацієнтів з інсультом: сучасний міждисциплінарний підхід і клінічна практика Інсультного центру клініки «Оберіг»

Ю. В. Фломін

МЦ «Універсальна клініка „Оберіг”», Київ

Інсульт асоціюється з високим ризиком смерті або інвалідності. У пацієнтів з інсультом, особливо в разі порушення свідомості та/або ковтання, часто спостерігаються дефіцит білка та енергії (стан мальнутриції). Порушення нутритивного статусу асоціюються з тяжчим пошкодженням головного мозку, ускладненнями та несприятливим наслідком лікування. Забезпечення адекватної нутритивної підтримки як при гострому інсульті, так і в період реабілітації, потребує міждисциплінарного підходу і може сприяти кращому нейрокогнітивному та функціональному відновленню. В огляді розглянуто сучасні підходи до діагностики дисфагії та мальнутриції, а також ключові аспекти нутритивної підтримки у пацієнтів з інсультом.

Ключові слова: інсульт, дисфагія, мальнутриція, післяінсультна реабілітація, ускладнення, результат лікування.

Список літератури:  
1.    Голик В. А., Гондуленко Н. А., Мороз Е. Н. и др. Особенности эпидемиологии инвалидности при заболеваниях нервной системы в Украине: клинико-экспертные сопоставления (10-летний украинский опыт) // Укр. вісн. мед.-соціал. експертизи. 2014. — № 1 (11). — С. 14 — 21.
2.    Яворська В. О., Бондарь О. Б., Гребенюк А.В та ін. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та ТІА: Адаптована клінічна настанова. — К.: Видавець Д. В. Гуляєв, 2012. — 144 с.
3.    Alshekhlee A., Ranawat N., Syed T. U. et al. National Institutes of Health stroke scale assists in predicting the need for percutaneous endoscopic gastrostomy tube placement in acute ischemic stroke // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2010. — Vol. 19 (5). — P. 347 — 352.
4.    Aquilani R., Sessarego P., Iadarola P. et al. Nutrition for brain recovery after ischemic stroke: an added value to rehabilitation // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 339 — 345.
5.    Bahouth M. N., Bahrainwala Z., Hillis A. E., Gottesman R. F. Dehydration status is associated with more severe hemispatial neglect after stroke // Neurologist. — 2016. — Vol. 21 (6). — P. 101 — 105.
6.    Bankhead R., Boullata J. et al., A. S.P. E.N. Board of Directors. Enteral nutrition practice recommendations // JPEN J. Parenter Enteral Nutr. — 2009. — Vol. 33 (2). — P. 122 — 167.
7.    Barer D. H. The natural history and functional consequences of dysphagia after hemispheric stroke // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1989. — Vol. 52 (2). — P. 236 — 241.
8.    Bouziana S. D., Tziomalos K. Malnutrition in patients with acute stroke // J. Nutr. Metab. — 2011. — Vol. 2011. — 167898.
9.    Corrigan M. L., Escuro A. A., Celestin J., Kirby D. F. Nutrition in the stroke patient // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 242 — 252.
10.    Crary M. A., Carnaby G. D., Shabbir Y. et al. Clinical variables associated with hydration status in acute ischemic stroke patients with dysphagia // Dysphagia. — 2016. — Vol. 31 (1). — P. 60 — 65.
11.    Crary M. A., Groher M. E. Reinstituting oral feeding in tube-fed adult patients with dysphagia // Nutr. Clin. Pract. — 2006. — Vol. 21 (6). — P. 576 — 586.
12.    Crary M. A., Humphrey J. L., Carnaby-Mann G. et al. Dysphagia, nutrition, and hydration in ischemic stroke patients at admission and discharge from acute care // Dysphagia. — 2013. — Vol. 28 (1). — P. 69 — 76.
13.    Dehydration Worsens Stroke Outcome. Medscape, 2015. — http.: // www.medscape.com/viewarticle/840062#vp_1.
14.    Dennis M. S., Lewis S. C., Warlow C.; FOOD Trial Collaboration. Effect of timing and method of enteral tube feeding for dysphagic stroke patients (FOOD): a multicentre randomised controlled trial // Lancet. — 2005. — Vol. 365 (9461). — P. 764 — 772.
15.    Dorner B., Posthauer M. E., Friedrich E. K., Robinson G. E. Enteral nutrition for older adults in nursing facilities // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 261 — 272.
16.    Dziewas R., Warnecke T., Hamacher C. et al. Do nasogastric tubes worsen dysphagia in patients with acute stroke? // BMC Neurol. — 2008. — N 8. — P. 28.
17.    Esper D. H., Coplin W. M., Carhuapoma J. R. Energy expenditure in patients with nontraumatic intracranial hemorrhage // JPEN J. Parenter Enteral Nutr. — 2006. — Vol. 30. — P. 71 — 75.
18.    Feigin V. L., Norrving B., George M. G. et al. Prevention of stroke: a strategic global imperative // Nat. Rev. Neurol. — 2016. — Vol. 12 (9). — P. 501 — 512.
19.    Ferrando A. A., Paddon-Jones D., Hays N. P. et al. EAA supplementation to increase nitrogen intake improves muscle function during bed rest in the elderly // Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 29 (1). — P. 18 — 23.
20.    Finestone H. M., Greene-Finestone L. S., Wilson E. S. Malnutrition in stroke patients on the rehabilitation service and at follow-up: prevalence and predictors // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1995. — Vol. 76. — P. 310 — 316.
21.    Finestone H. M., Greene-Finestone L. S. Rehabilitation medicine. 2. Diagnosis of dysphagia and its nutritional management for stroke patients // CMAJ. — 2003. — Vol. 169. — P. 1041 — 1044.
22.    Foley N., Finestone H., Woodbury M. G. et al. Energy and protein intakes of acute stroke patients // J. Nutr. Health Aging. — 2006. — Vol. 10. — P. 171 — 175.
23.    Foley N., Teasell R., Richardson M. et al. Nutritional Interventions Following Stroke. Evidence-Based Review of Stroke Rehabilitation, 2016. — http.: // www.ebrsr.com.
24.    Foley N. C., Martin R. E., Salter K. L. et al. A review of the relationship between dysphagia and malnutrition following stroke // J. Rehabil. Med. — 2009. — Vol. 41. — P. 707 — 713.
25.    Foley N. C., Salter K. L., Robertson J. et al. Which reported estimate of the prevalence of malnutrition after stroke is valid? // Stroke. — 2009. — Vol. 40 (3). — P. e66 — 74.
26.    Gao C., Zhang B., Zhang W. et al. Serum prealbumin (transthyretin) predict good outcome in young patients with cerebral infarction // Clin. Exp. Med. — 2011. — Vol. 11 (1). — P. 49 — 54.
27.    Geeganage C., Beavan J., Ellender S., Bath P. M. Interventions for dysphagia and nutritional support in acute and subacute stroke // Cochrane Database Syst. Rev. — 2012. — Vol. 10. — CD000323.
28.    Global burden of stroke. — http.: // www.who.int/cardiovascular_diseases/en/cvd_atlas_15_burden_stroke.pdf?ua = 1
29.    Gomes F., Emery P. W., Weekes C. E. Risk of malnutrition is an independent predictor of mortality, length of hospital stay, and hospitalization costs in stroke patients // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2016. — Vol. 25 (4). — P. 799 — 806.
30.    Guyomard V., Fulcher R. A., Redmayne O. et al. Effect of dysphasia and dysphagia on inpatient mortality and hospital length of stay: a database study // J. Am. Geriatr. Soc. — 2009. — Vol. 57. — P. 2101 — 2106.
31.    Ha L., Hauge T., Iversen P. O. Body composition in older acute stroke patients after treatment with individualized, nutritional supplementation while in hospital // BMC Geriatr. — 2010. — N 10. — 75.
32.    Ha L., Hauge T., Spenning A. B., Iversen P. O. Individual, nutritional support prevents undernutrition, increases muscle strength and improves QoL among elderly at nutritional risk hospitalized for acute stroke: a randomized, controlled trial // Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 29 (5). — P. 567 — 573.
33.    Ickenstein G. W., Stein J., Ambrosi D. et al. Predictors of survival after severe dysphagic stroke // J. Neurol. — 2005. — Vol. 252 (12). — P. 1510 — 1516.
34.    James R., Gines D., Menlove A. et al. Nutrition support (tube feeding) as a rehabilitation intervention // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2005. — Vol. 86. — P. S82-S92.
35.    Jensen G. L., Mirtallo J., Compher C. et al., International Consensus Guideline Committee. Adult starvation and disease-related malnutrition: a proposal for etiology-based diagnosis in the clinical practice setting from the International Consensus Guideline Committee // Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 29 (2). — P. 151 — 153.
36.    Kang Y., Lee H. S., Paik N. J. Evaluation of enteral formulas for nutrition, health, and quality of life among stroke patients // Nutr. Res. Pract. — 2010. — Vol. 4 (5). — P. 393 — 399.
37.    Katzan I. L. It is time to attack pneumonia head-on // Stroke. — 2015. — Vol. 46 (5). — P. 1153 — 1154.
38.    Kidd D., Lawson J., Nesbitt R., MacMahon J. The natural history and clinical consequences of aspiration in acute stroke // QJM. — 1995. — Vol. 88. — P. 409 — 413.
39.    Kishore A. K., Vail A., Chamorro A. et al. How is pneumonia diagnosed in clinical stroke research? A systematic review and meta-analysis // Stroke. — 2015. — Vol. 46. — P. 1202 — 1209.
40.    Krishnamurthi R. V., Feigin V. L., Forouzanfar M. H. et al. Global and regional burden of first-ever ischaemic and haemorrhagic stroke during 1990 — 2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010 // Lancet. Glob. Health. — 2013. — Vol. 1. — P. e259 — 281.
41.    Logemann J. A. Role of modified barium swallow in management of patients with dysphagia // Otolaryngo Head Neck Surg. — 1997. — Vol. 116. — P. 335 — 338.
42.    Magnuson B., Peppard A., Auer Flomenhoft D. Hypocaloric considerations in patients with potentially hypometabolic disease states // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 253 — 260.
43.    Mann G., Hankey G. J., Cameron D. Swallowing disorders following acute stroke. — P. prevalence and diagnostic accuracy // Cerebrovasc. Dis. — 2000. — Vol. 10. — P. 380 — 386.
44.    Marciniak C., Korutz A. W., Lin E. et al. Examination of selected clinical factors and medication use as risk factors for pneumonia during stroke rehabilitation: a case-control study // Am. J. Phys. Med. Rehabil. — 2009. — Vol. 88 (1). — P. 30 — 38.
45.    Martino R., Foley N., Bhogal S. et al. Dysphagia after stroke: incidence, diagnosis, and pulmonary complications // Stroke. — 2005. — Vol. 36. — P. 2756 — 2763.
46.    Martino R., Martin R. E., Black S. Dysphagia after stroke and its management // CMAJ. — 2012. — Vol. 184 (10). — P. 1127 — 1128.
47.    Masiero S., Pierobon R., Previato C., Gomiero E. Pneumonia in stroke patients with oropharyngeal dysphagia: a six-month follow-up study // Neurol. Sci. — 2008. — Vol. 29. — P. 139 — 145.
48.    McClave S. A., Martindale R. G., Vanek V. W. et al., the ASPEN Board of Directors, and the American College of Critical Care Medicine. Clinical guidelines for the provision and assessment of nutrition support therapy in the adult critically ill patients: Society of Critical Care Medicine (SCCM) and American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (ASPEN) // JPEN. — 2009. — Vol. 33 (3). — P. 277 — 316.
49.    Mendis S., Davis S., Norrving B. The World Health Organization Global Status Report on Noncommunicable Diseases 2014. — One more landmark step in the combat against stroke and vascular disease // Stroke. — 2015. — Vol. 46. — P. e121—e122.
50.    Mould J. Nurses ‘must’ control of the nutritional needs of stroke patients // Br. J. Nurs. — 2009. — Vol. 18 (22). — P. 1410 — 1414.
51.    National Alliance for Infusion Therapy and the American Society for Parenteral and Enteral Nutrition Public Policy Committee and Board of Directors, «Disease-related malnutrition and enteral nutrition therapy: a significant problem with a cost-effective solution // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25. — P. 548 — 554.
52.    National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE). Nutrition support in adults: oral nutrition support, enteral tube feeding and parenteral nutrition. London, UK: The Royal College of Surgeons of England, 2006. — https.: // www.nice.org.uk/guidance/cg32).
53.    Ney D. M., Weiss J. M., Kind A. J., Robbins J. Senescent swallowing: impact, strategies, and interventions // Nutr. Clin. Pract. — 2009. — Vol. 24. — P. 395 — 413.
54.    Nip W. F., Perry L., McLaren S., Mackenzie A. Dietary intake, nutritional status and rehabilitation outcomes of stroke patients in hospital // J. Hum. Nutr. Diet. — 2011. — Vol. 24 (5). — P. 460 — 469.
55.    Nishioka S., Okamoto T., Takayama M. et al. Malnutrition risk predicts recovery of full oral intake among older adult stroke patients undergoing enteral nutrition: Secondary analysis of a multicentre survey (the APPLE study) // Clin. Nutr. — 2016. — S0261- 5614 (16)30165-0.  doi.: 10.1016/j.clnu.2016.06.028. [Epub ahead of print]
56.    Paciaroni M., Mazzotta G., Corea F. et al. Dysphagia following // Stroke // Eur. Neurol. — 2004. — Vol. 51. — P. 162 — 167.
57.    Perry L., Hamilton S., Williams J., Jones S. Nursing interventions for improving nutritional status and outcomes of stroke patients: descriptive reviews of processes and outcomes // Worldviews Evid Based Nurs. — 2013. — Vol. 10 (1). — P. 17 — 40.
58.    Peters L., O’Connor C., Giroux I. et al. Screening and assessment of nutritional status following stroke: results from a national survey of registered dietitians in Canada // Disabil Rehabil. — 2015. — Vol. 37 (26). — P. 1 — 5.
59.    Prosser-Loose E. J., Paterson P. G. The FOOD Trial Collaboration: nutritional supplementation strategies and acute stroke outcome // Nutr. Rev. — 2006. — Vol. 64 (6). — P. 289 — 294.
60.    Prosser-Loose E. J., Smith S. E., Paterson P. G. Experimental model considerations for the study of protein-energy malnutrition co-existing with ischemic brain injury // Curr. Neurovasc. Res. — 2011. — Vol. 8 (2). — P. 170 — 182.
61.    Rabadi M. H., Coar P. L., Lukin M. et al. Intensive nutritional supplements can improve outcomes in stroke rehabilitation // Neurol. — 2008. — Vol. 71 (23). — P. 1856 — 1861.
62.    Sánchez-Moreno C., Jiménez-Escrig A., Martín A. Stroke: roles of B vitamins, homocysteine and antioxidants // Nutr. Res. Rev. — 2009. — Vol. 22 (1). — P. 49 — 67.
63.    Scherbakov N., Doehner W. Sarcopenia in stroke-facts and numbers on muscle loss accounting for disability after stroke // J. Cachexia Sarcopenia Muscle. — 2011. — Vol. 2 (1). — P. 5 — 8.
64.    Sellars C., Bowie L., Bagg J. et al. Risk factors for chest infection in acute stroke: a prospective cohort study // Stroke. — 2007. — Vol. 38. — P. 2284 — 2291.
65.    Sellars C., Campbell A. M., Scott D. J. et al. Swallowing abnormalities after acute stroke: a case control study // Dysphagia. — 1999. — Vol. 14. — P. 212 — 218.
66.    Shen H. C., Chen H. F., Peng L. N. et al. Impact of nutritional status on long-term functional outcomes of post-acute stroke patients in Taiwan // Arch. Gerontol. Geriatr. — 2011. — Vol. 53. — P. 149 — 152.
67.    Smithard D. G., O’Neill P. A., Parks C., Morris J. Complications and outcome after acute stroke. Does dysphagia matter? // Stroke. — 1996. — Vol. 27. — P. 1200 — 1204.
68.    Smithard D. G., Smeeton N. C., Wolfe C. D. Long-term outcome after stroke: Does dysphagia matter? // Age Ageing. — 2007. — Vol. 36. — P. 90 — 94.
69.    Sura L., Madhavan A., Carnaby G., Crary M. A. Dysphagia in the elderly: management and nutritional considerations // Clin. Interv. Aging. — 2012. — N 7. — P. 287 — 298.
70.    The Top Ten Causes of Death: Fact Sheet No. 310. — Geneva: WHO, 2014. — http.://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/
71.    Trapl M., Enderle P., Nowotny M. et al. Dysphagia bedside screening for acute-stroke patients — the Gugging swallowing screen // Stroke. — 2007. — Vol. 38. — P. 2948 — 2952.
72.    Wang J., Luo B., Xie Y. et al. Evaluation methods on the nutritional status of stroke patients // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. — 2014. — Vol. 18 (24). — P. 3902 — 3907.
73.    Weekes E., Elia M. Resting energy expenditure and body composition following cerebro-vascular accident // Clin. Nutr. — 1992. — N 11. — P. 18 — 22.
74.    Westendorp W. F., Nederkoorn P. J., Vermeij J. D. et al. Post-stroke infection: a systematic review and meta-analysis // BMC Neurol. — 2011. — N 11. — P. 110.
75.    Westergren A. Nutrition and its relation to mealtime preparation, eating, fatigue and mood among stroke survivors after discharge from hospital: a pilot study // Open Nurs. J. — 2008. — N 2. — P. 15 — 20.
76.    Whelan K. Inadequate fluid intakes in dysphagic acute stroke // Clin Nutr. — 2001. — Vol. 20. — P. 423 — 428.
77.    Wirth R., Smoliner C., Jäger M. et al., DGEM Steering Committee. Guideline clinical nutrition in patients with stroke // Exp. Transl. Stroke Med. — 2013. — N 5 (1). — P. 14.
78.    Yoo S. H., Kim J. S., Kwon S. U. et al. Undernutrition as a predictor of poor clinical outcomes in acute ischemic stroke patients // Arch. Neurol. — 2008. — Vol. 65 (1). — P. 39 — 43.

Інше: Стаття надійшла до редакції 15 лютого 2017 р.
Фломін Юрій Володимирович, к. мед. н., доцент, зав. Інсультного центру
03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3в
Тел. (44)521-03-03. E-mail: y.flomin@oberig.ua

 

Нутритивная поддержка у пациентов с инсультом: современный междисциплинарный подход и клиническая практика Инсультного центра клиники «Оберіг»

Ю. В. Фломин

МЦ «Универсальная клиника „Оберіг”», Киев

Инсульт ассоциируется с высоким риском смерти или инвалидности. У пациентов с инсультом, особенно в случае нарушения сознания и/или глотания, часто имеет место дефицит белка и энергии (состояние мальнутриции). Нарушения нутритивного статуса ассоциируются с более тяжелым повреждением головного мозга, осложнениями и неблагоприятным исходом. Обеспечение адекватной нутритивной поддержки как при остром инсульте, так и в период реабилитации требует междисциплинарного подхода и может способствовать лучшему нейрокогнитивному и функциональному восстановлению. В обзоре рассмотрены современные подходы к диагностике дисфагии и мальнутриции, а также ключевые аспекты нутритивной поддержки у пациентов с инсультом.

Ключевые слова: инсульт, дисфагия, мальнутриция, постинсультная реабилитация, осложнения, исход.

Список литературы:  
1.    Голик В. А., Гондуленко Н. А., Мороз Е. Н. и др. Особенности эпидемиологии инвалидности при заболеваниях нервной системы в Украине: клинико-экспертные сопоставления (10-летний украинский опыт) // Укр. вісн. мед.-соціал. експертизи. 2014. — № 1 (11). — С. 14 — 21.
2.    Яворська В. О., Бондарь О. Б., Гребенюк А.В та ін. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та ТІА: Адаптована клінічна настанова. — К.: Видавець Д. В. Гуляєв, 2012. — 144 с.
3.    Alshekhlee A., Ranawat N., Syed T. U. et al. National Institutes of Health stroke scale assists in predicting the need for percutaneous endoscopic gastrostomy tube placement in acute ischemic stroke // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2010. — Vol. 19 (5). — P. 347 — 352.
4.    Aquilani R., Sessarego P., Iadarola P. et al. Nutrition for brain recovery after ischemic stroke: an added value to rehabilitation // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 339 — 345.
5.    Bahouth M. N., Bahrainwala Z., Hillis A. E., Gottesman R. F. Dehydration status is associated with more severe hemispatial neglect after stroke // Neurologist. — 2016. — Vol. 21 (6). — P. 101 — 105.
6.    Bankhead R., Boullata J. et al., A. S.P. E.N. Board of Directors. Enteral nutrition practice recommendations // JPEN J. Parenter Enteral Nutr. — 2009. — Vol. 33 (2). — P. 122 — 167.
7.    Barer D. H. The natural history and functional consequences of dysphagia after hemispheric stroke // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1989. — Vol. 52 (2). — P. 236 — 241.
8.    Bouziana S. D., Tziomalos K. Malnutrition in patients with acute stroke // J. Nutr. Metab. — 2011. — Vol. 2011. — 167898.
9.    Corrigan M. L., Escuro A. A., Celestin J., Kirby D. F. Nutrition in the stroke patient // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 242 — 252.
10.    Crary M. A., Carnaby G. D., Shabbir Y. et al. Clinical variables associated with hydration status in acute ischemic stroke patients with dysphagia // Dysphagia. — 2016. — Vol. 31 (1). — P. 60 — 65.
11.    Crary M. A., Groher M. E. Reinstituting oral feeding in tube-fed adult patients with dysphagia // Nutr. Clin. Pract. — 2006. — Vol. 21 (6). — P. 576 — 586.
12.    Crary M. A., Humphrey J. L., Carnaby-Mann G. et al. Dysphagia, nutrition, and hydration in ischemic stroke patients at admission and discharge from acute care // Dysphagia. — 2013. — Vol. 28 (1). — P. 69 — 76.
13.    Dehydration Worsens Stroke Outcome. Medscape, 2015. — http.: // www.medscape.com/viewarticle/840062#vp_1.
14.    Dennis M. S., Lewis S. C., Warlow C.; FOOD Trial Collaboration. Effect of timing and method of enteral tube feeding for dysphagic stroke patients (FOOD): a multicentre randomised controlled trial // Lancet. — 2005. — Vol. 365 (9461). — P. 764 — 772.
15.    Dorner B., Posthauer M. E., Friedrich E. K., Robinson G. E. Enteral nutrition for older adults in nursing facilities // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 261 — 272.
16.    Dziewas R., Warnecke T., Hamacher C. et al. Do nasogastric tubes worsen dysphagia in patients with acute stroke? // BMC Neurol. — 2008. — N 8. — P. 28.
17.    Esper D. H., Coplin W. M., Carhuapoma J. R. Energy expenditure in patients with nontraumatic intracranial hemorrhage // JPEN J. Parenter Enteral Nutr. — 2006. — Vol. 30. — P. 71 — 75.
18.    Feigin V. L., Norrving B., George M. G. et al. Prevention of stroke: a strategic global imperative // Nat. Rev. Neurol. — 2016. — Vol. 12 (9). — P. 501 — 512.
19.    Ferrando A. A., Paddon-Jones D., Hays N. P. et al. EAA supplementation to increase nitrogen intake improves muscle function during bed rest in the elderly // Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 29 (1). — P. 18 — 23.
20.    Finestone H. M., Greene-Finestone L. S., Wilson E. S. Malnutrition in stroke patients on the rehabilitation service and at follow-up: prevalence and predictors // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1995. — Vol. 76. — P. 310 — 316.
21.    Finestone H. M., Greene-Finestone L. S. Rehabilitation medicine. 2. Diagnosis of dysphagia and its nutritional management for stroke patients // CMAJ. — 2003. — Vol. 169. — P. 1041 — 1044.
22.    Foley N., Finestone H., Woodbury M. G. et al. Energy and protein intakes of acute stroke patients // J. Nutr. Health Aging. — 2006. — Vol. 10. — P. 171 — 175.
23.    Foley N., Teasell R., Richardson M. et al. Nutritional Interventions Following Stroke. Evidence-Based Review of Stroke Rehabilitation, 2016. — http.: // www.ebrsr.com.
24.    Foley N. C., Martin R. E., Salter K. L. et al. A review of the relationship between dysphagia and malnutrition following stroke // J. Rehabil. Med. — 2009. — Vol. 41. — P. 707 — 713.
25.    Foley N. C., Salter K. L., Robertson J. et al. Which reported estimate of the prevalence of malnutrition after stroke is valid? // Stroke. — 2009. — Vol. 40 (3). — P. e66 — 74.
26.    Gao C., Zhang B., Zhang W. et al. Serum prealbumin (transthyretin) predict good outcome in young patients with cerebral infarction // Clin. Exp. Med. — 2011. — Vol. 11 (1). — P. 49 — 54.
27.    Geeganage C., Beavan J., Ellender S., Bath P. M. Interventions for dysphagia and nutritional support in acute and subacute stroke // Cochrane Database Syst. Rev. — 2012. — Vol. 10. — CD000323.
28.    Global burden of stroke. — http.: // www.who.int/cardiovascular_diseases/en/cvd_atlas_15_burden_stroke.pdf?ua = 1
29.    Gomes F., Emery P. W., Weekes C. E. Risk of malnutrition is an independent predictor of mortality, length of hospital stay, and hospitalization costs in stroke patients // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2016. — Vol. 25 (4). — P. 799 — 806.
30.    Guyomard V., Fulcher R. A., Redmayne O. et al. Effect of dysphasia and dysphagia on inpatient mortality and hospital length of stay: a database study // J. Am. Geriatr. Soc. — 2009. — Vol. 57. — P. 2101 — 2106.
31.    Ha L., Hauge T., Iversen P. O. Body composition in older acute stroke patients after treatment with individualized, nutritional supplementation while in hospital // BMC Geriatr. — 2010. — N 10. — 75.
32.    Ha L., Hauge T., Spenning A. B., Iversen P. O. Individual, nutritional support prevents undernutrition, increases muscle strength and improves QoL among elderly at nutritional risk hospitalized for acute stroke: a randomized, controlled trial // Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 29 (5). — P. 567 — 573.
33.    Ickenstein G. W., Stein J., Ambrosi D. et al. Predictors of survival after severe dysphagic stroke // J. Neurol. — 2005. — Vol. 252 (12). — P. 1510 — 1516.
34.    James R., Gines D., Menlove A. et al. Nutrition support (tube feeding) as a rehabilitation intervention // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2005. — Vol. 86. — P. S82-S92.
35.    Jensen G. L., Mirtallo J., Compher C. et al., International Consensus Guideline Committee. Adult starvation and disease-related malnutrition: a proposal for etiology-based diagnosis in the clinical practice setting from the International Consensus Guideline Committee // Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 29 (2). — P. 151 — 153.
36.    Kang Y., Lee H. S., Paik N. J. Evaluation of enteral formulas for nutrition, health, and quality of life among stroke patients // Nutr. Res. Pract. — 2010. — Vol. 4 (5). — P. 393 — 399.
37.    Katzan I. L. It is time to attack pneumonia head-on // Stroke. — 2015. — Vol. 46 (5). — P. 1153 — 1154.
38.    Kidd D., Lawson J., Nesbitt R., MacMahon J. The natural history and clinical consequences of aspiration in acute stroke // QJM. — 1995. — Vol. 88. — P. 409 — 413.
39.    Kishore A. K., Vail A., Chamorro A. et al. How is pneumonia diagnosed in clinical stroke research? A systematic review and meta-analysis // Stroke. — 2015. — Vol. 46. — P. 1202 — 1209.
40.    Krishnamurthi R. V., Feigin V. L., Forouzanfar M. H. et al. Global and regional burden of first-ever ischaemic and haemorrhagic stroke during 1990 — 2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010 // Lancet. Glob. Health. — 2013. — Vol. 1. — P. e259 — 281.
41.    Logemann J. A. Role of modified barium swallow in management of patients with dysphagia // Otolaryngo Head Neck Surg. — 1997. — Vol. 116. — P. 335 — 338.
42.    Magnuson B., Peppard A., Auer Flomenhoft D. Hypocaloric considerations in patients with potentially hypometabolic disease states // Nutr. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 26 (3). — P. 253 — 260.
43.    Mann G., Hankey G. J., Cameron D. Swallowing disorders following acute stroke. — P. prevalence and diagnostic accuracy // Cerebrovasc. Dis. — 2000. — Vol. 10. — P. 380 — 386.
44.    Marciniak C., Korutz A. W., Lin E. et al. Examination of selected clinical factors and medication use as risk factors for pneumonia during stroke rehabilitation: a case-control study // Am. J. Phys. Med. Rehabil. — 2009. — Vol. 88 (1). — P. 30 — 38.
45.    Martino R., Foley N., Bhogal S. et al. Dysphagia after stroke: incidence, diagnosis, and pulmonary complications // Stroke. — 2005. — Vol. 36. — P. 2756 — 2763.
46.    Martino R., Martin R. E., Black S. Dysphagia after stroke and its management // CMAJ. — 2012. — Vol. 184 (10). — P. 1127 — 1128.
47.    Masiero S., Pierobon R., Previato C., Gomiero E. Pneumonia in stroke patients with oropharyngeal dysphagia: a six-month follow-up study // Neurol. Sci. — 2008. — Vol. 29. — P. 139 — 145.
48.    McClave S. A., Martindale R. G., Vanek V. W. et al., the ASPEN Board of Directors, and the American College of Critical Care Medicine. Clinical guidelines for the provision and assessment of nutrition support therapy in the adult critically ill patients: Society of Critical Care Medicine (SCCM) and American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (ASPEN) // JPEN. — 2009. — Vol. 33 (3). — P. 277 — 316.
49.    Mendis S., Davis S., Norrving B. The World Health Organization Global Status Report on Noncommunicable Diseases 2014. — One more landmark step in the combat against stroke and vascular disease // Stroke. — 2015. — Vol. 46. — P. e121—e122.
50.    Mould J. Nurses ‘must’ control of the nutritional needs of stroke patients // Br. J. Nurs. — 2009. — Vol. 18 (22). — P. 1410 — 1414.
51.    National Alliance for Infusion Therapy and the American Society for Parenteral and Enteral Nutrition Public Policy Committee and Board of Directors, «Disease-related malnutrition and enteral nutrition therapy: a significant problem with a cost-effective solution // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25. — P. 548 — 554.
52.    National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE). Nutrition support in adults: oral nutrition support, enteral tube feeding and parenteral nutrition. London, UK: The Royal College of Surgeons of England, 2006. — https.: // www.nice.org.uk/guidance/cg32).
53.    Ney D. M., Weiss J. M., Kind A. J., Robbins J. Senescent swallowing: impact, strategies, and interventions // Nutr. Clin. Pract. — 2009. — Vol. 24. — P. 395 — 413.
54.    Nip W. F., Perry L., McLaren S., Mackenzie A. Dietary intake, nutritional status and rehabilitation outcomes of stroke patients in hospital // J. Hum. Nutr. Diet. — 2011. — Vol. 24 (5). — P. 460 — 469.
55.    Nishioka S., Okamoto T., Takayama M. et al. Malnutrition risk predicts recovery of full oral intake among older adult stroke patients undergoing enteral nutrition: Secondary analysis of a multicentre survey (the APPLE study) // Clin. Nutr. — 2016. — S0261- 5614 (16)30165-0.  doi.: 10.1016/j.clnu.2016.06.028. [Epub ahead of print]
56.    Paciaroni M., Mazzotta G., Corea F. et al. Dysphagia following // Stroke // Eur. Neurol. — 2004. — Vol. 51. — P. 162 — 167.
57.    Perry L., Hamilton S., Williams J., Jones S. Nursing interventions for improving nutritional status and outcomes of stroke patients: descriptive reviews of processes and outcomes // Worldviews Evid Based Nurs. — 2013. — Vol. 10 (1). — P. 17 — 40.
58.    Peters L., O’Connor C., Giroux I. et al. Screening and assessment of nutritional status following stroke: results from a national survey of registered dietitians in Canada // Disabil Rehabil. — 2015. — Vol. 37 (26). — P. 1 — 5.
59.    Prosser-Loose E. J., Paterson P. G. The FOOD Trial Collaboration: nutritional supplementation strategies and acute stroke outcome // Nutr. Rev. — 2006. — Vol. 64 (6). — P. 289 — 294.
60.    Prosser-Loose E. J., Smith S. E., Paterson P. G. Experimental model considerations for the study of protein-energy malnutrition co-existing with ischemic brain injury // Curr. Neurovasc. Res. — 2011. — Vol. 8 (2). — P. 170 — 182.
61.    Rabadi M. H., Coar P. L., Lukin M. et al. Intensive nutritional supplements can improve outcomes in stroke rehabilitation // Neurol. — 2008. — Vol. 71 (23). — P. 1856 — 1861.
62.    Sánchez-Moreno C., Jiménez-Escrig A., Martín A. Stroke: roles of B vitamins, homocysteine and antioxidants // Nutr. Res. Rev. — 2009. — Vol. 22 (1). — P. 49 — 67.
63.    Scherbakov N., Doehner W. Sarcopenia in stroke-facts and numbers on muscle loss accounting for disability after stroke // J. Cachexia Sarcopenia Muscle. — 2011. — Vol. 2 (1). — P. 5 — 8.
64.    Sellars C., Bowie L., Bagg J. et al. Risk factors for chest infection in acute stroke: a prospective cohort study // Stroke. — 2007. — Vol. 38. — P. 2284 — 2291.
65.    Sellars C., Campbell A. M., Scott D. J. et al. Swallowing abnormalities after acute stroke: a case control study // Dysphagia. — 1999. — Vol. 14. — P. 212 — 218.
66.    Shen H. C., Chen H. F., Peng L. N. et al. Impact of nutritional status on long-term functional outcomes of post-acute stroke patients in Taiwan // Arch. Gerontol. Geriatr. — 2011. — Vol. 53. — P. 149 — 152.
67.    Smithard D. G., O’Neill P. A., Parks C., Morris J. Complications and outcome after acute stroke. Does dysphagia matter? // Stroke. — 1996. — Vol. 27. — P. 1200 — 1204.
68.    Smithard D. G., Smeeton N. C., Wolfe C. D. Long-term outcome after stroke: Does dysphagia matter? // Age Ageing. — 2007. — Vol. 36. — P. 90 — 94.
69.    Sura L., Madhavan A., Carnaby G., Crary M. A. Dysphagia in the elderly: management and nutritional considerations // Clin. Interv. Aging. — 2012. — N 7. — P. 287 — 298.
70.    The Top Ten Causes of Death: Fact Sheet No. 310. — Geneva: WHO, 2014. — http.://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/
71.    Trapl M., Enderle P., Nowotny M. et al. Dysphagia bedside screening for acute-stroke patients — the Gugging swallowing screen // Stroke. — 2007. — Vol. 38. — P. 2948 — 2952.
72.    Wang J., Luo B., Xie Y. et al. Evaluation methods on the nutritional status of stroke patients // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. — 2014. — Vol. 18 (24). — P. 3902 — 3907.
73.    Weekes E., Elia M. Resting energy expenditure and body composition following cerebro-vascular accident // Clin. Nutr. — 1992. — N 11. — P. 18 — 22.
74.    Westendorp W. F., Nederkoorn P. J., Vermeij J. D. et al. Post-stroke infection: a systematic review and meta-analysis // BMC Neurol. — 2011. — N 11. — P. 110.
75.    Westergren A. Nutrition and its relation to mealtime preparation, eating, fatigue and mood among stroke survivors after discharge from hospital: a pilot study // Open Nurs. J. — 2008. — N 2. — P. 15 — 20.
76.    Whelan K. Inadequate fluid intakes in dysphagic acute stroke // Clin Nutr. — 2001. — Vol. 20. — P. 423 — 428.
77.    Wirth R., Smoliner C., Jäger M. et al., DGEM Steering Committee. Guideline clinical nutrition in patients with stroke // Exp. Transl. Stroke Med. — 2013. — N 5 (1). — P. 14.
78.    Yoo S. H., Kim J. S., Kwon S. U. et al. Undernutrition as a predictor of poor clinical outcomes in acute ischemic stroke patients // Arch. Neurol. — 2008. — Vol. 65 (1). — P. 39 — 43.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

