Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(4) // 2007

 

Обкладинка

 

1. ЛЕКЦІЇ

 

Деменція з тільцями Леві

І.С. ПРЕОБРАЖЕНСЬКА

Лекція присвячена порівняно нещодавно описаному й виділеному в окрему нозологічну форму нейродегенеративному захворюванню — деменції з тільцями Леві. Наведені морфологія і патогенез цього захворювання, детально описані його клінічні вияви, в яких поєднуються паркінсонізм, деменція та психічні порушення.
Розглянуто прийняті нині критерії діагнозу, особливу увагу приділено автором диференційному діагнозу з такими захворюваннями, як паркінсонізм, прогресуючий над’ядерний параліч, деменція. Окреслені головні принципи лікувальної тактики.

Ключові слова: деменція з тільцями Леві, паркінсонізм, психічні порушення, прогресуючий над’ядерний параліч.

 

Деменция с тельцами Леви

И.С. ПРЕОБРАЖЕНСКАЯ

Лекция посвящена сравнительно недавно описанному и выделенному в отдельную нозологическую форму нейродегенеративному заболеванию — деменции с тельцами Леви. Представлены морфология и патогенез этого заболевания, подробно описаны его клинические проявления, в которых сочетаются паркинсонизм, деменция и психические нарушения. Рассмотрены принятые в настоящее время критерии диагноза, особое внимание уделено автором дифференциальному диагнозу с такими заболеваниями, как паркинсонизм, прогрессирующий надъядерный паралич, деменция. Намечены основные принципы лечебной тактики.

Ключевые слова: деменция с тельцами Леви, паркинсонизм, психические нарушения, прогрессирующий надъядерный паралич.

2. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Розширені рекомендації з визначення обмежень життєдіяльності інвалідів унаслідок мозкового інсульту

В.А. ГОЛИК, Г.В. РУСІНА

Наукове забезпечення медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів набуває особливого значення через розповсюдження інвалідності. Автори представили сучасні принципи проведення медико-соціальної експертизи обмеження життєдіяльності при мозкових інсультах, які ґрунтуються на Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я і на нормативних документах МОЗ України.
В основі визначення обмежень життєдіяльності лежить використання стандартизованих бальних оціночних шкал.

Ключові слова: медико-соціальна експертиза, обмеження життєдіяльності, мозковий інсульт, Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров

 

Расширенные рекомендации по определению ограничений жизнедеятельности инвалидов вследствие мозгового инсульта

В.А. ГОЛИК, А.В. РУСИНА

Научное обеспечение медико-социальной экспертизы и реабилитации инвалидов приобретает особое значение вследствие распространенности инвалидности. Авторы представили современные принципы проведения медико-социальной экспертизы ограничения жизнедеятельности при мозговых инсультах, которые базируются на Международной классификации функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья и на нормативных документах МЗО Украины. В основе определения ограничений жизнедеятельности лежит использование стандартизованных балльных оценочных шкал.

Ключевые слова: медико-социальная экспертиза, ограничение жизнедеятельности, мозговой инсульт, Международная классификация функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья.

3. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Комплексна нейропротекція при ішемічному інсульті: фармакологічне обґрунтування клінічної ефективності

С.Г. БУРЧИНСЬКИЙ

Розглянуто можливості і перспективи поєднаного застосування при ішемічному інсульті двох нейропротекторів — Актовегіну і цитиколіну (Цераксону), які з фармакологічної точки зору оптимально доповнюють один одного. Актовегін впливає на більшість ланок «ішемічного каскаду» при ішемічному інсульті і є універсальним нейропротектором. Цитиколін поєднує у своєму спектрі дії мембранотропні, нейромедіаторні та нейрометаболічні ефекти.

З огляду на доведену ефективність Актовегіну і цитиколіну в гостру стадію ішемічного інсульту, доцільність їхнього одночасного застосування не викликає сумніву. З позицій нейрофармакології таке поєднання є оптимальним, виходячи з їх різних і разом з тим взаємодоповнюючих захисних механізмів дії на головний мозок в умовах ішемії.

Ключові слова: ішемічний інсульт, нейропротекторна терапія, Актовегін, цитиколін.

 

Комплексная нейропротекция при ишемическом инсульте: фармакологическое обоснование клинической эффективности

С.Г. БУРЧИНСКИЙ

Рассмотрены возможности и перспективы сочетанного применения при ишемическом инсульте двух нейропротекторов — Актовегина и цитиколина (Цераксона), с фармакологической точки зрения оптимально дополняющих друг друга. Актовегин воздействует на большинство звеньев «ишемического каскада» при ишемическом инсульте и является универсальным нейропротектором. Цитиколин сочетает в своем спектре действия мембранотропные, нейромедиаторные и нейрометаболические эффекты.

