Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(27) // 2013

 

Обкладинка

 

1. Вступне слово редактора

 

Вступне слово редактора

Шановні колеги!

Сучасний розвиток інформаційного простору вимагає чіткої систематизації та обліку. Робота з літературними джерелами — невід’ємна частина будь-яких наукових досліджень. Звернення тих чи інших пошуковців до певного літературного джерела свідчить про наукову цінність статті й визначає індекс цитування автора. Ці показники є визначальними, коли йдеться про науковий потенціал не лише окремого вченого, а й країни, в якій він працює.
Більшість доступної сьогодні наукової інформації згуртовано в наукометричних базах. Зокрема, до однієї з найпотужніших з них — Scopus — входять відомі у світі неврологічні журнали Neurology, Stroke, Annals of Neurology, Neuropsychology та інші. «Український неврологічний журнал» сьогодні індексується пошуковою системою Google Scholar Академія та зареєстрований у наукометричній системі РІНЦ (російський індекс наукового цитування).
Належність журналу до цих баз вимагає нових правил оформлення статей і співпраці з авторами з метою точної їх ідентифікації в різних пошукових системах. Редакція «Українського неврологічного журналу» і надалі буде підтримувати високий рівень видання та відповідність його сучасним стандартам.
Чекаємо на ваші статті.

З найкращими побажаннями
головний редактор
доктор медичних наук, професор   
Л.І. Соколова

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

2. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Розсіяний склероз: нерозв’язані проблеми й перспективи досліджень

Д.В. Мальцев

Незважаючи на велику кількість публікацій, у теорії розсіяного склерозу залишається багато проблем, без розв’язання яких неможливий подальший прогрес у діагностиці та лікуванні. Висвітлено білі плями в патогенезі цього захворювання і вказано напрями подальших досліджень, результати яких дали б змогу оптимізувати діагностичні та терапевтичні алгоритми.

Ключові слова: розсіяний склероз, мікробні тригери, імунодефіцит, імунотерапія.

 

Рассеянный склероз: нерешенные проблемы и перспективы исследований

Д.В. Мальцев

Несмотря на большое количество публикаций, в теории рассеянного склероза остается много проблем, без решения которых невозможен дальнейший прогресс в диагностике и лечении. Освещены белые пятна в патогенезе этой болезни и указаны направления дальнейших исследований, результаты которых позволили бы оптимизировать существующие диагностические и терапевтические алгоритмы.

Ключевые слова: рассеянный склероз, микробные триггеры, иммунодефицит, иммунотерапия.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

3. ЛЕКЦІЇ

 

Обґрунтування топічного діагнозу в неврології

Т.І. Ілляш

Висвітлено особливості проведення топічної діагностики в неврології, визначено основні клінічні синдроми, наведено приклади обґрунтування і формулювання топічного діагнозу.

Ключові слова: топічний діагноз, клінічні неврологічні синдроми.

 

Обоснование топического диагноза в неврологии

Т.И. Ильяш

Указаны особенности проведения топической диагностики в неврологии, определены основные клинические синдромы, приведены примеры обоснования и формулировки топического диагноза.

Ключевые слова: топический диагноз, клинические неврологические синдромы.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

4. ЛЕКЦІЇ

 

Порушення дихання при патології центральної нервової системи

В.І. Боброва, С.М. Нікіфоров

Розглянуто зміни частоти і ритму дихання при патологічних процесах у центральній нервовій системі. Представлені загальні принципи і визначення гострої дихальної недостатності, її класифікація за анатомо-фізіологічними змінами в організмі. Висвітлено характерні патологічні типи дихання, поява яких може вказувати на локалізацію ураження того або того відділу центральної нервової системи, та їх прогностичне значення.

Ключові слова: гостра дихальна недостатність, патологічні типи дихання, діагностика патологічних процесів у центральній нервовій системі.

