Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(36) // 2015

 

Обкладинка

 

1. ОГЛЯДИ

 

Сучасні уявлення про функціональний стан адренергічної системи в умовах гіпоксії

В. С. Личко, В. О. Малахов, К. А. Архипова

Наведено узагальнені відомості про головні аспекти функціонування адренергічної системи в умовах гіпоксії як частини сигнальної системи. Докладно описано основні механізми порушення адренореактивності на рівні рецепції — від пов’язаних з поліморфізмом β2-адренорецепторів до механізмів десенситизації (фосфорилювання, секвестрації, down-регуляції). Сучасні уявлення про сигнальні трансмембранні та внутрішньоклітинні системи дають змогу розробляти нові стратегії фармакологічної корекції гіпоксичних станів на основі виявлених молекулярних порушень.

Ключові слова: гіпоксія, гомеостаз, адренорецептор, мембрана, фосфорилювання, аденілатциклаза, клітина-мішень.

 

Современные представления о функциональном состоянии адренергической системы в условиях гипоксии

В. С. Лычко, В. А. Малахов, Е. А. Архипова

Приведены обобщенные сведения о главных аспектах функционирования адренергической системы в условиях гипоксии как части сигнальной системы. Подробно описаны основные механизмы нарушения адренореактивности на уровне рецепции — от связанных с полиморфизмом β2-адренорецепторов до механизмов десенситизации (фосфорилирования, секвестрации, down-регуляции). Современные представления о сигнальных трансмембранных и внутриклеточных системах позволяют разрабатывать новые стратегии фармакологической коррекции гипоксических состояний на основе выявленных молекулярных нарушений.

Ключевые слова: гипоксия, гомеостаз, адренорецептор, мембрана, фосфорилирование, аденилатциклаза, клетка-мишень.

2. ОГЛЯДИ

 

Афектогенний чинник психічної дезадаптації у підлітків (огляд літератури та результати власних спостережень)

О. І. Масік

Наведено сучасні уявлення про психічні та фізіологічні механізми формування психосоматичних розладів, взаємозв’язок між психічною та соматичною сферами в організмі людини, а також результати вивчення процесу дезадаптації. Проаналізовано концепції виникнення психосоматичних розладів унаслідок психічної дезадаптації та стресового чинника, погляди на багатофакторну природу цієї групи захворювань. Для ранньої діагностики і первинної профілактики психосоматичних розладів у підлітків необхідно проводити аналіз соціально-психологічних чинників, які впливають на їх формування і розвиток. Представлено результати власних спостережень психосоматичних розладів та їх гендерних особливостей у підлітків. Встановлено роль психічної дезадаптації в розвитку психосоматичних розладів підлітків залежно від статі, що суттєво впливає на якість життя і працездатність підлітків. Дівчатам більш властиві скарги афективного характеру, хлопцям — астенічного. У дівчат набагато частіше спостерігаються порушення функціонального характеру з боку серцево-судинної системи. Лише у хлопців були скарги з боку сечовидільної та опорно-рухової систем. Виявлено достовірний зв’язок між порушеннями травних та нервово-психічних функцій у підлітків за дії стресового чинника. З огляду на негативні наслідки дезадаптації, зокрема виникнення порушень поведінки, стійких видів соціально-психологічної дезадаптації, актуальним є вивчення причин її розвитку у підлітків з урахуванням біологічних, психологічних і соціальних чинників.

Ключові слова: психічна дезадаптація, психосоматичні розлади, психосоматичні захворювання, психічні порушення, афектогенний чинник, гендерні особливості, підлітки.

