Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(28) // 2013

 

Обкладинка

 

1. ДО 110-РІЧЧЯ КАФЕДРИ НЕВРОЛОГІЇ НМУ ім. О. о. бОГОМОЛЬЦЯ

 

Кафедра неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця зустрічає своє 110-річчя

Л. І. Соколова

До появи самостійної кафедри на медичному факультеті Київського університету Св. Володи­ми­ра читали окремі лекції з нервових хвороб. У 1884 р. засновано об’єднану кафедру нервових і душевних хвороб, яку в 1903 р. було розподілено на дві кафедри — неврології та психіатрії. Таким чином, офіційне відокремлення кафедри неврології як самостійної може вважатися народженням Київської неврологічної школи, 110-річчя якої ми відзначаємо у 2013 р.

2. ДО 110-РІЧЧЯ КАФЕДРИ НЕВРОЛОГІЇ НМУ ім. О. о. бОГОМОЛЬЦЯ

 

Минуле і сьогодення кафедри неврології Національного медичного університету

Т. І. Ілляш

У 2013 р. кафедра неврології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця святкує своє 110-річчя.
Ми, старше покоління кафедри, відчуваємо свою причетність до нашої багатої спадщини. Наш обов’язок — нагадати молодому поколінню співробітників про фундаторів кафедри неврології, відомих учених, діяльність яких збагатила вітчизняну медичну науку, сприяла підвищенню авторитету української неврології, а також розповісти про менш відомих, але не менш талановитих викла­дачів-трудівників, з якими ми мали щастя працювати, спілкуватися, вчитися.

3. ДО 110-РІЧЧЯ КАФЕДРИ НЕВРОЛОГІЇ НМУ ім. О. о. бОГОМОЛЬЦЯ

 

Михайло Микитович Лапінський. Відомі й невідомі сторінки біографії

Т. А. Довбонос

Минулий рік ознаменувався 150-річчям від дня народження славетного лікаря-невролога, викладача і науковця, фундатора неврології як клінічної дисципліни на медичних факультетах Київського імператорського університету Святого Володимира і Загребського університету — професора Михайла Микитовича Лапінського. Колишній срібний медаліст Чернігівської гімназії, випускник медичного факультету Київського університету 1891 р., М. М. Лапінський був гуртківцем, а пізніше — стипендіатом кафедри нервових хвороб і психіатрії під керівництвом професора І. О. Сікорського [6, 15]. Пройшов дворічне стажування у клініках Парижа і Берліна. У 1897 р. успішно захистив дисертацію на тему «О заболеваниях сосудов при страдании первичных нервных стволов или периферических нервов» [5, 6]. Зростання досвіду невролога-практика поєднувалося з широким колом наукових інтересів і викладацькою роботою у стінах Київської альма-матер. М. М. Лапін­ський невтомно поглиблював знання з клінічної неврології, анатомії і патоморфології нервової системи, психо- та нейрофізіології, експериментальних методик дослідження, електродіагностики і терапії психоневрологічих хвороб у провідних клініках та лабораторіях Відня, Гейдельберга, Страс­бурга.

4. ДО 110-РІЧЧЯ КАФЕДРИ НЕВРОЛОГІЇ НМУ ім. О. о. бОГОМОЛЬЦЯ

 

Академік Борис Микитович Маньківський — видатний український невролог

О. А. Мяловицька

Серед видатних учених, які працювали на кафедрі неврології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця за 110 років її існування, одне з найпочесніших місць посідає академік Борис Микитович Маньківський.

5. Ювілеї

 

Професор Степан Мілентійович Віничук — лікар за покликанням, талановитий учений і педагог

Колектив кафедри неврології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця

Заслужений діяч науки і техніки України, професор, доктор медичних наук С. М. Віничук належить до плеяди лікарів, які обрали професію за покликанням. Завдяки цьому та наполегливій самовідданій праці він досяг значних успіхів на ниві медичної науки і лікувальної практики.