 

Нарушение дыхания при патологии центральной нервной системы

В.И. Боброва, С.Н. Никифоров

Рассмотрены изменения частоты и ритма дыхания при патологических процессах в центральной нервной системе. Представлены общие принципы и определение острой дыхательной недостаточности, ее классификация по анатомо-физиологическим изменениям в организме. Освещены характерные патологические типы дыхания, появление которых может указывать на локализацию поражения того или иного отдела центральной нервной системы, и их прогностическое значение.

Ключевые слова: острая дыхательная недостаточность, патологические типы дыхания, диагностика патологических процессов в центральной нервной системе.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

5. ОГЛЯДИ

 

Розсіяний склероз і вітамін D

Л.Б. Оринчак

Розсіяний склероз (РС) — це хронічне прогресивне автоімунно-запальне нейродегенеративне захворювання нервової системи, етіологія якого залишається невідомою. Важливе значення у розвитку РС має низький рівень вітаміну D. На підставі проведеного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури узагальнено відомості щодо ролі вітаміну D у виникненні РС та його впливу на перебіг цього захворювання. Наведено результати найважливіших рандомізованих клінічних досліджень, присвячених цьому питанню.

Ключові слова: розсіяний склероз, етіологія, вітамін D.

 

Рассеянный склероз и витамин D

Л.Б. Оринчак

Рассеянный склероз (РС) — это хроническое прогрессирующее аутоиммунно-воспалительное нейродегенеративное заболевание нервной системы, этиология которого неизвестнa. Большое значение в развитии РС имеет недостаток витамина D. На основе проведенного анализа отечественной и зарубежной литературы обобщены сведения о роли витамина D в возникновении РС и его влиянии на течение данного заболевания. Приведены результаты важнейших рандомизированных клинических исследований, посвященных этому вопросу.

Ключевые слова: рассеянный склероз, этиология, витамин D.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Оцінка функціонального стану головного мозку за показниками когнітивних викликаних потенціалів Р300 та акустичних стовбурових викликаних потенціалів у хворих, які перенесли півкульний ішемічний інсульт

І.А. Григорова, О.О. Гелетка, О.О. Тесленко

Мета — визначити функціональний стан мозкових структур у ранній відновлювальний період ішемічного інсульту за допомогою методу слухових когнітивних викликаних потенціалів P300 та акустичних стовбурових викликаних потенціалів (АСВП).
Матеріали і методи. До основної групи залучено 78 хворих, які перенесли ішемічний інсульт у каротидному судинному басейні, до контрольної — 14 практично здорових осіб. Оцінювали функціональний стан головного мозку та стовбурових структур за показниками викликаних потенціалів P300 та АСВП.
Результати. У хворих з легким ступенем залежності згідно зі шкалою Бартела збільшення латентності піка Р300 не залежало від боку вогнища ураження. У хворих з помірним ступенем залежності за шкалою Бартела зміна Р300 була значущою на боці вогнища ішемії, у частини хворих комплекс Р300 не реєструвався. Зміни АСВП у всіх хворих свідчили про зацікавленість переважно структур верхньостовбурового рівня різної вираженості.
Висновки. Поєднане застосування методики викликаних потенціалів, пов’язаних з подією, й акустичних стовбурових викликаних потенціалів дає змогу точніше оцінити функціональний стан мозку і стовбурових структур у хворих у ранній відновлювальний період ішемічного інсульту.

Ключові слова: ішемічний інсульт, викликані потенціали.

 

Оценка функционального состояния мозга по показателям когнитивных вызванных потенциалов P300 и акустических стволовых вызванных потенциалов у больных, перенесших полушарный ишемический инсульт