 

Афектогенный фактор психической дезадаптации у подростков (обзор литературы и результаты собственных наблюдений)

О. И. Масик

Приведены современные представления о психических и физиологических механизмах формирования психосоматических расстройств, взаимосвязи между психической и соматической сферами в организме человека, результаты изучения процесса дезадаптации. Проанализированы концепции возникновения психосоматических расстройств вследствие психической дезадаптации и стрессового фактора, взгляды на многофакторную природу данной группы заболеваний. Для ранней диагностики и первичной профилактики психосоматических расстройств у подростков необходим анализ социально-психологических факторов, влияющих на их формирование и развитие. Представлены собственные наблюдения психосоматических расстройств и их гендерных особенностей у подростков. Установлена роль психической дезадаптации в развитии психосоматических расстройств подростков в зависимости от пола, что существенно влияет на качество жизни и работоспособность подростков. Для девушек более свойственны жалобы аффективного характера, для юношей — астенического. У девушек гораздо чаще наблюдаются нарушения функционального характера со стороны сердечно-сосудистой системы. Только у юношей были жалобы со стороны мочевыделительной и опорно-двигательной систем. Выявлена достоверная связь между расстройствами пищеварительных и нервно-психической функций у подростков при действии стрессового фактора. Учитывая негативные последствия дезадаптации, в частности возникновение нарушений поведения, устойчивых видов социально-психологической дезадаптации, актуальным является изучение причин ее развития у подростков с учетом биологических, психологических и социальных факторов.

Ключевые слова: психическая дезадаптация, психосоматические расстройства, психосоматические заболевания, психические нарушения, афектогенный фактор, гендерные особенности, подростки.

3. лекції

 

Ураження нервової системи при бореліозі (хворобі Лайма)

Л. І. Соколова, З. І. Заводнова

Лекцію присвячено інфекційному захворюванню людини — бореліозу, або хворобі Лайма, яке супроводжується ураженням нервової системи. Розглянуто стадії захворювання та лікування.

Ключові слова: бореліоз, стадії захворювання, лікування.

 

Поражение нервной системы при боррелиозе (болезни Лайма)

Л.И. Соколова, З. И. Заводнова

Лекция посвящена инфекционному заболеванию человека — боррелиозу, или болезни Лайма, которое сопровождается поражением нервной системы. Рассмотрены стадии заболевания и лечение.

Ключевые слова: боррелиоз, стадии заболевания, лечение.

4. Оригінальні дослідження

 

Стан системи зсідання крові у хворих з ішемічним інсультом з різним ступенем вираження неврологічного дефіциту

В. С. Мельник

Мета — встановити взаємозв’язки найважливіших показників системи зсідання крові при госпіталізації зі ступенем тяжкості та динамікою рухового дефіциту в перші два тижні ішемічного інсульту.
Матеріали і методи. В дослідження залучено 87 хворих з ішемічним інсультом, з них 48 (55,2 %) жінок та 39 (44,8 %) чоловіків (середній вік — (73,6 ± 9,1) року). Контрольну групу становили 20 пацієнтів, порівнянних за віком та основними демографічними показниками, без гострих порушень мозкового кровообігу. У хворих визначали такі показники системи зсідання крові: рівень фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів, вміст протромбінового пулу, активність Х фактора. Ступінь вираження неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою NIHSS при госпіталізації, на 7-му та 14-ту добу захворювання.
Результати. Встановлено достовірну відмінність за концентрацією фібриногену між хворими жінками з різним ступенем вихідного неврологічного дефіциту (у пацієнток з легким неврологічним дефіцитом — (2,42 ± 0,8) г/л, з тяжкими неврологічними порушеннями — (3,19 ± 0,5) г/л (p < 0,05). Такої відмінності у чоловіків не зареєстровано. Наявність розчинних фібрин-мономерних комплексів у перші години гострого ішемічного інсульту достовірно пов’язана з тяжким та вкрай тяжким вихідним неврологічним дефіцитом (р < 0,05). У хворих з більшим ступенем вираження неврологічного дефіциту відзначено достовірно вищий (р = 0,013) вміст молекул протромбінового походження. Не виявлено достовірної відмінності за активністю X фактора.
Висновки. У хворих з різною динамікою неврологічного дефіциту концентрація фібриногену в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу захворювання достовірно не відрізняється. Достовірно вищий вміст розчинних фібрин-мономерних комплексів зареєстровано в пацієнтів з погіршенням неврологічного дефіциту, найменший — у хворих з позитивною динамікою рухових функцій.