2. Огляди

 

Клініко-експериментальне обґрунтування ролі вірусної інфекції в розвитку та наслідках ішемічного інсульту

Н. С. Турчина

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

Не викликає сумніву, що в основі багатьох патологічних станів людини лежить інфекційний процес, зумовлений персистенцією вірусів. Наведено відомості про персистентну інфекцію церебральних і коронарних артерій, інфекційну етіологію атеросклерозу, що може бути підставою для зміни підходів до профілактики серцево-судинних захворювань, а також про особливості механізмів розвитку атеросклеротичної бляшки, її дестабілізації. Обговорюється етіопатогенетичне значення представників сімейств герпес- та ентеровірусів у розвитку атеросклерозу і гострих порушень мозкового кровообігу. Розглянуто VZV як чинник ризику розвитку хронічної судинної недостатності. Наголошено на актуальності комплексного напряму досліджень з урахуванням герпесвірусної персистенції та її впливу на етіопатогенез цереброваскулярних захворювань.

Ключові слова: вірусна інфекція, атеросклероз, гостре порушення мозкового кровообігу.

Список літератури:  
1.    Ардаматский Н. А., Абакумова Ю. В., Корсунова Е. Н. Показатели инфекционного процесса при атеросклерозе и других заболеваниях // Междунар. мед. журнал. — 2000. — №. 2. — С. 105 — 112.
2.    Арефьева Т. И., Потехина А. В., Пылаева Е. А., Рулева Н. Ю. Роль адаптивного иммунитета в атерогенезе. перспективы иммунотропной терапии ИБС // Физиология и патология иммун. системы. — 2014. — № 5. — С. 3 — 10.
3.    Афанасьева Н. Л., Мордовин В. Ф., Семке Г. В., Пекарский С. Е. Значение факторов риска в возникновении цереброваскулярных осложнений у больных гипертонической болезнью по данным пятилетнего наблюдения // Рос. кардиол. журнал. — 2006. — № 6. — С. 62 — 66.
4.    Бондаренко В. М., Рябиченко Е. В. Роль неспецифической инфекции в развитии острой и хронической воспалительной патологии нервной системы // Эпидемиология и инфекц. болезни. — 2011. — № 4. — С. 8 — 14.
5.    Борисов Н. А. Концептуальные аспекты инновационных основ управления профилактической медициной. — Воронеж: Науч. кн., 2014. — 102 с.
6.    Бухарин О. В. Проблемы персистенции патогенов в инфектологии // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2006. — № 4. — С. 4 — 8.
7.    Василенко Є., Ярош О., Остапенко Л. Інсульт: сучасні погляди на проблему // Вісн. Нац. акад. наук України. — 2007. — № 5. — С. 29 — 34.
8.    Ватутин Н. Т., Чупина В. А. Инфекция как фактор развития атеросклероза и его осложнений // Кардиология. — 2000. — № 2. — С. 67 — 71.
9.    Визило Т. Л. Патогенетические принципы коррекции хронической ишемии головного мозга: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук: 14.00.16, 14.00.13. — Новосибирск, 2003. — 39 с.
10.    Витрук С. К. К вопросу об этиологии и патогенезе атеросклероза // Лікар. справа. — 2013. — № 1. — С. 30 — 41.
11.    Віничук С. М., Прокопів М. М. Гострий ішемічний інсульт. — К.: Наук. думка, 2006. — 286 с.
12.    Войлокова Р. Я., Хоробрых В. В., Воронкова О. И. и др. Особенности течения цитомегаловирусной инфекции и ее лечение у больных с сердечно-сосудистой патологией // Вестн. трансплантологии и искусств. органов. — 2005. — № 2. — С. 21 — 25.
13.    Волков В. Т. Хламидийная теория атеросклероза: гипотеза Ослера и современные исследования // Сиб. мед. журнал. — 2004. — № 2. — С. 17 — 20.
14.    Глинских Н. П., Порываева А. П., Некрасова Т. С. и др. Оппортунистические инфекции как фактор развития патологических состояний у человека // Мед. алфавит. — 2013. — № 4. — С. 27 — 30.
15.    Гранитов В. М. Герпесвирусная инфекция. — М.: Мед. кн. ; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2001. — 80 с.
16.    Гусев Е. И. Скворцов В. И. Ишемия головного мозга. — М.: Медицина, 2001. — 326 с.
17.    Гусев Е. И., Чуканова А. С. Современные патогенетические аспекты формирования хронической ишемии мозга // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 2015. — № 3. — С. 4 — 8.
18.    Деконенко Е. П., Шишкина Л. В. Летальный исход энцефалита после ветряной оспы у пациента с аутоиммунным заболеванием // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 2008. — № 2. — С. 54 — 59.
19.    Драпкина О. М., Ашихмин Я. И., Ивашкин В. Т. Профилактика инсульта // Рос. мед. вести. — 2007. — № 4. — С. 60 — 74.
20.    Дуда O. K., Гебеш В. В., Трихліб В. І., Третьяков В. В. Клініко-епідеміологічний контроль за вітряною віспою/герпес зостер // Пробл. військ. охорони здоров’я. — 2010. — Вип. 27. — С. 218 — 230.
21.    Евдокименко А. Н., Гулевская Т. С. Церебральный атеросклероз и ишемический инсульт (патологоанатомическое исследование) // Междунар. журн. приклад. и фундам. исследований. — 2010. — № 10. — С. 30 — 32.
22.    Жируева Е. Н., Карпова Е. Н. Факторы риска развития ишемического инсульта // Междунар. студен. науч. вестник. — 2015. — № 2. — С. 98.
23.    Захарова Е. М. Современные представления о цереброваскулярных заболеваниях // Мед. альманах. — 2010. — № 2. — С. 43 — 47.
24.    Зозуля І. С., Зозуля А. І. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5. — С. 36 — 41.
25.    Исаков В. А., Архипова Е. И., Исаков Д. В. Герпесвирусные инфекции человека: руководство для врачей. — 2-е изд. — СПб: СпецЛит, 2013. — 666 с.
26.    Истомин К. В., Агарвал Р. К., Чибисов С. М. Атеросклероз как полиэтиологическое мультипликативное заболевание // Здоровье и образование в XXI веке. — 2009. — № 11. — С. 459 — 460.
27.    Казанова А. С., Лавров В. Ф., Кузин С. Н. и др. Роль герпесвирусных инфекций в патогенезе ишемического инсульта // Инфекция и иммунитет. — 2012. — № 1/2. — С. 273.
28.    Казанова А. С., Лавров В. Ф., Кузин С. Н. и др. Новый метод диагностики инфекции, возникающей вследствие реактивации вируса ветряной оспы и опоясывающего лишая // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. — 2012. — № 4. — С. 57 — 60.
29.    Казанова А. С., Лавров В. Ф., Зверев В. В. Вирус VARICELLAZOSTER и заболевания сосудов центральной нервной системы // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2015. — № 3. — С. 106 — 116.
30.    Калмин О. В. Ангионеврология: учеб. пособие. — СПб: СпецЛит, 2004. — 238 с.
31.    Котова О. В. Хронические нарушения мозгового кровообращения // Фарматека. — 2010. — № 13. — С. 34 — 38.
32.    Кузнецов А. Н., Виноградов О. И., Кучеренко С. С. Ишемический инсульт: диагностика, лечение и профилактика. — М.: РАЕН, 2012. — 89 с.
33.    Кульчиков А. Е., Морозов С. Г., Гриненко Е. А. Герпетические осложнения у больных с острым нарушением мозгового кровообращения // Патогенез. — 2012. — № 1. — С. 52 — 57.
34.    Лебедюк М. Н., Запольский М. Э., Горанский Ю. И. Герпетическое поражение нервной системы // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 2. — С. 92 — 97.
35.    Линкевич Е. Е. Герпесвирусная (HSV, CMV), хламидийная (Сhlamydophiliapneumoniae), микоплазменная (Mycoplasmapneumoniae) инфекции и атеросклероз // Пробл. здоровья и экологии. — 2008. — № 2. — С. 52 — 56.
36.    Липовецкий Б. М. Атеросклероз и его осложнения со стороны сердца, мозга и аорты: (диагностика, течение, профилактика): рук. для врачей. — 2-е изд.. — СПб: СпецЛит, 2013. — 142 с.
37.    Литвяков М. А., Литвяков А. М., Шмаков А. П. Клинико-патогенетические особенности формирования атеросклеротических поражений сосудистого русла у взрослых и детей при инфекционных заболеваниях в терапевтической и хирургической клиниках // Вестн. Витеб. гос. мед. университета. — 2012. — № 3. — С. 5 — 36.
38.    Лихачев С. А., Нечипуренко Н. И., Верес А. И., Маслова Г. Т. Патогенез и особенности семиотики дисциркуляторной энцефалопатии // Здравоохранение. — 2007. — № 9. — С. 25 — 30.
39.    Майская А., Мигунов А. Скрытые и бессимптомные инфекции. — СПб: ВЕСЬ, 2004. — 114 с.
40.    Марухно Т. В., Першина Н. Г., Заміховська Н. В. та ін. Основні показники здоров’я та медичної допомоги населенню м. Києва в 2012 році: статист. матеріал. — К., 2013. — 170 с.
41.    Миронченкова Е. В. Иммунопатогенетическая характеристика экспериментальной инфекции эндотелия сосудов человека вирусом простого герпеса I типа: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.00.36. — М., 2004. — 29 с.
42.    Мурашко Н. К., Ліпко В. Й. Прогнозування повторних цереброваскулярних подій // Мистецтво лікування. — 2014. — №5/6. — С. 8 — 11.
43.    Никитин Ю. П. Новые фундаментальные и прикладные основы атерогенеза // Бюл. СО РАМН. — 2006. — № 2. — С. 6 — 14.
44.    Новикова Л. Б., Аверцев Г. Н. Корреляционные связи при церебральном атеросклерозе по результатам ультразвуковой оценки морфологических изменений сосудов // Анналы клин. и эксперим. неврологии. — 2010. — № 3. — С. 14 — 19.
45.    Овсянников Н. В. Взаимосвязь факторов риска с основным маркером воспаления высокочувствительным С-реактивным протеином у больных с ишемическим инсультом // Укр. вісн. психоневрології. — 2010. — Вип. 2. — С. 34 — 38.
46.    Путилина М. В. Хроническая ишемия мозга // Лечащий врач. — 2005. — № 6. — С. 28 — 33.
47.    Саруханова Л. Е., Волина Е. Г. Общая микробиология и иммунология: учеб. пособие. — М.: Рос. ун-т дружбы народов, 2015. — 124 с.
48.    Севрюгина Г. А. Многососудистое русло сердца при герпетической вирусемии: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.03.01. — Уфа, 2010. — 23 с.
49.    Ситникова Е. П., Кочкина С. С. Цитомегаловирусная инфекция: клиника, диагностика, лечение. — Ярославль: Индиго, 2013. — 75 с.
50.    Скворцова В. И., Евзельман М. А. Ишемический инсульт. — Орел: Александр Воробьев, 2006. — 404 с.
51.    Статинова Е. А., Омельченко Р. Я., Аурсалиди А. О. Инфекционные агенты в развитии атеросклероза // Атеросклероз. — 2013. — № 3/4. — С. 51 — 64.
52.    Стаховская Л. В., Котова С. В. (ред.). Инсульт: рук. для врачей. — М.: Мед.информ. агентство, 2014. — 397 с.
53.    Танашян М. М., Лагода О. В. Каротидный атеросклероз и цереброваскулярные заболевания // Consilium Medicum. — 2014. — № 9. — С. 23 — 26.
54.    Титов В. Н. Филогенетическая теория общей патологии. Патогенез болезней цивилизации. Атеросклероз. — М.: ИНФРА-М, 2014. — 236 с.
55.    Тріщинська М. А., Головченко Ю. І. Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку // Міжнар. неврол. журнал. — 2014. — № 8. — С. 31 — 39.
56.    Торяник И. И., Колесник В. В. Дифференциально-диагностическая сопоставимость морфологических маркеров воспалительно-дегенеративных изменений в головном мозге при ишемическом инсульте и герпесвирусной нейроинфекции (по данным клинико-экспериментальных исследований) // Аннали Мечник. інституту. — 2010. — № 4. — С. 82 — 85.
57.    Филиппович А. Н. Сосудистые заболевания головного мозга: Виды инсульта // Мир медицины. — 2009. — № 1. — С. 7 — 9.
58.    Фролов А. Ф. Персистенция вирусов (Механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты). — Винница: Изд-во Винниц. мед. ун-та им. Н. И. Пирогова, 1995. — 233 с.
59.    Хаертдинова Р. Ф., Исмагилов М. Ф. Актуальные организационные аспекты мозгового инсульта // Неврол. вестн. им. В. М. Бехтерева. — 2006. — № 3/4. — С. 107 — 110.
60.    Хір М. М., Куцин О. О., Кедик А. В. Можливості комплексної профілактики повторних інсультів в умовах первинної медико-санітарної допомоги // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Медицина. — 2011. — № 40. — С. 164 — 169.
61.    Цимбалюк В. І., Торяник І. І. Сучасні науково-теоретичні концепти та методологія досліджень етіопатогенезу ішемічного інсульту // Вісн. наук. досліджень. — 2012. — № 2. — С. 4 — 6.
62.    Чуканова Е. И., Чуканова А. С. Отдельные механизмы патогенеза формирования недостаточности мозгового кровообращения // Фарматека. — 2014. — № 13. — С. 14 — 19.
63.    Шаврин А. П., Ховаева Я. Б., Черешнев В. А., Головской Б. В. Маркеры воспаления в процессе развития атеросклероза // Кардиоваскуляр. терапия и профилактика. — 2009. — № 3. — С. 13 — 15.
64.    Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2012 рік / За ред. Р. В. Богатирьової. — К., 2013. — 464 с.
65.    Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2013 рік / Під ред. О. С. Мусія. — К., 2014. — 438 с.
66.    Юлиш Е. И., Чернышева О. Е., Ярошенко С. Я., Абилова Е. И. Персистирующая внутриклеточная инфекция — фактор, влияющий на смертность и состояние здоровья детей // Експерим. і клін. медицина. — 2008. — № 4. — С. 79 — 85.
67.    Юлиш Е. И. Персистирующие инфекции и человек. Стратегия взаимоотношений // Здоровье ребенка. — 2009. — № 4. — С. 114 — 122.
68.    Юлиш Е. И. Парадигма формирования и развития хронических соматических заболеваний на фоне персистирующих инфекций // Здоровье ребенка. — 2010. — № 6. — С. 97 — 103.
69.    Ющук Н. Д., Степанченко А. В., Деконенко Е. П. Поражения нервной системы при герпетических инфекциях: учеб. пособие. — М.: Профиль, 2005. — 95 с.
70.    Ющук Р. В. Сердечно-сосудистые заболевания [Электронный ресурc. — URL: www.who.int/countries/ukr/ru.
71.    Abcantara-Montero A., Sanchez-Carnerero C. L. Herpes zoster and risk of stroke / Rev. Neurol. — 2016. — Vol. 63, N 9. — P. 430 — 431.
72.    Adam E., Melnick J. L., Probtsfield J. L. et al. High levels of cytomegalovirus antibody in patients requiring vascular surgery for atherosclerosis // Lancet. — 1987. — Vol. 2, N 8554. — P. 291 — 293.
73.    Agmon Y., Khandheria B. K., Meissner I. et al. Lack of association between Chlamydia pneumoniae seropositivity and aortic atherosclerotic plaques: a population-based transesophageal echocardiographic study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41, N 9. — P. 1482 — 1487.
74.    Al-Ghamdi A. Role of herpes simplex virus-1, cytomegalovirus and Epstein-Barr virus in atherosclerosis // Pak. J. Pharm. Sci. — 2012. — Vol. 25, N 1. — P. 89 — 97.
75.    Alamowitch S., Labreuche J., Touboul P. J. et al. Chlamydia pneumoniae seropositivity in aetiological subtypes of brain infarction and carotid atherosclerosis: a case control study // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2008. — Vol. 79, N 2. — P. 147 — 151.
76.    Banach M., Markuszewski L., Zasłonka J. et al. The role of infection in the pathogenesis of atherosclerosis // Przegl. Epidemiol. — 2004. — Vol. 58, N 4. — P. 671 — 676.
77.    Benditt E. P., Barrett T., McDougall J. K. Viruses in the etiology of atherosclerosis // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1983. — Vol. 80. N 20. — P. 6386 — 6389.
78.    Blum A. Helicobacter pylori and atherosclerosis // Isr. Med. Assoc. J. — 2015. — Vol. 17, N 6. — Art. No 396.
79.    Bogousslavsky J., Kaste M., Skyhoj Olsen T. et al. Risk factors and stroke prevention. European Stroke Initiative (EUSI) // Cerebrovasc. Dis. — 2000. — Vol. 10, suppl. 3. — P. 12 — 21.
80.    Brainin M., Lang W. Editorial: Stroke units in Austria: structure, performance and results // Wien Med. Wochenschr. — 2008. — Vol. 158, N 15/16. — P. 407 — 408.
81.    Braun K. P., Bulder M. M., Chabrier S. et al. The course and outcome of unilateral intracranial arteriopathy in 79 children with ischaemic stroke // Brain. — 2009. — Vol. 132, pt. 2. — P. 544 — 557.
82.    Brough D., Denes A. Interleukin-1α and brain inflammation // IUBMB Life. — 2015. — Vol. 67, N 5. — P. 323 — 330.
83.    Bruggeman C. A. Does Cytomegalovirus play a role in atherosclerosis? // Herpes. — 2000. — Vol. 7, N 2. — P. 51 — 54.
84.    Bulder M. M., Braun K. P., Leeuwis J. W. et al. The course of unilateral intracranial arteriopathy in young adults with arterial ischemic stroke // Stroke. — 2012. — Vol. 43, N 7. — P. 1890 — 1896.
85.    Chahine M. N., Deniset J., Dibrov E. et al. Oxidized LDL promotes the mitogenic actions of Chlamydia pneumoniae in vascular smooth muscle cells / // Cardiovasc. Res. — 2011. — Vol. 92, N 3. — P. 476 — 483.
86.    Cai X. J., Cai H. B., Lu D. Study on the correlation of between infection, inflammation and coronary artery disease // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. — 2003. — Vol. 24, N 6. — P. 503 — 507.
87.    Cainelli F., Concia E., Vento S. Hepatitis A virus infection and atherosclerosis // J. Infect. Dis. — 2001. — Vol. 184, N 3. — P. 390 — 391.
88.    Cairo F., Nieri M., Gori A. M. et al. Periodontal variables may predict sub-clinical atherosclerosis and systemic inflammation in young adults. A cross-sectional study // Eur. J. Oral Implantol. — 2009. — Vol. 2, N 2. — P. 125 — 133.
89.    Campbell L. A., Rosenfeld M. E. Infection and Atherosclerosis Development // Arch. Med. Res. — 2015. — Vol. 46, N 5. — P. 339 — 350.
90.    Carod-Artal F. J. Clinical management of infectious cerebral vasculitides // Exp. Rev. Neurother. — 2016. — Vol. 16, N 2. — P. 205 — 221.
91.    Carrillo-Córdova L. D., Uribe M., Méndez-Sánchez N. Atherosclerosis and chronic hepatitis C // Ann. Hepatol. — 2012. — Vol. 11, N 4. — P. 574 — 545.
92.    Catalá-López F., Fernández de Larrea-Baz N., Morant-Ginestar C. et al. The national burden of cerebrovascular diseases in Spain: a population-based study using disability-adjusted life years // Med. Clin. — 2015. — Vol. 144, N 8. — P. 353 — 359.
93.    Catratelli Romano C., Nuzzo I., Cozzolino D. et al. Relationship between Chlamydia pneumoniae infection, inflammatory markers, and coronary heart diseases // Int. Immunopharmacol. — 2006. — Vol. 6, N 5. — P. 848 — 853.
94.    Chen W. N., Chui C., Yin H. L. Zoster sine herpete, vertebral artery stenosis, and ischemic stroke // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2013. — Vol. 22, N 7. — P. e234—e237.
95.    Chen J., Zhu M., Ma G. et al. Chlamydia pneumoniae infection and cerebrovascular disease: a systematic review and meta-analysis // BMC Neurol. — 2013. — Vol. 13. — P. 183.
96.    Chen Y. F., Luo C. H., Liu Y. J. et al. Distinct non-cerebrovascular risk factors for ischemic lacunar stroke and non-lacunar stroke: preliminary results // Genet. Mol. Res. — 2015. — Vol. 14, N 2. — P. 3170 — 3176.
97.    Cochrane M., Kalle W. H., Roffey P., Moriarty H. T. The detection of Chlamydia pneumoniae in atherosclerotic plaques of Australian subjects // Pathology. — 2002. — Vol. 34, N 3. — P. 270 — 274.
98.    Consoli D., Vidale S., Aguglia U. et al. Previous infection and the risk of ischaemic stroke in Italy: the IN2 study // Eur. J. Neurol. — 2015. — Vol. 22, N 3. — P. 514 — 519.
99.    De Broucker T., Mailles A., Chabrier S. et al. Acute varicella zoster encephalitis without evidence of primary vasculopathy in a case-series of 20 // Clin. Microbiol. Infect. — 2012. — Vol. 18, N 8. — P. 808 — 819.
100.    De Bruijn M. A., Synhaeve N. E., Van Rijsbergen M. W. et al. Long-term cognitive outcome of ischaemic stroke in young adults // Cerebrovasc. Dis. — 2014. — Vol. 37, N 5. — P. 376 — 381.
101.    De Oliveira C., Watt R., Hamer M. Toothbrushing, inflammation, and risk of cardiovascular disease: results from Scottish Health Survey // BMJ. — 2010. — Vol. 340. — Art. No c2451.
102.    Degré M. Has cytomegalovirus infection any role in the development of atherosclerosis? // Clin. Microbiol. Infect. — 2002. — Vol. 8, N 4. — P. 191 — 195.
103.    Delis H. C., Chamorro A. Stroke bugs: current and emerging concepts relevant to infection in cerebrovascular disease // Infect. Disord. Drug Targets. — 2010. — Vol. 10, N 2. — P. 65 — 66.
104.    Demmer R. T., Desvarieux M. Periodontal infections and cardiovascular disease: the heart of the matter // J. Am. Dent. Assoc. — 2006. — Vol. 137, suppl. — P. 14S—20S.
105.    Donnell M., Xavier D., Liu L. et al. Факторы риска ишемического инсульта и внутримозгового кровоизлияния в 22 странах (исследование INTERSTROKE): исследование «случай — конт­роль» // Therapia. Укр. мед. вісник. — 2011. — № 1. — С. 9 — 21.
106.    Dufour-Gaume F., Guilloton L. L., Estival J. L. et al. Cerebral vasculopathy as complication of zoster rash // Presse Med. — 2009. — Vol. 38, N 7/8. — P. 1173 — 1177.
107.    Elkind M. S. The varicella zoster virus vasculopathies: clinical, CSF, imaging, and virologic features // Neurology. — 2009. — Vol. 72, N 11. — P. 1028 — 1030.
108.    Emsley H. C., Hopkins S. J. Acute ischaemic stroke and infection: recent and emerging concepts // Lancet Neurol. — 2008. — Vol. 7, N 4. — P. 341 — 353.
109.    Emsley H. C., Smith C. J., Tyrrell P. J., Hopkins S. J. Inflammation in acute ischemic stroke and its relevance to stroke critical care // Neurocrit. Care. — 2008. — Vol. 9, N 1. — P. 125 — 138.
110.    Epstein S. E. The multiple mechanisms by which infection may contribute to atherosclerosis development and course // Circ. Res. — 2002. — Vol. 90, N 1. — P. 2 — 4.
111.    Espinola-Klein C., Rupprecht H. J., Blankenberg S. et al. Are morphological or functional changes in the carotid artery wall associated with Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori, cytomegalovirus, or herpes simplex virus infection? // Stroke. — 2000. — Vol. 31, N 9. — P. 2127 — 2133.
112.    Espinola-Klein C., Rupprecht H. J., Blankenberg S. et al. Impact of infectious burden on extent and long-term prognosis of atherosclerosis // Circulation. — 2002. — Vol. 105, N 1. — P. 15 — 21.
113.    Farooq M. U., Chaudhry A. H., Amin K., Majid A. The WHO STEPwise approach to stroke surveillance // J. Coll. Physicians Surg. Pak. — 2008. — Vol. 18, N 10. — Art. No 665.
114.    Fisher M., Bastan B. Treating acute ischemic stroke // Curr. Opin.Drug Discov. Devel. — 2008. — Vol. 11, N 5. — P. 626 — 632.
115.    Fisher M., Csiba L., Labadzhyan A. et al. Pathogenesis of intracranial atherosclerosis // Ann. Neurol. — 2012. — Vol. 72, N 1. — P. 149.
116.    Flicker L. Cardiovascular risk factors, cerebrovascular disease burden, and healthy brain aging // Clin. Geriatr. Med. — 2010. — Vol. 26, N 1. — P. 17 — 27.
117.    Fujii S. Atherosclerosis, chronic inflammation, and thrombosis: in search of the missing link in laboratory medicine // Rinsho Byori. — 2015. — Vol. 63, N 5. — P. 605 — 611.
118.    García-Elorriaga G., Sánchez-Barriga J. J., Ramos-Corrales M. A., González-Bonilla C. Antibodies against Chlamydophila in patients with acute myocardial infarction and coronary risk and their association with mortality // Salud. Publica Mex. — 2005. — Vol. 47, N 3. — P. 227 — 233.
119.    Gater A., Uhart M., McCool R., Préaud E. The humanistic, economic and societal burden of herpes zoster in Europe: a critical review // BMC. Public.Health. — 2015. — Vol. 15. — Art. No 193.
120.    García-Elorriaga G., Sánchez-Barriga J. J., Ramos-Corrales M. A., González-Bonilla C. Antibodies against Chlamydophila in patients with acute myocardial infarction and coronary risk and their association with mortality // Salud. Publica Mex. — 2005. — Vol. 47, N 3. — P. 227 — 233.
121.    Gilden D. H., Kleinschmidt-DeMasters B. K., LaGuardia J. J. et al. Neurologic complications of the reactivation of varicella-zoster virus // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 342, N 9. — P. 635 — 645.
122.    Gilden D., Cohrs R. J., Mahalingam R., Nagel M. A. Varicella zoster virus vasculopathies: diverse clinical manifestations, laboratory features, pathogenesis, and treatment // Lancet Neurol. — 2009. — Vol. 8, N 8. — P. 731 — 740.
123.    Gilden D., Mahalingam R., Nagel M. A. et al. Review: The neurobiology of varicella zoster virus infection // Neuropathol. Appl. Neurobiol. — 2011. — Vol. 37, N 5. — P. 441 — 463.
124.    Gilden D., Nagel M. A. Varicella zoster virus in temporal arteries of patients with ciant cell arteritis // J. Infect. Dis. — 2015. — Vol. 212, suppl. 1. — P. S37-S39.
125.    Goeggel Simonetti B., Mono M. L., Huynh-Do U. et al. Risk factors, aetiology and outcome of ischaemic stroke in young adults: the Swiss Young Stroke Study (SYSS) // J. Neurol. — 2015. — Vol. 262, N 9. — P. 2025 — 2032.
126.    Gorczyca-Michta I., Wożakowska-Kapłon B. Influenza and cardiovascular diseases // Kardiol. Pol. — 2010. — Vol. 68, N 10. — P. 1168 — 1171.
127.    Grahame-Clarke C. Human cytomegalovirus, endothelial function and atherosclerosis // Herpes. — 2005. — Vol. 12, N 2. — P. 42 — 45.
128.    Grahn A., Studahl M. Varicella-zoster virus infections of the central nervous system — Prognosis, diagnostics and treatment // J. Infect. — 2015. — Vol. 71, N 3. — P. 281 — 293.
129.    Hagiwara N., Toyoda K., Inoue T. et al. Lack of association between infectious burden and carotid atherosclerosis in Japanese patients // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2007. — Vol. 16, N 4. — P. 145 — 152.
130.    Hammerschlag M. R. Eradication of Chlamydia pneumoniae from coronary artery endothelium // Cardiovasc. Drugs Ther. — 2002. — Vol. 16, N 2. — Art. No 167.
131.    Hansson G. K. Inflammation, atherosclerosis, and coronary artery disease // N. Engl. J. Med. — 2005. — Vol. 352, N 16. — P. 1685 — 1695.
132.    He C., Yang Z., Lu N. H. Helicobacter pylori-an infectious risk factor for atherosclerosis? // J. Atheroscler. Thromb. — 2014. — Vol. 21, N 12. — P. 1229 — 1242.
133.    Hendrix M. G., Dormans P. H., Kitslaar P. et al. The presence of cytomegalovirus nucleic acids in arterial walls of atherosclerotic and nonatherosclerotic patients // Am. J. Pathol. — 1989. — Vol. 134, N 5. — P. 1151 — 1157.
134.    Hendrix M. G., Salimans M. M., Van Boven C. P. et al. High prevalence of latently present cytomegalovirus in arterial walls of patients suffering from grade III atherosclerosis // Am. J. Pathol. — 1990. — Vol. 136, N 1. — P. 23 — 28.
135.    Higashi Y., Goto C., Jitsuiki D. et al. Periodontal infection is associated with endothelial dysfunction in healthy subjects and hypertensive patients // Hypertension. — 2008. — Vol. 51, N 2. — P. 446 — 453.
136.    Hilden J., Lind I., Kolmos H. J. et al. Chlamydia pneumoniae IgG and IgA antibody titers and prognosis in patients with coronary heart disease: results from the CLARICOR trial // Diagn. Microbiol. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 66, N 4. — P. 385 — 392.
137.    Hosseinipour M. C., Smith N. H., Simpson E. P. et al. Middle cerebral artery vasculitis and stroke after varicella in a young adult // South Med. J. — 1998. — Vol. 91, N 11. — P. 1070 — 1072.
138.    Hrubá D., Roubalová K., Kraml P., Andĕl M. Signs of active infection with Chlamydia pneumoniae in patients with coronary heart disease // Cas. Lek.Cesk. — 2004. — Vol. 143, N 12. — P. 830 — 835.
139.    Hsu L. C., Fuh J. L. Readmission after stroke: recurrence or infection? // J. Chin. Med. Assoc. — 2013. — Vol. 76, N 12. — P. 659 — 660.
140.    Jackson S. E., Mason G. M., Wills M. R. Human cytomegalovirus immunity and immune evasion // Virus Res. — 2011. — Vol. 157, N 2. — P. 151 — 160.
141.    Kang J. H., Sheu J. J., Kao S., Lin H. C. Increased risk of multiple sclerosis following herpes zoster: a nationwide, population-based study // J. Infect. Dis. — 2011. — Vol. 204, N 2. — P. 188 — 192.
142.    Karbasi-Afshar R., Khedmat H., Izadi M. Helicobacter pylori Infection and atherosclerosis: a systematic review // Acta Med. Iran. — 2015. — Vol. 53, N 2. — P. 78 — 88.
143.    Kennedy P. G. Zoster sine herpete: it would be rash to ignore it // Neurology. — 2011. — Vol. 76, N 5. — P. 416 — 417.
144.    Kern J. M., Maass V., Maass M. Chlamydia pneumoniae adversely modulates vascular cell properties by direct interaction with signalling cascades // Thromb. Haemost. — 2009. — Vol. 10, N 6. — P. 1064 — 1070.
145.    Kılıçkap M. Infection and atherosclerosis hypothesis: is it alive or already buried? // Turk. Kardiyol. Dern. Ars. — 2015. — Vol. 43, N 3. — P. 215 — 218.
146.    Kleinschmidt-DeMasters B. K., Amlie-Lefond C., Gilden D. H. The patterns of varicella zoster virus encephalitis // Hum. Pathol. — 1996. — Vol. 27, N 9. — P. 927 — 938.
147.    Kleinschmidt-DeMasters B. K., Gilden D. H. The expanding spectrum of herpesvirus infections of the nervous system // Brain Pathol. — 2001. — Vol. 11, N 4. — P. 440 — 451.
148.    Kotronias D., Kapranos N. Herpes simplex virus as a determinant risk factor for coronary artery atherosclerosis and myocardial infarction // In Vivo. — 2005. — Vol. 19, N 2. — P. 351 — 357.
149.    Kowalski M., Pawlik M., Konturek J. W., Konturek S. J. Helicobacter pylori infection in coronary artery disease // J. Physiol. Pharmacol. — 2006. — Vol. 57, suppl. 3. — P. 101 — 111.
150.    Kwan J., Pickering R. M., Kunkel D. et al. Impact of stroke-associated infection on long-term survival: a cohort study // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2013. — Vol. 84, N 3. — P. 297 — 304.
151.    Kwon S. U., Yun S. C., Kim M. C. et al. Risk of stroke and transient ischaemic attack after herpes zoster // Clin. Microbiol. Infect. — 2016. — Vol. 22, N 6. — P. 542 — 548.
152.    Labuz-Roszak B., Skrzypek M., Pierzchała K. et al. Secondary prevention of stroke in elderly people in Poland — results of PolSenior study // Neurol. Neurochir. Pol. — 2014. — Vol. 48, N 2. — P. 85 — 90.
153.    Lanthier S., Armstrong D., Domi T., DeVeber G. Post-varicella arteriopathy of childhood: natural history of vascular stenosis // Neurology. — 2005. — Vol. 64, N 4. — P. 660 — 663.
154.    Larsen M. M., Mørn B., Andersen P. L., Østergaard L. J. Atherosclerosis and Chlamydia pneumoniae // Ugeskr. Laeger. — 2002. — Vol. 164, N 50. — P. 5920 — 5924.
155.    Lees K. R. Stroke: success for extending acute treatment // Lancet Neurol. — 2009. — Vol. 8, N 1. — P. 2 — 4.
156.    Levi F., Chatenoud L., Bertuccio P. et al. Mortality from cardiovascular and cerebrovascular diseases in Europe and other areas of the world: an update // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. — 2009. — Vol. 16, N 3. — P. 333 — 350.
157.    Lindsberg P. J., Grau A. J. Inflammation and infections as risk factors for ischemic stroke // Stroke. — 2003. — Vol. 34, N 10. — P. 2518 — 2532.
158.    Liu X., Guan Y., Hou L. et al. The short- and long-term risk of stroke after Herpes zoster: a meta-analysis // PLoS One. — 2016. — Vol. 11, N 10. — Art. No e0165203.
159.    Longo-Mbenza B. Helicobacter pylori and atherosclerosis: can current data be useful for clinical practice? // Int. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 135, N 3. — P. e76—e77.
160.    Lopez A. S., Zhang J., Marin M. Epidemiology of Varicella during the 2-Dose Varicella vaccination program — United States, 2005 — 2014 // MMWR. Morb.Mortal. Wkly. Rep. — 2016. — Vol. 65, N 34. — P. 902 — 905.
161.    Marin M., Marti M., Kambhampati A. et al. Global Varicella vaccine effectiveness: a meta-analysis // Pediatrics. — 2016. — Vol. 137, N 3. — Art. No e20153741.
162.    Matsuo K., Uozumi Y., Miyamoto H. et al. Varicella-zoster vasculitis presenting with cerebellar hemorrhage // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2015. — Vol. 24, N 6. — P. e153—e155.
163.    Mawhorter S. D., Lauer M. A. Is atherosclerosis an infectious disease? // Cleve Clin. J. Med. — 2001. — Vol. 68, N 5. — P. 449 — 458.
164.    Melnick J. L., Petrie B. L., Dreesman G. R. et al. Cytomegalovirus antigen within human arterial smooth muscle cells // Lancet. — 1983. — Vol. 2. N 8351. — P. 644 — 647.
165.    Melnick J. L., Hu C., Burek J. et al. Cytomegalovirus DNA in arterial walls of patients with atherosclerosis // J. Med. Virol. — 1994. — Vol. 42, N 2. — P. 170 — 174.
166.    Meschia J. F., Bushnell C., Boden-Albala B. et al. Guidelines for the primary prevention of stroke: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association // Stroke. — 2014. — Vol. 45, N 12. — P. 3754 — 3832.
167.    Miller V. M., Rodgers G., Charlesworth J. A. et al. Evidence of nanobacterial-like structures in calcified human arteries and cardiac valves // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2004. — Vol. 287, N 3. — P. H1115—H1124.
168.    Miyashita N. Chlamydia pneumoniae infections // Kekkaku. — 2006. — Vol. 81, N 9. — P. 581 — 588.
169.    Montull-Ferrer C., Peri-Nogués J., Mercader-Sobrequés J. M. et al. Central nervous system disorders caused by the herpes virus. Magnetic resonance imaging findings // Rev. Neurol. — 2004. — Vol. 39, N 1. — P. 95 — 96.
170.    Morré S. A., Stooker W., Lagrand W. K. et al. Microorganisms in the aetiology of atherosclerosis // J. Clin. Pathol. — 2000. — Vol. 53, N 9. — P. 647 — 654.
171.    Mueller N. H., Gilden D. H., Cohrs R. J. et al. Varicella zoster virus infection: clinical features, molecular pathogenesis of disease, and latency // Neurol. Clin. — 2008. — Vol. 26, N 3. — P. 675 — 697.
172.    Mussa F. F., Chai H., Wang X. et al. Chlamydia pneumoniae and vascular disease: an update // J. Vasc. Surg. — 2006. — Vol. 43, N 6. — P. 1301 — 1307.
173.    Nagata K., Suzuki K.Update on stroke epidemiology // Brain Nerve. — 2013. — Vol. 65, N 7. — P. 857 — 870.
174.    Nagel M. A., Gilden D. Neurological complications of varicella zoster virus reactivation // Curr. Opin. Neurol. — 2014. — Vol. 27, N 3. — P. 356 — 360.
175.    Nagel M. A., Gilden D. Developments in Varicella zoster virus vasculopathy // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2016. — Vol. 16, N 2. — Art. No 12.
176.    Niu Y. H., Xu C. F., Shi J. H., Ge J. B. Relationship between infection burden and atherosclerosis and plaque feature // Zhonghua
Xin Xue Guan Bing Za Zhi. — 2005. — Vol. 33, N 4. — P. 303 — 306.
177.    Ordoñez G., Martinez-Palomo A., Corona T. et al. Varicella zoster virus in progressive forms of multiple sclerosis // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2010. — Vol. 112, N 8. — P. 653 — 657.
178.    O’Connor S., Taylor C., Campbell L. A. et al. Potential infectious etiologies of atherosclerosis: a multifactorial perspective // Emerg. Infect. Dis. — 2001. — Vol. 7, N 5. — P. 780 — 788.
179.    Ohki T., Itabashi Y., Kohno T. et al. Detection of periodontal bacteria in thrombi of patients with acute myocardial infarction by polymerase chain reaction // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 163, N 2 — P. 164 — 167.
180.    Outteryck O., Sénéchal O., Berteloot D. et al. Cerebral vasculitis secondary to Varicella-Zoster virus infection // Rev. Neurol. — 2005. — Vol. 161, N 8/9. — P. 836 — 839.
181.    Périsse A., Sahuc P., Wybrecht D. et al. Cerebral venous thrombosis: an unusual complication of acute cytomegalovirus infection // Rev. Med. Interne. — 2014. — Vol. 35, N 4. — P. 268 — 270.
182.    Pospísil L. Role of Chlamydia in atherosclerosis // Vnitr. Lek. — 2003. — Vol. 49, N 2. — P. 91.
183.    Prasad A., Zhu J., Halcox J. P. et al. Predisposition to atherosclerosis by infections: role of endothelial dysfunction // Circulation. — 2002. — Vol. 106, N 2. — P. 184 — 190.
184.    Reunanen A., Roivainen M., Kleemola M. et al. Enterovirus, mycoplasma and other infections as predictors for myocardial infarction // J. Intern. Med. — 2002. — Vol. 252, N 5. — P. 421 — 429.
185.    Ridker P. M., Hennekens C. H., Stampfer M. J., Wang F. Prospective study of herpes simplex virus, cytomegalovirus, and the risk of future myocardial infarction and stroke // Circulation. — 1998. — Vol. 98, N 25. — P. 2796 — 2799.
186.    Rosenfeld M. E., Campbell L. A. Pathogens and atherosclerosis: update on the potential contribution of multiple infectious organisms to the pathogenesis of atherosclerosis // Thromb. Haemost. — 2011. — Vol. 106, N 5. — P. 858 — 867.
187.    Rota S., Rota S. Mycobacterium tuberculosis complex in atherosclerosis // Acta Med. Okayama. — 2005. — Vol. 59, N 6. — P. 247 — 251.
188.    Roth G. A., Johnson C. O., Nguyen G. et al. Methods for estimating the global burden of cerebrovascular diseases // Neuroepidemiology. — 2015. — Vol. 45, N 3. — P. 146 — 151.
189.    Roubalová K., Suchánková A., Bojar M. et al. Detection of active varicella-zoster virus (VZV) infection in patients with neurological complications // Klin. Mikrobiol. Infekc. Lek. — 2007. — Vol. 13, N 3. — P. 109 — 114.
190.    Rougeot C., Boissier C., Chabrier S. Post-varicella arteriopathy: benefits of using serial transcranial Doppler examinations // Eur. J. Paediatr. Neurol. — 2006. — Vol. 10, N 3. — P. 152 — 153.
191.    Rupprecht H. J., Blankenberg S., Bickel C. et al. Impact of viral and bacterial infectious burden on long-term prognosis in patients with coronary artery disease // Circulation. — 2001. — Vol. 104, N 1. — P. 25 — 31.
192.    Ryan T. J. Osler and his teaching: relevant today // Postgrad. Med. J. — 2015. — Vol. 91, N 1080. — P. 540 — 541.
193.    Sacco R. L. Evolution from stroke risk factors to brain health determinants // Cerebrovasc. Dis. — 2015. — Vol. 40, N 3/4. — P. 102 — 113.
194.    Saver J. L., Warach S., Janis S. et al. Standardizing the structure of stroke clinical and epidemiologic research data: the National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) Stroke Common Data Element (CDE) project // Stroke. — 2012. — Vol. 43, N 4. — P. 967 — 973.
195.    Sessa R., Di Pietro M., Schiavoni G. et al. Detection of Chlamydia pneumoniae in atherosclerotic coronary arteries // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2004. — Vol. 17, N 3. — P. 301 — 306.
196.    Sessa R., Pietro M. D., Filardo S., Turriziani O. Infectious burden and atherosclerosis: A clinical issue // World J. Clin. Cases. — 2014. — Vol. 2, N 7. — P. 240 — 249.
197.    Schink T., Behr S., Thöne K. et al. Risk of Stroke after Herpes Zoster — Evidence from a German Self-Controlled Case-Series Study // PLoS One. — 2016. — Vol. 11, N 11. —
Art. No e0166554.
198.    Schlitt A., Blankenberg S., Weise K. et al. Herpesvirus DNA (Epstein-Barr virus, herpes simplex virus, cytomegalovirus) in circulating monocytes of patients with coronary artery disease // Acta Cardiol. — 2005. — Vol. 60, N 6. — P. 605 — 610.
199.    Shi Y., Tokunaga O. Chlamydia pneumoniae and multiple infections in the aorta contribute to atherosclerosis // Pathol. Int. — 2002. — Vol. 52, N 12. — P. 755 — 763.
200.    Siasos G., Papavassiliou A. G., Tousoulis D. Editorial: inflammation and atherosclerosis: The role of novel biomarkers (Part-I) // Curr. Med. Chem. — 2015. — Vol. 22, N 22. — P. 2616 — 2618.
201.    Stassen F. R., Vega-Córdova X., Vliegen I., Bruggeman C. A. Immune activation following cytomegalovirus infection: more important than direct viral effects in cardiovascular disease? // J. Clin. Virol. — 2006. — Vol. 35, N 3. — P. 349 — 353.
202.    Stassen F. R., Vainas T., Bruggeman C. A. Infection and atherosclerosis. An alternative view on an outdated hypothesis // Pharmacol. Rep. — 2008. — Vol. 60, N 1. — P. 85 — 92.
203.    Streblow D. N., Orloff S. L., Nelson J. A. The HCMV chemokine receptor US28 is a potential target in vascular disease // Curr. Drug Targets Infect. Disord. — 2001. — Vol. 1, N 2. — P. 151 — 158.
204.    Sullivan B. M., Teijaro J. R., De la Torre J. C., Oldstone M. B. Early virus-host interactions dictate the course of a persistent infection // PLoS Pathog. — 2015. — Vol. 11, N 1. — Art. No e1004588.
205.    Tiah A. L., Phelan E., McMenamin J., Webb D. Childhood stroke following varicella infection // Ir. Med. J. — 2004. — Vol. 97, N 4. — P. 120 — 121.
206.    Tracy R. P., Doyle M. F., Olson N. C. et al. T-helper type 1 bias in healthy people is associated with cytomegalovirus serology and atherosclerosis: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis // J. Am. Heart Assoc. — 2013. — Vol. 2, N 3. — Art. No e000117.
207.    Tufano A., Di Capua M., Coppola A. et al. The infectious burden in atherothrombosis // Semin. Thromb. Hemost. — 2012. — Vol. 38, N 5. — P. 515 — 523.
208.    Vercellotti G. Infectious agents that play a role in atherosclerosis and vasculopathies. What are they? What do we do about them? // Can. J. Cardiol. — 1999. — Vol. 15, suppl. B. — P. 13B—15B.
209.    Vijayvergiya R., Vadivelu R. Role of Helicobacter pylori infection in pathogenesis of atherosclerosis // World J. Cardiol. — 2015. — Vol. 7, N 3. — P. 134 — 143.
210.    Vossen R. C., Van Dam-Mieras M. C., Bruggeman C. A. Cytomegalovirus infection and vessel wall pathology // Intervirology. — 1996. — Vol. 39, N 3. — P. 213 — 221.
211.    Wang C. H., Chen C. J., Lee M. H. et al. Chronic hepatitis B infection and risk of atherosclerosis-related mortality: A 17-year follow-up study based on 22,472 residents in Taiwan // Atherosclerosis. — 2010. — Vol. 211, N 2. — P. 624 — 629.
212.    Witherell H. L., Smith K. L., Friedman G. D. el al. C-reactive protein, Helicobacter pylori, Chlamydia pneumoniae, cytomegalovirus and risk for myocardial infarction // Ann. Epidemiol. — 2003. — Vol. 13, N 3. — P. 170 — 177.
213.    Worthmann H., Tryc A. B., Deb M. et al. Linking infection and inflammation in acute ischemic stroke // Ann. NY Acad. Sci. — 2010. — Vol. 1207. — P. 116 — 122.
214.    Wu Y. P., Sun D. D., Wang Y. et al. Herpes simplex virus type 1 and type 2 infection increases atherosclerosis risk: Evidence Based on a Meta-Analysis // Biomed. Res. Int. — 2016. — 2016. — Art. No 2630865.
215.    Zeng X. T., Leng W. D., Lam Y. Y. et al. Periodontal disease and carotid atherosclerosis: A meta-analysis of 17,330 participants // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 1044 — 1051.
216.    Zhang L., Ishikawa Y., Akasaka Y. et al. Enigmatic relationship between Chlamydia pneumoniae and atherosclerosis // Pathol. Int. — 2003. — Vol. 53, N 10. — P. 733 — 734.
217.    Zhou Y. F., Guetta E., Yu X. et al. Human cytomegalovirus increases modified low density lipoprotein uptake and scavenger receptor mRNA expression in vascular smooth muscle cells // J. Clin. Invest. — 1996. — Vol. 98, N 9. — P. 2129 — 2138.
218.    Zhu J., Quyyumi A. A., Norman J. E. et al. Effects of total pathogen burden on coronary artery disease risk and C-reactive
protein levels // Am. J. Cardiol. — 2000. — Vol. 85, N 2. — P. 140 — 146.
219.    Zhu J., Nieto F. J., Horne B. D. et al. Prospective study of pathogen burden and risk of myocardial infarction or death // Circulation. — 2001. — Vol. 103, N 1. — P. 45 — 51.