И.А. Григорова, А.А. Гелетка, О.А. Тесленко

Цель — определить функциональное состояние мозговых структур в ранний восстановительный период ишемического инсульта с помощью метода слуховых  когнитивных вызванных потенциалов Р300 и акустических стволовых вызванных потенциалов (АСВП).
Материалы и методы. Основную группу составили 78 больных, перенесших ишемический инсульт в каротидном сосудистом бассейне, в ранний восстановительный период заболевания, контрольную группу — 14 практически здоровых лиц. Оценивали функциональное состояние головного мозга и стволовых структур с использованием методики вызванных потенциалов P300 и АСВП.
Результаты. У больных с легкой степенью зависимости согласно шкале Бартела увеличение латентности пика Р300 не зависело от стороны очага поражения. У больных с умеренной степенью зависимости по шкале Бартела изменение Р300 было более значимым на стороне очага ишемии, у части больных комплекс Р300 не регистрировался. Изменения АСВП у всех больных отражали заинтересованность преимущественно структур верхнестволового уровня разной степени выраженности.
Выводы. Сочетанное применение методики вызванных потенциалов, связанных с событием, и акустических стволовых вызванных потенциалов позволяет точнее оценить функциональное состояние мозга и стволовых структур у больных в ранний восстановительный период ишемического инсульта.

Ключевые слова: ишемический инсульт, вызванные потенциалы.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

7. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Стан екстра та інтракраніального кровообігу у хворих на цукровий діабет 1 типу

Я.А. Саєнко, А.В. Коваленко, Б.М. Маньковський

Мета — дослідити стан церебрального кровообігу у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу.
Матеріали і методи. Обстежено 53 хворих на ЦД 1 типу (23 чоловіки, 30 жінок). Середній вік пацієнтів становив (37,8 ± 1,7) року. Групу контролю склали 45 осіб без цукрового діабету, порівнянних за віком та співвідношенням статей, без ЦД та клінічних ознак цереброваскулярної патології. Середня тривалість ЦД становила (12,0 ± 1,2) року. Всім хворим призначали інтенсифіковану схему інсулінотерапії. Дослідження виконували методом екстра- і транскраніальної допплерографії, що дає змогу оцінити лінійні параметри кровотоку та стан центральних механізмів регуляції за допомогою приладу Elegra (Siemens, США).
Результати. У хворих на ЦД 1 типу виявлено зміни кровообігу в екстра- та інтракраніальних судинах головного мозку, які можуть спричинити розвиток гострих і хронічних порушень церебрального кровообігу.
Висновки. Зниження швидкості екстракраніального кровотоку в загальній та внутрішній сонних артеріях у хворих на ЦД 1 типу вірогідно більш значне (p < 0,01) порівняно з контрольною групою осіб. У хворих на ЦД 1 типу відзначено вірогідне зниження швидкості кровотоку в середній мозковій артерії порівняно з групою здорових осіб. Погіршення стану церебрального кровотоку може бути одним із чинників ризику розвитку гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу в хворих на ЦД 1 типу.

Ключові слова: цукровий діабет 1 типу, церебральний кровообіг, внутрішні сонні артерії, середня мозкова артерія.

 

Состояние экстра- и интракраниального кровообращения у больных сахарным диабетом 1 типа

Я.А. Саенко, А.В. Коваленко, Б.Н. Маньковский

Цель — исследовать состояние церебрального кровообращения у больных сахарным диабетом (СД) 1 типа.
Материалы и методы. Обследовано 53 больных СД 1 типа (23 мужчины, 30 женщин). Средний возраст пациентов составил (37,8 ± 1,7) года. В группу контроля вошли 45 лиц, сопоставимых по возрасту и соотношению полов, без СД и клинических признаков цереброваскулярной патологии. Средняя продолжительность СД составила (12,0 ± 1,2) года. Всем больным назначали интенсифицированную схему инсулинотерапии. Исследования проводили методом экстра- и транскраниальной допплерографии, позволяющим оценить линейные параметры кровотока и состояние центральных механизмов регуляции, с помощью прибора Elegra (Siemens, США).
Результаты и обсуждение. У больных СД 1 типа выявлены изменения кровообращения в экстра- и интракраниальных сосудах головного мозга, что может вызвать развитие острых и хронических нарушений церебрального кровообращения.
Выводы. Снижение скорости экстракраниального кровотока в общей и внутренней сонных артериях у больных СД 1 типа является достоверно более значимым (p < 0,01) по сравнению с контрольной группой. У больных СД 1 типа отмечено достоверное снижение скорости кровотока в средней мозговой артерии по сравнению с группой здоровых лиц. Ухудшение состояния церебрального кровотока может быть одним из факторов риска развития острых и хронических нарушений мозгового кровообращения у больных СД 1 типа.