Учитывая доказанную эффективность Актовегина и цитиколина в острой стадии ишемического инсульта, целесообразность их совместного применения не вызывает сомнения. С позиций нейрофармакологии такое сочетание представляется оптимальным, исходя из их различных и вместе с тем взаимодополняющих защитных механизмов действия на головной мозг в условиях ишемии.

Ключевые слова: ишемический инсульт, нейропротекторная терапия, Актовегин, цитиколин.

4. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Дослідження реактивності центральної нервової системи у відповідь на фармакологічну дію у найгостріший період геморагічного інсульту

В.І. ЧЕРНІЙ, Т.В. ОСТРОВА, Є.В. ЧЕРНІЙ, І.А. АНДРОНОВА

Мета — за допомогою методу інтегрального кількісного аналізу цілісного електроенцефалографічного (ЕЕГ) патерну і оцінки типів реакції центральної нервової системи (ЦНС) вивчити особливості змін електричної активності головного мозку в пацієнтів у найгострішому періоді відновлення після геморагічного інсульту.

Матеріали і методи. Наведено результати клінічного, неврологічного, електроенцефалографічного дослідження 80 пацієнтів віком 51—76 років протягом 7 діб після геморагічного інсульту різної локалізації до і після внутрішньовенного введення блокатора кальцієвих каналів (німодипіну) і 12 здорових добровольців. Для об’єктивізації оцінки ЕЕГ використано метод інтегрального кількісного аналізу з обчисленням інтегральних коефіцієнтів.
Реактивність мозку оцінювали за зміною абсолютної спектр-потужності та інтегральних коефіцієнтів на підставі класифікації типів реакцій ЦНС на фармакологічну дію.

Результати. За допомогою методу інтегрального кількісного аналізу ЕЕГ-патерну створено математичні моделі біоелектричної активності головного мозку за умов геморагічного ураження різної локалізації. На підставі класифікації типів реакцій ЦНС на фармакологічну дію проведено аналіз реактивних зсувів, що виявляються на ЕЕГ у відповідь на введення блокатора кальцієвих каналів (німодипін). Зафіксовано 11 підгруп реакцій ЦНС, що належать до трьох основних типів. У всіх пацієнтів більш виражені фармакореактивні ЕЕГ-зміни, що належать до прогностично сприятливих типів реакції ЦНС, виявлено у зоні ураження.

Висновки. Поєднання методу інтегрального кількісного аналізу ЕЕГ-патерну з оцінкою ЕЕГ-реактивності на підставі класифікації типів реакцій ЦНС дає змогу визначити адекватність застосування блокатора кальцієвих каналів (німодипіну) і необхідність корекції дози препарату, який вводиться.

Ключові слова: електроенцефалографія, інтегральний кількісний аналіз, геморагічний інсульт, блокатори кальцієвих каналів, німодипін, типи фармакологічної реакції центральної нервової системи.

 

Исследование реактивности центральной нервной системы в ответ на фармакологическое воздействие в острейший период геморрагического инсульта

В.И. ЧЕРНИЙ, Т.В. ОСТРОВАЯ, Е.В. ЧЕРНИЙ, И.А. АНДРОНОВА

Цель — c помощью метода интегрального количественного анализа целостного электроэнцефалографического (ЭЭГ) паттерна и оценки типов реакции центральной нервной системы (ЦНС) изучить особенности изменений электрической активности головного мозга у пациентов в острейшем периоде восстановления после геморрагического инсульта.

Материалы и методы. Представлены результаты клинического, неврологического, электроэнцефалографического исследования 80 пациентов в возрасте 51—76 лет в течение 7 суток после геморрагического инсульта различной локализации до и после внутривенного введения блокатора кальциевых каналов (нимодипина) и 12 здоровых добровольцев. Для объективизации оценки ЭЭГ использован метод интегрального количественного анализа с вычислением интегральных коэффициентов. Реактивность мозга оценивали по изменению абсолютной спектр-мощности и интегральных коэффициентов на основании классификации типов реакций ЦНС на фармакологическое воздействие.

Результаты. С помощью метода интегрального количественного анализа ЭЭГ-паттерна созданы математические модели биоэлектрической активности головного мозга при геморрагическом поражении различной локализации. На основании классификации типов реакций ЦНС на фармакологическое воздействие проведен анализ реактивных сдвигов, выявляемых на ЭЭГ в ответ на введение блокатора кальциевых каналов (нимодипина), зафиксировано 11 подгрупп реакций ЦНС, относящихся к трем основным типам. У всех пациентов более выраженные фармакореактивные ЭЭГ-изменения, относящиеся к прогностически благоприятным типам реакции ЦНС, выявлены в области поражения.