6. Оригінальні дослідження

 

Аналіз епідеміологічних показників розсіяного склерозу у Волинській області

Н. В. Бобрик, О. Д. Шульга, Л. І. Соколова

Мета — провести аналіз епідеміологічних показників розсіяного склерозу (РС) у Волинській області й визначити залежність виникнення РС від місяця народження у волинській когорті хворих.
Матеріали і методи. Проаналізовано медичні картки амбулаторних хворих з РС, які перебувають на диспансерному обліку в центрі демієлінізувальних захворювань Волинської обласної клінічної лікарні, та медичну документацію дільничних районних поліклінік і поліклінік м. Луцька. Зареєстровано 825 пацієнтів з діагнозом РС, серед них було 542 жінки, 283 чоловіки. Середній вік — (46,4 ± 11,3) року. Проведено аналіз таких даних: місяць, рік народження, вік виникнення перших симптомів захворювання, дата встановлення діагнозу РС.
Результати. Визначено райони у Волинській області з найбільшою та найменшою поширеністю РС. Найбільша поширеність — у віковій групі 32—59 років. Середній вік початку захворювання — (30,1 ± 9,2) року. Середня тривалість періоду від появи перших симптомів до встановлення діагнозу достовірного РС — (5,9 ± 6,7) року. Цей показник має обернений зв’язок з роком початку захворювання. Частка пацієнтів з ремітивним перебігом у Волинській області становить 13,3 %, з ремітивно-прогресивним — 56 %, з вторинно-прогресивним — 13,5 %, з первинно-прогредієнтним — 17,2 %. Ризик розвитку РС для народжених у лютому, квітні та серпні більший у 1,63; 1,66 та 1,57 разу відповідно порівняно з народженими у жовтні та листопаді.
Висновки. Основна частка випадків РС на Волині припадає на осіб працездатного віку. Показники поширеності РС у різних районах Волинської області є гетерогенними. Період між виникненням перших симптомів та встановленням діагнозу достовірного РС значно скоротився протягом останніх десятиліть. Ризик захворіти на РС для народжених у квітні, лютому та серпні значно вищий, ніж для народжених у жовтні чи листопаді.

Ключові слова: розсіяний склероз, епідеміологія, поширеність, місяць народження.

 

Анализ эпидемиологических показателей рассеянного склероза в Волынской области

Н. В. Бобрик, О. Д. Шульга, Л. И. Соколова

Цель — провести анализ эпидемиологических показателей рассеянного склероза (РС) в Волынской области и определить зависимость возникновения РС от месяца рождения в волынской когорте больных.
Материалы и методы. Проанализированы медицинские карты амбулаторных больных с РС, находящихся на диспансерном учете в центре демиелинизирующих заболеваний Волынской областной клинической больницы, и медицинская документация участковых районных поликлиник и поликлиник г. Луцка. Зарегистрированы 825 больных, среди них было 542 женщины, 283 мужчины. Средний возраст — (46,4 ± 11,3) года. Проведен анализ следующих данных: месяц, год рождения, возраст возникновения первых симптомов болезни, дата установления диагноза РС.   
Результаты. Определены районы в Волынской области с наибольшей и наименьшей распространенностью РС. Наибольшая распространенность — в возрастной группе 32—59 лет. Средний возраст начала заболевания — (30,1 ± 9,2) года. Средняя длительность периода от появления первых симптомов до установления диагноза достоверного РС — (5,9 ± 6,7) года. Этот показатель имеет обратную связь с годом начала болезни. Доля пациентов с ремиттирующим течением в Волынской области составляет 13,3 %, с ремиттирующе-прогресси‑­ующим — 56 %, с вторично-прогрессирующим — 13,5 %, с первично-прогредиентным — 17,2 %. Риск развития РС для рожденных в феврале, апреле и августе больше в 1,63; 1,66 и 1,57 раза соответственно по сравнению с рожденными в октябре и ноябре.
Выводы. Основная доля случаев РС на Волыни приходится на лиц трудоспособного возраста. Показатели распространенности РС в разных районах Волынской области являются гетерогенными. Период между возникновением первых симптомов и установлением диагноза достоверного РС значительно сократился в последние десятилетия. Риск развития РС для рожденных в апреле, феврале и августе значительно выше, чем для родившихся в октябре или ноябре.