Ключевые слова: сахарный диабет 1 типа, церебральное кровообращение, внутренние сонные артерии, средняя мозговая артерия.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Порівняльний аналіз когнітивних розладів і МРТ-картини при розсіяному склерозі в пацієнтів різних вікових груп

Л.І. Соколова, М.М. Сепіханова

Мета — вивчити особливості когнітивних порушень (КП) у хворих з розсіяним склерозом (РС) різних вікових груп і встановити їх взаємозв’язок з дифузною церебральною атрофією (ДЦА) головного мозку за даними МРТ-дослідження.
Матеріали і методи. Обстежено 60 пацієнтів віком від 20 до 65 років з РС у стадії клінічної ремісії. До першої групи залучено 30 осіб молодого віку (20—35 років), у яких дебют захворювання виник у середньому у (24,0 ± 3,1) року, до другої — 30 пацієнтів старшого віку (35—65 років) з дебютом у (43,0 ± 1,5) року. Усім хворим проводили стандартне нейропсихологічне обстеження і магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку.
Результати. Нейропсихологічне обстеження виявило, що в пацієнтів обох груп наявні КП. Загальна оцінка когнітивних функцій за даними скринінг-дослідження за допомогою шкали MMSE була достовірно нижчою у хворих другої групи. При дослідженні мнестичної діяльності за тестом А.Р. Лурії у хворих обох груп виявлено порушення у найближчому та віддаленому відтворенні, при цьому в пацієнтів старшого віку порушення були достовірно більшими. Результати вивчення взаємозв’язку КП з ДЦА засвідчили наявність достовірного зв’язку у хворих другої групи, тоді як у хворих першої групи його не було.
Висновки. Проведене дослідження виявило, що у хворих з РС старшого віку спостерігаються більш виражені КП за результатами оцінки за шкалою MMSE, тестом А.Р. Лурії і тестом малювання годинника, ніж у групі молодого віку. Встановлено зв’язок між ДЦА головного мозку за даними МРТ і КП у хворих з РС старшого віку.

Ключові слова: розсіяний склероз, когнітивні порушення, дифузна церебральна атрофія.

 

Сравнительный анализ когнитивных расстройств и МРТкартины при рассеянном склерозе у пациентов разных возрастных групп

Л.И. Соколова, М.М. Сепиханова

Цель — изучить особенности когнитивных нарушений (КН) у больных рассеянным склерозом (РС) разных возрастных групп и установить их взаимосвязь с диффузной церебральной атрофией (ДЦА) головного мозга по данным МРТ-исследования.
Материалы и методы. Обследовано 60 пациентов в возрасте от 20 до 65 лет с РС в стадии клинической ремиссии. Первая группа состояла из 30 больных молодого возраста (20—35 лет), дебют заболевания у которых в среднем приходился на (24,0 ± 3,1) года, вторая — из 30 пациентов старшего возраста (35—65 лет) с дебютом РС в (43,0 ± 1,5) года. Всем больным проводили стандартное нейропсихологическое обследование и магнитно-резонансную томографию (МРТ) головного мозга.
Результаты. Нейропсихологическое обследование выявило, что у пациентов обеих групп имеют место КН. Общая оценка когнитивных функций по данным скрининг-исследования с помощью шкалы MMSE оказалась достоверно ниже у больных второй группы. При исследовании мнестической деятельности по тесту А.Р. Лурии у больных обеих групп РС выявлены нарушения в непосредственном и отсроченном воспроизведении, причем у пациентов старшего возраста нарушения были достоверно выше. Результаты изучения взаимосвязи КН и ДЦА свидетельствуют о наличии достоверной связи у больных второй группы, тогда как у больных первой группы она отсутствовала.
Выводы. Проведенное исследование показало, что у больных РС старшего возраста наблюдаются более выраженные КН по результатам оценки по шкале MMSE, теста А.Р. Лурии и теста рисования часов, чем в группе молодого возраста. Установлена связь между ДЦА головного мозга по данным МРТ и КН у больных РС старшего возраста.