Інше: Стаття надійшла до редакції 22 лютого 2017 р.
Наталія Степанівна Турчина, к. мед. н., доцент кафедри неврології
E-mail: ntlturchina12@ukr.net

 

Клинико-экспериментальное обоснование роли вирусной инфекции в развитии и последствиях ишемического инсульта

Н. С. Турчина

Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев

Не вызывает сомнений, что в основе многих патологических состояний человека лежит инфекционный процесс, обусловленный персистенцией вирусов. Приведены сведения о персистирующей инфекции церебральных и коронарных артерий, инфекционной теории атеросклероза, что может быть основанием для изменения подходов к профилактике сердечно-сосудистых заболеваний, а также об особенностях механизмов развития атеросклеротической бляшки, ее дестабилизации. Обсуждается этиопатологическое значение представителей семейства герпес- и энтеровирусов в развитии атеросклероза и острых нарушений мозгового кровообращения. Рассмотрен VZV как фактор риска развития хронической сосудистой недостаточности. Подчеркнута актуальность комплексного направления исследований с учетом герпесвирусной персистенции и ее влияния на этиопатогенез цереброваскулярных заболеваний.

Ключевые слова: вирусная инфекция, атеросклероз, острое нарушение мозгового кровообращения.

Список литературы:  
1.    Ардаматский Н. А., Абакумова Ю. В., Корсунова Е. Н. Показатели инфекционного процесса при атеросклерозе и других заболеваниях // Междунар. мед. журнал. — 2000. — №. 2. — С. 105 — 112.
2.    Арефьева Т. И., Потехина А. В., Пылаева Е. А., Рулева Н. Ю. Роль адаптивного иммунитета в атерогенезе. перспективы иммунотропной терапии ИБС // Физиология и патология иммун. системы. — 2014. — № 5. — С. 3 — 10.
3.    Афанасьева Н. Л., Мордовин В. Ф., Семке Г. В., Пекарский С. Е. Значение факторов риска в возникновении цереброваскулярных осложнений у больных гипертонической болезнью по данным пятилетнего наблюдения // Рос. кардиол. журнал. — 2006. — № 6. — С. 62 — 66.
4.    Бондаренко В. М., Рябиченко Е. В. Роль неспецифической инфекции в развитии острой и хронической воспалительной патологии нервной системы // Эпидемиология и инфекц. болезни. — 2011. — № 4. — С. 8 — 14.
5.    Борисов Н. А. Концептуальные аспекты инновационных основ управления профилактической медициной. — Воронеж: Науч. кн., 2014. — 102 с.
6.    Бухарин О. В. Проблемы персистенции патогенов в инфектологии // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2006. — № 4. — С. 4 — 8.
7.    Василенко Є., Ярош О., Остапенко Л. Інсульт: сучасні погляди на проблему // Вісн. Нац. акад. наук України. — 2007. — № 5. — С. 29 — 34.
8.    Ватутин Н. Т., Чупина В. А. Инфекция как фактор развития атеросклероза и его осложнений // Кардиология. — 2000. — № 2. — С. 67 — 71.
9.    Визило Т. Л. Патогенетические принципы коррекции хронической ишемии головного мозга: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук: 14.00.16, 14.00.13. — Новосибирск, 2003. — 39 с.
10.    Витрук С. К. К вопросу об этиологии и патогенезе атеросклероза // Лікар. справа. — 2013. — № 1. — С. 30 — 41.
11.    Віничук С. М., Прокопів М. М. Гострий ішемічний інсульт. — К.: Наук. думка, 2006. — 286 с.
12.    Войлокова Р. Я., Хоробрых В. В., Воронкова О. И. и др. Особенности течения цитомегаловирусной инфекции и ее лечение у больных с сердечно-сосудистой патологией // Вестн. трансплантологии и искусств. органов. — 2005. — № 2. — С. 21 — 25.
13.    Волков В. Т. Хламидийная теория атеросклероза: гипотеза Ослера и современные исследования // Сиб. мед. журнал. — 2004. — № 2. — С. 17 — 20.
14.    Глинских Н. П., Порываева А. П., Некрасова Т. С. и др. Оппортунистические инфекции как фактор развития патологических состояний у человека // Мед. алфавит. — 2013. — № 4. — С. 27 — 30.
15.    Гранитов В. М. Герпесвирусная инфекция. — М.: Мед. кн. ; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2001. — 80 с.
16.    Гусев Е. И. Скворцов В. И. Ишемия головного мозга. — М.: Медицина, 2001. — 326 с.
17.    Гусев Е. И., Чуканова А. С. Современные патогенетические аспекты формирования хронической ишемии мозга // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 2015. — № 3. — С. 4 — 8.
18.    Деконенко Е. П., Шишкина Л. В. Летальный исход энцефалита после ветряной оспы у пациента с аутоиммунным заболеванием // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 2008. — № 2. — С. 54 — 59.
19.    Драпкина О. М., Ашихмин Я. И., Ивашкин В. Т. Профилактика инсульта // Рос. мед. вести. — 2007. — № 4. — С. 60 — 74.
20.    Дуда O. K., Гебеш В. В., Трихліб В. І., Третьяков В. В. Клініко-епідеміологічний контроль за вітряною віспою/герпес зостер // Пробл. військ. охорони здоров’я. — 2010. — Вип. 27. — С. 218 — 230.
21.    Евдокименко А. Н., Гулевская Т. С. Церебральный атеросклероз и ишемический инсульт (патологоанатомическое исследование) // Междунар. журн. приклад. и фундам. исследований. — 2010. — № 10. — С. 30 — 32.
22.    Жируева Е. Н., Карпова Е. Н. Факторы риска развития ишемического инсульта // Междунар. студен. науч. вестник. — 2015. — № 2. — С. 98.
23.    Захарова Е. М. Современные представления о цереброваскулярных заболеваниях // Мед. альманах. — 2010. — № 2. — С. 43 — 47.
24.    Зозуля І. С., Зозуля А. І. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5. — С. 36 — 41.
25.    Исаков В. А., Архипова Е. И., Исаков Д. В. Герпесвирусные инфекции человека: руководство для врачей. — 2-е изд. — СПб: СпецЛит, 2013. — 666 с.
26.    Истомин К. В., Агарвал Р. К., Чибисов С. М. Атеросклероз как полиэтиологическое мультипликативное заболевание // Здоровье и образование в XXI веке. — 2009. — № 11. — С. 459 — 460.
27.    Казанова А. С., Лавров В. Ф., Кузин С. Н. и др. Роль герпесвирусных инфекций в патогенезе ишемического инсульта // Инфекция и иммунитет. — 2012. — № 1/2. — С. 273.
28.    Казанова А. С., Лавров В. Ф., Кузин С. Н. и др. Новый метод диагностики инфекции, возникающей вследствие реактивации вируса ветряной оспы и опоясывающего лишая // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. — 2012. — № 4. — С. 57 — 60.
29.    Казанова А. С., Лавров В. Ф., Зверев В. В. Вирус VARICELLAZOSTER и заболевания сосудов центральной нервной системы // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2015. — № 3. — С. 106 — 116.
30.    Калмин О. В. Ангионеврология: учеб. пособие. — СПб: СпецЛит, 2004. — 238 с.
31.    Котова О. В. Хронические нарушения мозгового кровообращения // Фарматека. — 2010. — № 13. — С. 34 — 38.
32.    Кузнецов А. Н., Виноградов О. И., Кучеренко С. С. Ишемический инсульт: диагностика, лечение и профилактика. — М.: РАЕН, 2012. — 89 с.
33.    Кульчиков А. Е., Морозов С. Г., Гриненко Е. А. Герпетические осложнения у больных с острым нарушением мозгового кровообращения // Патогенез. — 2012. — № 1. — С. 52 — 57.
34.    Лебедюк М. Н., Запольский М. Э., Горанский Ю. И. Герпетическое поражение нервной системы // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 2. — С. 92 — 97.
35.    Линкевич Е. Е. Герпесвирусная (HSV, CMV), хламидийная (Сhlamydophiliapneumoniae), микоплазменная (Mycoplasmapneumoniae) инфекции и атеросклероз // Пробл. здоровья и экологии. — 2008. — № 2. — С. 52 — 56.
36.    Липовецкий Б. М. Атеросклероз и его осложнения со стороны сердца, мозга и аорты: (диагностика, течение, профилактика): рук. для врачей. — 2-е изд.. — СПб: СпецЛит, 2013. — 142 с.
37.    Литвяков М. А., Литвяков А. М., Шмаков А. П. Клинико-патогенетические особенности формирования атеросклеротических поражений сосудистого русла у взрослых и детей при инфекционных заболеваниях в терапевтической и хирургической клиниках // Вестн. Витеб. гос. мед. университета. — 2012. — № 3. — С. 5 — 36.
38.    Лихачев С. А., Нечипуренко Н. И., Верес А. И., Маслова Г. Т. Патогенез и особенности семиотики дисциркуляторной энцефалопатии // Здравоохранение. — 2007. — № 9. — С. 25 — 30.
39.    Майская А., Мигунов А. Скрытые и бессимптомные инфекции. — СПб: ВЕСЬ, 2004. — 114 с.
40.    Марухно Т. В., Першина Н. Г., Заміховська Н. В. та ін. Основні показники здоров’я та медичної допомоги населенню м. Києва в 2012 році: статист. матеріал. — К., 2013. — 170 с.
41.    Миронченкова Е. В. Иммунопатогенетическая характеристика экспериментальной инфекции эндотелия сосудов человека вирусом простого герпеса I типа: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.00.36. — М., 2004. — 29 с.
42.    Мурашко Н. К., Ліпко В. Й. Прогнозування повторних цереброваскулярних подій // Мистецтво лікування. — 2014. — №5/6. — С. 8 — 11.
43.    Никитин Ю. П. Новые фундаментальные и прикладные основы атерогенеза // Бюл. СО РАМН. — 2006. — № 2. — С. 6 — 14.
44.    Новикова Л. Б., Аверцев Г. Н. Корреляционные связи при церебральном атеросклерозе по результатам ультразвуковой оценки морфологических изменений сосудов // Анналы клин. и эксперим. неврологии. — 2010. — № 3. — С. 14 — 19.
45.    Овсянников Н. В. Взаимосвязь факторов риска с основным маркером воспаления высокочувствительным С-реактивным протеином у больных с ишемическим инсультом // Укр. вісн. психоневрології. — 2010. — Вип. 2. — С. 34 — 38.
46.    Путилина М. В. Хроническая ишемия мозга // Лечащий врач. — 2005. — № 6. — С. 28 — 33.
47.    Саруханова Л. Е., Волина Е. Г. Общая микробиология и иммунология: учеб. пособие. — М.: Рос. ун-т дружбы народов, 2015. — 124 с.
48.    Севрюгина Г. А. Многососудистое русло сердца при герпетической вирусемии: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.03.01. — Уфа, 2010. — 23 с.
49.    Ситникова Е. П., Кочкина С. С. Цитомегаловирусная инфекция: клиника, диагностика, лечение. — Ярославль: Индиго, 2013. — 75 с.
50.    Скворцова В. И., Евзельман М. А. Ишемический инсульт. — Орел: Александр Воробьев, 2006. — 404 с.
51.    Статинова Е. А., Омельченко Р. Я., Аурсалиди А. О. Инфекционные агенты в развитии атеросклероза // Атеросклероз. — 2013. — № 3/4. — С. 51 — 64.
52.    Стаховская Л. В., Котова С. В. (ред.). Инсульт: рук. для врачей. — М.: Мед.информ. агентство, 2014. — 397 с.
53.    Танашян М. М., Лагода О. В. Каротидный атеросклероз и цереброваскулярные заболевания // Consilium Medicum. — 2014. — № 9. — С. 23 — 26.
54.    Титов В. Н. Филогенетическая теория общей патологии. Патогенез болезней цивилизации. Атеросклероз. — М.: ИНФРА-М, 2014. — 236 с.
55.    Тріщинська М. А., Головченко Ю. І. Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку // Міжнар. неврол. журнал. — 2014. — № 8. — С. 31 — 39.
56.    Торяник И. И., Колесник В. В. Дифференциально-диагностическая сопоставимость морфологических маркеров воспалительно-дегенеративных изменений в головном мозге при ишемическом инсульте и герпесвирусной нейроинфекции (по данным клинико-экспериментальных исследований) // Аннали Мечник. інституту. — 2010. — № 4. — С. 82 — 85.
57.    Филиппович А. Н. Сосудистые заболевания головного мозга: Виды инсульта // Мир медицины. — 2009. — № 1. — С. 7 — 9.
58.    Фролов А. Ф. Персистенция вирусов (Механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты). — Винница: Изд-во Винниц. мед. ун-та им. Н. И. Пирогова, 1995. — 233 с.
59.    Хаертдинова Р. Ф., Исмагилов М. Ф. Актуальные организационные аспекты мозгового инсульта // Неврол. вестн. им. В. М. Бехтерева. — 2006. — № 3/4. — С. 107 — 110.
60.    Хір М. М., Куцин О. О., Кедик А. В. Можливості комплексної профілактики повторних інсультів в умовах первинної медико-санітарної допомоги // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Медицина. — 2011. — № 40. — С. 164 — 169.
61.    Цимбалюк В. І., Торяник І. І. Сучасні науково-теоретичні концепти та методологія досліджень етіопатогенезу ішемічного інсульту // Вісн. наук. досліджень. — 2012. — № 2. — С. 4 — 6.
62.    Чуканова Е. И., Чуканова А. С. Отдельные механизмы патогенеза формирования недостаточности мозгового кровообращения // Фарматека. — 2014. — № 13. — С. 14 — 19.
63.    Шаврин А. П., Ховаева Я. Б., Черешнев В. А., Головской Б. В. Маркеры воспаления в процессе развития атеросклероза // Кардиоваскуляр. терапия и профилактика. — 2009. — № 3. — С. 13 — 15.
64.    Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2012 рік / За ред. Р. В. Богатирьової. — К., 2013. — 464 с.
65.    Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2013 рік / Під ред. О. С. Мусія. — К., 2014. — 438 с.
66.    Юлиш Е. И., Чернышева О. Е., Ярошенко С. Я., Абилова Е. И. Персистирующая внутриклеточная инфекция — фактор, влияющий на смертность и состояние здоровья детей // Експерим. і клін. медицина. — 2008. — № 4. — С. 79 — 85.
67.    Юлиш Е. И. Персистирующие инфекции и человек. Стратегия взаимоотношений // Здоровье ребенка. — 2009. — № 4. — С. 114 — 122.
68.    Юлиш Е. И. Парадигма формирования и развития хронических соматических заболеваний на фоне персистирующих инфекций // Здоровье ребенка. — 2010. — № 6. — С. 97 — 103.
69.    Ющук Н. Д., Степанченко А. В., Деконенко Е. П. Поражения нервной системы при герпетических инфекциях: учеб. пособие. — М.: Профиль, 2005. — 95 с.
70.    Ющук Р. В. Сердечно-сосудистые заболевания [Электронный ресурc. — URL: www.who.int/countries/ukr/ru.
71.    Abcantara-Montero A., Sanchez-Carnerero C. L. Herpes zoster and risk of stroke / Rev. Neurol. — 2016. — Vol. 63, N 9. — P. 430 — 431.
72.    Adam E., Melnick J. L., Probtsfield J. L. et al. High levels of cytomegalovirus antibody in patients requiring vascular surgery for atherosclerosis // Lancet. — 1987. — Vol. 2, N 8554. — P. 291 — 293.
73.    Agmon Y., Khandheria B. K., Meissner I. et al. Lack of association between Chlamydia pneumoniae seropositivity and aortic atherosclerotic plaques: a population-based transesophageal echocardiographic study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41, N 9. — P. 1482 — 1487.
74.    Al-Ghamdi A. Role of herpes simplex virus-1, cytomegalovirus and Epstein-Barr virus in atherosclerosis // Pak. J. Pharm. Sci. — 2012. — Vol. 25, N 1. — P. 89 — 97.
75.    Alamowitch S., Labreuche J., Touboul P. J. et al. Chlamydia pneumoniae seropositivity in aetiological subtypes of brain infarction and carotid atherosclerosis: a case control study // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2008. — Vol. 79, N 2. — P. 147 — 151.
76.    Banach M., Markuszewski L., Zasłonka J. et al. The role of infection in the pathogenesis of atherosclerosis // Przegl. Epidemiol. — 2004. — Vol. 58, N 4. — P. 671 — 676.
77.    Benditt E. P., Barrett T., McDougall J. K. Viruses in the etiology of atherosclerosis // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1983. — Vol. 80. N 20. — P. 6386 — 6389.
78.    Blum A. Helicobacter pylori and atherosclerosis // Isr. Med. Assoc. J. — 2015. — Vol. 17, N 6. — Art. No 396.
79.    Bogousslavsky J., Kaste M., Skyhoj Olsen T. et al. Risk factors and stroke prevention. European Stroke Initiative (EUSI) // Cerebrovasc. Dis. — 2000. — Vol. 10, suppl. 3. — P. 12 — 21.
80.    Brainin M., Lang W. Editorial: Stroke units in Austria: structure, performance and results // Wien Med. Wochenschr. — 2008. — Vol. 158, N 15/16. — P. 407 — 408.
81.    Braun K. P., Bulder M. M., Chabrier S. et al. The course and outcome of unilateral intracranial arteriopathy in 79 children with ischaemic stroke // Brain. — 2009. — Vol. 132, pt. 2. — P. 544 — 557.
82.    Brough D., Denes A. Interleukin-1α and brain inflammation // IUBMB Life. — 2015. — Vol. 67, N 5. — P. 323 — 330.
83.    Bruggeman C. A. Does Cytomegalovirus play a role in atherosclerosis? // Herpes. — 2000. — Vol. 7, N 2. — P. 51 — 54.
84.    Bulder M. M., Braun K. P., Leeuwis J. W. et al. The course of unilateral intracranial arteriopathy in young adults with arterial ischemic stroke // Stroke. — 2012. — Vol. 43, N 7. — P. 1890 — 1896.
85.    Chahine M. N., Deniset J., Dibrov E. et al. Oxidized LDL promotes the mitogenic actions of Chlamydia pneumoniae in vascular smooth muscle cells / // Cardiovasc. Res. — 2011. — Vol. 92, N 3. — P. 476 — 483.
86.    Cai X. J., Cai H. B., Lu D. Study on the correlation of between infection, inflammation and coronary artery disease // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. — 2003. — Vol. 24, N 6. — P. 503 — 507.
87.    Cainelli F., Concia E., Vento S. Hepatitis A virus infection and atherosclerosis // J. Infect. Dis. — 2001. — Vol. 184, N 3. — P. 390 — 391.
88.    Cairo F., Nieri M., Gori A. M. et al. Periodontal variables may predict sub-clinical atherosclerosis and systemic inflammation in young adults. A cross-sectional study // Eur. J. Oral Implantol. — 2009. — Vol. 2, N 2. — P. 125 — 133.
89.    Campbell L. A., Rosenfeld M. E. Infection and Atherosclerosis Development // Arch. Med. Res. — 2015. — Vol. 46, N 5. — P. 339 — 350.
90.    Carod-Artal F. J. Clinical management of infectious cerebral vasculitides // Exp. Rev. Neurother. — 2016. — Vol. 16, N 2. — P. 205 — 221.
91.    Carrillo-Córdova L. D., Uribe M., Méndez-Sánchez N. Atherosclerosis and chronic hepatitis C // Ann. Hepatol. — 2012. — Vol. 11, N 4. — P. 574 — 545.
92.    Catalá-López F., Fernández de Larrea-Baz N., Morant-Ginestar C. et al. The national burden of cerebrovascular diseases in Spain: a population-based study using disability-adjusted life years // Med. Clin. — 2015. — Vol. 144, N 8. — P. 353 — 359.
93.    Catratelli Romano C., Nuzzo I., Cozzolino D. et al. Relationship between Chlamydia pneumoniae infection, inflammatory markers, and coronary heart diseases // Int. Immunopharmacol. — 2006. — Vol. 6, N 5. — P. 848 — 853.
94.    Chen W. N., Chui C., Yin H. L. Zoster sine herpete, vertebral artery stenosis, and ischemic stroke // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2013. — Vol. 22, N 7. — P. e234—e237.
95.    Chen J., Zhu M., Ma G. et al. Chlamydia pneumoniae infection and cerebrovascular disease: a systematic review and meta-analysis // BMC Neurol. — 2013. — Vol. 13. — P. 183.
96.    Chen Y. F., Luo C. H., Liu Y. J. et al. Distinct non-cerebrovascular risk factors for ischemic lacunar stroke and non-lacunar stroke: preliminary results // Genet. Mol. Res. — 2015. — Vol. 14, N 2. — P. 3170 — 3176.
97.    Cochrane M., Kalle W. H., Roffey P., Moriarty H. T. The detection of Chlamydia pneumoniae in atherosclerotic plaques of Australian subjects // Pathology. — 2002. — Vol. 34, N 3. — P. 270 — 274.
98.    Consoli D., Vidale S., Aguglia U. et al. Previous infection and the risk of ischaemic stroke in Italy: the IN2 study // Eur. J. Neurol. — 2015. — Vol. 22, N 3. — P. 514 — 519.
99.    De Broucker T., Mailles A., Chabrier S. et al. Acute varicella zoster encephalitis without evidence of primary vasculopathy in a case-series of 20 // Clin. Microbiol. Infect. — 2012. — Vol. 18, N 8. — P. 808 — 819.
100.    De Bruijn M. A., Synhaeve N. E., Van Rijsbergen M. W. et al. Long-term cognitive outcome of ischaemic stroke in young adults // Cerebrovasc. Dis. — 2014. — Vol. 37, N 5. — P. 376 — 381.
101.    De Oliveira C., Watt R., Hamer M. Toothbrushing, inflammation, and risk of cardiovascular disease: results from Scottish Health Survey // BMJ. — 2010. — Vol. 340. — Art. No c2451.
102.    Degré M. Has cytomegalovirus infection any role in the development of atherosclerosis? // Clin. Microbiol. Infect. — 2002. — Vol. 8, N 4. — P. 191 — 195.
103.    Delis H. C., Chamorro A. Stroke bugs: current and emerging concepts relevant to infection in cerebrovascular disease // Infect. Disord. Drug Targets. — 2010. — Vol. 10, N 2. — P. 65 — 66.
104.    Demmer R. T., Desvarieux M. Periodontal infections and cardiovascular disease: the heart of the matter // J. Am. Dent. Assoc. — 2006. — Vol. 137, suppl. — P. 14S—20S.
105.    Donnell M., Xavier D., Liu L. et al. Факторы риска ишемического инсульта и внутримозгового кровоизлияния в 22 странах (исследование INTERSTROKE): исследование «случай — конт­роль» // Therapia. Укр. мед. вісник. — 2011. — № 1. — С. 9 — 21.
106.    Dufour-Gaume F., Guilloton L. L., Estival J. L. et al. Cerebral vasculopathy as complication of zoster rash // Presse Med. — 2009. — Vol. 38, N 7/8. — P. 1173 — 1177.
107.    Elkind M. S. The varicella zoster virus vasculopathies: clinical, CSF, imaging, and virologic features // Neurology. — 2009. — Vol. 72, N 11. — P. 1028 — 1030.
108.    Emsley H. C., Hopkins S. J. Acute ischaemic stroke and infection: recent and emerging concepts // Lancet Neurol. — 2008. — Vol. 7, N 4. — P. 341 — 353.
109.    Emsley H. C., Smith C. J., Tyrrell P. J., Hopkins S. J. Inflammation in acute ischemic stroke and its relevance to stroke critical care // Neurocrit. Care. — 2008. — Vol. 9, N 1. — P. 125 — 138.
110.    Epstein S. E. The multiple mechanisms by which infection may contribute to atherosclerosis development and course // Circ. Res. — 2002. — Vol. 90, N 1. — P. 2 — 4.
111.    Espinola-Klein C., Rupprecht H. J., Blankenberg S. et al. Are morphological or functional changes in the carotid artery wall associated with Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori, cytomegalovirus, or herpes simplex virus infection? // Stroke. — 2000. — Vol. 31, N 9. — P. 2127 — 2133.