Ключевые слова: рассеянный склероз, эпидемиология, распространенность, месяц рождения.

7. Оригінальні дослідження

 

Механізми виникнення і способи лікування синдрому втоми при розсіяному склерозі

Т. І. Негрич, С. Я. Кирилюк

Мета — вивчити ефективність комбінованого препарату фолієвої кислоти та калію йодиду — Йодофолу —
в лікуванні синдрому втоми у хворих на розсіяний склероз.
Матеріали і методи. Обстежено 20 хворих на розсіяний склероз із рецидивно-ремітивним перебігом у стадії ремісії, які скаржилися на втому. Середній вік хворих — (35,4 ± 1,9) року. Пацієнти приймали Йодофол по одній таблетці на добу протягом 3 міс. Усім хворим проводили комплексне клініко-неврологічне обстеження та оцінювали втому за допомогою шкал-опитувальників.
Результати. Після проведеного лікування у пацієнтів спостерігали достовірне зниження впливу втоми на життєдіяльність, що виявлялося зменшенням бала за шкалою MFIS, впливом втоми на когнітивну, психосоціальну і фізичну сфери життєдіяльності. За даними шкали FDS, зменшилася кількість хворих з астенією, зі втомою при звичайних фізичних навантаженнях, а також частота та вираженість синдрому втоми.
Висновки. На тлі лікування Йодофолом відзначено достовірне зниження вираженості синдрому втоми у пацієнтів з розсіяним склерозом, що виявлялося зменшенням кількості балів за шкалами після 3-місячного курсу лікування.

Ключові слова: розсіяний склероз, синдром втоми, Йодофол.

 

Механизмы возникновения и способы лечения синдрома усталости при рассеянном склерозе

Т. И. Негрич, С. Я. Кирилюк

Цель — изучить эффективность комбинированного препарата фолиевой кислоты и калия йодида — Йодофола — в лечении синдрома усталости у больных рассеянным склерозом.
Материалы и методы. Обследовано 20 больных рассеянным склерозом с рецидивирующе-ремиттирующим течением в стадии ремиссии, которые жаловались на усталость. Средний возраст больных — (35,4 ± 1,9) года. Пациенты принимали Йодофол по одной таблетке в день в течение 3 мес. Всем больным проводили комплексное клинико-неврологическое обследование и оценивали усталость с помощью шкал-опросников.
Результаты. После проведенного лечения у пациентов наблюдали достоверное снижение влияния усталости на жизнедеятельность, что проявлялось уменьшением балла по шкале MFIS, влияния усталости на когнитивную, психосоциальную и физическую сферы жизнедеятельности. По данным шкалы FDS, уменьшилось количество больных с астенией, с усталостью при обычных физических нагрузках, а также частота и выраженность синдрома усталости.
Выводы. На фоне лечения Йодофолом отмечено достоверное снижение выраженности синдрома усталости у пациентов с рассеянным склерозом, что проявлялось уменьшением количества баллов по шкалам после 3-месячного курса лечения.

Ключевые слова: рассеянный склероз, синдром усталости, Йодофол.

8. Оригінальні дослідження

 

Особливості перебігу та функціональних наслідків у хворих з гострим супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом залежно від рівня глюкози в крові