Ключові слова: ішемічний інсульт, система гемостазу, фібриноген, розчинні фібрин-мономерні комплекси, активність Х фактора.

 

Состояние системы свертывания крови у больных с ишемическим инсультом с разной степенью выраженности неврологического дефицита

В. С. Мельник

Цель — установить взаимосвязи между показателями системы свертывания крови при госпитализации и степенью тяжести и динамикой двигательного дефицита в первые две недели ишемического инсульта.
Материалы и методы. В исследование включили 87 больных с ишемическим инсультом, из них 48 (55,2 %) женщин и 39 (44,8 %) мужчин (средний возраст — (73,6 ± 9,1) года). Контрольную группу составили 20 пациентов, сопоставимых по возрасту и основным демографическим показателям, без острых нарушений мозгового кровообращения. Определяли следующие показатели системы свертывания крови: уровень фибриногена, растворимых фибрин-мономерных комплексов, содержимое протромбинового пула, активность Х фактора свертывания. Степень выраженности неврологического дефицита оценивали по шкале NIHSS при госпитализации, на 7-е и 14-е сутки заболевания.
Результаты. Установлено достоверное отличие по уровню фибриногена между пациентками с разной степенью исходного неврологического дефицита (у пациенток с легким неврологическим дефицитом — (2,42 ± 0,8) г/л, с тяжелыми неврологическими нарушениями — (3,19 ± 0,5) г/л (p < 0,05). Подобного отличия у мужчин не зарегистрировано. Наличие растворимых фибрин-мономерных комплексов в первые часы острого ишемического инсульта достоверно связано с тяжелым и крайне тяжелым исходным неврологическим дефицитом (р < 0,05). У больных с большей выраженностью неврологического дефицита отмечено достоверно (р = 0,013) большее содержание молекул протромбинового происхождения. Не выявлено достоверного отличия в активности X фактора.
Выводы. У больных с разной динамикой неврологического дефицита уровень фибриногена в 1-е, на 7-е и 1-е сутки заболевания достоверно не отличается. Достоверно большее содержание растворимых фибрин-мономерных комплексов, зарегистрировано у пациентов с ухудшением неврологического дефицита, наименьшее — у больных с положительной динамикой двигательных функций.

Ключевые слова: ишемический инсульт, система гемостаза, фибриноген, растворимые фибрин-мономерные комплексы, активность Х фактора.

5. Оригінальні дослідження

 

Стан судинорухової функції ендотелію в пацієнтів з цереброваскулярною патологією різного ступеня тяжкості

М. А. Тріщинська

Мета — вивчити особливості судинорухової функції ендотелію залежно від ступеня тяжкості хронічної цереброваскулярної патології (ЦВП).
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 306 пацієнтів (85 (27,8 %) чоловіків та 221 (72,2 %) жінка) віком від 30 до 65 років (середній вік — (50,6 ± 7,8) року). Клінічну форму хронічного ішемічного цереброваскулярного захворювання встановлювали за критеріями Інституту неврології АМН СРСР. Пацієнтів розподілили на чотири групи відповідно до ступеня тяжкості ЦВП. До контрольної групи залучено 15 практично здорових осіб віком від 30 до 45 років без ознак цереброваскулярної та соматичної патології. Для вивчення судинорухової функції ендотелію визначали вміст біохімічних маркерів (ендотеліну-1 та нітриту).
Результати. Виявлено вірогідну різницю між групами пацієнтів за біохімічними показниками стану судинорухової функції, що свідчить про їх участь у формуванні ЦВП. При порівнянні пацієнтів з початковими виявами недостатності мозкового кровообігу та осіб з вегетосудинною дистонією установлено статистично значущу різницю за рівнем ендотеліну-1 (0,269 та 0,195 нг/мл відповідно), але не за вмістом нітриту (5,79 і 5,05 мкмоль/л). У міру прогресування ЦВП спостерігали зниження рівня нітриту, тоді як вміст ендотеліну-1 збільшувався. Встановлено статистично значущу різницю між пацієнтами основних груп та особами контрольної групи за концентрацією нітриту: підвищення зазначеного показника в осіб з вегетосудинною дистонією і початковими виявами недостатності мозкового кровообігу та його зниження в осіб з клінічно вираженою ЦВП. За рівнем ендотеліну-1 пацієнти з вегетосудинною дистонією та особи контрольної групи не відрізнялися, статистично значущі відмінності спостерігали між пацієнтами з клінічними виявами ЦВП та без них.
Висновки. Підвищення рівня ендотеліну-1 спостерігається на всіх етапах формування ЦВП. У дебюті ЦВП установлено підвищення вмісту нітриту як маркера синтезу оксиду азоту, що може свідчити про компенсаторну реакцію. При клінічно вираженій ЦВП спостерігається зниження рівня нітриту і підвищення — ендотеліну-1, тобто судинорухова ендотеліальна дисфункція.