112.    Espinola-Klein C., Rupprecht H. J., Blankenberg S. et al. Impact of infectious burden on extent and long-term prognosis of atherosclerosis // Circulation. — 2002. — Vol. 105, N 1. — P. 15 — 21.
113.    Farooq M. U., Chaudhry A. H., Amin K., Majid A. The WHO STEPwise approach to stroke surveillance // J. Coll. Physicians Surg. Pak. — 2008. — Vol. 18, N 10. — Art. No 665.
114.    Fisher M., Bastan B. Treating acute ischemic stroke // Curr. Opin.Drug Discov. Devel. — 2008. — Vol. 11, N 5. — P. 626 — 632.
115.    Fisher M., Csiba L., Labadzhyan A. et al. Pathogenesis of intracranial atherosclerosis // Ann. Neurol. — 2012. — Vol. 72, N 1. — P. 149.
116.    Flicker L. Cardiovascular risk factors, cerebrovascular disease burden, and healthy brain aging // Clin. Geriatr. Med. — 2010. — Vol. 26, N 1. — P. 17 — 27.
117.    Fujii S. Atherosclerosis, chronic inflammation, and thrombosis: in search of the missing link in laboratory medicine // Rinsho Byori. — 2015. — Vol. 63, N 5. — P. 605 — 611.
118.    García-Elorriaga G., Sánchez-Barriga J. J., Ramos-Corrales M. A., González-Bonilla C. Antibodies against Chlamydophila in patients with acute myocardial infarction and coronary risk and their association with mortality // Salud. Publica Mex. — 2005. — Vol. 47, N 3. — P. 227 — 233.
119.    Gater A., Uhart M., McCool R., Préaud E. The humanistic, economic and societal burden of herpes zoster in Europe: a critical review // BMC. Public.Health. — 2015. — Vol. 15. — Art. No 193.
120.    García-Elorriaga G., Sánchez-Barriga J. J., Ramos-Corrales M. A., González-Bonilla C. Antibodies against Chlamydophila in patients with acute myocardial infarction and coronary risk and their association with mortality // Salud. Publica Mex. — 2005. — Vol. 47, N 3. — P. 227 — 233.
121.    Gilden D. H., Kleinschmidt-DeMasters B. K., LaGuardia J. J. et al. Neurologic complications of the reactivation of varicella-zoster virus // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 342, N 9. — P. 635 — 645.
122.    Gilden D., Cohrs R. J., Mahalingam R., Nagel M. A. Varicella zoster virus vasculopathies: diverse clinical manifestations, laboratory features, pathogenesis, and treatment // Lancet Neurol. — 2009. — Vol. 8, N 8. — P. 731 — 740.
123.    Gilden D., Mahalingam R., Nagel M. A. et al. Review: The neurobiology of varicella zoster virus infection // Neuropathol. Appl. Neurobiol. — 2011. — Vol. 37, N 5. — P. 441 — 463.
124.    Gilden D., Nagel M. A. Varicella zoster virus in temporal arteries of patients with ciant cell arteritis // J. Infect. Dis. — 2015. — Vol. 212, suppl. 1. — P. S37-S39.
125.    Goeggel Simonetti B., Mono M. L., Huynh-Do U. et al. Risk factors, aetiology and outcome of ischaemic stroke in young adults: the Swiss Young Stroke Study (SYSS) // J. Neurol. — 2015. — Vol. 262, N 9. — P. 2025 — 2032.
126.    Gorczyca-Michta I., Wożakowska-Kapłon B. Influenza and cardiovascular diseases // Kardiol. Pol. — 2010. — Vol. 68, N 10. — P. 1168 — 1171.
127.    Grahame-Clarke C. Human cytomegalovirus, endothelial function and atherosclerosis // Herpes. — 2005. — Vol. 12, N 2. — P. 42 — 45.
128.    Grahn A., Studahl M. Varicella-zoster virus infections of the central nervous system — Prognosis, diagnostics and treatment // J. Infect. — 2015. — Vol. 71, N 3. — P. 281 — 293.
129.    Hagiwara N., Toyoda K., Inoue T. et al. Lack of association between infectious burden and carotid atherosclerosis in Japanese patients // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2007. — Vol. 16, N 4. — P. 145 — 152.
130.    Hammerschlag M. R. Eradication of Chlamydia pneumoniae from coronary artery endothelium // Cardiovasc. Drugs Ther. — 2002. — Vol. 16, N 2. — Art. No 167.
131.    Hansson G. K. Inflammation, atherosclerosis, and coronary artery disease // N. Engl. J. Med. — 2005. — Vol. 352, N 16. — P. 1685 — 1695.
132.    He C., Yang Z., Lu N. H. Helicobacter pylori-an infectious risk factor for atherosclerosis? // J. Atheroscler. Thromb. — 2014. — Vol. 21, N 12. — P. 1229 — 1242.
133.    Hendrix M. G., Dormans P. H., Kitslaar P. et al. The presence of cytomegalovirus nucleic acids in arterial walls of atherosclerotic and nonatherosclerotic patients // Am. J. Pathol. — 1989. — Vol. 134, N 5. — P. 1151 — 1157.
134.    Hendrix M. G., Salimans M. M., Van Boven C. P. et al. High prevalence of latently present cytomegalovirus in arterial walls of patients suffering from grade III atherosclerosis // Am. J. Pathol. — 1990. — Vol. 136, N 1. — P. 23 — 28.
135.    Higashi Y., Goto C., Jitsuiki D. et al. Periodontal infection is associated with endothelial dysfunction in healthy subjects and hypertensive patients // Hypertension. — 2008. — Vol. 51, N 2. — P. 446 — 453.
136.    Hilden J., Lind I., Kolmos H. J. et al. Chlamydia pneumoniae IgG and IgA antibody titers and prognosis in patients with coronary heart disease: results from the CLARICOR trial // Diagn. Microbiol. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 66, N 4. — P. 385 — 392.
137.    Hosseinipour M. C., Smith N. H., Simpson E. P. et al. Middle cerebral artery vasculitis and stroke after varicella in a young adult // South Med. J. — 1998. — Vol. 91, N 11. — P. 1070 — 1072.
138.    Hrubá D., Roubalová K., Kraml P., Andĕl M. Signs of active infection with Chlamydia pneumoniae in patients with coronary heart disease // Cas. Lek.Cesk. — 2004. — Vol. 143, N 12. — P. 830 — 835.
139.    Hsu L. C., Fuh J. L. Readmission after stroke: recurrence or infection? // J. Chin. Med. Assoc. — 2013. — Vol. 76, N 12. — P. 659 — 660.
140.    Jackson S. E., Mason G. M., Wills M. R. Human cytomegalovirus immunity and immune evasion // Virus Res. — 2011. — Vol. 157, N 2. — P. 151 — 160.
141.    Kang J. H., Sheu J. J., Kao S., Lin H. C. Increased risk of multiple sclerosis following herpes zoster: a nationwide, population-based study // J. Infect. Dis. — 2011. — Vol. 204, N 2. — P. 188 — 192.
142.    Karbasi-Afshar R., Khedmat H., Izadi M. Helicobacter pylori Infection and atherosclerosis: a systematic review // Acta Med. Iran. — 2015. — Vol. 53, N 2. — P. 78 — 88.
143.    Kennedy P. G. Zoster sine herpete: it would be rash to ignore it // Neurology. — 2011. — Vol. 76, N 5. — P. 416 — 417.
144.    Kern J. M., Maass V., Maass M. Chlamydia pneumoniae adversely modulates vascular cell properties by direct interaction with signalling cascades // Thromb. Haemost. — 2009. — Vol. 10, N 6. — P. 1064 — 1070.
145.    Kılıçkap M. Infection and atherosclerosis hypothesis: is it alive or already buried? // Turk. Kardiyol. Dern. Ars. — 2015. — Vol. 43, N 3. — P. 215 — 218.
146.    Kleinschmidt-DeMasters B. K., Amlie-Lefond C., Gilden D. H. The patterns of varicella zoster virus encephalitis // Hum. Pathol. — 1996. — Vol. 27, N 9. — P. 927 — 938.
147.    Kleinschmidt-DeMasters B. K., Gilden D. H. The expanding spectrum of herpesvirus infections of the nervous system // Brain Pathol. — 2001. — Vol. 11, N 4. — P. 440 — 451.
148.    Kotronias D., Kapranos N. Herpes simplex virus as a determinant risk factor for coronary artery atherosclerosis and myocardial infarction // In Vivo. — 2005. — Vol. 19, N 2. — P. 351 — 357.
149.    Kowalski M., Pawlik M., Konturek J. W., Konturek S. J. Helicobacter pylori infection in coronary artery disease // J. Physiol. Pharmacol. — 2006. — Vol. 57, suppl. 3. — P. 101 — 111.
150.    Kwan J., Pickering R. M., Kunkel D. et al. Impact of stroke-associated infection on long-term survival: a cohort study // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2013. — Vol. 84, N 3. — P. 297 — 304.
151.    Kwon S. U., Yun S. C., Kim M. C. et al. Risk of stroke and transient ischaemic attack after herpes zoster // Clin. Microbiol. Infect. — 2016. — Vol. 22, N 6. — P. 542 — 548.
152.    Labuz-Roszak B., Skrzypek M., Pierzchała K. et al. Secondary prevention of stroke in elderly people in Poland — results of PolSenior study // Neurol. Neurochir. Pol. — 2014. — Vol. 48, N 2. — P. 85 — 90.
153.    Lanthier S., Armstrong D., Domi T., DeVeber G. Post-varicella arteriopathy of childhood: natural history of vascular stenosis // Neurology. — 2005. — Vol. 64, N 4. — P. 660 — 663.
154.    Larsen M. M., Mørn B., Andersen P. L., Østergaard L. J. Atherosclerosis and Chlamydia pneumoniae // Ugeskr. Laeger. — 2002. — Vol. 164, N 50. — P. 5920 — 5924.
155.    Lees K. R. Stroke: success for extending acute treatment // Lancet Neurol. — 2009. — Vol. 8, N 1. — P. 2 — 4.
156.    Levi F., Chatenoud L., Bertuccio P. et al. Mortality from cardiovascular and cerebrovascular diseases in Europe and other areas of the world: an update // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. — 2009. — Vol. 16, N 3. — P. 333 — 350.
157.    Lindsberg P. J., Grau A. J. Inflammation and infections as risk factors for ischemic stroke // Stroke. — 2003. — Vol. 34, N 10. — P. 2518 — 2532.
158.    Liu X., Guan Y., Hou L. et al. The short- and long-term risk of stroke after Herpes zoster: a meta-analysis // PLoS One. — 2016. — Vol. 11, N 10. — Art. No e0165203.
159.    Longo-Mbenza B. Helicobacter pylori and atherosclerosis: can current data be useful for clinical practice? // Int. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 135, N 3. — P. e76—e77.
160.    Lopez A. S., Zhang J., Marin M. Epidemiology of Varicella during the 2-Dose Varicella vaccination program — United States, 2005 — 2014 // MMWR. Morb.Mortal. Wkly. Rep. — 2016. — Vol. 65, N 34. — P. 902 — 905.
161.    Marin M., Marti M., Kambhampati A. et al. Global Varicella vaccine effectiveness: a meta-analysis // Pediatrics. — 2016. — Vol. 137, N 3. — Art. No e20153741.
162.    Matsuo K., Uozumi Y., Miyamoto H. et al. Varicella-zoster vasculitis presenting with cerebellar hemorrhage // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2015. — Vol. 24, N 6. — P. e153—e155.
163.    Mawhorter S. D., Lauer M. A. Is atherosclerosis an infectious disease? // Cleve Clin. J. Med. — 2001. — Vol. 68, N 5. — P. 449 — 458.
164.    Melnick J. L., Petrie B. L., Dreesman G. R. et al. Cytomegalovirus antigen within human arterial smooth muscle cells // Lancet. — 1983. — Vol. 2. N 8351. — P. 644 — 647.
165.    Melnick J. L., Hu C., Burek J. et al. Cytomegalovirus DNA in arterial walls of patients with atherosclerosis // J. Med. Virol. — 1994. — Vol. 42, N 2. — P. 170 — 174.
166.    Meschia J. F., Bushnell C., Boden-Albala B. et al. Guidelines for the primary prevention of stroke: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association // Stroke. — 2014. — Vol. 45, N 12. — P. 3754 — 3832.
167.    Miller V. M., Rodgers G., Charlesworth J. A. et al. Evidence of nanobacterial-like structures in calcified human arteries and cardiac valves // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2004. — Vol. 287, N 3. — P. H1115—H1124.
168.    Miyashita N. Chlamydia pneumoniae infections // Kekkaku. — 2006. — Vol. 81, N 9. — P. 581 — 588.
169.    Montull-Ferrer C., Peri-Nogués J., Mercader-Sobrequés J. M. et al. Central nervous system disorders caused by the herpes virus. Magnetic resonance imaging findings // Rev. Neurol. — 2004. — Vol. 39, N 1. — P. 95 — 96.
170.    Morré S. A., Stooker W., Lagrand W. K. et al. Microorganisms in the aetiology of atherosclerosis // J. Clin. Pathol. — 2000. — Vol. 53, N 9. — P. 647 — 654.
171.    Mueller N. H., Gilden D. H., Cohrs R. J. et al. Varicella zoster virus infection: clinical features, molecular pathogenesis of disease, and latency // Neurol. Clin. — 2008. — Vol. 26, N 3. — P. 675 — 697.
172.    Mussa F. F., Chai H., Wang X. et al. Chlamydia pneumoniae and vascular disease: an update // J. Vasc. Surg. — 2006. — Vol. 43, N 6. — P. 1301 — 1307.
173.    Nagata K., Suzuki K.Update on stroke epidemiology // Brain Nerve. — 2013. — Vol. 65, N 7. — P. 857 — 870.
174.    Nagel M. A., Gilden D. Neurological complications of varicella zoster virus reactivation // Curr. Opin. Neurol. — 2014. — Vol. 27, N 3. — P. 356 — 360.
175.    Nagel M. A., Gilden D. Developments in Varicella zoster virus vasculopathy // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2016. — Vol. 16, N 2. — Art. No 12.
176.    Niu Y. H., Xu C. F., Shi J. H., Ge J. B. Relationship between infection burden and atherosclerosis and plaque feature // Zhonghua
Xin Xue Guan Bing Za Zhi. — 2005. — Vol. 33, N 4. — P. 303 — 306.
177.    Ordoñez G., Martinez-Palomo A., Corona T. et al. Varicella zoster virus in progressive forms of multiple sclerosis // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2010. — Vol. 112, N 8. — P. 653 — 657.
178.    O’Connor S., Taylor C., Campbell L. A. et al. Potential infectious etiologies of atherosclerosis: a multifactorial perspective // Emerg. Infect. Dis. — 2001. — Vol. 7, N 5. — P. 780 — 788.
179.    Ohki T., Itabashi Y., Kohno T. et al. Detection of periodontal bacteria in thrombi of patients with acute myocardial infarction by polymerase chain reaction // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 163, N 2 — P. 164 — 167.
180.    Outteryck O., Sénéchal O., Berteloot D. et al. Cerebral vasculitis secondary to Varicella-Zoster virus infection // Rev. Neurol. — 2005. — Vol. 161, N 8/9. — P. 836 — 839.
181.    Périsse A., Sahuc P., Wybrecht D. et al. Cerebral venous thrombosis: an unusual complication of acute cytomegalovirus infection // Rev. Med. Interne. — 2014. — Vol. 35, N 4. — P. 268 — 270.
182.    Pospísil L. Role of Chlamydia in atherosclerosis // Vnitr. Lek. — 2003. — Vol. 49, N 2. — P. 91.
183.    Prasad A., Zhu J., Halcox J. P. et al. Predisposition to atherosclerosis by infections: role of endothelial dysfunction // Circulation. — 2002. — Vol. 106, N 2. — P. 184 — 190.
184.    Reunanen A., Roivainen M., Kleemola M. et al. Enterovirus, mycoplasma and other infections as predictors for myocardial infarction // J. Intern. Med. — 2002. — Vol. 252, N 5. — P. 421 — 429.
185.    Ridker P. M., Hennekens C. H., Stampfer M. J., Wang F. Prospective study of herpes simplex virus, cytomegalovirus, and the risk of future myocardial infarction and stroke // Circulation. — 1998. — Vol. 98, N 25. — P. 2796 — 2799.
186.    Rosenfeld M. E., Campbell L. A. Pathogens and atherosclerosis: update on the potential contribution of multiple infectious organisms to the pathogenesis of atherosclerosis // Thromb. Haemost. — 2011. — Vol. 106, N 5. — P. 858 — 867.
187.    Rota S., Rota S. Mycobacterium tuberculosis complex in atherosclerosis // Acta Med. Okayama. — 2005. — Vol. 59, N 6. — P. 247 — 251.
188.    Roth G. A., Johnson C. O., Nguyen G. et al. Methods for estimating the global burden of cerebrovascular diseases // Neuroepidemiology. — 2015. — Vol. 45, N 3. — P. 146 — 151.
189.    Roubalová K., Suchánková A., Bojar M. et al. Detection of active varicella-zoster virus (VZV) infection in patients with neurological complications // Klin. Mikrobiol. Infekc. Lek. — 2007. — Vol. 13, N 3. — P. 109 — 114.
190.    Rougeot C., Boissier C., Chabrier S. Post-varicella arteriopathy: benefits of using serial transcranial Doppler examinations // Eur. J. Paediatr. Neurol. — 2006. — Vol. 10, N 3. — P. 152 — 153.
191.    Rupprecht H. J., Blankenberg S., Bickel C. et al. Impact of viral and bacterial infectious burden on long-term prognosis in patients with coronary artery disease // Circulation. — 2001. — Vol. 104, N 1. — P. 25 — 31.
192.    Ryan T. J. Osler and his teaching: relevant today // Postgrad. Med. J. — 2015. — Vol. 91, N 1080. — P. 540 — 541.
193.    Sacco R. L. Evolution from stroke risk factors to brain health determinants // Cerebrovasc. Dis. — 2015. — Vol. 40, N 3/4. — P. 102 — 113.
194.    Saver J. L., Warach S., Janis S. et al. Standardizing the structure of stroke clinical and epidemiologic research data: the National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) Stroke Common Data Element (CDE) project // Stroke. — 2012. — Vol. 43, N 4. — P. 967 — 973.
195.    Sessa R., Di Pietro M., Schiavoni G. et al. Detection of Chlamydia pneumoniae in atherosclerotic coronary arteries // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2004. — Vol. 17, N 3. — P. 301 — 306.
196.    Sessa R., Pietro M. D., Filardo S., Turriziani O. Infectious burden and atherosclerosis: A clinical issue // World J. Clin. Cases. — 2014. — Vol. 2, N 7. — P. 240 — 249.
197.    Schink T., Behr S., Thöne K. et al. Risk of Stroke after Herpes Zoster — Evidence from a German Self-Controlled Case-Series Study // PLoS One. — 2016. — Vol. 11, N 11. —
Art. No e0166554.
198.    Schlitt A., Blankenberg S., Weise K. et al. Herpesvirus DNA (Epstein-Barr virus, herpes simplex virus, cytomegalovirus) in circulating monocytes of patients with coronary artery disease // Acta Cardiol. — 2005. — Vol. 60, N 6. — P. 605 — 610.
199.    Shi Y., Tokunaga O. Chlamydia pneumoniae and multiple infections in the aorta contribute to atherosclerosis // Pathol. Int. — 2002. — Vol. 52, N 12. — P. 755 — 763.
200.    Siasos G., Papavassiliou A. G., Tousoulis D. Editorial: inflammation and atherosclerosis: The role of novel biomarkers (Part-I) // Curr. Med. Chem. — 2015. — Vol. 22, N 22. — P. 2616 — 2618.
201.    Stassen F. R., Vega-Córdova X., Vliegen I., Bruggeman C. A. Immune activation following cytomegalovirus infection: more important than direct viral effects in cardiovascular disease? // J. Clin. Virol. — 2006. — Vol. 35, N 3. — P. 349 — 353.
202.    Stassen F. R., Vainas T., Bruggeman C. A. Infection and atherosclerosis. An alternative view on an outdated hypothesis // Pharmacol. Rep. — 2008. — Vol. 60, N 1. — P. 85 — 92.
203.    Streblow D. N., Orloff S. L., Nelson J. A. The HCMV chemokine receptor US28 is a potential target in vascular disease // Curr. Drug Targets Infect. Disord. — 2001. — Vol. 1, N 2. — P. 151 — 158.
204.    Sullivan B. M., Teijaro J. R., De la Torre J. C., Oldstone M. B. Early virus-host interactions dictate the course of a persistent infection // PLoS Pathog. — 2015. — Vol. 11, N 1. — Art. No e1004588.
205.    Tiah A. L., Phelan E., McMenamin J., Webb D. Childhood stroke following varicella infection // Ir. Med. J. — 2004. — Vol. 97, N 4. — P. 120 — 121.
206.    Tracy R. P., Doyle M. F., Olson N. C. et al. T-helper type 1 bias in healthy people is associated with cytomegalovirus serology and atherosclerosis: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis // J. Am. Heart Assoc. — 2013. — Vol. 2, N 3. — Art. No e000117.
207.    Tufano A., Di Capua M., Coppola A. et al. The infectious burden in atherothrombosis // Semin. Thromb. Hemost. — 2012. — Vol. 38, N 5. — P. 515 — 523.
208.    Vercellotti G. Infectious agents that play a role in atherosclerosis and vasculopathies. What are they? What do we do about them? // Can. J. Cardiol. — 1999. — Vol. 15, suppl. B. — P. 13B—15B.
209.    Vijayvergiya R., Vadivelu R. Role of Helicobacter pylori infection in pathogenesis of atherosclerosis // World J. Cardiol. — 2015. — Vol. 7, N 3. — P. 134 — 143.
210.    Vossen R. C., Van Dam-Mieras M. C., Bruggeman C. A. Cytomegalovirus infection and vessel wall pathology // Intervirology. — 1996. — Vol. 39, N 3. — P. 213 — 221.
211.    Wang C. H., Chen C. J., Lee M. H. et al. Chronic hepatitis B infection and risk of atherosclerosis-related mortality: A 17-year follow-up study based on 22,472 residents in Taiwan // Atherosclerosis. — 2010. — Vol. 211, N 2. — P. 624 — 629.
212.    Witherell H. L., Smith K. L., Friedman G. D. el al. C-reactive protein, Helicobacter pylori, Chlamydia pneumoniae, cytomegalovirus and risk for myocardial infarction // Ann. Epidemiol. — 2003. — Vol. 13, N 3. — P. 170 — 177.
213.    Worthmann H., Tryc A. B., Deb M. et al. Linking infection and inflammation in acute ischemic stroke // Ann. NY Acad. Sci. — 2010. — Vol. 1207. — P. 116 — 122.
214.    Wu Y. P., Sun D. D., Wang Y. et al. Herpes simplex virus type 1 and type 2 infection increases atherosclerosis risk: Evidence Based on a Meta-Analysis // Biomed. Res. Int. — 2016. — 2016. — Art. No 2630865.
215.    Zeng X. T., Leng W. D., Lam Y. Y. et al. Periodontal disease and carotid atherosclerosis: A meta-analysis of 17,330 participants // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 1044 — 1051.
216.    Zhang L., Ishikawa Y., Akasaka Y. et al. Enigmatic relationship between Chlamydia pneumoniae and atherosclerosis // Pathol. Int. — 2003. — Vol. 53, N 10. — P. 733 — 734.
217.    Zhou Y. F., Guetta E., Yu X. et al. Human cytomegalovirus increases modified low density lipoprotein uptake and scavenger receptor mRNA expression in vascular smooth muscle cells // J. Clin. Invest. — 1996. — Vol. 98, N 9. — P. 2129 — 2138.
218.    Zhu J., Quyyumi A. A., Norman J. E. et al. Effects of total pathogen burden on coronary artery disease risk and C-reactive
protein levels // Am. J. Cardiol. — 2000. — Vol. 85, N 2. — P. 140 — 146.
219.    Zhu J., Nieto F. J., Horne B. D. et al. Prospective study of pathogen burden and risk of myocardial infarction or death // Circulation. — 2001. — Vol. 103, N 1. — P. 45 — 51.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