Выводы. Сочетание метода интегрального количественного анализа ЭЭГ-паттерна с оценкой ЭЭГ-реактивности на основании классификации типов реакций ЦНС позволяет определить адекватность применения блокатора кальциевых каналов (нимодипин) и необходимость коррекции дозы вводимого препарата.

Ключевые слова: электроэнцефалография, интегральный количественный анализ, геморрагический инсульт, блокаторы кальциевых каналов, нимодипин, типы фармакологической реакции центральной нервной системы.

5. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Динаміка когнітивних функцій у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію при застосуванні карведилолу та Краталу

В.М. ПАШКОВСЬКИЙ, О.П. ІВАНЮК, І.І. КРИВЕЦЬКА, О.О. ЖУКОВСЬКИЙ

Мета — дослідити особливості нейропсихологічного стану та його зміни під впливом карведилолу та Краталу у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ) ІІ стадії.

Матеріали і методи. Обстежено 59 хворих на ДЕ ІІ стадії, спричинену церебральним атеросклерозом (ЦА) або поєднанням ЦА із артеріальною гіпертензією (АГ), до та після лікування. Пацієнтів розподілили на дві групи: І групу становили 33 хворих на ДЕ ІІ стадії на тлі ЦА, ІІ — 26 хворих на ДЕ ІІ стадії на тлі поєднання ЦА з АГ.
Контрольна група включала 12 осіб без ознак захворювань внутрішніх органів та клінічних ознак цереброваскулярних порушень, порівнянних за віком з пацієнтами І та ІІ груп. Когнітивні розлади вивчали за патопсихологічною методикою Шульте в модифікації Ф.Д. Горбова та текстом «Запам’ятовування 10 слів» за Ф.Є. Рибаковим, а також за методикою когнітивних викликаних потенціалів з використанням багатофункціонального комп’ютерного комплексу «Нейро-МВП» (Росія).

Результати та обговорення. Після проведеного лікування у всіх хворих зменшилася вираженість нейропсихологічного синдрому. У пацієнтів, які отримували, крім базисної терапії, Кратал або Кратал і карведилол, на відміну від хворих, яким застосовували тільки базисну терапію, спостерігалося зростання показників уваги, короткочасної та довготривалої пам’яті. Також відзначено позитивну динаміку латентного періоду компонента Р300 (когнітивних викликаних потенціалів).

Висновки. У хворих на ДЕ ІІ стадії на тлі поєднання церебрального атеросклерозу із артеріальною гіпертензією під дією карведилолу та Краталу спостерігалося вірогідне зростання показників уваги, короткочасної та довготривалої пам’яті та вірогідне зменшення латентного періоду компонента Р300.

Ключові слова: дисциркуляторна енцефалопатія, когнітивні функції, карведилол, Кратал.

 

Динамика когнитивных функций у больных дисциркуляторной энцефалопатией при применении карведилола и Кратала

В.М. ПАШКОВСКИЙ, О.П. ИВАНЮК, И.И. КРИВЕЦКАЯ, О.О. ЖУКОВСКИЙ

Цель — изучить особенности нейропсихологического состояния и его изменения под воздействием карведилола и Кратала у больных дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭ) ІІ стадии.

Материалы и методы. Обследовано 59 больных ДЭ ІІ стадии, причиной которой были церебральный атеросклероз (ЦА) или сочетание ЦА с артериальной гипертензией (АГ), до и после лечения. Пациентов распределили на две группы: І группу составили 33 больных с ДЭ ІІ стадии на фоне ЦА, ІІ — 26 больных с ДЭ ІІ стадии на фоне сочетания ЦА с АГ. Контрольная группа включала 12 человек без признаков заболеваний внутренних органов и клинических признаков цереброваскулярных нарушений, сопоставимых по возрасту с больными I и II групп. Когнитивные расстройства изучали по патопсихологической методике Шульте в модификации Ф.Д. Горбова и тесту «Запоминание 10 слов» по Ф.Е. Рыбакову, а также по методике когнитивных вызванных потенциалов с использованием многофункционального компьютерного комплекса «Нейро-МВП» (Россия).

Результаты. После проведенного лечения у всех больных уменьшалась выраженность нейропсихологического синдрома. У пациентов, которые получали, кроме базисной терапии, Кратал или Кратал и карведилол, в отличие от больных, которым применяли только базисную терапию, наблюдали повышение показателей внимания, кратковременной и долговременной памяти. Также отмечена положительная динамика латентного периода компонента Р300 (когнитивных вызванных потенциалов).