О. А. Мяловицька, С. В. Рогоза

Мета — вивчити вплив стресової гіперглікемії на перебіг та функціональні наслідки у пацієнтів з цукровим діабетом та без нього в гострий період спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу на тлі артеріальної гіпертензії.
Матеріали і методи. Обстежено 75 пацієнтів із супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом, який розвинувся на тлі артеріальної гіпертензії. Залежно від наявності цукрового діабету та рівня глюкози в крові хворих розподілено на три групи. До першої групи ввійшли 44 пацієнти без діабету, з рівнем глюкози у крові на момент госпіталізації менше ніж 7,0 ммоль/л, до другої — 18 осіб зі стресовою гіперглікемією (рівень глюкози понад 7,0 ммоль/л), до третьої — 13 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Ефективність лікування оцінювали за шкалою NIHSS, модифікованою шкалою Ренкіна, індексом Бартел.
Результати. Пацієнти із цукровим діабетом 2 типу та стресовою гіперглікемією  (рівень глюкози 10 ммоль/л і більше) мали тяжчий неврологічний дефіцит за шкалою NIHSS та гірші томографічні показники внутрішньомозкового крововиливу. На 21-­шу добу лікування не виявлено достовірної різниці за функціональними наслідками між групами, однак серед хворих зі стресовою гіперглікемією та цукровим діабетом 2 типу частіше мали місце летальні наслідки.
Висновки. Цукровий діабет 2 типу і стресова гіперглікемія асоціюються з тяжчим перебігом внутрішньомозкового крововиливу та смертю в гострий період спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Ключові слова: внутрішньомозковий крововилив, стресова гіперглікемія, цукровий діабет, функціональні наслідки.

 

Особенности течения и функциональных исходов у больных с острым супратенториальным внутримозговым кровоизлиянием в зависимости от уровня глюкозы в крови

Е. А. Мяловицкая, С. В. Рогоза

Цель — изучить влияние стрессовой гипергликемии на течение и функциональные исходы у пациентов с сахарным диабетом и без него в острый период спонтанного супратенториального внутримозгового кровоизлияния на фоне артериальной гипертензии.
Материалы и методы. Обследованы 75 пациентов с супратенториальным внутримозговым кровоизлиянием на фоне артериальной гипертензии. В зависимости от наличия сахарного диабета и показателей глюкозы крови пациентов распределили на три группы. В первую группу вошли 44 пациента без сахарного диабета с уровнем глюкозы в крови при госпитализации менее 7,0 ммоль/л, во вторую — 18 больных со стрессовой гипергликемией выше 7,0 ммоль/л, в третью — 13 пациентов с сахарным диабетом 2 типа. Эффективность лечения оценивали с использованием шкалы NIHSS, модифицированной шкалы Рэнкина, индекса Бартел.
Результаты. Пациенты с сахарным диабетом 2 типа и стрессовой гипергликемией 10 ммоль/л и выше имели более выраженный неврологический дефицит по шкале NIHSS и худшие томографические характеристики внутримозгового кровоизлияния. На 21-е сутки лечения не выявлено достоверных различий в функциональных исходах между группами, однако среди пациентов со стрессовой гипергликемией и сахарным диабетом 2 типа чаще имел место летальный исход.
Выводы. Сахарный диабет 2 типа и стрессовая гипергликемия ассоциируются с более тяжелым течением внутримозгового кровоизлияния и смертью в острый период спонтанного супратенториального внутримозгового кровоизлияния у пациентов с артериальной гипертензией.

Ключевые слова: внутримозговое кровоизлияние, стрессовая гипергликемия, сахарный диабет, функциональные исходы.

9. Оригінальні дослідження

 

Роль нейропротекторної терапії у відновленні неврологічних функцій у хворих з гострим ішемічним інсультом