Ключевые слова: рассеянный склероз, когнитивные нарушения, диффузная церебральная атрофия.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

9. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив блокаторів глутамату (антагоністів NMDA-рецепторів) на когнітивні функції в пацієнтів з хворобою Паркінсона

І.М. Карабань, Н.В. Карасевич, М.А. Чівліклій, Н.О. Мельник, О.В. Крицька

Мета — оцінити ефективність курсового застосування мемантину гідрохлориду (Мема) як патогенетично значущого регулятора когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона (ХП) на тлі базисної терапії захворювання.
Матеріали і методи. Обстежено 26 хворих на ХП віком 49—74 роки зі стадією захворювання 1,5—3,0 (за Хеном—Яром). Курсове лікування мемантину гідрохлоридом проведено протягом 3 місяців з режимом дозування 5 мг вранці та 5 мг увечері.
Результати. Показано ефективність і безпечність використання мемантину гідрохлориду (Мема) у пацієнтів з ХП, достовірне зменшення вираженості когнітивних порушень, головним чином нейропсихологічних виявів лобної дисфункції (поліпшення здатності до узагальнення, збільшення асоціативної біглості), поліпшення стійкості сліду пам’яті до інтерференції, уваги й зорово-просторових функцій.

Ключові слова: хвороба Паркінсона, когнітивні порушення, NMDA-рецептори, мемантин.

 

Влияние блокаторов глутамата (антагонистов NMDA-рецепторов) на когнитивные функции у пациентов с болезнью Паркинсона

И.Н. Карабань, Н.В. Карасевич, М.А. Чивликлий, Н.А. Мельник, О.В. Крицкая

Цель — оценить эффективность курсового применения мемантина гидрохлорида (Мема) как патогенетически значимого регулятора когнитивных нарушений у пациентов с болезнью Паркинсона (БП) на фоне базисной терапии заболевания.
Материалы и методы. Обследовано 26 больных БП в возрасте 49—74 года со стадией заболевания 1,5–3,0 (по Хену—Яру). Курсовое лечение мемантина гидрохлоридом проведено в течение 3 месяцев с режимом дозирования 5 мг утром и 5 мг вечером.
Результаты. Показаны эффективность и безопасность использования мемантина гидрохлорида (Мема) у пациентов с БП, достоверное уменьшение выраженности когнитивных нарушений, главным образом, нейропсихологических проявлений лобной дисфункции (улучшение способности к обобщению, увеличение ассоциативной беглости), улучшение устойчивости следа памяти к интерференции, внимания и зрительно-пространственных функций.

Ключевые слова: болезнь Паркинсона, когнитивные нарушения, NMDA-рецепторы, мемантин.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

10. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Характеристика мішкоподібних аневризм басейну передньої мозкової/передньої з’єднувальної артерії, які було прооперовано ендоваскулярним методом з використанням відокремлюваних спіралей

Д.В. Щеглов

Мета — проаналізувати демографічні та клінічні дані хворих і анатомічні особливості (локалізацію та структуру) мішкоподібних аневризм (МА) басейну передньої мозкової/передньої з’єднувальної артерії (ПМА/ПЗА), прооперованих ендоваскулярно за допомогою спіралей у ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» протягом останніх 6 років.
Матеріали і методи. Прооперовано 323 хворих з 323 МА ПМА/ПЗА. Загалом проведено 347 ендоваскулярних операцій. МА розподілено на дві групи: 312 МА, які розірвалися (МАР), з них 233 (72 %) прооперовано у гострий період, 79 (24,5 %) — у холодний, та 11 (3,5 %) МА, які не розірвалися (МАНР).
Результати. Первинні вияви захворювання у пацієнтів із МА ПМА/ПЗА були такими: спонтанний внутрішньочерепний крововилив як вияв МАР — у 312 (96,6 %) хворих, із МАНР — 2 (0,6 %) мали об’ємну дію, 9 (2,8 %) були випадковою знахідкою. Оцінка загального стану хворих за шкалою Ренкіна після первинної операції: 0 балів — у 81 (25,1 %) пацієнта, 1 бал — у 91 (28,2 %), 2 бали — у 82 (25,4 %), 3 бали — у 35 (10,7 %), 4 бали — у 17 (5,3 %), 5 балів не виявлено, 6 балів (померли) — 17 (5,3 %).
Висновки. Ендоваскулярні операції — це надійний, малотравматичний та ефективний спосіб лікування МА ПМА/ПЗА, який дає змогу більшості хворих повернутися до звичайного способу життя після лікування. Рівень летальності становив 5,3 %, тяжкої інвалідизації хворих — 5,3 %.