Выводы. У пациентов с ДЭ ІІ стадии на фоне сочетания ЦА с АГ под воздействием карведилола и Кратала наблюдалось достоверное повышение показателей внимания, кратковременной и долговременной памяти и достоверное уменьшение латентного периода компонента Р300.

Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, когнитивные функции, карведилол, Кратал.

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Циркадна варіабельність ритму серця після перенесеного ішемічного інсульту у хворих з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом 2 типу

В.З. НЕТЯЖЕНКО, Т.Й. МАЛЬЧЕВСЬКА

Мета — вивчити варіабельність ритму серця (ВРС) після перенесеного ішемічного інсульту у хворих з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця (ІХС) і цукровим діабетом (ЦД) 2 типу.

Матеріали та методи. Обстежено 45 пацієнтів у перші дні після госпіталізації в ендокринологічне і кардіологічне відділення ДКЛ № 2 з артеріальною гіпертензією і супутніми ІХС та ЦД 2 типу. Всі пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-ша (20 осіб) — хворі на ІХС з артеріальною гіпертензією і ЦД 2 типу, 2"га (10) з артеріальною гіпертензією і ЦД 2 типу без ІХС, 3-тя — 15 хворих, які перенесли ішемічний інсульт давністю від 1 до 5 років. Усім пацієнтам проводили 24-годинне біфункціональне моніторування ЕКГ і артеріального тиску (АТ).

Результати. В усіх групах пацієнтів з ІХС і асоційованими станами спостерігаються порушення вегетативного балансу. Найнижчу ВРС зафіксовано у групі пацієнтів, які перенесли інсульт. Відсутність істотних добових коливань більшості показників свідчить про ригідність вегетативного серцевого ритму, а низький циркадний індекс є ознакою вегетативної денервації. Відносно зменшений симпатичний вплив, більш виснажений парасимпатичний потенціал, який не в змозі урівноважувати вегетативний дисбаланс уночі, спостерігалися на тлі вищих у цей період доби варіабельності систолічного АТ і часу ранкового підвищення систолічного і діастолічного АТ у групі пацієнтів з ішемічним інсультом.

Висновки. При ураженні двох судинних басейнів — церебрального та коронарного — у хворих з артеріальною гіпертензією і ЦД 2 типу спостерігається зниження ВРС, а відсутність добових коливань більшості показників ВРС, з вегетативною денервацією і ригідністю вегетативного серцевого ритму, деякою мірою пояснює стирання (можливо зниження) циркадності у виникненні церебральних інсультів у цієї категорії хворих.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, ішемічний інсульт, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу, добовий ритм, варіабельність ритму серця.

 

Циркадная вариабельность ритма сердца после перенесенного ишемического инсульта у больных с артериальной гипертензией, ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом 2 типа

В.З. НЕТЯЖЕНКО, Т.И. МАЛЬЧЕВСКАЯ

Цель — изучить вариабельность ритма сердца (ВРС) после перенесенного ишемического инсульта у больных с артериальной гипертензией, ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом (СД) 2 типа.

Материалы и методы. Обследовано 45 пациентов в первые дни после госпитализации в эндокринологическое и кардиологическое отделения ДКБ № 2 с артериальной гипертензией и сопутствующими ИБС и СД 2 типа. Все пациенты были распределены на 3 группы: 1-я (20 лиц) — больные ИБС, артериальной гипертензией и СД 2 типа, 2-я (10) — с артериальной гипертензией и СД 2 типа без ИБС, 3-я — 15 больных, которые перенесли
ишемический инсульт давностью от 1 до 5 лет. Всем пациентам проводили 24-часовое бифункциональное мониторирование ЭКГ и артериального давления (АД).

Результаты. Во всех группах пациентов с ИБС с ассоциированными состояниями наблюдают нарушение вегетативного баланса. Наиболее низкая ВРС зафиксирована в группе пациентов, которые перенесли инсульт.
Отсутствие важных суточных колебаний большинства показателей свидетельствует о ригидности вегетативного сердечного ритма, а низкий циркадний индекс является признаком вегетативной деннервации. Относительно уменьшенное симпатическое влияние, более изможденный парасимпатический потенциал, который не может уравновешивать вегетативный дисбаланс ночью, наблюдались на фоне более высоких в этот период поры вариабельности систолического АД и времени утреннего повышения систолического и диастолического АД в группе пациентов с ишемическим инсультом.

Выводы. При поражении двух сосудистых бассейнов — церебрального и коронарного — у больных с артериальной гипертензией и СД 2 типа наблюдается снижение ВРС, а отсутствие суточных колебаний большинства показателей ВРС, с вегетативной деннервацией и ригидностью вегетативного сердечного ритма, в определенной степени объясняет стирание (возможно снижение) циркадности в возникновении церебральных инсультов у этой категории больных.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, ишемический инсульт, артериальная гипертензия, сахарный диабет 2 типа, суточный ритм, вариабельность ритма сердца.