М. М. Прокопів

Мета — порівняти клінічну ефективність різних нейропротекторних препаратів у хворих на гострий ішемічний інсульт.
Матеріали і методи. Проведено клініко-неврологічне обстеження 178 хворих з гострим ішемічним інсультом віком від 40 до 79 років (середній вік — (60,5 ± 10,4) року), яких залежно від застосованої терапії розподілили на 5 дослідних груп та контрольну групу. Оцінювали динаміку суб’єктивних даних хворих та їхнього неврологічного статусу з використанням шкал NIHSS, модифікованої шкали Ренкіна, індекса Бартел та Глобального тесту впродовж 90 днів захворювання.
Результаты. Динаміка неврологічного статусу, ступеня інвалідизації та функціональної незалежності пацієнтів свідчила про ефективність нейропротекторної терапії у лікуванні хворих на ішемічний інсульт. Найефектив­нішим було застосування комбінації Корвітину і Цераксону: високу ефективність на 21-шу добу зафіксували у 82,9 % хворих, на 90-ту добу — у 87,1 %, у групі стандартної терапії — відповідно у 35,5 та 48,4 % пацієнтів. Через 3 міс спостереження повне одужання відзначено у 37,1 % пацієнтів, які отримували лікування Корвітином у поєднанні з Цераксоном, у 29,0 %, які отримували лікування Корвітином, у 29,0 %, які отримували лікування Цераксоном і у 22,6 %, які отримували стандартну терапію.
Висновки. Застосування у хворих із гострим ішемічним інсультом препаратів Цераксон, Корвітин, Церебролізин, Актовегін сприяє підвищенню ефективності лікування порівняно зі стандартною терапією, яка не передбачала призначення нейропротекторного препарату. Комбінована нейропротекція з використанням Корвітину (кверцетину) і Цераксону (цитиколіну) істотно підвищувала ефективність лікування гострого ішемічного інсульту порівняно з монотерапією цими засобами, а також перевищувала ефективність застосування Цере­бролізину чи Актовегіну.

Ключові слова: гострий ішемічний інсульт, патофізіологія ішемічної напівтіні, нейропротекція.

 

Роль нейропротекторной терапии в восстановлении неврологических функций у больных с острым ишемическим инсультом

М. М. Прокопив

Цель — сравнить клиническую эффективность разных нейропротекторных препаратов у больных с острым ишемическим инсультом.
Материалы и методы. Проведено клинико-неврологическое обследование 178 больных с острым ишемическим инсультом в возрасте от 40 до 79 лет (средний возраст — (60,5 ± 10,4) года), которых в зависимости от примененной терапии распределили на 5 опытных групп и контрольную группу. Оценивали динамику субъективных данных больных и неврологического статуса с использованием шкал NIHSS, модифицированной шкалы Рэнкина, индекса Бартел и Глобального теста на протяжении 90 дней заболевания.
Результаты. Динамика неврологического статуса, степени инвалидизации и функциональной независимости пациентов свидетельствовала об эффективности нейропротекторной терапии в лечении больных с ишемическим инсультом. Наиболее эффективным было применение комбинации Корвитина и Цераксона: высокую эффективность на 21-е сутки зафиксировали у 82,9 % больных, на 90-е сутки — у 87,1 %, в группе стандартной терапии — соответственно у 35,5 и 48,4 % пациентов. Через 3 мес наблюдения полное выздоровление отметили у 37,1 % пациентов, которые получали лечение Корвитином в сочетании с Цераксоном, у 29,0 %, которые получали лечение Корвитином, у 29,0 %, которые получали лечение Цераксоном, и у 22,6 %, которые получали стандартную терапию.
Выводы. Применение у больных с острым ишемическим инсультом препаратов Цераксон, Корвитин, Цере­бролизин, Актовегин способствует повышению эффективности лечения по сравнению со стандартной терапией, которая не предусматривает назначения нейропротекторного препарата. Комбинированная нейропротекция с использованием Корвитина (кверцетина) и Цераксона (цитиколина) существенно повышала эффективность лечения острого ишемического инсульта по сравнению с монотерапией этими препаратами, а также превышала эффективность применения Церебролизина или Актовегина.

Ключевые слова: острый ишемический инсульт, патофизиология ишемической полутени, нейропротекция.

10. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Вплив Гліатиліну на функціональний стан мозку у хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт

С. М. Кузнецова, Т. Ю. Романюк

Мета — здійснити комплексний аналіз впливу препарату Гліатилін на функціональний стан мозку у хворих похилого віку, які перенесли півкульний ішемічний інсульт.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 29 пацієнтів, що перенесли півкульний ішемічний інсульт, у ранній відновний період. Середній вік хворих становив (63,6 ± 3,2) року. Курсовий прийом Гліатиліну передбачав 10 внутрішньовенних ін’єкцій по 1000 мг щодня, далі по 1 капсулі (400 мг) двічі на добу протягом 20 діб.
Результати. Встановлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, Гліатилін збільшує повсякденну життєву активність (за шкалою Ренкіна з (2,79 ± 0,13) до (1,87 ± 0,12) бала, p < 0,05), поліпшує когнітивні функції (за шкалою MMSE), має вазоактивну й метаболічну дію (поліпшує церебральну гемодинаміку, підвищує лінійну систолічну швидкість кровоплину, знижує величину індексу периферичного опору в окремих судинах каротидного і вертебробазилярного басейнів). Відзначено реорганізацію біоелектричної активності головного мозку, що характеризується зниженням у загальній структурі ЕЕГ інтенсивності в діапазоні повільних ритмів на тлі підвищення інтенсивності в діапазоні  α-ритму.
Висновки. Спираючись на результати комплексного аналізу впливу Гліатиліну на функціональний стан головного мозку у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, можна рекомендувати введення цього препарату в систему реабілітаційних заходів зазначеної категорії хворих.

 

Влияние Глиатилина на функциональное состояние мозга у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт

С. М. Кузнецова, Т. Ю. Романюк

Цель — провести комплексный анализ влияния препарата Глиатилин на функциональное состояние мозга у больных пожилого возраста, перенесших полушарный ишемический инсульт.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 29 больных, перенесших полушарный ишемический инсульт, в ранний восстановительный период. Средний возраст больных составил (63,6 ± 3,2) года. Курсовой прием Глиатилина включал 10 внутривенных инъекций по 1000 мг ежедневно, затем по 1 капсуле (400 мг) 2 раза в сутки в течение 20 суток.
Результаты. Установлено, что у больных, перенесших ишемический инсульт, Глиатилин увеличивает повседневную жизненную активность (по шкале Рэнкина с (2,79 ± 0,13) до (1,87 ± 0,12) балла, p < 0,05), улучшает когнитивные функции (по шкале MMSE), оказывает вазоактивное и метаболическое действие (улучшает церебральную гемодинамику, повышает линейную систолическую скорость кровотока, снижает величину индекса периферического сопротивления в отдельных сосудах каротидного и вертебробазилярного бассейнов). Отмечена реорганизация биоэлектрической активности головного мозга, характеризующаяся снижением в общей структуре ЭЭГ интенсивности в диапазоне медленных ритмов на фоне повышения интенсивности в диапазоне α-ритма.
Выводы. Исходя из результатов комплексного анализа влияния Глиатилина на функциональное состояние головного мозга у больных, перенесших ишемический инсульт, можно рекомендовать включение этого препарата в систему реабилитационных мероприятий данной категории больных.

11. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Клініко-нейропсихологічна і нейрофізіологічна ефективність лікування донепезилом гідрохлоридом хворих похилого віку на початкових стадіях деменції альцгеймерівського та судинного типу

І. Ф. Рожелюк

Мета — вивчити ефективність лікування донепезилом гідрохлоридом (Альмер, Actavis) хворих похилого віку на початкових стадіях деменції альцгеймерівського і судинного типу.
Матеріали і методи. До 3-місячного клінічного дослідження залучено 38 хворих похилого віку (середній вік — (71,03 ± 1,20) року) із синдромом деменції. Всім пацієнтам проводили клініко-неврологічне, лабораторне, інструментальне (електрокардіографія, КТ/МРТ головного мозку, КЕЕГ) і нейропсихологічне дослідження.
Результати. Встановлено, що курсове лікування препаратом Альмер хворих похилого віку на початкових стадіях деменції позитивно впливає на їх загальний стан, функцію пам’яті, мови, праксис, а також поведінкові характеристики, сприяє поліпшенню повсякденної активності пацієнтів, супроводжується позитивними змінами біоелектричної активності головного мозку.
Висновки. Виявлено добру ефективність, переносність та безпечність донепезилу гідрохлориду при лікуванні осіб похилого віку із синдромом деменції на початкових стадіях. Препарат Альмер можна рекомендувати як препарат вибору в терапії когнітивних порушень на початкових стадіях деменції альцгеймерівського і судинного типу.