Ключові слова: мішкоподібна аневризма, передня мозкова артерія, передня з’єднувальна артерія, ендоваскулярна оклюзія.

 

Характеристика мешотчатых аневризм бассейна передней мозговой/передней соединительной артерии, которые были прооперированы эндоваскулярным методом с использованием отделяемых спиралей

Д.В. Щеглов

Цель — проанализировать демографические и клинические данные больных и анатомические особенности (локализацию и структуру) мешотчатых аневризм (МА) бассейна передней мозговой/передней соединительной артерии (ПМА/ПСА), которые были прооперированы эндоваскулярно с помощью спиралей в ДУ «Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины» в течение последних 6 лет.
Материалы и методы. Прооперировано 323 больных с 323 МА ПМА/ПСА. В целом проведено 347 эндоваскулярных операций. МА распределили на две группы: 312 (96,5 %) МА, которые разорвались (МАР), из них 233 (72 %) прооперировано в острый период, 79 (24,5 %) — в холодный, и 11 (3,5 %) МА, которые не разорвались (МАНР).
Результаты. Первичные проявления заболевания у пациентов с МА ПМА/ПСА были такими: спонтанное внутричерепное кровоизлияние как проявление острой МАР — у 312 (96,6 %) больных, МАНР — 2 (0,6 %) имели объемное действие, 9 (2,8 %) были случайной находкой. Оценка общего состояния больных по шкале Ренкина после первичной операции: 0 баллов — у 81 (25,1 %) пациента, 1 балл — у 91 (28,2 %), 2 балла — у 82 (25,4 %), 3 балла — у 35 (10,7 %), 4 балла — у 17 (5,3 %). 5 баллов не выявлено. Умерли (6 баллов) — 17 (5,3) больных.
Выводы. Эндоваскулярные операции являются надежным, малотравматичным и эффективным способом лечения МА ПМА/ПСА, который позволяет большинству больных вернуться к обычному образу жизни после лечения. Уровень летальности составлял 5,3 %, тяжелой инвалидизации больных — 5,3 %.

Ключевые слова: мешотчатая аневризма, передняя мозговая артерия, передняя соединительная артерия, эндоваскулярная окклюзия.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

11. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вивчення та раціональна фармакотерапія вегетативного дисбалансу в пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу

І.В. Юров, В.А. Катрич, Д.В. Павленко, А.В. Хоружная

Мета — вивчити вплив препарату Гліатилін на вегетативні реакції, когнітивно-мнестичні функції у пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу різних вікових груп і генезу захворювання.
Матеріали і методи. Обстежено 140 хворих віком від 60 до 80 років. Усім пацієнтам виконали клініко-неврологічне і нейропсихологічне обстеження, моніторинг артеріального тиску, ЕКГ, УЗДГ, ЕЕГ, МРТ головного мозку. Вивчали стійкість уваги, зміну працездатності, слухо-мовленнєву пам'ять. Пацієнти основної групи (n = 72) як компонент комплексної гіпотензивної і симптоматичної терапії отримували Гліатилін (перших 12 днів по 1000 мг, потім упродовж 28 днів — по 400 мг уранці і опівдні).
Результати. Позитивний ефект застосування Гліатиліну в пацієнтів основної групи виявлявся переважанням добового профілю артеріального тиску за типом dipper, регресом симптомів симпатикотонії, стабілізацією вегетативного забезпечення діяльності.
Висновки. Результати роботи дають підстави рекомендувати Гліатилін у комплексній фармакотерапії пацієнтам з цією проблемою як препарат, що має вегетотропні й нейропротекторні властивості.