Ключові слова: судинорухова функція ендотелію, ендотелін-1, нітрит, цереброваскулярна патологія.

 

Состояние сосудодвигательной функции эндотелия у пациентов с цереброваскулярной патологией разной степени тяжести

М. А. Трещинская

Цель — изучить особенности сосудодвигательной функции эндотелия в зависимости от степени тяжести хронической цереброваскулярной патологии (ЦВП).
Материалы и методы. Под наблюдением находились 306 пациентов (85 (27,8 %) мужчин и 221 (72,2 %) женщина) в возрасте от 30 до 65 лет (средний возраст — (50,6 ± 7,8) года). Клиническую форму хронического ишемического цереброваскулярного заболевания устанавливали по критериям Института неврологии АМН СССР. Пациентов распределили на четыре группы в зависимости от степени тяжести ЦВП. В контрольную группу включили 15 практически здоровых лиц в возрасте от 30 до 45 лет без признаков цереброваскулярной и соматической патологии. Для изучения сосудодвигательной функции эндотелия определяли содержание биохимических маркеров (нитрита и эндотелина-1).
Результаты. Выявлено статистически значимые различия между группами пациентов по уровню биохимических маркеров состояния сосудодвигательной функции, что указывает на их участие в формировании ЦВП. При сравнении пациентов с начальными проявлениями недостаточности мозгового кровообращения и лиц с вегетососудистой дистонией выявлены статистически значимые различия по уровню эндотелина-1 (0,269 и 0,195 нг/мл соответственно), но не по содержанию нитрита (5,79 и 5,05 мкмоль/л). По мере прогрессирования ЦВП наблюдали снижение уровня нитрита, тогда как уровень ендотелина-1 увеличивался. Установлены достоверные различия между пациентами основных групп и лицами контрольной группы по уровню нитрита: повышение данного показателя у лиц с вегетососудистой дистонией и начальными проявлениями недостаточности мозгового кровообращения и его снижение у лиц с клинически выраженной ЦВП. По уровню эндотелина-1 пациенты с вегетососудистой дистонией и лица контрольной группы не различались, статистически значимые различия наблюдали между пациентами с клиническими проявлениями ЦВП и без них.
Выводы. Повышение уровня эндотелина-1 наблюдается на всех этапах формирования ЦВП. В дебюте ЦВП установлено повышение уровня нитрита как маркера синтеза оксида азота, что может свидетельствовать о компенсаторной реакции. При клинически выраженной ЦВП наблюдается снижение уровня нитрита и повышение содержания эндотелина-1, то есть сосудодвигательная эндотелиальная дисфункция.

Ключевые слова: сосудодвигательная функция эндотелия, эндотелин-1, нитрит, цереброваскулярная патология.