7. ОГЛЯДИ

 

Неврологічні вияви антифосфоліпідного синдрому

В.В. ГОЛУБЕВА, Е.А. КАТУШКІНА

Антифосфоліпідний синдром (АФЛС) — захворювання, що характеризується розвитком тромбозів, акушерської патології, тромбоцитопенії. В основі патогенезу АФЛС лежить імунологічно опосередкована коагулопатія. Для АФЛС досить характерне залучення центральної нервової системи у більшості пацієнтів. Окрім артеріальних і венозних тромбозів судин головного мозку, існує низка неврологічних синдромів нетромботичного характеру. Наведено деякі аспекти патогенезу, діагностики і лікування АФЛС, докладно розглянуто його зв’язок з неврологічними захворюваннями. Наведено власне спостереження пацієнтки з АФЛС, маніфестуючим хореїчним гіперкінезом.

Ключові слова: антифосфоліпідний синдром, неврологічні вияви, хореїчний гіперкінез.

 

Неврологические проявления антифосфолипидного синдрома

В.В. ГОЛУБЕВА, Э.А. КАТУШКИНА

Антифосфолипидный синдром (АФЛС) — заболевание, характеризующееся развитием тромбозов, акушерской патологии, тромбоцитопении. В основе патогенеза АФЛС лежит иммунологически опосредованная коагулопатия. Для АФЛС весьма характерно вовлечение центральной нервной системы у большинства пациентов. Помимо артериальных и венозных тромбозов сосудов головного мозга, существует ряд неврологических синдромов нетромботического характера. Представлены некоторые аспекты патогенеза, диагностики и лечения АФЛС, подробно рассмотрена его связь с неврологическими заболеваниями. Приведено собственное наблюдение пациентки с АФЛС, манифестирующим хореическим гиперкинезом.

Ключевые слова: антифосфолипидный синдром, неврологические проявления, хореический гиперкинез.

8. ОГЛЯДИ

 

Сучасні уявлення про патогенез діабетичної енцефалопатії

Н.В. ПАШКОВСЬКА, П.В. ВОЛОШИН, В.П. ПІШАК, В.М. ПАШКОВСЬКИЙ

На підставі сучасних даних літератури та власних досліджень узагальнено відомості щодо патогенезу виникнення ускладнень з боку центральної нервової системи за цукрового діабету. Наведено результати досліджень механізмів, які лежать в основі розвитку діабетичної енцефалопатії. Розглянуто роль у патогенезі діабетичної енцефалопатії глюкозотоксичності, дефіциту міоінозитолу, активації сорбітолового шляху, посилення неферментативного глікозилювання білків, змін у системах про- та антиоксидантного захисту, ендотеліальної дисфункції, гіпоксії на фоні порушень вуглеводного, ліпідного, білкового обміну тощо.

Ключові слова: цукровий діабет, діабетична енцефалопатія, патогенез.

 

Современные преставления о патогенезе диабетической энцефалопатии

Н.В. ПАШКОВСКАЯ, П.В. ВОЛОШИН, В.П. ПИШАК, В.М. ПАШКОВСКИЙ

На основании современных данных литературы и собственных исследований обобщены сведения относительно патогенеза возникновения осложнений со стороны центральной нервной системы при сахарном диабете. Приведены результаты исследований механизмов, лежащих в основе развития диабетической энцефалопатии. Рассмотрена роль в патогенезе диабетической энцефалопатии глюкозотоксичности, дефицита миоинозитола, активации сорбитолового пути, усиления неферментативного гликозилирования белков, изменений в системах про- и антиоксидантной защиты, эндотелиальной дисфункции, гипоксии на фоне нарушений углеводного, липидного, белкового обмена и т. д.

Ключевые слова: сахарный диабет, диабетическая энцефалопатия, патогенез.

9. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Дослідження дії ароматичних амінокислот при експериментальній ішемії мозку

Т.М. КОВАЛЕНКО, І.О. ОСАДЧЕНКО, Г.Г. СКИБО

Мета — вивчення можливого нейропротекторного впливу амінокислоти фенілаланіну (L-Phe) та ії похідного — 3,5-дибром-L-тирозину (DBrT), які виявляють антиглутаматну дію, на нейрони зони СА1 гіпокампа при ішемії мозку в експериментах in vivo.