Ключові слова: хронічне порушення мозкового кровообігу, холіну альфосцерат, вегетотропні і нейропротекторні властивості.

 

Изучение и рациональная фармакотерапия вегетативного дисбаланса у пациентов с хроническим нарушением мозгового кровообращения

И.В. Юров, В.А. Катрич, Д.В. Павленко, А.В. Хоружная

Цель — изучить влияние препарата Глиатилин на вегетативные реакции, когнитивно-мнестические функции у пациентов с хроническим нарушением мозгового кровообращения разных возрастных групп и генеза заболевания.
Материалы и методы. Обследовано 140 больных в возрасте от 60 до 80 лет. Всем пациентам выполнили клинико-неврологическое и нейропсихологическое обследование, мониторинг артериального давления, ЭКГ, УЗДГ, ЭЭГ, МРТ головного мозга. Изучали устойчивость внимания, изменение работоспособности, слухо-речевую память. Пациенты основной группы (n = 72) в качестве компонента комплексной гипотензивной и симптоматической терапии получали Глиатилин (первые 12 дней по 1000 мг, затем в течение 28 дней — по 400 мг утром и в полдень).
Результаты. Положительный эффект применения Глиатилина у пациентов основной группы проявлялся преобладанием суточного профиля артериального давления по типу dipper, регрессом симптомов симпатикотонии, стабилизацией вегетативного обеспечения деятельности.
Выводы. Результаты работы позволяют рекомендовать Глиатилин в комплексной фармакотерапии пациентам с данной проблемой как препарат, обладающий вегетотропными и нейропротекторными свойствами.

Ключевые слова: хроническое нарушение мозгового кровообращения, холина альфосцерат, вегетотропные и нейропротекторные свойства.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

12. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Сирингомієлія (Аналітичний огляд і клінічні спостереження)

Т.В. Мироненко, М.О. Мироненко, М.Г. Читаладзе, В.М. Василенко

Проаналізовано літературні джерела, присвячені проблемі сирингомієлії. Узагальнено дані щодо етіопатогенезу, класифікації, клінічних виявів і діагностики цього захворювання. Описано два власних клінічних спостереження пацієнтів з шийно-грудною формою сирингомієлії. Представлено результати вивчення неврологічної симптоматики та нейровізуалізаційного обстеження. Обґрунтовано діагноз сирингомієлії у цих хворих на підставі диференціації з розсіяним демієлінізувальним енцефаломієлітом і синдромом Персонейдж—Тернера.

Ключові слова: сирингомієлія, клінічні вияви, діагностика.

 

Сирингомиелия (Аналитический обзор и клинические наблюдения)

Т.В. Мироненко, М.О. Мироненко, М.Г. Читаладзе, В.Н. Василенко

Проанализированы литературные источники, посвященные проблеме сирингомиелии. Обобщены данные об этиопатогенезе, классификации, клинических проявлениях и диагностике данного заболевания. Описаны два собственных клинических наблюдения пациентов с шейно-грудной формой сирингомиелии. Представлены результаты изучения неврологической симптоматики и нейровизуализационного обследования. Обоснован диагноз сирингомиелии у данных больных на основании дифференциации с рассеянным демиелинизирующим энцефаломиелитом и синдромом Персонейдж—Тернера.