6. Оригінальні дослідження

 

Конституціональний м’язовий патерн у патогенезі м’язово-тонічних порушень при рефлекторних вертеброневрологічних синдромах шийного відділу хребта

І. А. Назарчук

Мета — виявити вплив конституціонального м’язового патерну (КМП) на патогенез та клінічні ознаки м’язо­во-тонічних порушень у хворих з рефлекторними вертеброневрологічними синдромами шийного відділу хребта (РВНС ШВХ).
Матеріали і методи. Обстежено 55 (13 чоловіків і 42 жінки) хворих. Вік обстежених — 18 — 44 роки. Усім пацієнтам проведено клініко-функціональне (вертеброневрологічне) дослідження, оцінку м’язово-тонічних порушень і визначення частки скелетних м’язів у масі тіла.
Результати. Встановлено зворотний кореляційний зв’язок КМП із ознаками м’язово-тонічних порушень, виразністю болю і наявністю запаморочень у клінічній картині РВНС ШВХ (коефіцієнт кореляції  від –0,267 до –0,329, p < 0,05). Показано, що у хворих із високим КМП середні значення поширеності та інтенсивності гіпертонусу регіо­нальних м’язів, загальної кількості м’язів із тонічними порушеннями та інтенсивності болю значно нижчі (p < 0,05), ніж у хворих із середнім і низьким КМП.
Висновки. КМП впливає на формування, клінічні вияви та ступінь вираження м’язово-тонічних порушень при РВНС ШВХ. Високий КМП можна розглядати як предиктор зменшення частки м’язово-тонічних порушень у формуванні РВНС ШВХ і найбільш сприятливого їх перебігу — з переважно легким і помірним та/або локальним і дифузним гіпертонусом м’язів, слабкою або середньою вираженістю больового синдрому.

Ключові слова: конституція людини, соматотип, компонентний склад тіла, м’язово-тонічні порушення, цервікокраніалгія, цервікобрахіалгія, цервікалгія, патогенез, перебіг.

 

Конституциональный мышечный паттерн в патогенезе мышечно-тонических нарушений при рефлекторных вертеброневрологических синдромах шейного отдела позвоночника

И. А. Назарчук

Цель — выявить влияние конституционального мышечного паттерна (КМП) на патогенез и клинические проявления мышечно-тонических нарушений у больных с рефлекторными вертеброневрологическими синдромами шейного отдела позвоночника (РВНС ШОП).
Материалы и методы. Обследованы 55 (13 мужчин и 42 женщины) больных. Возраст обследованных — 18—44 года. Всем пациентам проведены клинико-функциональное (вертеброневрологическое) исследование, оценка мышечно-тонических нарушений, определение доли скелетных мышц в массе тела.
Результаты. Установлена обратная корреляционная связь КМП (коэффициент корреляции от –0,267 до –0,329, p < 0,05) с признаками мышечно-тонических нарушений, выраженностью боли и наличием головокружений в клинической картине РВНС ШОП. Показано, що у больных с высоким КМП средние значения распространенности и интенсивности гипертонуса регионарных мышц, общего количества мышц с тоническими нарушениями и интенсивности боли значительно ниже (p < 0,05), чем у больных со средним и низким КМП.
Выводы. КМП влияет на формирование, клинические проявления и выраженность мышечно-тонических нарушений при РВНС ШОП. Высокий КМП можно рассматривать как предиктор уменьшения доли мышечно-тонических нарушений в формировании РВНС ШОП и наиболее благоприятного их течения — с преимущественно легким и умеренным и/или локальным и диффузным гипертонусом мышц, слабой или средней выраженностью болевого синдрома.

Ключевые слова: конституция человека, соматотип, компонентный состав тела, мышечно-тонические нарушения, цервикокраниалгия, цервикобрахиалгия, цервикалгия, патогенез, течение.