3. Огляди

 

Патогенетичні аспекти післяінсультних когнітивних порушень

Г. Р. Терещенко

Олександрівська клінічна лікарня м. Києва

Розглянуто післяінсультні когнітивні порушення, які найчастіше трапляються, — деменцію та депресію, складні багатофакторні захворювання, які погіршують реабілітацію та чинять негативний вплив на якість життя пацієнтів. Висвітлено найбільш значущі чинники і патогенетичні механізми виникнення зазначених захворювань. Незважаючи на велику кількість проведених досліджень, їх патогенез залишається незрозумілим і потребує подальшого вивчення.

Ключові слова: інсульт, когнітивні порушення, деменція, депресія.

Список літератури:  
1.    Гусев E. И., Скворцова В. И., Стаховская Л. В. Эпидемиология инсульта в России // Журнал неврологии и психиатрии. — 2003. — № 8. — С. 4 — 9.
2.    Aben I., Lodder J., Honig A. et al. Focal or generalized vascular brain damage and vulnerability to depression after stroke: a 1-year prospective follow-up study // International Psychogeriatrics. — 2006. — Vol. 18, N 1. — P. 19 — 35.
3.    Alexopoulos G. S. The vascular depression hypothesis: 10 years later // Biological Psychiatry. — 2006. — Vol. 60, N 12. — P. 1304 — 1305.
4.    Astrom M., Olsson T., Asplund K. Different linkage of depression to hypercortisolism early versus late after stroke: a 3-year longitudinal study // Stroke. — 1993. — Vol. 24, N 1. — P. 52 — 57.
5.    Attems J., Mellinger K. A. Hippocampal sclerosis in Alzheimer disease and other dementias // Neurology. — 2006. — Vol. 66. — P. 775.
6.    Baum L., Lam L. C., Kwok T. et al. Apolipoprotein E epsilon 4 allele is associated with vascular dementia // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2006. — Vol. 22. — P. 301 — 305.
7.    Beblo T., Wallesch C., Herrmann M. The crucial role of frontostriatal circuits for depressive disorders in the postacute stage after stroke // Neuropsychiatry, Neuropsychology and Behavioral Neurol. — 1999. — Vol. 12, N 4. — P. 236 — 246.
8.    Brodaty H., Withall A., Altendorf A., Sachdev P. S. Rates Of depression at 3 and 15 months poststroke and their relationship with cognitive decline: the Sydney Stroke study // Am. J. Geriatric. Psychiatry. — 2012. — Vol. 15, N 6. — P. 477 — 486.
9.    Chabriat H., Joutel A., Dichgans M. et al. CADASIL // Lancet. — Neurol. — 2009. — N 8. — P. 643 — 653.
10.    Chui H. C., Zarow C., Mack W. J. et al. Cognitive impact of subcortical vascular and Alzheimer’s disease pathology // Ann. Neurol. — 2006. — Vol. 60. — P. 677 — 687.
11.    Dafer R. M., Rao M., Shareef A., Sharma A. Poststroke depression // Topics in Stroke Rehabilitation. — 2013. — Vol. 15, N 1. — P. 13 — 21.
12.    Dam H., Pedersen H. E., Ahlgren P. Depression among patients with stroke // Acta Psychiatrica Scandinavica. — 1989. — Vol. 80, N 2. — P. 118 — 124.
13.    Drevets W. C., Price J. L., Furey M. L. Brain structural and functional abnormalities in mood disorders: implications for neurocircuitry models of depression // Brain Structure and Function. — 2008. — Vol. 213, N 1 — 2. — P. 93 — 118.
14.    Eisch A. J., Petrik D. Depression and hippocampal neurogenesis: a road to remission? // Science. — 2014. — Vol. 338, N 6103. — P. 72 — 75.
15.    Esiri M. M., Nagy Z., Smith M. Z. et al. Cerebrovascular disease and threshold for dementia in the early stages of Alzheimer’s disease // Lancet. — 1999. — N 354. — P. 919 — 920.
16.    Fan T., Jiang W. L., Zhu J., Zhang Y. F. Arctigenin Protects focal cerebral ischemia -reperfusion rats through inhibiting neuroinflammation // Biological and Pharmaceutical Bulletin. — 2014. — Vol. 35, N 11. — P. 2004 — 2009.
17.    Gao H., Zhu H., Zhang Y., Wang L. Reduction of cerebrospinal fluid and plasma serotonin in patients with poststroke depression:a preliminary report // Clin. Invest. Med. — 2012. — Vol. 31, N 6. — P. E351–E356.
18.    Glodzik-Sobanska L., Slowik A., McHugh P. et al. Single voxel proton magnetic resonance spectroscopy in post -stroke depression // Psychiatry Research. — 2006. — Vol. 148, N 2 — 3. — P. 111 — 120.
19.    Hickie I., Scott E., Mitchell P. et al. Subcortical hyperintensities on magnetic resonance imaging: clinical correlates and prognostic significance in patients with severe depression // Biol. Psychiatry. — 1995. — Vol. 37, N 3. — P. 151 — 160.
20.    Jellinger K. A. Morphologic diagnosis of «vascular dementia» a critical update // J. Neurol. Sci. — 2013. — N 270. — P. 1 — 12.
21.    Jellinger K. A., Attems J. Prevalence and pathogenic role of cerebrovascular lesions in Alzheimer’s disease // J. Neurol. Sci. — 2012. — P. 37 — 41.
22.    Jokinen H., Lipsanen J., Schmidt R. et al. Brain atrophy accelerates cognitive decline in cerebral small vessel disease: the LADIS study // Neurol. — 2014. — Vol. 78. — P. 1785 — 1792.
23.    Kalaria R. N., Juntti E. Small vessel disease and subcortical vascular dementia // J. Clin. Neurol. — 2006. — N 2. — P. 1 — 11.
24.    Kim J., Park M., Yoon G. et al. White matter hyperintensity as a factor associated with delayed mood disorders in patients without ischemic stroke // Eur. Neurol. — 2014. — Vol. 66, N 6. — P. 343 — 349.
25.    Kuller L. H., Lopez O. L., Jagust W. J. et al. Determinants of vascular dementia in the Cardiovascular Health Cognition Study // Neurol. — 2009. — Vol. 64. — P. 1548 — 1552.
26.    Launer L. J., Hughes T. M., White L. R. Microinfarcts, brain atrophy, and cognitive function: the Honolulu Asia Aging Study Autopsy Study // Ann. Neurol. — 2013. — N 70. — P. 774 — 780.
27.    Lewis H., Beher D., Cookson N. et al. Quantification of Alzheimer pathology in ageing and dementia: age-related accumulation of amyloid-beta (42) peptide in vascular dementia // Neuropathol. Appl. Neurobiol. — 2006. — N 32. — P. 103 — 118.
28.    Li M., Soczynska J. K., Kennedy S. H. Inflammatory biomarkers depression: an opportunity for novel therapeutic interventions // Current Psychiatry Reports. — 2013. — Vol. 13, N 5. — P. 316 — 320.
29.    Lo R. Y., Jagust W. J. Vascular burden and Alzheimer disease pathologic progression // Neurol. — 2012. — Vol. 79. — P. 1349 — 1355.
30.    Mast B. T., MacNeill S. E., Lichtenberg P. A. Post -stroke and clinically-defined vascular depression in geriatric rehabilitation patients // Am. J. Geriatric Psychiatry. — 2004. — Vol. 12, N 1. — P. 84 — 92.
31.    Nys G. M.S., van Zandvoort M. J.E., van der Worp H. B. et al. Early Depressive symptoms after stroke: neuropsychological correlates lesion characteristics // J. Neurol. Sci. — 2005. — Vol. 228, N 1. — P. 27 — 33.
32.    O’Donnell M. J., Xavier D., Liu L. et al. Risk factors for ischemic and intracerebral haemorrhagic stroke in 22 countries (the INTERSTROKE study): a case control study // Lancet. — 2012. — Vol. 376. — P. 112 — 123.
33.    Pantoni L., Sarti C., Alafuzoff I. et al. Postmortem examination of vascular lesions in cognitive impairment: a survey among neuropathological services // Stroke. — 2006. — N 37. — P. 1005 — 1009.
34.    Pascoe M. C., Linden T., Carey L. M. et al. Homocysteine as a potential biochemical marker for depression in elderly stroke survivors // Food & Nutrition Research. — 2012. — N 56. — P. 14973. DOI: 10.3402/fnr.v56i0.14973. (PMID: 22509143).
35.    Pascoe M. C., Crewther S. G., Carey L. M., Crewther P. Inflammation and depression: why poststroke depression may be the norm and not the exception // Intern. J. Stroke. — 2013. — Vol. 6, N 2. — P. 128 — 135.
36.    Pohjasvaara T., Mäntylä R., Salonen O. et al. How complex interactions of ischemic brain infarcts, white matter lesions, and atrophy relate to poststroke dementia // Arch. Neurol. — 2000. — N 57. — P. 1295 — 1300.
37.    Santos M., Gold G., Kövari E. et al. Differential impact of lacunas and microvascular lesions on poststroke depression // Stroke. — 2009. — Vol. 40, N 11. — P. 3557 — 3562.
38.    Sinka L., Kövari E., Gold G. et al. Small vascular and Alzheimer disease-related pathologic determinants of dementia in the oldest-old // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2012. — N 69. — P. 1247 — 1255.
39.    Snaphaan L., van der Werf S., Kanselaar K., de Leeuw F. Post-stroke depressive symptoms are associated with poststroke characteristics // Cerebrovasc. Dis. — 2009. — Vol. 28, N 6. — P. 551 — 557.
40.    Sneed J. R., Culang-Reinlieb M. E. The vascular depression hypothesis: an update // Am. J. Geriatr. Psychiatry. — 2013. — Vol. 19, N 2. — P. 99 — 103.
41.    Tennen G., Herrmann N., Black S. E. et al. Are vascular risk factors associated with post-stroke depressive symptoms? // J. Geriatr. Psychiatr. Neurol. — 2013. — Vol. 24, N 4. — P. 215 — 221.
42.    Vataja R., Leppävuori A., Pohjasvaara T. et al. Poststroke depression and lesion location revisited // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. — 2004. — Vol. 16, N 2. — P. 156 — 162.
43.    Vinters H. V., Ellis W. G., Zarow C. et al. Neuropathologic substrates of ischemic vascular dementia // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2000. — N 59. — P. 931 — 945.
44.    Wang X., Li Y. H., Li M. H. et al. Glutamate level detection by magnetic resonance spectroscopy in patients with poststroke depression // Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. — 2014. — Vol. 262, N 1. — P. 33 — 38.
45.    Wang Y., Zhang T., Jingetal X. Prospective cohort study of lesion location and its relation to post-stroke depression among chinese patients // J. Affective Disorders. — 2014. — Vol. 136, N 1 — 2. — P. e83–e87.
46.    Weidenfeld J., Leker R. R., Gai N. et al. The function of the adrenocortical axis in permanent middle cerebral artery occlusion: effect of glucocorticoids on the neurological outcome // Brain Research. — 2013. — Vol. 1407. — P. 90 — 96.
47.    Weidenfeld J. R., McEwen B. S. Glucocorticoids, depression, and mood disorders: structural remodeling in the brain // Metabolism. — 2005. — Vol. 54, N 5. — P. 20 — 23.
48.    Yarchoan M., Xie S. X., Kling M. A. et al. Cerebrovascular atherosclerosis correlates with Alzheimer pathology in neurodegenerative dementias // Brain. — 2014. — Vol. 135. — P. 3749 — 3756.
49.    Zekry D., Duyckaerts C., Belmin J. et al. The vascular lesions in vascular and mixed dementia: the weight of functional neuroanatomy // Neurobiol. Aging. — 2003. — Vol. 24. — P. 213 — 219.
50.    Zlokovic B. V., Deane R., Sallstrom J. et al. Neurovascular pathways and Alzheimer amyloid beta-peptide // Brain Pathol. — 2009. — Vol. 15. — P. 78 — 83.

Інше: Стаття надійшла до редакції 22 лютого 2017 р.
Терещенко Ганна Романівна, лікар-невролог
E-mail: tereshchenko.ganna@gmail.com

 

Патогенетические аспекты постинсультных когнитивных расстройств

А. Р. Терещенко

Александровская клиническая больница г. Киева

Рассмотрены наиболее часто встречающиеся постинсультные когнитивные нарушения — деменция и депрессия, сложные многофакторные заболевания, которые ухудшают реабилитацию и оказывают негативное влияние на качество жизни пациентов. Освещены наиболее значимые факторы и патогенетические механизмы возникновения упомянутых заболеваний. Несмотря на большое количество проведенных исследований, их патогенез остается неясным и требует дальнейшего изучения.

Ключевые слова: инсульт, когнитивные нарушения, деменция, депрессия.

Список литературы:  
1.    Гусев E. И., Скворцова В. И., Стаховская Л. В. Эпидемиология инсульта в России // Журнал неврологии и психиатрии. — 2003. — № 8. — С. 4 — 9.
2.    Aben I., Lodder J., Honig A. et al. Focal or generalized vascular brain damage and vulnerability to depression after stroke: a 1-year prospective follow-up study // International Psychogeriatrics. — 2006. — Vol. 18, N 1. — P. 19 — 35.
3.    Alexopoulos G. S. The vascular depression hypothesis: 10 years later // Biological Psychiatry. — 2006. — Vol. 60, N 12. — P. 1304 — 1305.
4.    Astrom M., Olsson T., Asplund K. Different linkage of depression to hypercortisolism early versus late after stroke: a 3-year longitudinal study // Stroke. — 1993. — Vol. 24, N 1. — P. 52 — 57.
5.    Attems J., Mellinger K. A. Hippocampal sclerosis in Alzheimer disease and other dementias // Neurology. — 2006. — Vol. 66. — P. 775.
6.    Baum L., Lam L. C., Kwok T. et al. Apolipoprotein E epsilon 4 allele is associated with vascular dementia // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2006. — Vol. 22. — P. 301 — 305.
7.    Beblo T., Wallesch C., Herrmann M. The crucial role of frontostriatal circuits for depressive disorders in the postacute stage after stroke // Neuropsychiatry, Neuropsychology and Behavioral Neurol. — 1999. — Vol. 12, N 4. — P. 236 — 246.
8.    Brodaty H., Withall A., Altendorf A., Sachdev P. S. Rates Of depression at 3 and 15 months poststroke and their relationship with cognitive decline: the Sydney Stroke study // Am. J. Geriatric. Psychiatry. — 2012. — Vol. 15, N 6. — P. 477 — 486.
9.    Chabriat H., Joutel A., Dichgans M. et al. CADASIL // Lancet. — Neurol. — 2009. — N 8. — P. 643 — 653.
10.    Chui H. C., Zarow C., Mack W. J. et al. Cognitive impact of subcortical vascular and Alzheimer’s disease pathology // Ann. Neurol. — 2006. — Vol. 60. — P. 677 — 687.
11.    Dafer R. M., Rao M., Shareef A., Sharma A. Poststroke depression // Topics in Stroke Rehabilitation. — 2013. — Vol. 15, N 1. — P. 13 — 21.
12.    Dam H., Pedersen H. E., Ahlgren P. Depression among patients with stroke // Acta Psychiatrica Scandinavica. — 1989. — Vol. 80, N 2. — P. 118 — 124.
13.    Drevets W. C., Price J. L., Furey M. L. Brain structural and functional abnormalities in mood disorders: implications for neurocircuitry models of depression // Brain Structure and Function. — 2008. — Vol. 213, N 1 — 2. — P. 93 — 118.
14.    Eisch A. J., Petrik D. Depression and hippocampal neurogenesis: a road to remission? // Science. — 2014. — Vol. 338, N 6103. — P. 72 — 75.
15.    Esiri M. M., Nagy Z., Smith M. Z. et al. Cerebrovascular disease and threshold for dementia in the early stages of Alzheimer’s disease // Lancet. — 1999. — N 354. — P. 919 — 920.
16.    Fan T., Jiang W. L., Zhu J., Zhang Y. F. Arctigenin Protects focal cerebral ischemia -reperfusion rats through inhibiting neuroinflammation // Biological and Pharmaceutical Bulletin. — 2014. — Vol. 35, N 11. — P. 2004 — 2009.
17.    Gao H., Zhu H., Zhang Y., Wang L. Reduction of cerebrospinal fluid and plasma serotonin in patients with poststroke depression:a preliminary report // Clin. Invest. Med. — 2012. — Vol. 31, N 6. — P. E351–E356.
18.    Glodzik-Sobanska L., Slowik A., McHugh P. et al. Single voxel proton magnetic resonance spectroscopy in post -stroke depression // Psychiatry Research. — 2006. — Vol. 148, N 2 — 3. — P. 111 — 120.
19.    Hickie I., Scott E., Mitchell P. et al. Subcortical hyperintensities on magnetic resonance imaging: clinical correlates and prognostic significance in patients with severe depression // Biol. Psychiatry. — 1995. — Vol. 37, N 3. — P. 151 — 160.
20.    Jellinger K. A. Morphologic diagnosis of «vascular dementia» a critical update // J. Neurol. Sci. — 2013. — N 270. — P. 1 — 12.
21.    Jellinger K. A., Attems J. Prevalence and pathogenic role of cerebrovascular lesions in Alzheimer’s disease // J. Neurol. Sci. — 2012. — P. 37 — 41.
22.    Jokinen H., Lipsanen J., Schmidt R. et al. Brain atrophy accelerates cognitive decline in cerebral small vessel disease: the LADIS study // Neurol. — 2014. — Vol. 78. — P. 1785 — 1792.
23.    Kalaria R. N., Juntti E. Small vessel disease and subcortical vascular dementia // J. Clin. Neurol. — 2006. — N 2. — P. 1 — 11.
24.    Kim J., Park M., Yoon G. et al. White matter hyperintensity as a factor associated with delayed mood disorders in patients without ischemic stroke // Eur. Neurol. — 2014. — Vol. 66, N 6. — P. 343 — 349.
25.    Kuller L. H., Lopez O. L., Jagust W. J. et al. Determinants of vascular dementia in the Cardiovascular Health Cognition Study // Neurol. — 2009. — Vol. 64. — P. 1548 — 1552.
26.    Launer L. J., Hughes T. M., White L. R. Microinfarcts, brain atrophy, and cognitive function: the Honolulu Asia Aging Study Autopsy Study // Ann. Neurol. — 2013. — N 70. — P. 774 — 780.
27.    Lewis H., Beher D., Cookson N. et al. Quantification of Alzheimer pathology in ageing and dementia: age-related accumulation of amyloid-beta (42) peptide in vascular dementia // Neuropathol. Appl. Neurobiol. — 2006. — N 32. — P. 103 — 118.
28.    Li M., Soczynska J. K., Kennedy S. H. Inflammatory biomarkers depression: an opportunity for novel therapeutic interventions // Current Psychiatry Reports. — 2013. — Vol. 13, N 5. — P. 316 — 320.
29.    Lo R. Y., Jagust W. J. Vascular burden and Alzheimer disease pathologic progression // Neurol. — 2012. — Vol. 79. — P. 1349 — 1355.
30.    Mast B. T., MacNeill S. E., Lichtenberg P. A. Post -stroke and clinically-defined vascular depression in geriatric rehabilitation patients // Am. J. Geriatric Psychiatry. — 2004. — Vol. 12, N 1. — P. 84 — 92.
31.    Nys G. M.S., van Zandvoort M. J.E., van der Worp H. B. et al. Early Depressive symptoms after stroke: neuropsychological correlates lesion characteristics // J. Neurol. Sci. — 2005. — Vol. 228, N 1. — P. 27 — 33.
32.    O’Donnell M. J., Xavier D., Liu L. et al. Risk factors for ischemic and intracerebral haemorrhagic stroke in 22 countries (the INTERSTROKE study): a case control study // Lancet. — 2012. — Vol. 376. — P. 112 — 123.
33.    Pantoni L., Sarti C., Alafuzoff I. et al. Postmortem examination of vascular lesions in cognitive impairment: a survey among neuropathological services // Stroke. — 2006. — N 37. — P. 1005 — 1009.
34.    Pascoe M. C., Linden T., Carey L. M. et al. Homocysteine as a potential biochemical marker for depression in elderly stroke survivors // Food & Nutrition Research. — 2012. — N 56. — P. 14973. DOI: 10.3402/fnr.v56i0.14973. (PMID: 22509143).
35.    Pascoe M. C., Crewther S. G., Carey L. M., Crewther P. Inflammation and depression: why poststroke depression may be the norm and not the exception // Intern. J. Stroke. — 2013. — Vol. 6, N 2. — P. 128 — 135.
36.    Pohjasvaara T., Mäntylä R., Salonen O. et al. How complex interactions of ischemic brain infarcts, white matter lesions, and atrophy relate to poststroke dementia // Arch. Neurol. — 2000. — N 57. — P. 1295 — 1300.
37.    Santos M., Gold G., Kövari E. et al. Differential impact of lacunas and microvascular lesions on poststroke depression // Stroke. — 2009. — Vol. 40, N 11. — P. 3557 — 3562.
38.    Sinka L., Kövari E., Gold G. et al. Small vascular and Alzheimer disease-related pathologic determinants of dementia in the oldest-old // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2012. — N 69. — P. 1247 — 1255.
39.    Snaphaan L., van der Werf S., Kanselaar K., de Leeuw F. Post-stroke depressive symptoms are associated with poststroke characteristics // Cerebrovasc. Dis. — 2009. — Vol. 28, N 6. — P. 551 — 557.
40.    Sneed J. R., Culang-Reinlieb M. E. The vascular depression hypothesis: an update // Am. J. Geriatr. Psychiatry. — 2013. — Vol. 19, N 2. — P. 99 — 103.
41.    Tennen G., Herrmann N., Black S. E. et al. Are vascular risk factors associated with post-stroke depressive symptoms? // J. Geriatr. Psychiatr. Neurol. — 2013. — Vol. 24, N 4. — P. 215 — 221.
42.    Vataja R., Leppävuori A., Pohjasvaara T. et al. Poststroke depression and lesion location revisited // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. — 2004. — Vol. 16, N 2. — P. 156 — 162.
43.    Vinters H. V., Ellis W. G., Zarow C. et al. Neuropathologic substrates of ischemic vascular dementia // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2000. — N 59. — P. 931 — 945.
44.    Wang X., Li Y. H., Li M. H. et al. Glutamate level detection by magnetic resonance spectroscopy in patients with poststroke depression // Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. — 2014. — Vol. 262, N 1. — P. 33 — 38.
45.    Wang Y., Zhang T., Jingetal X. Prospective cohort study of lesion location and its relation to post-stroke depression among chinese patients // J. Affective Disorders. — 2014. — Vol. 136, N 1 — 2. — P. e83–e87.
46.    Weidenfeld J., Leker R. R., Gai N. et al. The function of the adrenocortical axis in permanent middle cerebral artery occlusion: effect of glucocorticoids on the neurological outcome // Brain Research. — 2013. — Vol. 1407. — P. 90 — 96.
47.    Weidenfeld J. R., McEwen B. S. Glucocorticoids, depression, and mood disorders: structural remodeling in the brain // Metabolism. — 2005. — Vol. 54, N 5. — P. 20 — 23.
48.    Yarchoan M., Xie S. X., Kling M. A. et al. Cerebrovascular atherosclerosis correlates with Alzheimer pathology in neurodegenerative dementias // Brain. — 2014. — Vol. 135. — P. 3749 — 3756.
49.    Zekry D., Duyckaerts C., Belmin J. et al. The vascular lesions in vascular and mixed dementia: the weight of functional neuroanatomy // Neurobiol. Aging. — 2003. — Vol. 24. — P. 213 — 219.
50.    Zlokovic B. V., Deane R., Sallstrom J. et al. Neurovascular pathways and Alzheimer amyloid beta-peptide // Brain Pathol. — 2009. — Vol. 15. — P. 78 — 83.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

4. Оригінальні дослідження

 

Стан мозкового кровообігу на початкових стадіях атеросклеротичної та гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії

В. В. Кузнєцов1, С. Г. Мазур2, О. Г. Скрипченко1

1 ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ
2 ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», Київ

Мета — проаналізувати стан церебральної гемодинаміки на ранніх стадіях атеросклеротичної, гіпертонічної та поєднаної дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ) у пацієнтів віком від 40 до 59 років.
Матеріали і методи. Обстежено 217 осіб віком від 40 до 59 років (середній вік — (51,4 ± 5,9) року). Виявлено 140 осіб з початковою стадією ДЕ, яких розподілили на три групи залежно від етіологічного чинника розвитку захворювання (артеріальна гіпертензія, атеросклероз та їх поєднання). До групи контролю залучено здорових осіб відповідного віку без ознак церебрального атеросклерозу та підвищеного артеріального тиску. Всім пацієнтам проведено загальноклінічне, неврологічне, інструментальне та лабораторне обстеження. Для оцінки атеросклеротичних змін брахіоцефальних судин виконано їх ультразвукове дуплексне сканування на приладі Philips En Visor (Нідерланди).
Результати. Для пацієнтів з початковою стадією гіпертонічної ДЕ характерно зниження лінійної систолічної швидкості мозкового кровотоку в судинах каротидного (обидві загальні сонні артерії) та вертебробазилярного (обох хребтових та базилярної артерії) басейну, відсутність атеросклеротичних бляшок та стенозування брахіоцефальних артерій, для пацієнтів з початковою стадією атеросклеротичної ДЕ — у судинах вертебробазилярного (обидві хребтові, задні мозкові та базилярна артерії) і деяких судинах каротидного (ліва внутрішня сонна та права середня мозкова артерія) басейну, для осіб з початковою стадією поєднаної ДЕ — в судинах вертебробазилярного (обидві хребтові та базилярна артерії) і каротидного (обидві внутрішні сонні та середні мозкові артерії) басейну. В групі з початковою атеросклеротичною ДЕ у 63,8 % пацієнтів діагностовано атеросклеротичні бляшки різної структури (59,5 % — гетерогенного типу), у групі з початковою поєднаною ДЕ — у 84,6 % (68,3 % — гетерогенного типу).
Висновки. Порівняльний аналіз стану мозкового кровотоку в пацієнтів з початковими стадіями гіпертонічної, атеросклеротичної та поєднаної ДЕ свідчить про те, що у пацієнтів з атеросклеротичною ДЕ вже на початкових стадіях більш виражені зміни показників церебральної гемодинаміки та структурно-морфологічні зміни брахіоцефальних судин порівняно з пацієнтами з початковою гіпертонічною ДЕ.