Матеріали та методи. Ішемію мозку моделювали у піщанок монгольських шляхом перетискання обох сонних артерій протягом 7 хв. Вводили L-Phe та DBrT перед та одразу після ішемії протягом 2 год. Критерієм ушкоджуючої дії був стан нейронів зони СА1 гіпокампа на 7-му добу після ішемії-реперфузії.

Результати. При застосуванні L-Phe в умовах експериментальної ішемії мозку було виявлено збільшення на 30 % кількості пірамідних нейронів, які виживали на 7-му добу після ішемії, що свідчить про наявність потенційних нейропротекторних властивостей L-Phe.

Висновки. На основі аналізу впливу L-Phe на виживання пірамідних нейронів у зоні СА1 гіпокампа в умовах експериментальної ішемії мозку можна зробити висновок, що застосування L-Phe значно зменшує ступінь ушкодження нейронів. Виявлений нейропротекторний вплив L-Phe потребує подальших досліджень для з’ясування можливості використання ароматичних амінокислот у клінічній практиці з метою запобігання ішемічним ушкодженням мозку.

Ключові слова: ішемія мозку, зона СА1 гіпокампа, L-фенілаланін, нейропротекція.

 

Исследование действия ароматических аминокислот при экспериментальной ишемии мозга

Т.Н. КОВАЛЕНКО, И.А. ОСАДЧЕНКО, Г.Г. СКИБО

Цель — изучение возможного нейропротекторного влияния аминокислоты фенилаланина (L-Phe) и ее производного — 3,5-дибром-L-тирозина (DBrT), которые проявляют антиглутаматное действие, на нейроны зоны СА1 гиппокампа при ишемии мозга в экспериментах in vivo.

Материалы и методы. Ишемию мозга моделировали у песчанок монгольских путем пережатия обеих сонных артерий на протяжении 7 мин. Вводили L-Phe и DBrT перед и сразу после ишеми на протяжении 2 ч. Критерием повреждающего действия было состояние нейронов зоны СА1 гиппокампа на 7-е сутки после ишемии-реперфузии.

Результаты. При использовании L-Phe в условиях экспериментальной ишемии мозга было выявлено увеличение на 30 % количества пирамидных нейронов, которые выживали на 7-е сутки после ишемии, что свидетельствует о наличии потенциальных нейропротекторных свойств L-Phe.

Выводы. На основании анализа влияния L-Phe на выживание пирамидных нейронов в зоне СА1 гиппокампа в условиях экспериментальной ишемии мозга можно сделать вывод, что использование L-Phe значительно уменьшает степень повреждения нейронов. Выявленное нейропротекторное влияние L-Phe требует дальнейших исследований для выяснения возможностей использования ароматических аминокислот в клинической
практике с целью предотвращения ишемических повреждений мозга.

Ключевые слова: ишемия мозга, зона СА1 гиппокампа, L-фенилаланин, нейропротекция.

10. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Клінічна ефективність препарату Гілоба фітосоми у хворих в різні періоди після ішемічного інсульту

Л.І. СОКОЛОВА, Н.М. ЛАСКАРЖЕВСЬКА, А.В. ТИМРІЄНКО, Н.В. СКРИПКА, О.І. ВОРОНОВА

Мета — визначити і порівняти клінічну ефективність препарату Гілоба фітосоми у хворих у різні періоди після ішемічного інсульту.

Матеріали і методи. Обстежено 62 хворих після ішемічного інсульту віком від 50 до 80 років. З гострим інсультом було 22 хворих (1-ша група), протягом року після інсульту — 20 пацієнтів (2-га), через 1—1,5 року після інсульту — 20 (3-тя група). Неврологічне обстеження включало оцінку стану хворого за шкалами NIH і Бартела, дослідження очного дна, транс- та екстракраніальну ультразвукову допплерографію (УЗДГ), коротке дослідження психічного стану (MMSE), батарею лобної дисфункції (FAB), тест малювання годинника. Хворим призначали препарат Гілоба фітосоми по 1 капсулі (40 мг) тричі на день протягом місяця.

Результати. Після лікування спостерігали позитивну суб’єктивну і об’єктивну динаміку в усіх хворих, які пройшли курс терапії. Зросла кількість пацієнтів з легким ступенем неврологічного дефіциту за шкалою NIH — до 19. Підвищення індексу Бартела до 90—95 балів зафіксовано у хворих 1-ї групи і до 95—100 балів — 2-ї і 3-ї груп.
Поліпшилися показники церебральної гемодинаміки в усіх трьох групах, однак найістотнішими зміни були у пацієнтів 2-ї групи. Вірогідно поліпшилася більшість показників когнітивних функцій за даними повторного нейропсихологічного тестування, помітніші зміни спостерігалися у хворих 1-ї та 2-ї груп.
Висновки. Прийом препарату Гілоба фітосоми сприяє позитивній суб’єктивній і об’єктивній динаміці в комплексному лікуванні хворих у різні періоди після перенесеного ішемічного інсульту, про що свідчать бальна оцінка неврологічного статусу, зміни судин очного дна, динаміка показників УЗДГ, результати нейропсихологічного тестування. Кращий ефект спостерігається в ранній період — до року після перенесеного інсульту.