7. Оригінальні дослідження

 

Особливості структурних змін головного мозку та церебральної гемодинаміки у хворих з мозковими інсультами

К. В. Баранова, Л. В. Кузьменко, Т. П. Рибалко І. Г. Віцина, М. І. Воєводін, І. Г. Маслова, С. О. Казарян, Т. П. Тернова, М. В. Козенко

Мета — визначити особливості структурних змін головного мозку та церебральної гемодинаміки у хворих з різними типами мозкових інсультів.
Матеріали і методи. Обстежено 133 хворих (56 жінок та 77 чоловіків) з мозковими інсультами (96 — з ішемічним (ІІ), 37 — з геморагічним (ГІ)). Геморагічну трансформацію ішемічного інсульту (ГТІІ) виявили у 18,75 % хворих. Середній вік хворих становив (63,39 ± 0,85) року. Усім пацієнтам проводили дослідження неврологічного статусу (за шкалою NIHSS), комп’ютерну томографію головного мозку, дуплексне або триплексное сканування магістральних артерій голови і шиї.
Результати. Встановлено, що при ГТІІ кількість хворих з кардіоемболічним підтипом інсульту майже вдвічі перевищувала таку при ІІ. Об’єм вогнища ураження був значущо більшим в осіб з ГТІІ (середній об’єм вогнища — (66,36 ± 12,59) см3, а об’єм вогнища понад 20 см3 виявлено у 88,2 % хворих). Зміщення серединних структур мозку частіше виникало в осіб з ГТІІ та ГІ. За даними сканування магістральних артерій голови і шиї, достовірну відмінність між групами виявлено за індексом пульсативності.
Висновки. До чинників ризику виникнення геморагічної трансформації при ІІ належать великий об’єм вогнища ураження, зміщення серединних структур мозку і кардіоемболічний підтип інсульту. При розташуванні вогнища ГІ парасагітально необхідно проводити інтенсивну протинабрякову терапію. Величина індексу пульсативності має важливе значення для оцінки ризику виникнення ГТІІ.

Ключові слова: інсульт, комп’ютерна томографія, дуплексне, триплексное сканування магістральних артерій голови і шиї.

 

Особенности структурных изменений головного мозга и церебральной гемодинамики у больных с мозговыми инсультами

Е. В. Баранова, Л. В. Кузьменко, Т. П. Рыбалко, И. Г. Вицина, Н. И. Воеводин, И. Г. Маслова, С. А. Казарян, Т. П. Терновая, М. В. Козенко

Цель — определить особенности структурных изменений головного мозга и церебральной гемодинамики у больных с разными типами мозговых инсультов.
Материалы и методы. Обследовано 133 больных (56 женщин и 77 мужчин) с разными подтипами мозговых исультов (96 — с ишемическим (ИИ), 37 — с геморрагическим (ГИ)). Геморрагическая трансформация ишемического инсульта (ГТИИ) выявлена у 18,75 % больных. Средний возраст больных составил (63,39 ± 0,85) года. Всем пациентам проводили исследование неврологического статуса (по шкале NIHSS), компьютерную томографию головного мозга, дуплексное или триплексное сканирование магистральных артерий головы и шеи.
Результаты. Установлено, что при ГТИИ количество больных с кардиоэмболическим подтипом инсульта почти в 2 раза превышало таковое при ИИ. Объем очага поражения был значимо больше у лиц с ГТИИ (средний объем очага — (66,36 ± 12,59) см3, очаг объемом свыше 20 см3 выявлен у 88,2 % больных). Смещение срединных структур мозга чаще возникало у лиц с ГТИИ и ГИ. По данным сканирования магистральных артерий головы и шеи, между группами выявлено достоверное отличие по индексу пульсативности.
Выводы. К факторам риска возникновения геморрагической трансформации при ИИ относятся большой объем очага поражения, смещение срединных структур мозга и кардиоэмболический подтип инсульта. При расположении очага ГИ парасагиттально необходимо проводить интенсивную противоотечную терапию. Величина индекса пульсативности имеет важное значение для оценки риска возникновения ГТИИ.