Ключові слова: деменція, вік, лікування, донепезилу гідрохлорид, Альмер.

 

Клинико-нейропсихологическая и нейрофизиологическая эффективность лечения донепезилом гидрохлоридом больных пожилого возраста на начальных стадиях деменции альцгеймеровского и сосудистого типа

И. Ф. Рожелюк

Цель — изучить эффективность лечения донепезилом гидрохлоридом (Альмер, Actavis) пациентов пожилого возраста на начальных стадиях деменции альцгеймеровского и сосудистого типа.
Материалы и методы. В 3-месячное клиническое исследование было включено 38 больных пожилого возраста (средний возраст — (71,03 ± 1,20) года) с синдромом деменции. Всем пациентам проводили клинико-неврологическое, лабораторное, инструментальное (ЭКГ, КТ/МРТ головного мозга, КЭЭГ) и нейропсихологическое исследование.
Результаты. Установлено, что курсовое лечение препаратом Альмер пациентов пожилого возраста на начальных стадиях деменции положительно влияет на их общее состояние, функцию памяти, речи, праксис, а также поведенческие характеристики, способствует улучшению повседневной активности, сопровождается положительными изменениями биоэлектрической активности головного мозга.
Выводы. Выявлена хорошая эффективность, переносимость и безопасность донепезила гидрохлорида при лечении пациентов пожилого возраста с синдромом деменции на начальных стадиях. Препарат Альмер может быть рекомендован как препарат выбора при терапии когнитивных нарушений на начальных стадиях деменции альцгеймеровского и сосудистого типа.

Ключевые слова: деменция, возраст, лечение, донепезила гидрохлорид, Альмер.

12. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Якість життя і фармакологічні аспекти лікування хворих з дискогенними радикулопатіями поперекового відділу хребта

Г.В. Грицай, М.С. Мануйлов

Мета — вивчити ефективність застосування комбінації препаратів Ксефокам і Нейробіон у лікуванні хворих з дискогенними радикулопатіями поперекового відділу хребта шляхом оцінки якості життя пацієнтів.
Матеріали і методи. Проведено клініко-неврологічне дослідження 31 пацієнта (12 жінок, 19 чоловіків) віком від 26 до 65 років з дискогенними радикулопатіями поперекового відділу хребта на тлі остеохондрозу. Всім хворим виконано загальноклінічні та біохімічні аналізи крові й сечі, клініко-неврологічне обстеження. На момент госпіталізації та на 10-ту добу лікування заповнювали анкету якості життя SF-36 і анкету болю Мак-Гілла.
Результати. Після лікування у хворих відзначено поліпшення стану (суттєве зменшення больового синдрому, регрес вираженості м’язово-тонічного симптому, зменшення порушень чутливості, а також зростання показників SF-36 за шкалами фізичного компонента здоров’я і рольового фукціонування), вираженіше у разі поєднання Ксефокаму з Нейробіоном. Установлено високу безпечність Ксефокаму та Нейробіону.
Висновки. Показано необхідність визначення якості життя у цього контингенту хворих як одного з критеріїв оцінки ефективності лікування. Відзначено позитивну динаміку показників якості життя в результаті лікування, більш виражену в разі поєднання Ксефокаму з Нейробіоном.

Ключові слова: попереково-крижова радикулопатія, якість життя, біль, функціональні здібності, нейротропні вітаміни.