Ключові слова: ішемічний інсульт, лікування, Гілоба фітосоми.

 

Клиническая эффективность препрата Гилоба фитосомы у больных в разные периоды после ишемического инсульта

Л.И. СОКОЛОВА, Н.М. ЛАСКАРЖЕВСКАЯ, А.В. ТИМРИЕНКО, Н.В. СКРИПКА, О.И. ВОРОНОВА

Цель — определить и сравнить клиническую эффективность препарата Гилоба фитосомы у больных в разные периоды после ишемического инсульта.

Материалы и методы. Обследовано 62 больных после ишемического инсульта в возрасте от 50 до 80 лет.
С острым инсультом было 22 больных (1-я группа), на протяжении первого года после инсульта — 20 пациентов (2-я группа), через 1—1,5 года после инсульта — 20 (3-я группа). Неврологическое обследование включало оценку состояния больного по шкалам NIH и Бартела, исследование глазного дна, транс- и экстракраниальную ультразвуковую допплерографию (УЗДГ), краткое исследование психического статуса (MMSE), батарею лобной дисфункции (FAB), тест рисования часов. Больным назначали препарат Гилоба фитосомы по 1 капсуле (40 мг) три раза в день в течение месяца.

Результаты. После лечения наблюдали позитивную субъективную и объективную динамику у всех больных, которые прошли курс терапии, возросло количество больных с легкой степенью неврологического дефицита по шкале NIH — 19. Повышение индекса Бартела до 90—95 баллов зафиксировано у больных 1-й группы и до 95—100 баллов — 2-й и 3-й групп. Улучшились показатели церебральной гемодинамики во всех трех группах, однако наиболее значимыми изменения были у пациентов 2-й группы. Достоверно улучшилось большинство по казателей когнитивных функций по данным повторного нейропсихологического тестирования. Более заметные изменения наблюдались у больных 1-й и 2-й групп.

Выводы. Прием препарата Гилоба фитосомы способствует положительной объективной и субъективной динамике в комплексном лечении больных в разные периоды после перенесенного ишемического инсульта, о чем свидетельствуют балльная оценка неврологического статуса, изменения сосудов глазного дна, динамика показателей УЗДГ, результаты нейропсихологического тестирования. Лучший эффект наблюдается в ранний период — до года после перенесенного инсульта.

Ключевые слова: ишемический инсульт, лечение, Гилоба фитосомы.

11. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Мексидол у реабілітації хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт

С.М. КУЗНЄЦОВА, В.В. КУЗНЄЦОВ, Ф.В. ЮРЧЕНКО

Мета — вивчення впливу антигіпоксанту та антиоксиданту мексидолу на клініко-неврологічні, біохімічні показники і церебральну гемодинаміку хворих, які перенесли ішемічний інсульт, у відновлювальний період.

Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 20 хворих похилого віку у відновлювальний період ішемічного інсульту, до та після курсового прийому препарату мексидол у дозі 4 мл (200 мг) + 100 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу (7 днів), потім по 2 таблетки 2 рази на добу протягом 15 днів.

Результати. Після курсового лікування мексидолом у хворих значною мірою зменшилися вияви, зумовлені недостатністю кровообігу у вертебрально-базилярному басейні (хиткість при ходьбі, запаморочення), а також головний біль, що деякою мірою був зумовлений хронічною гіпоксією. Позитивну динаміку відзначали і з боку вегетативної нервової системи, хворі стали менш залежні від метеорологічних змін, стресу. Після лікування спостерігалося зниження дратівливості, покращилися сон, пам’ять, настрій. Рівень депресії в пацієнтів за геронтологічною шкалою депрессивності Гамільтона зменшився. Відзначено також поліпшення церебральної гемодинамики, що виражалося в зменшенні товщини комплексу інтима — медіа, збільшенні лінійної систолічної швидкості кровоплину в судинах каротидного і вертебрально-базилярного басейнів.

Висновки. Прийом мексидолу поліпшує самопочуття (зменшує головний біль, запаморочення, поліпшує сон), пам’ять і мнестичні функції (за даними результатів тесту запам’ятовування 10 слів), зменшує рівень депресії (за результатами геронтологічної шкали депресивності Гамільтона). У хворих розширюється діапазон соціально- побутової активності, знижується спастичність, поліпшується мозковий кровообіг і активізуються взаємозв’язки між гемодинамікою в екстра- й інтракраніальних судинах каротидного басейну, що свідчить про активізацію метаболічних процесів мозку.