Ключові слова: мозковий кровотік, дисциркуляторна енцефалопатія, початкові стадії.

Список літератури:  
1.    Аллан Л. П., Даббінс А. П., Позняк А. М., МакДікена В. Н. Клінічна допплерівська ультрасонографія: Пер. з англ. — 2-ге вид. — Львів: Медицина світу, 2007. — 374 с.
2.    Гранстрем О. К., Дамбинова С. А., Дьяконов М. М. и др. Динамика биомаркеров ишемизации мозга при дисциркуляторной энцефалопатии на фоне лечения кортексином // Медлайн-экспресс. — 2009. — № 4 — 5. — С. 29 — 33.
3.    Гусев Е. И., Чуканова А. С. Современные патогенетические аспекты формирования хронической ишемии мозга // Журн. неврол. и психиатрии имени С. С. Корсакова. — 2015. — № 3. — С. 4 — 8.
4.    Живолупов С. А., Самарцев И. Н. Современный клинический анализ цереброваскулярных заболеваний: узловые вопросы дифференциальной диагностики и патогенетического лечения // Фарматека. — 2012. — № 7. — С. 87 — 94.
5.    Калашников В. И. Допплерографическая диагностика состояния цереброваскулярной реактивности у больных с хроническими ишемическими нарушениями мозгового кровообращения различной стадии // Укр. мед. часопис. — 2000. — № 6 (20). — C. 98 — 102.
6.    Коваленко В. М., Корнацький В. М. Стрес і хвороби системи кровообігу: посібник / Нац. наук. центр «Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска». — К.: Коломіцин В. Ю., 2015. — 352 с.
7.    Коваленко В. М., Корнацький В. М. Проблеми здоров’я і медичної допомоги та модель покращення в сучасних умовах: Посібник / Нац. наук. центр «Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска». — К.: Гордон, 2016. — 261 с.
8.    Левин О. С. Дисциркуляторная энцефалопатия: современные представления о механизмах развития и лечении // Consilium medicum. — 2007. — № 8. — С. 72 — 79.
9.    Мищенко Т. С., Здесенко И. В. Терапевтические возможности коррекции венозных нарушений при дисциркуляторной энцефалопатии // Міжнар. неврол. журн. — 2013. — № 2. — С. 141 — 146.
10.    Мищенко Т. С., Дмитриева Е. В. Мексиприм в лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной атеросклерозом и артериальной гипертензией // Міжнар. неврол. журн. — 2015. — № 5. — С. 91 — 98.
11.    Тріщинська М. А. Цереброваскулярна реактивність при початкових виявах хронічної ішемії мозку // Укр. неврол. журн. — 2016. — № 1. — С. 31 — 35.
12.    Dempsey R. J., Diana A. L., Moore R. W. Thickness of carotid artery at herosclerotic plaque and ischemic risk // Neurosurg. — 1990. — Vol. 27 (3). — P. 343 — 348.
13.    Goldstein L. B., Adams R., Becker K. et al. Primary prevention of ischemic stroke. A statement for healthcare professionals from the stroke council of the American Heart Association // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — 280 p.
14.    Lorenz M. V., Marcus H. S., Bots M. L., Sitzer M. Prediction of clinical cardiovascular events with carotid intima-media thickness: A systematic rewiew and meta-analysis // Circulation. — 2007. — Vol. 115. — P. 459 — 467.

 

Состояние мозгового кровообращения на ранних стадиях теросклеротической и гипертонической дисциркуляторной энцефалопатии

В. В. Кузнецов1, С. Г. Мазур2, А. Г. Скрипченко1

1 ГУ «Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарёва НАМН Украины», Киев
2 ГУ «Институт ядерной медицины и лучевой диагностики
НАМН Украины», Киев

Цель — проанализировать состояние церебральной гемодинамики на ранних стадиях атеросклеротической, гипертонической и сочетанной дисциркуляторной энцефалопатии (ДЭ) у пациентов в возрасте от 40 до 59 лет.
Материалы и методы. Обследованы 217 лиц в возрасте от 40 до 59 лет (средний возраст — (51,4 ± 5,9) года). Выявлено 140 лиц с начальной стадией ДЭ, которые были распределены на три группы в зависимости от этиологического фактора развития заболевания (артериальная гипертензия, атеросклероз и их сочетание). Группу контроля составили здоровые лица соответствующего возраста без признаков церебрального атеросклероза и повышенного артериального давления. Всем пациентам проведено общеклиническое, неврологическое, инструментальное и лабораторное обследование. Для оценки атеросклеротических изменений брахиоцефальных сосудов выполнено их ультразвуковое дуплексное сканирование на приборе Philips En Visor (Нидерланды).
Результаты. Для пациентов с начальной стадией гипертонической ДЭ характерно снижение линейной систолической скорости мозгового кровотока в сосудах каротидного (обе общие сонные артерии) и вертебробазилярного (обеих позвоночных и базилярной артерии) бассейна, отсутствие атеросклеротических бляшек и стенозирования брахиоцефальных артерий, для больных с начальной стадией атеросклеротической ДЭ — в сосудах вертебробазилярного (обе позвоночные, задние мозговые и базилярная артерии) и некоторых сосудах каротидного (левая внутренняя сонная и правая средняя мозговая артерии) бассейна, для лиц с начальной стадией сочетанной ДЭ — в сосудах вертебробазилярного (обе позвоночные и базилярная артерии) и каротидного (обе внутренние сонные и средние мозговые артерии) бассейна. В группе с начальной стадией атеросклеротической ДЭ у 63,8 % пациентов диагностированы атеросклеротические бляшки разной структуры (59,5 % — гетерогенного типа), в группе с начальной стадией сочетанной ДЭ — у 84,6 % пациентов (68,3 % — гетерогенного типа).
Выводы. Сравнительный анализ состояния мозгового кровотока у пациентов с разными типами ДЭ свидетельствует о том, что у лиц с атеросклеротической ДЭ уже на ранних стадиях более выражены изменения показателей церебральной гемодинамики и структурно-морфологические изменения брахиоцефальных сосудов по сравнению с пациентами с начальной стадией гипертонической ДЭ.

Ключевые слова: мозговой кровоток, дисциркуляторная энцефалопатия, начальные стадии.

Список литературы:  
1.    Аллан Л. П., Даббінс А. П., Позняк А. М., МакДікена В. Н. Клінічна допплерівська ультрасонографія: Пер. з англ. — 2-ге вид. — Львів: Медицина світу, 2007. — 374 с.
2.    Гранстрем О. К., Дамбинова С. А., Дьяконов М. М. и др. Динамика биомаркеров ишемизации мозга при дисциркуляторной энцефалопатии на фоне лечения кортексином // Медлайн-экспресс. — 2009. — № 4 — 5. — С. 29 — 33.
3.    Гусев Е. И., Чуканова А. С. Современные патогенетические аспекты формирования хронической ишемии мозга // Журн. неврол. и психиатрии имени С. С. Корсакова. — 2015. — № 3. — С. 4 — 8.
4.    Живолупов С. А., Самарцев И. Н. Современный клинический анализ цереброваскулярных заболеваний: узловые вопросы дифференциальной диагностики и патогенетического лечения // Фарматека. — 2012. — № 7. — С. 87 — 94.
5.    Калашников В. И. Допплерографическая диагностика состояния цереброваскулярной реактивности у больных с хроническими ишемическими нарушениями мозгового кровообращения различной стадии // Укр. мед. часопис. — 2000. — № 6 (20). — C. 98 — 102.
6.    Коваленко В. М., Корнацький В. М. Стрес і хвороби системи кровообігу: посібник / Нац. наук. центр «Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска». — К.: Коломіцин В. Ю., 2015. — 352 с.
7.    Коваленко В. М., Корнацький В. М. Проблеми здоров’я і медичної допомоги та модель покращення в сучасних умовах: Посібник / Нац. наук. центр «Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска». — К.: Гордон, 2016. — 261 с.
8.    Левин О. С. Дисциркуляторная энцефалопатия: современные представления о механизмах развития и лечении // Consilium medicum. — 2007. — № 8. — С. 72 — 79.
9.    Мищенко Т. С., Здесенко И. В. Терапевтические возможности коррекции венозных нарушений при дисциркуляторной энцефалопатии // Міжнар. неврол. журн. — 2013. — № 2. — С. 141 — 146.
10.    Мищенко Т. С., Дмитриева Е. В. Мексиприм в лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной атеросклерозом и артериальной гипертензией // Міжнар. неврол. журн. — 2015. — № 5. — С. 91 — 98.
11.    Тріщинська М. А. Цереброваскулярна реактивність при початкових виявах хронічної ішемії мозку // Укр. неврол. журн. — 2016. — № 1. — С. 31 — 35.
12.    Dempsey R. J., Diana A. L., Moore R. W. Thickness of carotid artery at herosclerotic plaque and ischemic risk // Neurosurg. — 1990. — Vol. 27 (3). — P. 343 — 348.
13.    Goldstein L. B., Adams R., Becker K. et al. Primary prevention of ischemic stroke. A statement for healthcare professionals from the stroke council of the American Heart Association // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — 280 p.
14.    Lorenz M. V., Marcus H. S., Bots M. L., Sitzer M. Prediction of clinical cardiovascular events with carotid intima-media thickness: A systematic rewiew and meta-analysis // Circulation. — 2007. — Vol. 115. — P. 459 — 467.

Мова оригіналу: Українська

5. Оригінальні дослідження

 

Можливості превентивної терапії когнітивної дисфункції: електрокардіостимуляція у пацієнтів з брадіаритміями

С. М. Стаднік

Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, Львів

Мета — вивчити вплив постійної електрокардіостимуляції на когнітивні функції пацієнтів з брадіаритміями, зокрема залежно від наявності алелі ε4 гена аполіпопротеїну E (ароЕ).
Матеріали і методи. У клінічне дослідження залучено 47 пацієнтів з брадіаритміями (середній вік — (72,8 ± 6,2) року), яких розподілили на дві групи: в 1-й групі (n = 32) пацієнтам проведено імплантацію постійного електрокардіостимулятора, в 2-й групі (n = 15) для корекції брадіаритмії застосовували лише медикаментозну терапію. Всім пацієнтам на початку терапії виконували нейропсихологічне тестування для оцінки когнітивних функцій. Визначали стан когнітивних функцій залежно від наявності алелі ε4 гена ароЕ. Через 1 та 6 міс проводили повторне дослідження та оцінку когнітивних функцій.
Результати. Оцінка ефективності електрокардіостимуляції за шкалою загального клінічного враження виявила позитивний ефект у 68,7 % випадків. До закінчення 6-місячного спостереження статистично значуще поліпшення (порівняно з оцінкою до початку електрокардіостимуляції) відзначено за 7 з 9 оцінних шкал і тестів (MMSE, батареєю лобної дисфункції, Бостонським тестом називання, двома тестами шкали деменції Маттиса («Пам’ять» і «Звукові асоціації»), тестом відстроченого відтворення 10 слів і тестом малювання годинника). Установлено, що клінічний ефект електрокардіостимуляції вищий у пацієнтів з генотипом ароЕ(4+).
Висновки. Виявлено клінічну ефективність електрокардіостимуляції щодо когнітивних розладів у пацієнтів з брадіаритміями, зокрема з генотипом ароЕ(4+), які належать до групи високого ризику розвитку хвороби Альцгеймера.

Ключові слова: когнітивні розлади, брадіаритмії, превентивна терапія, електрокардіостимуляція.

Список літератури:  
1.    Бокерия Л. А. Когнитивные функции после операций с искусственным кровообращением в раннем и отдаленном послеоперационном периоде // Креативная кардиол. — 2011. — № 2. — С. 71 — 88.
2.    Гаврилова С. И., Колыхалов И. В., Фёдорова Я. Б. и др. Опыт клинического применения Ноопента в лечении синдрома мягкого когнитивного снижения // Современная терапия психических расстройств. — 2008. — № 1. — С. 27 — 32.
3.    Голухова Е. З., Полунина А. Г. Перцепция сердцебиений, вариабельность сердечного ритма и нейропсихологические функции // Креативная кардиол. — 2012. — № 2. — С. 67 — 74.
4.    Гусева И. А. Синдром кардиостимулятора: диагностика, клиника, лечение: Дис. ...канд. мед. наук : 14.00.06 / Новосибир. гос. мед. акад. — Новосибирск, 1993. — 146 с.
5.    Деревнина Е. С., Акимова Н. С., Мартынович Т. В. Когнитивные нарушения при фибрилляции предсердий на фоне сердечно-сосудистых заболеваний // Анналы аритмол. — 2013. — Т. 2, № 10. — С. 87 — 94.
6.    Дорофеев В. И. Клинико-функциональные показатели ограничения жизнедеятельности больных с имплантированными электрокардиостимуляторами в процессе восстановительного лечения и их использование в практике медико-социальной экспертизы : Дис. ...д-ра мед. наук: 14.00.06. — СПб., 2001. — 323 с.
7.    Емелин А. Ю. Когнитивные нарушения при цереброваскулярной болезни: Автореф. дис. …д-ра мед. наук. — СПб., 2010. — 37 с.
8.    Захаров В. В. Ведение пациентов с когнитивными нарушениями // Рус. мед. журн. — 2007. — Т. 15, № 6. — С. 32 — 40.
9.    Лагода О. В. Лечение нарушений памяти у больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга // Рус. мед. журн. Неврология. Психиатрия. — 2004. — 22 с.
10.    Миллер О. Н. Психологическая реабилитация больных с постоянными ритмоводителями сердца // Вестн. аритмол. — 1995. — № 4. — 157 с.
11.    Ольхин В. И. Качество жизни и выживаемость больных с имплантированным электрокардиостимулятором (результаты длительного наблюдения) // Тер. арх. — 1996. — Т. 68, № 9. — C. 55 — 59.
12.    Ревишвили А. Ш., Умаров В. М., Кадыров О. М. Клиническая оценка различных режимов физиологической электрокардиостимуляции // Грудн. и сердечно-сосудистая хирургия. — 1993. — № 6. — С. 14 — 17.
13.    Фонякин А. В., Машин В. В., Гераскина Л. А. Кардиогенная энцефалопатия. Факторы риска и подходы к терапии // Consilium Medicum. — 2012. — Т. 14, № 2. — С. 6 — 9.
14.    Фонякин А. В. Состояние центральной и внутрисердечной гемодинамики при выборе оптимальных параметров постоянной электрокардиостимуляции: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.00.06 / Моск. гос. мед акад. имени И. М. Сеченова. — М., 1993. — 15 с.
15.    Шпак Л. В., Нефедов В. И. Особенности гемодинамики, психоэмоционального состояния и реакции личности на болезнь при хронических брадиаритмиях до и после кардиостимуляции // Кардиол. — 1999. — Т. 39, № 1. — 59 с.
16.    Яхно Н. Н., Захаров В. В., Локшина А. Б. Деменции: Рук-во для врачей. — 2-е изд. — М. : Медпресс-информ, 2010. — 140 с.
17.    Bauer L. C., Johnson J. K., Pozehl B. J. Cognition in heart failure: an overview of the concepts and their measures // J. Am. Acad. Nurse. Pract. — 2011. — Vol. 23, N 11. — P. 577 — 585.
18.    British Heart Foundation. European cardiovascular Disease Statistics. — London: British Heart Foundation, 2008. — 112 p.
19.    Caplan L. R. Cardiac encephalopathy and congestive heart failure: a hypothesis about relationship // Neurol. — 2006. — Vol. 66, N 2. — P. 99 — 101.
20.    Conet J., Reader J., Rasmussen L. S. Cognitive dysfunction after minor surgery in the elderly // Acta Anaesth. Scand. — 2003. — Vol. 47, N 10. — P. 1204 — 1210.
21.    DeRoy L. Cardiac rhythm disorders: problems of the present, challenges for the future // Acta Cardiol. — 2004. — Vol. 59. — P. 39 — 41.
22.    Evered L., Scott D. A., Silbert B. Postoperative cognitive dysfunction is independent of type of surgery and anaesthetic // Anesth. Anal. — 2011. — Vol. 112. — P. 1179 — 1185.
23.    Hayes D. L., Furman S. Cardiac pacing: how it started, where we are, where we aregoing // PACE. — 2004. — Vol. 27. — P. 693 — 704.
24.    Irvine J., Firestone J., Onq L. A randomized controlled trial of cognitive behavioral therapy tailored to psychological adaptation to an implantable cardioverter defibrillator // Psychosom. Med. — 2011. — Vol. 73, N 3. — P. 226 — 233.
25.    Jones C. Surviving the intensive care: residual physical, cognitive, and emotional dysfunction // Thorac. Surg. Clin. — 2012. — Vol. 22, N 4. — P. 509 — 516.
26.    Kaur D., Kumar J., Singh A. K. Quick screening of cognitive function in Indian multiple sclerosis patients using Montreal cognitive Assessment test – short version // Ann. Ind. Acad. Neurol. — 2013. — Vol. 16, N 4. — P. 585 — 589.
27.    Lichtman J. H., Bigger J. T., Blumenthal J. A. Depression and coronary heart disease. Recommendations for screening, referral, and treatment. A science advisory from the American Heart Association prevention committee of the council on cardiovascular nursing, council on clinical cardiology, council on epidemiology and prevention, and interdisciplinary council on quality of care and outcomes research // Circulation. — 2008. — Vol. 118. — P. 1768 — 1775.
28.    Lin J. S. Screening for cognitive impairment in older adults: a systematic review for the U.S. // Ann. Intern. Med. — 2013. — Vol. 159, N 9. — P. 601 — 612.
29.    Monk T. G. Predictors of cognitive dysfunction after major noncardiac surgery// Anesthesiol. — 2008. — Vol. 108. — P. 18 — 30.
30.    Moser D. K. «The rust of life»: impact of anxiety on cardiac patients // Am. J. Crit. Care. — 2007. — Vol. 16. — P. 361 — 369.
31.    Nasreddine Z. S., Philips M. A., Bedirian V. The Montreal Cognitive Assessment, MoCa: a brief screening toll for mild cognitive impairment // J. Am. Geriatr. Soc. — 2005. — Vol. 53, N 4. — P. 685 — 699.
32.    Pagani M. Effect of physical and mental exerscise on heart rate variability // Heart Rate Variabilit / Ed. by M. Malik, A. J. Camm. — NY: Futura, Armonk, 1995. — P. 245 — 266.
33.    Pandharipande P. P., Girard T. D., Jackson J. C. Long-term cognitive impairment after critical illness // N. Engl. J. Med. — 2013. — Vol. 369, N 14. — P. 1306 — 1316.
34.    Pendlebury S. T., Mariz J., Bull L. MoCa, ASE-R, and MMSE versus the National Institute of Neurological Disorders and Stroke-Canadian Stroke Network Vascular Cognitive Impairment Harmonization Standards. Neuropsychological Battery after TIA and Stroke // Stroke. — 2012. — Vol. 43, N 2. — P. 464 — 469.
35.    Rozanski A., Blumental J. A., Davidson K. W. The epidemiology, pathophisiology, and management of psychosocial risk factors in cardiac practice: the emerging field of behavioral cardiology // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 637 — 651.
36.    Sudak D. Cognitive behavioral therapy for clinicians. — Philadelphia: Lippincott Williams & Wikins, 2006.
37.    Thombs B. D., DeJonge P., Coyne J. C. Depression screening and patient outcome in cardiovascular care // JAMA. — 2008. — Vol. 300. — P. 2161 — 2171.
38.    Wilcox M. E., Brummel N. E., Archer R. Cognitive dysfunction in ICU patients: risk factors, predictors, and rehabilitation // Crit. Care Med. — 2013. — Vol. 41, N 9. — Р. 81 — 98.

Інше: Стаття надійшла до редакції 23 грудня 2016 р.
Стаднік Сергій Миколайович, к. мед. н., начальник відділення реанімації та інтенсивної терапії кардіологічної клініки
E-mail: deporss76@gmail.com

 

Возможности превентивной терапии когнитивной дисфункции: электрокардиостимуляция у пациентов с брадиаритмиями

С. Н. Стадник

Военно-медицинский клинический центр Западного региона, Львов

Цель — изучить влияние постоянной электрокардиостимуляции на когнитивные функции пациентов с брадиаритмиями, в том числе в зависимости от наличия аллели ε4 гена аполипопротеина E (ароЕ).
Материалы и методы. В клиническое исследование включены 47 пациентов с брадиаритмиями (средний возраст — (72,8 ± 6,2) года), которые были распределены на две группы: в 1-й группе (n = 32) пациентам была проведена имплантация постоянного электрокардиостимулятора, во 2-й группе (n = 15) для коррекции брадиаритмий использовали только медикаментозную терапию. Всем пациентам в начале терапии выполняли нейро­психологическое тестирование для оценки когнитивных функций. Определяли состояние когнитивных функций в зависимости от наличия аллели ε4 гена ароЕ. Через 1 и 6 мес проводили повторное исследование и оценку когнитивной функции.
Результаты. Оценка эффективности электрокардиостимуляции по шкале общего клинического впечатления выявила положительный эффект в 68,7 % случаев. До истечения 6-месячного наблюдения статистически значимое улучшение (по сравнению с оценкой до начала электрокардиостимуляции) отмечено по 7 из 9 оценочных шкал и тестов (MMSE, батарее тестов на лобную дисфункцию, Бостонскому тесту называния, двум тестам шкалы деменции Маттиса («Память» и «Звуковые ассоциации»), тесту отсроченного воспроизведения 10 слов и тесту рисования часов). Установлено, что клинический эффект электрокардиостимуляции выше у пациентов с генотипом ароЕ(4+).
Выводы. Выявлена клиническая эффективность электрокардиостимуляции относительно когнитивных нарушений у пациентов с брадиаритмиями, в том числе с генотипом ароЕ(4+), которые относятся к группе высокого риска развития болезни Альцгеймера.

Ключевые слова: когнитивные расстройства, брадиаритмии, превентивная терапия, электро­кардио­стимуляция.

Список литературы:  
1.    Бокерия Л. А. Когнитивные функции после операций с искусственным кровообращением в раннем и отдаленном послеоперационном периоде // Креативная кардиол. — 2011. — № 2. — С. 71 — 88.
2.    Гаврилова С. И., Колыхалов И. В., Фёдорова Я. Б. и др. Опыт клинического применения Ноопента в лечении синдрома мягкого когнитивного снижения // Современная терапия психических расстройств. — 2008. — № 1. — С. 27 — 32.
3.    Голухова Е. З., Полунина А. Г. Перцепция сердцебиений, вариабельность сердечного ритма и нейропсихологические функции // Креативная кардиол. — 2012. — № 2. — С. 67 — 74.
4.    Гусева И. А. Синдром кардиостимулятора: диагностика, клиника, лечение: Дис. ...канд. мед. наук : 14.00.06 / Новосибир. гос. мед. акад. — Новосибирск, 1993. — 146 с.
5.    Деревнина Е. С., Акимова Н. С., Мартынович Т. В. Когнитивные нарушения при фибрилляции предсердий на фоне сердечно-сосудистых заболеваний // Анналы аритмол. — 2013. — Т. 2, № 10. — С. 87 — 94.
6.    Дорофеев В. И. Клинико-функциональные показатели ограничения жизнедеятельности больных с имплантированными электрокардиостимуляторами в процессе восстановительного лечения и их использование в практике медико-социальной экспертизы : Дис. ...д-ра мед. наук: 14.00.06. — СПб., 2001. — 323 с.
7.    Емелин А. Ю. Когнитивные нарушения при цереброваскулярной болезни: Автореф. дис. …д-ра мед. наук. — СПб., 2010. — 37 с.
8.    Захаров В. В. Ведение пациентов с когнитивными нарушениями // Рус. мед. журн. — 2007. — Т. 15, № 6. — С. 32 — 40.
9.    Лагода О. В. Лечение нарушений памяти у больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга // Рус. мед. журн. Неврология. Психиатрия. — 2004. — 22 с.
10.    Миллер О. Н. Психологическая реабилитация больных с постоянными ритмоводителями сердца // Вестн. аритмол. — 1995. — № 4. — 157 с.
11.    Ольхин В. И. Качество жизни и выживаемость больных с имплантированным электрокардиостимулятором (результаты длительного наблюдения) // Тер. арх. — 1996. — Т. 68, № 9. — C. 55 — 59.
12.    Ревишвили А. Ш., Умаров В. М., Кадыров О. М. Клиническая оценка различных режимов физиологической электрокардиостимуляции // Грудн. и сердечно-сосудистая хирургия. — 1993. — № 6. — С. 14 — 17.
13.    Фонякин А. В., Машин В. В., Гераскина Л. А. Кардиогенная энцефалопатия. Факторы риска и подходы к терапии // Consilium Medicum. — 2012. — Т. 14, № 2. — С. 6 — 9.
14.    Фонякин А. В. Состояние центральной и внутрисердечной гемодинамики при выборе оптимальных параметров постоянной электрокардиостимуляции: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.00.06 / Моск. гос. мед акад. имени И. М. Сеченова. — М., 1993. — 15 с.
15.    Шпак Л. В., Нефедов В. И. Особенности гемодинамики, психоэмоционального состояния и реакции личности на болезнь при хронических брадиаритмиях до и после кардиостимуляции // Кардиол. — 1999. — Т. 39, № 1. — 59 с.
16.    Яхно Н. Н., Захаров В. В., Локшина А. Б. Деменции: Рук-во для врачей. — 2-е изд. — М. : Медпресс-информ, 2010. — 140 с.
17.    Bauer L. C., Johnson J. K., Pozehl B. J. Cognition in heart failure: an overview of the concepts and their measures // J. Am. Acad. Nurse. Pract. — 2011. — Vol. 23, N 11. — P. 577 — 585.
18.    British Heart Foundation. European cardiovascular Disease Statistics. — London: British Heart Foundation, 2008. — 112 p.
19.    Caplan L. R. Cardiac encephalopathy and congestive heart failure: a hypothesis about relationship // Neurol. — 2006. — Vol. 66, N 2. — P. 99 — 101.
20.    Conet J., Reader J., Rasmussen L. S. Cognitive dysfunction after minor surgery in the elderly // Acta Anaesth. Scand. — 2003. — Vol. 47, N 10. — P. 1204 — 1210.
21.    DeRoy L. Cardiac rhythm disorders: problems of the present, challenges for the future // Acta Cardiol. — 2004. — Vol. 59. — P. 39 — 41.
22.    Evered L., Scott D. A., Silbert B. Postoperative cognitive dysfunction is independent of type of surgery and anaesthetic // Anesth. Anal. — 2011. — Vol. 112. — P. 1179 — 1185.
23.    Hayes D. L., Furman S. Cardiac pacing: how it started, where we are, where we aregoing // PACE. — 2004. — Vol. 27. — P. 693 — 704.
24.    Irvine J., Firestone J., Onq L. A randomized controlled trial of cognitive behavioral therapy tailored to psychological adaptation to an implantable cardioverter defibrillator // Psychosom. Med. — 2011. — Vol. 73, N 3. — P. 226 — 233.
25.    Jones C. Surviving the intensive care: residual physical, cognitive, and emotional dysfunction // Thorac. Surg. Clin. — 2012. — Vol. 22, N 4. — P. 509 — 516.
26.    Kaur D., Kumar J., Singh A. K. Quick screening of cognitive function in Indian multiple sclerosis patients using Montreal cognitive Assessment test – short version // Ann. Ind. Acad. Neurol. — 2013. — Vol. 16, N 4. — P. 585 — 589.
27.    Lichtman J. H., Bigger J. T., Blumenthal J. A. Depression and coronary heart disease. Recommendations for screening, referral, and treatment. A science advisory from the American Heart Association prevention committee of the council on cardiovascular nursing, council on clinical cardiology, council on epidemiology and prevention, and interdisciplinary council on quality of care and outcomes research // Circulation. — 2008. — Vol. 118. — P. 1768 — 1775.
28.    Lin J. S. Screening for cognitive impairment in older adults: a systematic review for the U.S. // Ann. Intern. Med. — 2013. — Vol. 159, N 9. — P. 601 — 612.
29.    Monk T. G. Predictors of cognitive dysfunction after major noncardiac surgery// Anesthesiol. — 2008. — Vol. 108. — P. 18 — 30.
30.    Moser D. K. «The rust of life»: impact of anxiety on cardiac patients // Am. J. Crit. Care. — 2007. — Vol. 16. — P. 361 — 369.
31.    Nasreddine Z. S., Philips M. A., Bedirian V. The Montreal Cognitive Assessment, MoCa: a brief screening toll for mild cognitive impairment // J. Am. Geriatr. Soc. — 2005. — Vol. 53, N 4. — P. 685 — 699.
32.    Pagani M. Effect of physical and mental exerscise on heart rate variability // Heart Rate Variabilit / Ed. by M. Malik, A. J. Camm. — NY: Futura, Armonk, 1995. — P. 245 — 266.
33.    Pandharipande P. P., Girard T. D., Jackson J. C. Long-term cognitive impairment after critical illness // N. Engl. J. Med. — 2013. — Vol. 369, N 14. — P. 1306 — 1316.
34.    Pendlebury S. T., Mariz J., Bull L. MoCa, ASE-R, and MMSE versus the National Institute of Neurological Disorders and Stroke-Canadian Stroke Network Vascular Cognitive Impairment Harmonization Standards. Neuropsychological Battery after TIA and Stroke // Stroke. — 2012. — Vol. 43, N 2. — P. 464 — 469.
35.    Rozanski A., Blumental J. A., Davidson K. W. The epidemiology, pathophisiology, and management of psychosocial risk factors in cardiac practice: the emerging field of behavioral cardiology // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 637 — 651.
36.    Sudak D. Cognitive behavioral therapy for clinicians. — Philadelphia: Lippincott Williams & Wikins, 2006.
37.    Thombs B. D., DeJonge P., Coyne J. C. Depression screening and patient outcome in cardiovascular care // JAMA. — 2008. — Vol. 300. — P. 2161 — 2171.
38.    Wilcox M. E., Brummel N. E., Archer R. Cognitive dysfunction in ICU patients: risk factors, predictors, and rehabilitation // Crit. Care Med. — 2013. — Vol. 41, N 9. — Р. 81 — 98.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 

Функціональні наслідки у хворих у ранній відновний період мозкового ішемічного півкульового інсульту залежно від вмісту серотоніну та мелатоніну в крові

С. О. Мєдвєдкова

Запорізький державний медичний університет

Мета — оптимізувати діагностичні заходи у хворих з мозковим ішемічним півкульовим інсультом (МІПІ) шляхом розробки критеріїв прогнозування функціонального наслідку в ранній відновний період захворювання на підставі визначення рівня серотоніну в плазмі крові та концентрації мелатоніну в сироватці крові.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне дослідження 77 хворих (середній вік — (57,9 ± 0,9) року) в ранній відновний період МІПІ з використанням шкали NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale), індексу Бартел, модифікованої шкали Ренкіна на 10, 30, 90 і 180-ту добу захворювання, з візуалізацією церебральних структур методом комп’ютерної томографії, визначення концентрації мелатоніну в сироватці крові та рівня серотоніну в плазмі крові на 10-ту і 30-ту добу захворювання, а також з розрахунком відношення рівня мелатоніну до рівня серотоніну (ВМС).
Результати. За даними порівняльного ROC-аналізу встановлено, що найінформативнішими параметрами для прогнозування неповного відновлення функціонального самообслуговування (індекс Бартел < 100 балів) на 180-ту добу МІПІ є такі: рівень серотоніну в плазмі крові на 30-ту добу (AUC = 0,78, p < 0,05), динаміка рівня серотоніну на 10 — 30-ту добу (AUC = 0,76, p < 0,05), значення ВМС на 30-ту добу (AUC = 0,73, p < 0,05), динаміка ВМС на 10 — 30-ту добу (AUC = 0,67, p < 0,05), динаміка рівня мелатоніну на 10 — 30-ту добу (AUC = 0,66, p < 0,05) та концентрація мелатоніну в сироватці крові  на 30-ту добу (AUC = 0,64, p < 0,05).
Висновки. Рівень серотоніну в плазмі крові на 30-ту добу ≤ 0,2 мкмоль/л — прогностичний критерій неповного відновлення функціонального самообслуговування на 180-ту добу МІПІ (чутливість — 80,0 %, специфічність — 75,0 %). Предиктори неповного відновлення функціонального самообслуговування на 180-ту добу МІПІ — сироваткова концентрація мелатоніну на 30-ту добу ≤ 33,02 пг/мл (чутливість — 60,0 %, специфічність — 76,3 %) та значення ВМС на 30-ту добу > 183,6 (чутливість — 90,0 %, специфічність — 62,5 %).