Ключевые слова: инсульт, компьютерная томография, дуплексное, триплексное сканирование магистральных артерий головы и шеи.

8. Оригінальні дослідження

 

Особливості перебігу післяопераційного періоду у хворих з ускладненими інтракраніальними аневризматичними крововиливами при використанні терапевтичної гіпотермії

С. О. Дудукіна

Мета — дослідити особливості перебігу післяопераційного періоду у хворих з ускладненими інтракраніальними аневризматичними крововиливами при використанні терапевтичної гіпотермії та визначити її вплив на результати лікування.
Матеріали і методи. Обстежено 103 хворих. До основної групи залучено 29 пацієнтів, для лікування яких використовували терапевтичну гіпотермію, до контрольної — 75 пацієнтів, яких лікували в умовах нормотермії. Гіпотермію проводили протягом 48 год. Результати лікування оцінювали за шкалою наслідків Глазго, когнітивні функції — за шкалою MMSE.
Результати. Значущих відмінностей щодо результатів лікування між групами не встановлено (відношення шансів — 2,036 (95 % довірчий інтервал 0,691— 6,000), але гіпотермія сприяла нормалізації внутрішньочерепного тиску та зменшенню летальності (р = 0,000001). Через 6 міс після лікування в групі гіпотермії поліпшився загальний стан когнітивних функцій (р = 0,04) і зокрема функції орієнтування в часі (р = 0,04), пам’ять (р = 0,01), концентрація уваги та рахування (р = 0,02).
Висновки. Використання терапевтичної гіпотермії в післяопераційний період у пацієнтів з вираженою внутрішньочерепною гіпертензією та вторинною ішемією мозку сприяє нормалізації внутрішньочерепного тиску, зниженню летальності та поліпшенню стану когнітивних функцій.

Ключові слова: інтракраніальні аневризматичні крововиливи, терапевтична гіпотермія, внутрішньочерепний тиск, когнітивні функції.

 

Особенности течения послеоперационного периода у пациентов с осложненными интракраниальными аневризматическими кровоизлияниями при использовании терапевтической гипотермии

С. А. Дудукина

Цель — выявить особенности течения послеоперационного периода у пациентов с осложненными интракраниальными аневризматическими кровоизлияниями при использовании терапевтической гипотермии и определить ее влияние на результаты лечения.
Материалы и методы. Обследованы 103 пациента. Основную группу составили 29 больных, для лечения которых использовали терапевтическую гипотермию, контрольную — 75 больных, которых лечили в условиях нормотермии. Гипотермию проводили в течение 48 ч. Результаты лечения оценивали по шкале исходов Глазго, когнитивные функции — по шкале MMSE.
Результаты. Значимых отличий в результатах лечения между группами не установлено (отношение шансов 2,036 [0,691; 6,000], но гипотермия способствовала нормализации внутричерепного давления и снижению летальности (р = 0,000001). Через 6 мес после лечения в основной группе значимо по сравнению с контрольной улучшились общее состояние когнитивных функций (р = 0,04) и в частности функции ориентации во времени (р = 0,04), память (р = 0,01), концентрация внимания и счет (р = 0,02).
Выводы. Использование терапевтической гипотермии в послеоперационный период у пациентов с осложненными интракраниальными аневризматическими кровоизлияниями способствует нормализации внутричерпного давления, снижению летальности, улучшает состояние когнитивных функций.

Ключевые слова: интракраниальные аневризматические кровоизлияния, терапевтическая гипотермия, внутричерепное давление, когнитивные функции.

9. лікарю-практику

 

Білатеральне ураження базальних гангліїв як наслідок гіпопаратиреозу

К. В. Антоненко, В. Ю. Крилова, Л. О. Вакуленко, Н. В. Сирота

Висвітлено етіологічні причини білатерального симетричного ураження базальних гангліїв. Наведено власне клінічне спостереження хворого із симптоматикою ураження нервової системи при післяопераційному гіпопаратиреозі в стадії декомпенсації.