 

Качество жизни и фармакологические аспекты лечения больных с дискогенными радикулопатиями поясничного отдела позвоночника

А. В. Грицай, Н. С. Мануйлов

Цель — определить эффективность применения комбинации препаратов Ксефокам и Нейробион в лечении больных с дискогенными радикулопатиями поясничного отдела позвоночника путем оценки качества жизни пациентов.
Материалы и методы. Проведено клинико-неврологическое обследование 31 пациента (12 женщин, 19 мужчин) в возрасте от 26 до 65 лет с дискогенными радикулопатиями поясничного отдела позвоночника на фоне остеохондроза. Всем пациентам выполнены общеклинические и биохимические анализы крови и мочи, клинико-неврологическое обследование. На момент госпитализации и на 10-е сутки лечения заполняли анкету качества жизни SF-36 и анкету боли Мак-Гилла.
Результаты. После лечения у больных отмечено улучшение состояния (существенное уменьшение болевого синдрома, регресс выраженности мышечно-тонического симптома, уменьшение нарушений чувствительности, а также рост показателей SF-36 по шкалам физического компонента здоровья и ролевого функционирования), более выраженное при сочетании Ксефокама с Нейробионом. Установлена высокая безопасность Ксефокама и Нейробиона.
Выводы. Показана необходимость определения качества жизни у данного контингента больных в качестве одного из критериев оценки эффективности лечения. Отмечена положительная динамика показателей качества жизни в результате лечения, более выраженная при сочетании Ксефокама с Нейробионом.

Ключевые слова: пояснично-крестцовая радикулопатия, качество жизни, боль, функциональные способности, нейротропные витамины.

13. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Холінергічна фармакотерапія деменцій: можливості та критерії вибору препарату

С. Г. Бурчинський

Розглянуто сучасні проблеми фармакотерапії різних форм деменцій. Обґрунтовано концепцію холінергічної фармакотерапії як ефективного шляху патогенетичного впливу для ослаблення когнітивних процесів. Розглянуто відомі лікарські засоби зазначеного типу дії, особливості їх механізмів дії, клінічні ефекти та недоліки. Особливе місце як інструмента лікувальної стратегії нейродегенеративних і судинних форм деменцій відведено препарату ривастигміну — селективному інгібітору ацетилхолінестерази, аналізу його переваг над іншими препаратами зазначеної групи. Обґрунтовано доцільність його застосування за різних форм когнітивних, поведінкових і психічних розладів при деменціях.

Ключові слова: деменції, холінергічна фармакотерапія, ривастигмін.

 

Холинергическая фармакотерапия деменций: возможности и критерии выбора препарата

С. Г. Бурчинский

Рассмотрены современные проблемы фармакотерапии разных форм деменций. Обоснована концепция холинергической фармакотерапии как эффективного пути патогенетического воздействия для ослабления когнитивных процессов. Рассмотрены имеющиеся лекарственные средства упомянутого типа действия, особенности их механизмов действия, клинические эффекты и недостатки. Особое место в качестве инструмента лечебной стратегии нейродегенеративных и сосудистых форм деменций отведено препарату ривастигмину – селективному ингибитору ацетилхолинэстеразы, анализу его преимуществ перед другими препаратами данной группы. Обоснована целесообразность его применения при разных формах когнитивных, поведенческих и психических расстройств при деменциях.

Ключевые слова: деменции, холинергическая фармакотерапия, ривастигмин.

14. з'їзди, конгреси, конференції

 

23-й Конгрес Європейського неврологічного товариства

Підготувала К. В. Антоненко

23-й Конгрес Європейського неврологічного товариства як окремої неврологічної організації відбувся у Барселоні 8 — 11 червня 2013 р. в одному з найбільших виставкових центрів Іспанії — Фіра Гран Віа. На конгресі обговорювали відомі неврологічні захворювання та патологічні стани у світлі нових фактів. У заході взяли участь вчені та лікарі-неврологи з країн Європи, яких об’єднувала одна мета — поліпшити діагностику та вдосконалити лікування пацієнтів. Розглянуто проблеми судинної неврології, демієлінізувальної патології, головного болю, хвороби Паркінсона (ХП), хвороби Альцгеймера, сучасні підходи до лікування захворювань нервової системи.

15. МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

 

Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань нервової системи», присвяченої 110-річчю заснування кафедри неврології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця

Київ, 19 — 20 вересня 2013 року

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»