Ключові слова: інфаркт мозку, ранній відновний період, серотонін, мелатонін, прогноз.

Список літератури:  
1.    Статинова Е. А., Омельченко Р. Я., Медведь А. Б. и др. Влияние серотонина на патогенез цереброваскулярных заболеваний // Наук. журн. МОЗ України. — 2014. — № 2 (6). — С. 129 — 134.
2.    Шилоновова И. В. Серотонинтранспортная гуморальная система в остром периоде полушарного ишемического инсульта: Автореф. дис. ...канд. мед. наук. — Пермь, 2013. — 24 с.
3.    Alonso-Alconada D., Alvarez A., Lacalle J. et al. Histological study of the protective effect of melatonin on neural cells after neonatal hypoxia-ischemia // Histol. Histopathol. — 2012. — Vol. 27. — P. 771 — 783.
4.    Cabral N. L., Muller M., Franco S. C. et al. Three-year survival and recurrence after first-ever stroke: the Joinville stroke registry // BMC Neurol. — 2015. — Vol. 15. — P. 70.
5.    Kilic U., Yilmaz B., Reiter R. J. et al. Effects of memantine and melatonin on signal transduction pathways vascular leakage and brain injury after focal cerebral ischemia in mice // Neuroscience. — 2013. — Vol. 237. — P. 268 — 276.
6.    Rangaraju S., Frankel M., Jovin T. G. et al. Prognostic value of the 24-hour neurological examination in anterior circulation ischemic stroke: A post hoc analysis of two randomized controlled stroke trials // Interv. Neurol. — 2016. — Vol. 4. — P. 120 — 129.
7.    Ritzenthaler T., Lhommeau I., Douillard S. et al. Dynamics of oxidative stress and urinary excretion of melatonin and its metabolites during acute ischemic stroke // Neurosci Lett. — 2013. — N 7. — P. 1 — 4.
8.    Saposnik G., Cote R., Mamdani M. et al. JURaSSiC: accuracy of clinician vs risk score prediction of ischemic stroke outcomes // Neurol. — 2013. — Vol. 81. — P. 448 — 455.

Інше: Стаття надійшла до редакції 22 лютого 2017 р.
Мєдвєдкова Світлана Олександрівна, к. мед. н.,
доцент кафедри нервових хвороб
Е-mail: s.medvedkova@mail.ru

 

Функциональные исходы у больных в ранний восстановительный период мозгового ишемического полушарного инсульта в зависимости от содержания серотонина и мелатонина в крови

С. А. Медведкова

Запорожский государственный медицинский университет

Цель — оптимизировать диагностические мероприятия у больных с мозговым ишемическим полушарным инсультом (МИПИ) путем разработки критериев прогнозирования функционального исхода в ранний восстановительный период заболевания на основании определения уровня серотонина в плазме крови и сывороточной концентрации мелатонина.
Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-параклиническое исследование 77 больных (средний возраст — (57,9 ± 0,9) года) в ранний восстановительный период МИПИ с использованием шкалы NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale), индекса Бартел, модифицированной шкалы Рэнкина на 10, 30, 90 и 180-е сутки заболевания, с визуализацией церебральных структур методом компьютерной томографии, определением концентрации мелатонина в сыворотке крови и уровня серотонина в плазме крови на 10-е и 30-е сутки заболевания, а также с расчетом отношения уровня мелатонина к уровню серотонина (ОМС).
Результаты. По результатам сравнительного ROC-анализа установлено, что наиболее информативными параметрами для прогнозирования неполного восстановления функционального самообслуживания (индекс Бартел < 100 баллов) на 180-е сутки МИПИ являются следующие: уровень серотонина в плазме крови на 30-е сутки (AUC = 0,78, p < 0,05), динамика уровня серотонина на 10 — 30-е сутки (AUC = 0,76, p < 0,05), значение ОМС на 30-е сутки (AUC = 0,73, p < 0,05), динамика ОМС на 10 — 30-е сутки (AUC = 0,67, p < 0,05), динамика уровня мелатонина на 10 — 30-е сутки (AUC = 0,66, p < 0,05) и концентрация мелатонина в сыворотке крови на 30-е сутки заболевания (AUC = 0,64, p < 0,05).
Выводы. Уровень серотонина в плазме крови на 30-е сутки ≤ 0,2 мкмоль/л — прогностический критерий неполного восстановления функционального самообслуживания на 180-е сутки МИПИ (чувствительность — 80,0 %, специфичность — 75,0 %). Предикторы неполного восстановления функционального самообслуживания 180-е сутки МИПИ — концентрация мелатонина в сыворотке крови на 30-е сутки ≤ 33,02 пг/мл (чувствительность — 60,0 %, специфичность — 76,3 %) и значение ОМС на 30-е сутки > 183,6 (чувствительность — 90,0 %, специфичность — 62,5 %).

Ключевые слова: инфаркт мозга, ранний восстановительный период, серотонин, мелатонин, прогноз.

Список литературы:  
1.    Статинова Е. А., Омельченко Р. Я., Медведь А. Б. и др. Влияние серотонина на патогенез цереброваскулярных заболеваний // Наук. журн. МОЗ України. — 2014. — № 2 (6). — С. 129 — 134.
2.    Шилоновова И. В. Серотонинтранспортная гуморальная система в остром периоде полушарного ишемического инсульта: Автореф. дис. ...канд. мед. наук. — Пермь, 2013. — 24 с.
3.    Alonso-Alconada D., Alvarez A., Lacalle J. et al. Histological study of the protective effect of melatonin on neural cells after neonatal hypoxia-ischemia // Histol. Histopathol. — 2012. — Vol. 27. — P. 771 — 783.
4.    Cabral N. L., Muller M., Franco S. C. et al. Three-year survival and recurrence after first-ever stroke: the Joinville stroke registry // BMC Neurol. — 2015. — Vol. 15. — P. 70.
5.    Kilic U., Yilmaz B., Reiter R. J. et al. Effects of memantine and melatonin on signal transduction pathways vascular leakage and brain injury after focal cerebral ischemia in mice // Neuroscience. — 2013. — Vol. 237. — P. 268 — 276.
6.    Rangaraju S., Frankel M., Jovin T. G. et al. Prognostic value of the 24-hour neurological examination in anterior circulation ischemic stroke: A post hoc analysis of two randomized controlled stroke trials // Interv. Neurol. — 2016. — Vol. 4. — P. 120 — 129.
7.    Ritzenthaler T., Lhommeau I., Douillard S. et al. Dynamics of oxidative stress and urinary excretion of melatonin and its metabolites during acute ischemic stroke // Neurosci Lett. — 2013. — N 7. — P. 1 — 4.
8.    Saposnik G., Cote R., Mamdani M. et al. JURaSSiC: accuracy of clinician vs risk score prediction of ischemic stroke outcomes // Neurol. — 2013. — Vol. 81. — P. 448 — 455.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 

Особливості міастенії, поєднаної з іншими автоімунними захворюваннями

К. В. Антоненко1, Т. І. Ілляш1, Л. О. Вакуленко2, Н. В. Коваленко2, Н. В. Сирота2, Т. В. Шоптенко2

1 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ
2 Олександрівська клінічна лікарня м. Києва

Мета — проаналізувати демографічні та клінічні особливості пацієнтів з міастенією, поєднаною з іншими автоімунними захворюваннями.
Матеріали і методи. Обстежено 42 пацієнтів з міастенією. Проведено клінічне обстеження, проби з навантаженням, фармакологічна проба з прозерином, електроміографія, спіральна комп’ютерна томографія органів середостіння, виявлення антитіл до ацетилхолінових рецепторів, ультразвукове дослідження та дослідження гормональної функції щитоподібної залози, огляд ревматолога для заперечення захворювань сполучної тканини. Поєднання міастенії з іншими автоімунними захворюваннями виявили у 9 (21,4 %) пацієнтів. У них переважала патологія щитоподібної залози — дифузний токсичний зоб (n = 4), автоімунний тиреоїдит (n = 2). Ревматоїдний артрит діагностовано у 2 хворих. У однієї пацієнтки міастенія поєднувалася як з патологією щитоподібної залози, так і з ревматоїдним артритом. У 33 хворих на міастенію не виявлено іншої автоімунної патології.
Результати. При порівнянні груп пацієнтів з міастенією та міастенією, поєднаною з іншими автоімунними захворюваннями, виявили, що хворі з поєднанням автоімунних захворювань були молодшими за віком на момент появи перших ознак міастенії (відповідно (34,7 ± 3,4) та (46,1 ± 5,8) року, р < 0,05). В обох групах переважали генералізована форма міастенії та слабкість м’язів середнього ступеня тяжкості. У результаті проведеного лікування (антихолінестеразні препарати, глюкокортикоїди, тимектомія, плазмаферез) збільшилася кількість пацієнтів з легкими виявами захворювання, хоча статистично значущих відмінностей між групами не виявлено.
Висновки. Пацієнти з міастенією, поєднаною з іншою автоімунною патологією, були молодшими за віком на момент появи перших ознак міастенії. Хворі на міастенію залежно від наявності супутнього автоімунного захворювання не відрізнялися за тяжкістю клінічних виявів та наслідками захворювання. В усіх пацієнтів з міастенією, поєднаною із автоімунними захворюваннями щитоподібної залози, у патологічний процес залучалися окорухові м’язи.

Ключові слова: міастенія, автоімунні захворювання, щитоподібна залоза.

Список літератури:  
1.    Генделека Г. Ф. Аутоиммунный синдром перекреста (overlap-синдром) при заболеваниях щитовидной железы // Міжнар. eндокрин. журн. — 2010. — № 2 (26) — С. 117 — 128.
2.    Закутняя В. Н. Дифференциальная диагностика глазодвигательных нарушений у больных с эндокринной офтальмопатией, миастенией и заболеваниями щитовидной железы: Дис. ...канд. мед. наук: 14.00.03. — М., 2006. — 100 с.
3.    Пономарёв В. В. Аутоимунные заболевания в неврологии. — Минск: Беларус. навука, 2010. — 259 с.
4.    Санадзе А. Г. Миастения и миастенические синдромы. — М.: Литтерра, 2012. — 255 с.
5.    Школьник В. М., Кальбус А. И., Бараненко А. Н., Погорелов А. В. Миастения: современные подходы к диагностике и лечению // Укр. неврол. журн. — 2014. — № 2. — С. 12 — 17.
6.    Barohn R. J., Mcintire D., Herbelin L. et al. Reliability testing of the quantitative myasthenia gravis score // Ann. NY Acad. Sci. — 1998. — Vol. 841. — P. 769 — 72.
7.    Chhabra S., Pruthvi B. C. Ocular myasthenia gravis in a setting of thyrotoxicosis // Indian J. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 17. — P. 341 — 343.
8.    Christensen P. B., Jensen T. S., Tsiropoulos I. et al. Associated autoimmune diseases in myasthenia gravis // Acta Neurol. Scand. — 1995. — Vol. 91. — P. 193 — 195.
9.    Evoli A., Tonali P. A., Padula L. et al. Clinical correlates with anti-MuSK antibodies in generalized seronegative myasthenia gravis // Brain. — 2003. — Vol. 126. — P. 2304 — 2311.
10.    Jaretzki A. III, Barohn R. J., Ernstoff R. M. et al. Myasthenia gravis: recommendations for clinical research standards. Task Force of the Medical Scientific Advisory Board of the Myasthenia Gravis Foundation of America // Neurol. — 2000. — Vol. 55 (1). — P. 16 — 23.
11.    Kanazawa M., Shimohata T., Tanaka K., Nishizawa M. Clinical features of patients with myasthenia gravis associated with autoimmune disease // Eur. J. Neurol. — 2007. — Vol. 14. — P. 1403 — 1404.
12.    Lang B., Willcox N. Autoantibodies in neuromuscular autoimmune disorders // Exp. Rev. Clin. Immunol. — 2006. — Vol. 2. — P. 293 — 307.
13.    Mappouras D. G., Philippou G., Haralambous S. et al. Antibodies to acetylcholinesterase cross-reacting with thyroglobulin in myasthenia gravis and Graves’ disease // Clin. Exp. Immunol. — 1995. — Vol. 100. — P. 336 — 343.
14.    Marino M., Ricciardi R., Pinchera A. et al. Mild clinical expression of myasthenia gravis associated with autoimmune thyroid diseases // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1997. — Vol. 82 (2). — P. 438 — 443.
15.    Thorlacius S., Aarli J. A., Riise T. et al. Associated disorders in myasthenia gravis: autoimmune diseases and their relation to thymectomy // Acta Neurol. Scand. — 1989. — Vol. 80. — P. 290 — 295.
16.    Tsao C. Y., Mendell J. R., Lo W. D. Myasthenia gravis and associated autoimmune diseases in children // J. Child. Neurol. — 2000. — Vol. 15 (11). — P. 767 — 769.
17.    Vincent A., Bowen J., Newsom-Davis J. et al. Seronegative generalized myasthenia gravis: clinical features, antibodies and their targets // Lancet. — Neurol. — 2003. — Vol. 2. — P. 99 — 106.
18.    Weetman A. P., McGregor A. M. Autoimmune thyroid disease: further developments in our understanding // Endocr. Rev. — 1994. — Vol. 15. — P. 788 — 830.

Інше: Стаття надійшла до редакції 12 січня 2017 р.
Антоненко Катерина Володимирівна, к. мед. н., асистент кафедри
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13. E-mail: doctorkate@yandex.ua

 

Особенности миастении, сочетанной с другими аутоиммунными заболеваниями

Е. В. Антоненко1, Т. И. Ильяш1, Л. А. Вакуленко2, Н. В. Коваленко2, Н. В. Сирота2, Т. В. Шоптенко2

1 Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев
2 Александровская клиническая больница г. Киева

Цель — проанализировать демографические и клинические особенности пациентов с миастенией, сочетанной с другими аутоиммунными заболеваниями.
Материалы и методы. Обследованы 42 пациента с миастенией. Проведены клиническое обследование, пробы с нагрузкой, фармакологическая проба с прозерином, электромиография, спиральная компьютерная томография органов средостения, определение антител к ацетилхолиновым рецепторам, ультразвуковое исследование и исследование гормональной функции щитовидной железы, осмотр ревматолога для исключения заболеваний соединительной ткани. Сочетание миастении с другими аутоиммунными заболеваниями выявили у 9 (21,4 %) пациентов. У них преобладала патология щитовидной железы — диффузный токсический зоб (n = 4), аутоиммунный тиреоидит (n = 2). Ревматоидный артрит диагностирован у 2 больных. У одной пациентки миастения сочеталась как с патологией щитовидной железы, так и с ревматоидным артритом. У 33 больных миастенией не обнаружено другой аутоиммунной патологии.
Результаты. При сравнении групп пациентов с миастенией и миастенией, сочетанной с другими аутоиммунными заболеваниями, выявили, что больные с сочетанием аутоиммунных заболеваний были моложе по возрасту на момент появления первых признаков миастении (соответственно (34,7 ± 3,4) и (46,1 ± 5,8) года, р < 0,05). В обеих группах преобладали генерализованная форма миастении и слабость мышц средней степени тяжести. В результате проведенного лечения (антихолинэстеразные препараты, глюкокортикоиды, тимэктомия, плазмаферез) увеличилось количество пациентов с легкими проявлениями заболевания, хотя статистически значимых различий между группами не выявлено.
Выводы. Пациенты с миастенией, сочетанной с другой аутоиммунной патологией, были моложе по возрасту на момент появления первых признаков миастении. Больные миастенией в зависимости от наличия сопутствующего аутоиммунного заболевания не отличались по тяжести клинических проявлений и последствиям заболевания. У всех пациентов с миастенией, сочетанной с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы, в патологический процесс вовлекались глазодвигательные мышцы.

Ключевые слова: миастения, аутоиммунные заболевания, щитовидная железа.

Список литературы:  
1.    Генделека Г. Ф. Аутоиммунный синдром перекреста (overlap-синдром) при заболеваниях щитовидной железы // Міжнар. eндокрин. журн. — 2010. — № 2 (26) — С. 117 — 128.
2.    Закутняя В. Н. Дифференциальная диагностика глазодвигательных нарушений у больных с эндокринной офтальмопатией, миастенией и заболеваниями щитовидной железы: Дис. ...канд. мед. наук: 14.00.03. — М., 2006. — 100 с.
3.    Пономарёв В. В. Аутоимунные заболевания в неврологии. — Минск: Беларус. навука, 2010. — 259 с.
4.    Санадзе А. Г. Миастения и миастенические синдромы. — М.: Литтерра, 2012. — 255 с.
5.    Школьник В. М., Кальбус А. И., Бараненко А. Н., Погорелов А. В. Миастения: современные подходы к диагностике и лечению // Укр. неврол. журн. — 2014. — № 2. — С. 12 — 17.
6.    Barohn R. J., Mcintire D., Herbelin L. et al. Reliability testing of the quantitative myasthenia gravis score // Ann. NY Acad. Sci. — 1998. — Vol. 841. — P. 769 — 72.
7.    Chhabra S., Pruthvi B. C. Ocular myasthenia gravis in a setting of thyrotoxicosis // Indian J. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 17. — P. 341 — 343.
8.    Christensen P. B., Jensen T. S., Tsiropoulos I. et al. Associated autoimmune diseases in myasthenia gravis // Acta Neurol. Scand. — 1995. — Vol. 91. — P. 193 — 195.
9.    Evoli A., Tonali P. A., Padula L. et al. Clinical correlates with anti-MuSK antibodies in generalized seronegative myasthenia gravis // Brain. — 2003. — Vol. 126. — P. 2304 — 2311.
10.    Jaretzki A. III, Barohn R. J., Ernstoff R. M. et al. Myasthenia gravis: recommendations for clinical research standards. Task Force of the Medical Scientific Advisory Board of the Myasthenia Gravis Foundation of America // Neurol. — 2000. — Vol. 55 (1). — P. 16 — 23.
11.    Kanazawa M., Shimohata T., Tanaka K., Nishizawa M. Clinical features of patients with myasthenia gravis associated with autoimmune disease // Eur. J. Neurol. — 2007. — Vol. 14. — P. 1403 — 1404.
12.    Lang B., Willcox N. Autoantibodies in neuromuscular autoimmune disorders // Exp. Rev. Clin. Immunol. — 2006. — Vol. 2. — P. 293 — 307.
13.    Mappouras D. G., Philippou G., Haralambous S. et al. Antibodies to acetylcholinesterase cross-reacting with thyroglobulin in myasthenia gravis and Graves’ disease // Clin. Exp. Immunol. — 1995. — Vol. 100. — P. 336 — 343.
14.    Marino M., Ricciardi R., Pinchera A. et al. Mild clinical expression of myasthenia gravis associated with autoimmune thyroid diseases // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1997. — Vol. 82 (2). — P. 438 — 443.
15.    Thorlacius S., Aarli J. A., Riise T. et al. Associated disorders in myasthenia gravis: autoimmune diseases and their relation to thymectomy // Acta Neurol. Scand. — 1989. — Vol. 80. — P. 290 — 295.
16.    Tsao C. Y., Mendell J. R., Lo W. D. Myasthenia gravis and associated autoimmune diseases in children // J. Child. Neurol. — 2000. — Vol. 15 (11). — P. 767 — 769.
17.    Vincent A., Bowen J., Newsom-Davis J. et al. Seronegative generalized myasthenia gravis: clinical features, antibodies and their targets // Lancet. — Neurol. — 2003. — Vol. 2. — P. 99 — 106.
18.    Weetman A. P., McGregor A. M. Autoimmune thyroid disease: further developments in our understanding // Endocr. Rev. — 1994. — Vol. 15. — P. 788 — 830.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

8. Експериментальні дослідження

 

Вплив імплантації Neurogel у поєднанні з ксеногенними стовбуровими клітинами нервового гребня на відновлення рухової функції задніх кінцівок щура після травми спинного мозку

В. І. Цимбалюк1, В. В. Медведєв2, Р. Г. Васильєв3, 4, О. А. Рибачук3, 4, В. І. Козявкін5, Н. Г. Драгунцова1

1 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ
2 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ
3 ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», Київ
4 Медична компанія «Ilaya», Київ
5 Міжнародна клініка відновного лікування, Трускавець

Мета — дослідити вплив імплантації Neurogel у комплексі зі стовбуровими клітинами нервового гребня (СКНГ) на відновлення рухової функції задніх кінцівок щура після травми спинного мозку.
Матеріали і методи. Дослідження виконано на білих безпородних щурах (вік — 5 міс, маса тіла — 250 г), яких було розподілено на три групи: 1-ша — травма спинного мозку (самці; n = 16), 2-га — травма спинного мозку + гомотопічна імплантація фрагмента Neurogel (самці; n = 20), 3-тя — травма спинного мозку + гомотопічна імплантація фрагмента Neurogel, асоційованого зі СКНГ зрілої миші (n = 12, з них 6 самців та 6 самок — підгрупи 3А та 3Б відповідно). Модель травми — лівобічний перетин половини спинного мозку на рівні Т11. Термін спостереження — 28 тиж. Оцінку показника функції задньої іпсилатеральної кінцівки (ПФ ЗІК) здійснювали за шкалою Basso — Beattie — Bresnahan.
Результати. Ксенотрансплантація СКНГ у комплексі з Neurogel чинить відтермінований ефект на відновлення рухової функції ЗІК, що виявляється раннім дебютом та подовженням тривалості другої фази збільшення ПФ ЗІК, наявністю значущого (р < 0,05) регресу ПФ ЗІК протягом 6 — 7-го місяця спостереження. У 1-й групі значуще збільшення ПФ ЗІК спостерігали протягом 3 — 4-го тижня, у 2-й групі — протягом 1 — 2-го та 5 — 6-го тижня, у 3-й групі — протягом 1 — 2, 5, 8-го тижня та 3-го місяця. У 3-й групі відзначено значуще зменшення ПФ ЗІК протягом 6 — 7-го місяця. Значуще збільшення ПФ ЗІК у підгрупі 3А виявляли на 2-му, 4 — 5-му тижнях та впродовж 3-го місяця, у підгрупі 3Б — на 2-му, 7 — 8-му тижні. У підгрупі 3Б протягом 5-го місяця спостерігали значуще зменшення ПФ ЗІК. На 28-й тиждень ПФ ЗІК у 1-й групі оцінено (1,6 ± 0,5) бала за шкалою Basso — Beattie — Bresnahan, у 2-й групі — (8,4 ± 0,9) бала, у 3-й групі — (9,7 ± 1,6) бала (у підгрупі 3А — (11,0 ± 2,2) бала, у підгрупі 3Б — (8,4 ± 2,5) бала. Значущу різницю за ПФ ЗІК між 1-ю та 2-ю групами відзначено протягом 2 — 28-го тижня (р < 0,001), між 1-ю та 3-ю групами — протягом 1 — 28-го тижня (р ≤ 0,02). Максимальну різницю між 2-ю та 3-ю групами на користь 3-ї групи зафіксовано на 24-му тижні (р = 0,055). Значущу різницю між підгрупою 3А та 2-ю групою виявлено на 1 — 2-му та 5 — 16-му тижні, між підгрупами 3А та 3Б — на 1 — 6-му тижні. Значущої різниці між підгрупою 3Б та 2-ю групою впродовж експерименту не зафіксовано, максимальні її значення були характерні для 3 — 4-го тижня спостереження.
Висновки. Ксенотрансплантація СКНГ за умови імплантації Neurogel у цілому змінює динаміку відновлення рухової функції паретичної кінцівки, зумовлює тенденцію до потенціювання позитивного впливу Neurogel на перебіг спінальної травми. Її ефективність значною мірою залежить від статі донора та реципієнта.

Ключові слова: травма спинного мозку, відновна нейрохірургія, тканинна нейроінженерія, штучний тканинний матрикс, стовбурові клітини нервового гребня.

Список літератури:  
1.    Цимбалюк В. І., Медведєв В. В. Нейрогенні стовбурові клітини у неврології та нейрохірургії // Журн. НАМН України. — 2011. — Том 17, № 1. — С. 76 — 80.
2.    Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Модель пересічення половини поперечника спинного мозку. І. Технічні, патоморфологічні та клініко-експериментальні особливості // Укр. нейрохір. журн. — 2016. — № 2. — С. 18 — 27.
3.    Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Нейрогенные стволовые клетки. — К.: Коваль, 2005. — 596 с.
4.    Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Спинной мозг. Элегия надежды: Монография. — Винница: Нова книга, 2010. — 944 с.
5.    Barlow L. A. Progress and renewal in gustation: new insights into taste bud development // Development. — 2015. — Vol. 142, N 21. — P. 3620 — 3629.
6.    Basso D. M., Beattie M. S., Bresnahan J. C. A sensitive and reliable locomotor rating scale for open field testing in rats // J. Neurotrauma. — 1995. — Vol. 12, N 1. — P. 1 — 21.
7.    Boakye M., Leigh B. C., Skelly A. C. Quality of life in persons with spinal cord injury: comparisons with other populations // J. Neurosurg. Spine. — 2012. — Vol. 17. — P. 29 — 37.
8.    Coyne T., Marcus A., Woodbury D., Black I. Marrow stromal cells transplanted to the adult brain are rejected by an inflammatory response and transfer donor labels to host neurons and glia // Stem Cells. — 2006. — Vol. 24, N 11. — P. 2483 — 2492.
9.    DeVivo M. J. Epidemiology of traumatic spinal cord injury: trends and future implications // Spinal Cord. — 2012. — Vol. 50, N 5. — P. 365 — 372.
10.    Dupin E., Sommer L. Neural crest progenitors and stem cells: from early development to adulthood // Dev. Biol. — 2012. — Vol. 366, N 1. — P. 83 — 95.
11.    Gericota B., Anderson J. S., Mitchell G. et al. Canine epidermal neural crest stem cells: characterization and potential as therapy candidate for a large animal model of spinal cord injury // Stem.Cells. Transl. Med. — 2014. — Vol. 3, N 3. — P. 334 — 345.
12.    Geyh S., Ballert C., Sinnott A. et al. Quality of life after spinal cord injury: a comparison across six countries // Spinal Cord. — 2013. — Vol. 51, N 4. — P. 322 — 326.
13.    Hu Y. F., Gourab K., Wells C. et al. Epidermal neural crest stem cell (EPI-NCSC)–mediated recovery of sensory function in a mouse model of spinal cord injury // Stem Cell Rev. Rep. — 2010. — Vol. 6, N 2. — P. 186 — 198.
14.    Le Blon D., Hoornaert C., Detrez J. R. et al. Immune remodelling of stromal cell grafts in the central nervous system: therapeutic inflammation or (harmless) side-effect? // J. Tissue Eng. Regen. Med. — 2016. — Jun. 20, [Epub ahead of print].
15.    Lindsay S. L., Barnett S. C. Are nestin-positive mesenchymal stromal cells a better source of cells for CNS repair? // Neurochem. Int. — 2016. — Aug 3, [Epub ahead of print].
16.    McMahill B. G., Spriet M., Sisó S. et al. Feasibility study of canine epidermal neural crest stem cell transplantation in the spinal cords of dogs // Stem Cells Transl. Med. — 2015. — Vol. 4, N 10. — P. 117 — 186.
17.    Middleton J. W., Dayton A., Walsh J. et al. Life expectancy after spinal cord injury: a 50-year study // Spinal Cord. — 2012. — Vol. 50, N. 11. — P. 803 — 811.
18.    Morrison S. J., White P. M., Zock C., Anderson D. J. Prospective identification, isolation by flow cytometry, and in vivo self-renewal of multipotent mammalian neural crest stem cells // Cell. — 1999. — Vol. 96, N 5. — P. 737 — 749.
19.    Neirinckx V., Agirman G., Coste C. et al. Adult bone marrow mesenchymal and neural crest stem cells are chemoattractive and accelerate motor recovery in a mouse model of spinal cord injury // Stem Cell Res. Ther. — 2015. — Vol. 6, Article 211. — P. 1 — 15.
20.    Neirinckx V., Cantinieaux D., Coste C. et al. Concise review: spinal cord injuries — how could adult mesenchymal and neural crest stem cells take up the challenge? // Stem Cells. — 2014. — Vol. 32, N 4. — P. 829 — 843.
21.    Oliveri R. S., Bello S., Biering-Sørensen F. Mesenchymal stem cells improve locomotor recovery in traumatic spinal cord injury: systematic review with meta-analyses of rat models // Neurobiol. Dis. — 2014. — Vol. 62. — P. 338 — 353.
22.    Popli R., Sahaf B., Nakasone H. et al. Clinical impact of H-Y alloimmunity // Immunol. Res. — 2014. — Vol. 58, N 2 — 3. — P. 249 — 258.
23.    Praet J., Santermans E., Daans J. et al. Early inflammatory responses following cell grafting in the CNS trigger activation of the subventricular zone: a proposed model of sequential cellular events // Cell. Transplant. — 2015. — Vol. 24, N 8. — P. 1481 — 1492.
24.    Pretz C. R., Kozlowski A. J., Chen Y. et al. Trajectories of life satisfaction after spinal cord injury // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2016. — May 27, [Epub ahead of print].
25.    Sieber-Blum M. Epidermal neural crest stem cells and their use in mouse models of spinal cord injury // Brain Res. Bull. — 2010. — Vol. 83, N 5. — P. 189 — 193.
26.    Spierings E. Minor histocompatibility antigens: past, present, and future // Tissue Antigens. — 2014. — Vol. 84, N 4. — P. 347 — 360.
27.    Suzuki J., Osumi N. Neural crest and placode contributions to olfactory development // Curr. Top. Dev. Biol. — 2015. — Vol. 111. — P. 351 — 374.
28.    Whitfield T. T. Development of the inner ear // Curr. Opin. Genet. Dev. — 2015. — Vol. 32. — P. 112 — 118.
29.    Woerly S., Awosika O., Zhao P. et al. Expression of heat shock protein (HSP)-25 and HSP-32 in the rat spinal cord reconstructed with Neurogel // Neurochem. Res. — 2005. — Vol. 30, N 6 — 7. — P. 721 — 735.
30.    Woerly S., Doan V. D., Sosa N. et al. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation: axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies // Int. J. Dev. Neurosci. — 2001. — Vol. 19, N 1. — Р. 63 — 83.