Ключові слова: білатеральне ураження базальних гангліїв, гіпопаратиреоз, нейропсихологічні розлади.

 

Билатеральное поражение базальных ганглиев как следствие гипопаратиреоза

Е. В. Антоненко, В. Ю. Крылова, Л. А. Вакуленко, Н. В. Сирота

Освещены этиологические причины билатерального симметричного поражения базальных ганглиев. Приведено собственное клиническое наблюдение больного с симптоматикой поражения нервной системы при послеоперационном гипопаратиреозе в стадии декомпенсации.

Ключевые слова: билатеральное поражение базальных ганглиев, гипопаратиреоз, нейропсихологические нарушения.

10. лікарю-практику

 

Гострий вестибулярний нейроніт

Л. А. Дзяк, О. С. Цуркаленко, К. В. Мізякіна, М. С. Діброва

Висвітлено клінічну картину, особливості та труднощі діагностики вестибулярного нейроніту. Визначено рекомендації щодо проведення патогенетичного лікування з позицій доказової медицини. Описано клінічний випадок діагностики вестибулярного нейроніту.

Ключові слова: вестибулярний нейроніт, гостра периферійна вестибулопатія, запаморочення.

 

Острый вестибулярный нейронит

Л. А. Дзяк, Е. С. Цуркаленко, Е. В. Мизякина, М. С. Диброва

Освещены клиническая картина, особенности и трудности диагностики вестибулярного нейронита. Даны рекомендации по проведению патогенетического лечения на основе доказательной медицины. Описан клинический случай вестибулярного нейронита

Ключевые слова: вестибулярный нейронит, острая периферическая вестибулопатия, головокружение.

11. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Поєднане застосування препаратів нейрозахисної дії в комплексному лікуванні хворих з ішемічним інсультом — кроки на шляху оптимізації терапії гострої цереброваскулярної патології

Т. В. Колосова

Висвітлено аспекти нейропротекції в лікуванні пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ). Наведено короткий огляд літератури, присвяченої цитиколіну. Показано його ефективність у лікуванні пацієнтів з цереброваскулярними та іншими захворюваннями ЦНС. Продемонстровано можливості підвищення ефективності терапії пацієнтів з ЦВЗ із застосуванням декількох препаратів метаболічної дії на прикладі цитиколіну (Цитимакс-Дарниця) і мельдонію (Метамакс) за рахунок комплексної дії двох препаратів на патогенетичні механізми ЦВЗ.

Ключові слова: цереброваскулярні захворювання, інсульт, нейропротекція, цитиколін (Цитимакс-Дарниця), мельдоній (Метамакс).

 

Сочетанное применение препаратов нейрозащитного действия в комплексном лечении больных с ишемическим инсультом — шаги на пути оптимизации терапии острой цереброваскулярной патологии

Т. В. Колосова

Освещены аспекты нейропротекции в лечении пациентов с цереброваскулярными заболеваниями (ЦВЗ). Приведен краткий обзор литературы, посвященной цитиколину. Показана его эффективность в лечении пациентов с цереброваскулярными и другими заболеваниями ЦНС. Продемонстрированы возможности повышения эффективности терапии пациентов с ЦВЗ с применением нескольких препаратов метаболического действия на примере цитиколина (Цитимакс-Дарница) и мельдония (Метамакс) за счет комплексного воздействия двух препаратов на патогенетические механизмы ЦВЗ.

Ключевые слова: цереброваскулярные заболевания, инсульт, нейропротекция, цитиколин (Цитимакс-Дарница), мельдоний (Метамакс).

12. пам’яті вченого

 

Орест Андрійович Цімейко

Проф. В. І. Цимбалюк

3 травня 2015 року в день свого 74-річчя після тяжкої хвороби помер один із найкращих ней­рохірургів України доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Орест Андрійович Цімейко.

13. матеріали конференції

 

Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні підходи до діагностики та лікування захворювань нервової системи» (Київ, 24 — 25 вересня 2015 року)


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»