Ключові слова: інсульт, метаболізм, церебральна гемодинаміка, мексидол.

 

Мексидол в реабилитации больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт

С.М. КУЗНЕЦОВА, В.В. КУЗНЕЦОВ, Ф.В. ЮРЧЕНКО

Цель — изучение влияния антигипоксанта и антиоксиданта мексидола на клинико-неврологические, биохимические показатели и церебральную гемодинамику у больных, перенесших ишемический инсульт, в восстановительный период.

Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-неврологическое обследование 20 больных пожилого возраста в восстановительном периоде ишемического инсульта, до и после курсового приема мексидола в дозе 4 мл (200 мг) + 100 мл физиологического раствора внутривенно капельно 1 раз в сутки (7 дней), затем по 2 таблетки 2 раза в сутки в течение 15 дней.

Результаты. После курсового лечения мексидолом у больных в значительной степени уменьшились проявления, обусловленные недостаточностью кровообращения в вертебрально-базилярном бассейне (шаткость при ходьбе, головокружение), а также головная боль, которая в определенной степени была обусловлена хронической гипоксией. Положительная динамика отмечалась и со стороны вегетативной нервной системы, больные стали менее зависимы от метеорологических изменений, стресса. После лечения наблюдалось снижение раздражительности, улучшились сон, память, настроение. Уровень депрессии у пациентов по геронтологической шкале депрессивности Гамильтона уменьшился. Отмечено также улучшение церебральной гемодинамики, что выражалось в уменьшении толщины комплекса интима — медиа, увеличении линейной систолической скорости кровотока в сосудах каротидного и вертебрально-базилярного бассейнов.

Выводы. Прием мексидола улучшает самочувствие (уменьшает головные боли, головокружение, улучшает сон), память и мнестические функции (по данным результатов теста запоминания 10 слов), уменьшает уровень депрессии (по результатам геронтологической шкалы депрессивности Гамильтона). У больных расширяется диапазон социально-бытовой активности, снижается спастичность, улучшается мозговое кровообращение и активизируются взаимосвязи между гемодинамикой в экстра- и интракраниальных сосудах каротидного бассейна, что свидетельствует об активизации метаболических процессов мозга.

Ключевые слова: инсульт, метаболизм, церебральная гемодинамика, мексидол.

12. Лекції

 

Ураження центральної нервової системи у хворих на дистрофічну міотонію

Н.О. ШНАЙДЕР

Дистрофічна міотонія є мультисистемним захворюванням, при якому мутація зачіпає розвиток і функціонування різних органів і тканин: гладенької і кісткової м’язової тканини, серця, органа зору (ока), головного мозку.
Наведено огляд російської та закордонної медичної літератури, присвячений питанням ураження нервової системи у хворих на дистрофічну міотонію.

Ключові слова: генетика, дистрофічна міотонія, нервова система, патогенез, клініка.

 

Поражение центральной нервной системы у больных дистрофической миотонией

Н.А. ШНАЙДЕР

Дистрофическая миотония является мультисистемным заболеванием, при котором мутация затрагивает развитие и функционирование различных органов и тканей: гладкой и скелетной мышечной ткани, сердца, органа зрения (глаза), головного мозга. Приведен обзор российской и зарубежной медицинской литературы, посвященный вопросам поражения нервной системы у больных дистрофической миотонией.

Ключевые слова: генетика, дистрофическая миотония, нервная система, патогенез, клиника.

13. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Габапентин препятствует развитию толерантности к морфину

М.Л. КУКУШКИН, В.С. СМИРНОВА, А.А. ТИХОНОВСКИЙ, А.В. КИСЕЛЕВ

Мы привыкли к тому, что боль является наиболее частым симптомом, сигнализирующим о развитии какоголибо заболевания, и устранение основной проблемы сопровождается исчезновением боли. Однако в последние два десятилетия во многих странах мира наблюдается неуклонный рост числа хронических болевых синдромов. Врачи сталкиваются с ситуацией, при которой идентификация и устранение повреждения тканей не приводят к устранению болевого синдрома. Боль из симптома, выполняющего физиологическую сигнальную функцию, трансформируется в хронический болевой синдром.
Среди хронических болевых синдромов наибольшее распространение получили боли в спине, головные боли, боли у онкологических больных, артралгии, невропатические боли. Эффективность лечебных мероприятий при терапии болевого синдрома во многом зависит от выбора терапевтичеcких средств, которые должны иметь не симптоматическую, а патогенетическую направленность.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»