Інше: Стаття надійшла до редакції 5 жовтня 2016 р.
Медведєв Володимир Вікторович, к. мед. н., доцент,
доцент кафедри нейрохірургії
04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 32. E-mail: vavo2010@gmail.com

 

Влияние имплантации Neurogel в сочетании с ксеногенными стволовыми клетками нервного гребня на восстановление двигательной функции задних конечностей крысы после травмы спинного мозга

В. И. Цымбалюк1, В. В. Медведев2, Р. Г. Васильев3, 4, О. А. Рыбачук3, 4, В. И. Козявкин5, Н. Г. Драгунцова1

1 ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев
2 Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев
3 ГУ «Институт генетической и регенеративной медицины НАМН Украины», Киев
4 Медицинская компания «Ilaya», Киев
5 Международная клиника восстановительного лечения, Трускавец

Цель — изучить влияние имплантации Neurogel в комплексе со стволовыми клетками нервного гребня (СКНГ) на восстановление двигательной функции задних конечностей крысы после травмы спинного мозга.
Материалы и методы. Исследование выполнено на белых беспородных крысах (возраст — 5 мес, масса тела — 250 г), которых распределили на три группы: 1-я — травма спинного мозга (самцы; n = 16); 2-я — травма спинного мозга + гомотопическая имплантация фрагмента Neurogel (самцы; n = 20); 3-я — травма спинного мозга + гомотопическая имплантация фрагмента Neurogel, ассоциированного с СКНГ зрелой мыши (n = 12, из них 6 самцов и 6 самок — подгруппы 3А и 3Б соответственно). Модель травмы — левостороннее пересечение половины спинного мозга на уровне Т11. Длительность наблюдения — 28 нед. Оценку показателя функции задней ипсилатеральной конечности (ПФ ЗИК) проведено по шкале Basso — Beattie — Bresnahan.
Результаты. Ксенотрансплантация СКНГ в комплексе с Neurogel оказывает отсроченное влияние на восстановление двигательной функции ЗИК, что проявляется ранним дебютом и удлинением второй фазы увеличения ПФ ЗИК, наличием значимого (р < 0,05) регресса ПФ ЗИК в течение 6 — 7-го месяца наблюдения. В 1-й группе значимое увеличение ПФ ЗИК наблюдали в течение 3 — 4-й недели, во 2-й группе — в течение 1 — 2-й и 5 — 6-й недели, в 3-й группе — в течение 1 — 2, 5, 8-й недели и 3-го месяца. В 3-й группе в течение 6 — 7-го месяца отмечено значимое уменьшение ПФ ЗИК. Значимое увеличение ПФ ЗИК в подгруппе 3А выявляли на 2-й, 4 — 5-й неделе и в течение 3-го месяца, в подгруппе 3Б — на 2-й, 7 — 8-й неделе. В подгруппе 3Б в течение 5-го месяца наблюдали значимое уменьшение ПФ ЗИК. На 28-ю неделю ПФ ЗИК в 1-й группе оценено (1,6 ± 0,5) балла по шкале Basso — Beattie — Bresnahan, во 2-й группе — (8,4 ± 0,9) балла, в 3-й группе — (9,7 ± 1,6) балла (в подгруппе 3А — (11,0 ± 2,2) балла, в подгруппе 3Б — (8,4 ± 2,5) балла. Значимое отличие по ПФ ЗИК между 1-й и 2-й группами отмечали в течение 2 — 28-й недели (р < 0,001), между 1-й и 3-й группами — в течение всего периода наблюдения (р ≤ 0,02). Максимальные различия между 2-й и 3-й группами в пользу показателя 2-й группы зафиксировали на 24-й неделе (р = 0,055). Значимые (р < 0,05) различия между подгруппой 3А и 2-й группой выявили на 1 — 2-й и 5 — 16-й неделе, между подгруппами 3А и 3Б — на 1 — 6-й неделе. Значимых различий между подгруппой 3Б и 2-й группой в течение эксперимента не выявлено, максимальные ее значения были характерны для 3 — 4-й недели наблюдения.
Выводы. Ксенотрансплантация СКНГ вместе с имплантацией Neurogel в целом изменяет динамику восстановления двигательной функции паретичной конечности, обуславливает тенденцию к потенцированию положительного влияния Neurogel на течение спинальной травмы. Ее эффективность в значительной мере зависит от пола донора и реципиента.

Ключевые слова: травма спинного мозга, восстановительная нейрохирургия, тканевая нейроинженерия, искусственный тканевой матрикс, стволовые клетки нервного гребня.

Список литературы:  
1.    Цимбалюк В. І., Медведєв В. В. Нейрогенні стовбурові клітини у неврології та нейрохірургії // Журн. НАМН України. — 2011. — Том 17, № 1. — С. 76 — 80.
2.    Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Модель пересічення половини поперечника спинного мозку. І. Технічні, патоморфологічні та клініко-експериментальні особливості // Укр. нейрохір. журн. — 2016. — № 2. — С. 18 — 27.
3.    Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Нейрогенные стволовые клетки. — К.: Коваль, 2005. — 596 с.
4.    Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Спинной мозг. Элегия надежды: Монография. — Винница: Нова книга, 2010. — 944 с.
5.    Barlow L. A. Progress and renewal in gustation: new insights into taste bud development // Development. — 2015. — Vol. 142, N 21. — P. 3620 — 3629.
6.    Basso D. M., Beattie M. S., Bresnahan J. C. A sensitive and reliable locomotor rating scale for open field testing in rats // J. Neurotrauma. — 1995. — Vol. 12, N 1. — P. 1 — 21.
7.    Boakye M., Leigh B. C., Skelly A. C. Quality of life in persons with spinal cord injury: comparisons with other populations // J. Neurosurg. Spine. — 2012. — Vol. 17. — P. 29 — 37.
8.    Coyne T., Marcus A., Woodbury D., Black I. Marrow stromal cells transplanted to the adult brain are rejected by an inflammatory response and transfer donor labels to host neurons and glia // Stem Cells. — 2006. — Vol. 24, N 11. — P. 2483 — 2492.
9.    DeVivo M. J. Epidemiology of traumatic spinal cord injury: trends and future implications // Spinal Cord. — 2012. — Vol. 50, N 5. — P. 365 — 372.
10.    Dupin E., Sommer L. Neural crest progenitors and stem cells: from early development to adulthood // Dev. Biol. — 2012. — Vol. 366, N 1. — P. 83 — 95.
11.    Gericota B., Anderson J. S., Mitchell G. et al. Canine epidermal neural crest stem cells: characterization and potential as therapy candidate for a large animal model of spinal cord injury // Stem.Cells. Transl. Med. — 2014. — Vol. 3, N 3. — P. 334 — 345.
12.    Geyh S., Ballert C., Sinnott A. et al. Quality of life after spinal cord injury: a comparison across six countries // Spinal Cord. — 2013. — Vol. 51, N 4. — P. 322 — 326.
13.    Hu Y. F., Gourab K., Wells C. et al. Epidermal neural crest stem cell (EPI-NCSC)–mediated recovery of sensory function in a mouse model of spinal cord injury // Stem Cell Rev. Rep. — 2010. — Vol. 6, N 2. — P. 186 — 198.
14.    Le Blon D., Hoornaert C., Detrez J. R. et al. Immune remodelling of stromal cell grafts in the central nervous system: therapeutic inflammation or (harmless) side-effect? // J. Tissue Eng. Regen. Med. — 2016. — Jun. 20, [Epub ahead of print].
15.    Lindsay S. L., Barnett S. C. Are nestin-positive mesenchymal stromal cells a better source of cells for CNS repair? // Neurochem. Int. — 2016. — Aug 3, [Epub ahead of print].
16.    McMahill B. G., Spriet M., Sisó S. et al. Feasibility study of canine epidermal neural crest stem cell transplantation in the spinal cords of dogs // Stem Cells Transl. Med. — 2015. — Vol. 4, N 10. — P. 117 — 186.
17.    Middleton J. W., Dayton A., Walsh J. et al. Life expectancy after spinal cord injury: a 50-year study // Spinal Cord. — 2012. — Vol. 50, N. 11. — P. 803 — 811.
18.    Morrison S. J., White P. M., Zock C., Anderson D. J. Prospective identification, isolation by flow cytometry, and in vivo self-renewal of multipotent mammalian neural crest stem cells // Cell. — 1999. — Vol. 96, N 5. — P. 737 — 749.
19.    Neirinckx V., Agirman G., Coste C. et al. Adult bone marrow mesenchymal and neural crest stem cells are chemoattractive and accelerate motor recovery in a mouse model of spinal cord injury // Stem Cell Res. Ther. — 2015. — Vol. 6, Article 211. — P. 1 — 15.
20.    Neirinckx V., Cantinieaux D., Coste C. et al. Concise review: spinal cord injuries — how could adult mesenchymal and neural crest stem cells take up the challenge? // Stem Cells. — 2014. — Vol. 32, N 4. — P. 829 — 843.
21.    Oliveri R. S., Bello S., Biering-Sørensen F. Mesenchymal stem cells improve locomotor recovery in traumatic spinal cord injury: systematic review with meta-analyses of rat models // Neurobiol. Dis. — 2014. — Vol. 62. — P. 338 — 353.
22.    Popli R., Sahaf B., Nakasone H. et al. Clinical impact of H-Y alloimmunity // Immunol. Res. — 2014. — Vol. 58, N 2 — 3. — P. 249 — 258.
23.    Praet J., Santermans E., Daans J. et al. Early inflammatory responses following cell grafting in the CNS trigger activation of the subventricular zone: a proposed model of sequential cellular events // Cell. Transplant. — 2015. — Vol. 24, N 8. — P. 1481 — 1492.
24.    Pretz C. R., Kozlowski A. J., Chen Y. et al. Trajectories of life satisfaction after spinal cord injury // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2016. — May 27, [Epub ahead of print].
25.    Sieber-Blum M. Epidermal neural crest stem cells and their use in mouse models of spinal cord injury // Brain Res. Bull. — 2010. — Vol. 83, N 5. — P. 189 — 193.
26.    Spierings E. Minor histocompatibility antigens: past, present, and future // Tissue Antigens. — 2014. — Vol. 84, N 4. — P. 347 — 360.
27.    Suzuki J., Osumi N. Neural crest and placode contributions to olfactory development // Curr. Top. Dev. Biol. — 2015. — Vol. 111. — P. 351 — 374.
28.    Whitfield T. T. Development of the inner ear // Curr. Opin. Genet. Dev. — 2015. — Vol. 32. — P. 112 — 118.
29.    Woerly S., Awosika O., Zhao P. et al. Expression of heat shock protein (HSP)-25 and HSP-32 in the rat spinal cord reconstructed with Neurogel // Neurochem. Res. — 2005. — Vol. 30, N 6 — 7. — P. 721 — 735.
30.    Woerly S., Doan V. D., Sosa N. et al. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation: axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies // Int. J. Dev. Neurosci. — 2001. — Vol. 19, N 1. — Р. 63 — 83.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

9. лікарю-практику

 

Прогресивна мультифокальна лейкоенцефалопатія у хворих на синдром набутого імунодефіциту (огляд літератури та власне клінічне спостереження)

Л. В. Пантелеєнко1, О. А. Мяловицька1, О. В. Лобанов2

1 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ
2 Київська міська клінічна лікарня № 3

Наведено огляд літератури, присвячений прогресивній мультифокальній лейкоенцефалопатії (ПМЛ) у хворих на синдром набутого імунодефіциту. Висвітлено диференційно-діагностичні критерії ПМЛ. Наведено власне клінічне спостереження хворої з ПМЛ на тлі синдрому набутого імунодефіциту.

Ключові слова: прогресивна мультифокальна лейкоенцефалопатія, СНІД.

Список літератури:  
1.    Євтушенко С. К., Єфіменко О. М. Прояви ураження нервової системи у ВІЛ-інфікованих і стратегія подальшого спостереження // Міжнар. неврол. журн. — 2015 — № 4 (74). — С. 20 — 26.
2.    Шмидт Т. Е. Прогрессирующая мультифокальная лейкоэнцефалопатия и другие неврологические проявления реактивации вируса JC // Неврол. журн. — 2014. — № 4. — C. 4 — 10.
3.    Bag A., Cure J., Chapman P. et al. JC virus infection of brain // Am. J. Neuroradiol. — 2010. — Vol. 31. — P. 1564 — 1576.
4.    Berger J. R., Aksamit A. J. et al. PML diagnostic criteria. Consensus statement from the AAN Neuroinfectious Disease Section // Neurol. — 2013. — Vol. 80. — P. 1430 — 1438.
5.    Bernal-Cano F., Joseph J. T., Koralnik I. J. Spinal cord lesions of progressive multifocal leukoencephalopathy in an acquired immunodeficiency syndrome patient // J. Neurovirol. — 2007. — Vol. 13. — P. 474 — 476.
6.    Bienaime A., Colson P., Moreau J. Progressive multifocal leukoencephalopathy in HIV-2-infected patient // AIDS. — 2006. — Vol. 20 (9). — P. 1342 — 1343.
7.    Casado J. L., Corral I., García J. et al. Continued declining incidence and improved survival of progressive multifocal leukoencephalopathy in HIV/AIDS patients in the current era // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. — 2014. — Vol. 33 (2). — P. 179 — 187.
8.    Focosi D., Marco T. et al. Progressive multifocal leukoencephalopathy: what’s new? // Neuroscientist. — 2010. — Vol. 16 (3). — P. 308 — 323.
9.    Lewden C., May T., Rosenthal E. et al. Changes in causes of death among adults infected HIV between 2000 and 2005 // J. Acquir.Immune Defic. Syndr. — 2008. — Vol. 48. — P. 590 — 598.
10.    Miller R. F., Lucas S. B., Hall-Craggs M. A. et al. Comparison of magnetic resonance imaging with neuropathological findings in the diagnosis of HIV and CMV associated CNS disease in AIDS // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1997. — Vol. 62. — P. 346 — 351.
11.    Miralles P., Berenguer J., Lacruz C. et al. Inflammatory reactions in progressive multifocal leukoencephalopathy after highly active antiretroviral therapy // AIDS. — 2001. — Vol. 15. — P. 1900 — 1902.
12.    Perrons C. J., Chinn R. J.S. et al. Progressive multifocal leukoencephalopathy inpatients with AIDS: detection of JC virus DNA in CSF and brain // Genitourin. Med. — 1995. — Vol. 71. — P. 35 — 40.
13.    Samorei I. W., Schmid M., Pawlita M. et al. High sensitivity detection of JC-virus DNA in postmortem brain tissue by in situ PCR // J. Neurovirol. — 2000. — Vol. 6. — P. 61 — 74.
14.    Tan C. S., Koralnik I. J. Progressive multifocal leukoencephalopathy and other disorders caused by JC virus: clinical features and pathogenesis // Lancet Neurol. — 2010. — Vol. 9. — P. 425 — 437.
15.    Taoufik Y., Gasnault J., Karaterki A. et al. Prognostic value of JC virus load in cerebrospinal fluid of patients with progressive multifocal leukoencephalopathy // J. Infect. Dis. — 1998. — Vol. 178 (6). — P. 1816 — 1820.
16.    Vendrely A., Bienvenu B., Gasnault J. et al. Fulminant inflammatory leukoencephalopathy associated with HAART-induced immune restoration in AIDS-related progressive multifocal leukoencephalopathy // Acta Neuropathol. — 2005. — Vol. 109 (4). — P. 449 — 455.
17.    Verma A. Neurological manifestations of human immunodeficiency virus infection in adults // Neurol. Clin. Practice. — 2004. — N 2. — P. 1581 — 1602.
18.    Weissert R. Progressive multifocal leukoencephalopathy // J. Neuroimmunol. — 2011. — Vol. 231 (1 — 2). — P. 737.
19.    White M. K., Khalili K. Pathogenesis of progressive multifocal leukoencephalopathy — revisited // J. Inf. Dis. — 2011. — Vol. 203 (1). — P. 578 — 586.
20.    Wuthrich C., Koralnik I. J. Frequent infection of cortical neurons by JC virus in patients with progressive multifocal leukoencephalopathy // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2012. — Vol. 71. — P. 54 — 65.

Інше: Стаття надійшла до редакції 30 січня 2017 р.
Пантелеєнко Лариса Василівна, к. мед. н., доцент кафедри неврології
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13
E-mail: panteleenko@hotmail.com

 

Прогрессирующая мультифокальная лейкоэнцефалопатия у больных синдромом приобретенного иммунодефицита (обзор литературы и собственное клиническое наблюдение)

Л. В. Пантелеенко1, Е. А. Мяловицкая1, О. В. Лобанов2

1 Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев
2 Киевская городская клиническая больница № 3

Представлен обзор литературы, посвященный прогрессирующей мультифокальной лейкоэнцефалопатии (ПМЛ) у больных синдромом приобретенного иммунодефицита. Освещены дифференциально-диагностические критерии ПМЛ. Приведено собственное клиническое наблюдение больной с ПМЛ на фоне синдрома приобретенного иммунодефицита.

Ключевые слова: прогрессирующая мультифокальная лейкоэнцефалопатия, СПИД.

Список литературы:  
1.    Євтушенко С. К., Єфіменко О. М. Прояви ураження нервової системи у ВІЛ-інфікованих і стратегія подальшого спостереження // Міжнар. неврол. журн. — 2015 — № 4 (74). — С. 20 — 26.
2.    Шмидт Т. Е. Прогрессирующая мультифокальная лейкоэнцефалопатия и другие неврологические проявления реактивации вируса JC // Неврол. журн. — 2014. — № 4. — C. 4 — 10.
3.    Bag A., Cure J., Chapman P. et al. JC virus infection of brain // Am. J. Neuroradiol. — 2010. — Vol. 31. — P. 1564 — 1576.
4.    Berger J. R., Aksamit A. J. et al. PML diagnostic criteria. Consensus statement from the AAN Neuroinfectious Disease Section // Neurol. — 2013. — Vol. 80. — P. 1430 — 1438.
5.    Bernal-Cano F., Joseph J. T., Koralnik I. J. Spinal cord lesions of progressive multifocal leukoencephalopathy in an acquired immunodeficiency syndrome patient // J. Neurovirol. — 2007. — Vol. 13. — P. 474 — 476.
6.    Bienaime A., Colson P., Moreau J. Progressive multifocal leukoencephalopathy in HIV-2-infected patient // AIDS. — 2006. — Vol. 20 (9). — P. 1342 — 1343.
7.    Casado J. L., Corral I., García J. et al. Continued declining incidence and improved survival of progressive multifocal leukoencephalopathy in HIV/AIDS patients in the current era // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. — 2014. — Vol. 33 (2). — P. 179 — 187.
8.    Focosi D., Marco T. et al. Progressive multifocal leukoencephalopathy: what’s new? // Neuroscientist. — 2010. — Vol. 16 (3). — P. 308 — 323.
9.    Lewden C., May T., Rosenthal E. et al. Changes in causes of death among adults infected HIV between 2000 and 2005 // J. Acquir.Immune Defic. Syndr. — 2008. — Vol. 48. — P. 590 — 598.
10.    Miller R. F., Lucas S. B., Hall-Craggs M. A. et al. Comparison of magnetic resonance imaging with neuropathological findings in the diagnosis of HIV and CMV associated CNS disease in AIDS // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1997. — Vol. 62. — P. 346 — 351.
11.    Miralles P., Berenguer J., Lacruz C. et al. Inflammatory reactions in progressive multifocal leukoencephalopathy after highly active antiretroviral therapy // AIDS. — 2001. — Vol. 15. — P. 1900 — 1902.
12.    Perrons C. J., Chinn R. J.S. et al. Progressive multifocal leukoencephalopathy inpatients with AIDS: detection of JC virus DNA in CSF and brain // Genitourin. Med. — 1995. — Vol. 71. — P. 35 — 40.
13.    Samorei I. W., Schmid M., Pawlita M. et al. High sensitivity detection of JC-virus DNA in postmortem brain tissue by in situ PCR // J. Neurovirol. — 2000. — Vol. 6. — P. 61 — 74.
14.    Tan C. S., Koralnik I. J. Progressive multifocal leukoencephalopathy and other disorders caused by JC virus: clinical features and pathogenesis // Lancet Neurol. — 2010. — Vol. 9. — P. 425 — 437.
15.    Taoufik Y., Gasnault J., Karaterki A. et al. Prognostic value of JC virus load in cerebrospinal fluid of patients with progressive multifocal leukoencephalopathy // J. Infect. Dis. — 1998. — Vol. 178 (6). — P. 1816 — 1820.
16.    Vendrely A., Bienvenu B., Gasnault J. et al. Fulminant inflammatory leukoencephalopathy associated with HAART-induced immune restoration in AIDS-related progressive multifocal leukoencephalopathy // Acta Neuropathol. — 2005. — Vol. 109 (4). — P. 449 — 455.
17.    Verma A. Neurological manifestations of human immunodeficiency virus infection in adults // Neurol. Clin. Practice. — 2004. — N 2. — P. 1581 — 1602.
18.    Weissert R. Progressive multifocal leukoencephalopathy // J. Neuroimmunol. — 2011. — Vol. 231 (1 — 2). — P. 737.
19.    White M. K., Khalili K. Pathogenesis of progressive multifocal leukoencephalopathy — revisited // J. Inf. Dis. — 2011. — Vol. 203 (1). — P. 578 — 586.
20.    Wuthrich C., Koralnik I. J. Frequent infection of cortical neurons by JC virus in patients with progressive multifocal leukoencephalopathy // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2012. — Vol. 71. — P. 54 — 65.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

10. Лікарю-практику

 

Випадок центрального понтинного мієлінолізу в молодої жінки

І. М. Поясник

Івано-Франківський національний медичний університет

На клінічному прикладі проаналізовано основні етіологічні причини (на тлі депресивного та імунодефіцитного стану і розладів харчування) як можливі патофізіологічні причини розвитку понтинного мієлінолізу, клінічну картину, діагностичні методи, лікування та наслідок захворювання.

Ключові слова: центральний понтинний мієліноліз, гіпонатріємія, мальнутриція.

Список літератури:  
1.    Волкова Э. Ю., Бобылова М. Ю., Алиханов А. А. Центральный понтинный и экстрапонтинный миелинолиз у подростка // Журн. неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. — 2008. — № 2. — С. 23 — 26.
2.    Дзядзько А. М. Центральный понтинный миелинолиз после ортотопической трансплантации печени (два случая из практики) // Вестн. трансплантол и искусственных органов. — 2013. — Т. 15, № 1. — С. 89 — 95.
3.    Макаров А. Ю. Синдром центрального понтинного миелинолиза // Неврол. журн. — 2010. — № 5. — С. 89 — 95.
4.    Стаховская Л. В., Ерохина Л. Г., Лескова Н. Н. Центральный понтинный и экстрапонтинный миелинолиз // Журн. неврол. и психиатрии имени С. А. Корсакова. — 2000. — № 2. — С. 55 — 58.
5.    Клинические практические рекомендации по диагностике и лечению гипонатриемии. 2014.
6.    Adams R. D., Victor M., Mancall E. L. Central pontine myelinolysis: a hitherto undescribed disease occurring in alcoholic and malnourished patients // Arch. Neurol. Psychiatry. — 1959. — Vol. 81. — Р. 154 — 172.
7.    Castilla-Guerra L. et al. Electrolytes disturbances and seizures // Epilepsia. — 2006. — N 47 (12). — Р. 1990 — 1998.
8.    Chua G. C. et al. MRI findings in osmotic myelinolysis // Clin. Radiol. — 2002. — N 57. — Р. 800 — 806.
9.    Hadfield M. G., Kubal W. S. Extrapontine myelinolysis of the basal ganglia without central pontine myelinolysis // Clin. Neuropathol. — 1996. — N 15 (2). — Р. 96 — 100.
10.    Ichikawa A. et al. Central pontine lesions observed with MRI in four diabeticpatients // Intern. Med. — 2008. — Vol. 47, N 15. — P. 1425 — 1430.
11.    Kumar S. et al. Central pontine myelinolysis, an update // Neurol. Res. — 2006. — N 28. — Р. 360 — 366.
12.    Laureno R., Karp B. I. Myelinolysis after correction of hyponatremia // Ann. Intern. Med. — 1997. — Vol. 126. — Р. 57 — 62.
13.    Martin R. J. Central pontine and extra-pontine myelinolysis: the osmotic demyelination syndromes // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2004. — N 75 (suppl. III). — Р. 22 — 28.
14.    Menakaya J. O. et al. Idiopathic central pontine myelinolysis in childhood // Dev. Med. Child Neurol. — 2001. — N 43. — Р. 697 — 700.
15.    Mochizuki H. et al Benign type of central pontine myelinolysis in alcoholism-clinical, neuroradiological and electrophysiological findings // J. Neurol. — 2003. — N 250. — Р. 1077 — 1083.
16.    Osborn A. G. Osmotic demyelination syndrome // Diagnostic imaging brain. — Salt Lake City: Amirsys, 2004. — N 10. — P. 42 — 45.
17.    Riggs J. E. Neurologic manifestations of fluid andelectrolyte disturbances // Neurol. Clin. —1989. — N 7 (3). — Р. 509 — 523.
18.    Ruzek K. A., Campeau N. G., Miller G. M. Early diagnosis of central pontine myelinolysis with diffusion-weighted imaging // Am. J. Neuroradiol. — 2004. — N 25. — Р. 210 — 213.
19.    Shintani M. et al. Central pontine and extrapontine myelinolysis associated with type 2 diabetic patient with hypokalemia // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2005. — N 68. — Р. 75 — 80.
20.    Thompson P. D., Miller D., Gledhill R. F., Rossor M. N. Magnetic resonance imaging in central pontine myelinolysis // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1989. — N 52. — Р. 675 — 677.

Інше: Стаття надійшла до редакції 3 січня 2017 р.
Поясник Ірина Миронівна, к. мед. н.,
асистент кафедри неврології та нейрохірургії
Е-mail: ipoiasnik@.mail.ru

 

Случай центрального понтинного миелинолиза у молодой женщины

И. М. Пояснык

Ивано-Франковский национальный медицинский университет

На клиническом примере проанализированы основные этиологические причины (на фоне депрессивного и иммунодефицитного состояния и расстройств питания) как возможные патофизиологические причины развития понтинного миелинолиза, клиническая картина, диагностические методы, лечение и исход заболевания.

Ключевые слова: центральный понтинный миелинолиз, гипонатриемия, мальнутриция.

Список литературы:  
1.    Волкова Э. Ю., Бобылова М. Ю., Алиханов А. А. Центральный понтинный и экстрапонтинный миелинолиз у подростка // Журн. неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. — 2008. — № 2. — С. 23 — 26.
2.    Дзядзько А. М. Центральный понтинный миелинолиз после ортотопической трансплантации печени (два случая из практики) // Вестн. трансплантол и искусственных органов. — 2013. — Т. 15, № 1. — С. 89 — 95.
3.    Макаров А. Ю. Синдром центрального понтинного миелинолиза // Неврол. журн. — 2010. — № 5. — С. 89 — 95.
4.    Стаховская Л. В., Ерохина Л. Г., Лескова Н. Н. Центральный понтинный и экстрапонтинный миелинолиз // Журн. неврол. и психиатрии имени С. А. Корсакова. — 2000. — № 2. — С. 55 — 58.
5.    Клинические практические рекомендации по диагностике и лечению гипонатриемии. 2014.
6.    Adams R. D., Victor M., Mancall E. L. Central pontine myelinolysis: a hitherto undescribed disease occurring in alcoholic and malnourished patients // Arch. Neurol. Psychiatry. — 1959. — Vol. 81. — Р. 154 — 172.
7.    Castilla-Guerra L. et al. Electrolytes disturbances and seizures // Epilepsia. — 2006. — N 47 (12). — Р. 1990 — 1998.
8.    Chua G. C. et al. MRI findings in osmotic myelinolysis // Clin. Radiol. — 2002. — N 57. — Р. 800 — 806.
9.    Hadfield M. G., Kubal W. S. Extrapontine myelinolysis of the basal ganglia without central pontine myelinolysis // Clin. Neuropathol. — 1996. — N 15 (2). — Р. 96 — 100.
10.    Ichikawa A. et al. Central pontine lesions observed with MRI in four diabeticpatients // Intern. Med. — 2008. — Vol. 47, N 15. — P. 1425 — 1430.
11.    Kumar S. et al. Central pontine myelinolysis, an update // Neurol. Res. — 2006. — N 28. — Р. 360 — 366.
12.    Laureno R., Karp B. I. Myelinolysis after correction of hyponatremia // Ann. Intern. Med. — 1997. — Vol. 126. — Р. 57 — 62.
13.    Martin R. J. Central pontine and extra-pontine myelinolysis: the osmotic demyelination syndromes // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2004. — N 75 (suppl. III). — Р. 22 — 28.
14.    Menakaya J. O. et al. Idiopathic central pontine myelinolysis in childhood // Dev. Med. Child Neurol. — 2001. — N 43. — Р. 697 — 700.
15.    Mochizuki H. et al Benign type of central pontine myelinolysis in alcoholism-clinical, neuroradiological and electrophysiological findings // J. Neurol. — 2003. — N 250. — Р. 1077 — 1083.
16.    Osborn A. G. Osmotic demyelination syndrome // Diagnostic imaging brain. — Salt Lake City: Amirsys, 2004. — N 10. — P. 42 — 45.
17.    Riggs J. E. Neurologic manifestations of fluid andelectrolyte disturbances // Neurol. Clin. —1989. — N 7 (3). — Р. 509 — 523.
18.    Ruzek K. A., Campeau N. G., Miller G. M. Early diagnosis of central pontine myelinolysis with diffusion-weighted imaging // Am. J. Neuroradiol. — 2004. — N 25. — Р. 210 — 213.
19.    Shintani M. et al. Central pontine and extrapontine myelinolysis associated with type 2 diabetic patient with hypokalemia // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2005. — N 68. — Р. 75 — 80.
20.    Thompson P. D., Miller D., Gledhill R. F., Rossor M. N. Magnetic resonance imaging in central pontine myelinolysis // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1989. — N 52. — Р. 675 — 677.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

11. Організація неврологічної служби

 

Аналіз роботи неврологічної служби дорослої мережі м. Києва за 2016 рік

Підготувала М. М. Прокопів

Пріоритетний напрям у роботі неврологічної служби в м. Києві — вдосконалення спеціалізованої допомоги хворим з окремими неврологічними нозологіями (цереброваскулярними захворюваннями, розсіяним склерозом, хворобою Паркінсона, міастенією).

Інше: доцент кафедри неврології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст з неврології ДОЗ КМДА

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»