Ключевые слова: сирингомиелия, клинические проявления, диагностика.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

13. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Попередні порівняльні результати поперекової мікроендоскопічної дискектомії та мікродискектомії

Є.І. Слинько, А.П. Гук, О.М. Золотоверх, В.О. Хонда, І.І. Аль-Кашкиш

Мета — порівняти результати мікроендоскопічної та мікрохірургічної техніки лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта.
Матеріали і методи. Проведено порівняння результатів 31 операції з видалення гриж поперекових міжхребцевих дисків з використанням мікроендоскопічної техніки і 200 подібних операцій із застосуванням мікродискектомії. У хворих виявлено поодинокі грижі L4—L5 або L5—S1 дисків. Розмір гриж перевищував 6 мм, максимальний розмір у сагітальній площині — 12 мм. Клінічна симптоматика у всіх хворих включала радикулярні болі, у 181 хворого — вияви радикулопатії. В усіх випадках перед операцією проведено МРТ-дослідження і стандартну рентгенографію поперекового відділу у двох проекціях.
Результати. Ефективність лікування оцінювали за шкалою Macnab. У групі, де застосовано мікродискектомію, у 144 хворих з 200 результат був відмінним, у 41 — добрим, у 10 — задовільним і у 5 — незадовільним. Частка загального успішного результату становила 97,5 %. Тривалість операції — від 18 до 120 хв, в середньому — 35 хв. У групі застосування мікроендоскопічної дискектомії, у 21 хворого з 31 результат був відмінним, у 6 — добрим, у 2 — задовільним, у 2 — незадовільним. Частка загального успішного результату становила 93,5 %. Тривалість операції — від 60 до 210 хв, у середньому — 90 хв.
Висновки. Сучасна мікроендоскопічна дискектомія — високоефективний метод лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта. Її ефективність порівнянна з такою мікродискектомії. Вона показана за наявності парамедіанних, медіолатеральних гриж міжхребцевих дисків, стенозі латерального рецесуса.

Ключові слова: грижі міжхребцевих дисків поперекового відділу, мікроендоскопічна дискектомія, мікродискектомія, результати лікування.

 

Предварительные сравнительные результаты поясничной микроэндоскопической дискэктомии и микродискэктомии

Е.И. Слынько, А.П. Гук, А.М. Золотоверх, В.А. Хонда, И.И. Аль-Кашкиш

Цель — сравнить результаты микроэндоскопической и микрохирургической технологии лечения грыж межпозвоночных дисков поясничного отдела позвоночника.
Материалы и методы. Проведено сравнение результатов 31 операции по удалению грыж поясничных межпозвоночных дисков с использованием микроэндоскопической техники и 200 подобных операций с применением микродискэктомии. У пациентов выявлены одиночные грыжи L4—L5 или L5—S1 дисков. Размер грыж превышал 6 мм, максимальный размер в сагиттальной плоскости — 12 мм. Клиническая симптоматика у всех больных включала радикулярные боли, у 181 больного — проявления радикулопатии. Во всех случаях перед операцией провели МРТ-исследование и стандартную рентгенографию поясничного отдела в двух проекциях.
Результаты. Эффективность лечения оценена в соответствии со шкалой Macnab. В группе применения микродискэктомии у 144 больных из 200 результат был отличный, у 41 — хороший, у 10 — удовлетворительный и у 5 — неудовлетворительный. Доля общего успешного результата составила 97,5 %. Длительность операции — от 18 до 120 мин, в среднем — 35 мин. В группе использования микроэндоскопической дискэктомии, у 21 больного из 31 результат был отличный, у 6 — хороший, у 2 — удовлетворительный, у 2 — неудовлетворительный. Доля общего успешного результата составила 93,5 %. Длительность операции — от 60 до 210 мин, в среднем — 90 мин.
Выводы. Современная микроэндоскопическая дискэктомия — высокоэффективный метод лечения грыж межпозвоночных дисков поясничного отдела позвоночника. Ее эффективность сопоставима с таковой микродискэктомии. Она показана при наличии парамедианных, медиолатеральных грыж межпозвоночных дисков, стенозе латерального рецессуса.

Ключевые слова: грыжи межпозвоночных дисков поясничного отдела, микроэндоскопическая дискэктомия, микродискэктомия, результаты лечения.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

14. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Технічні аспекти ендоваскулярної емболізації рясноваскуляризованих пухлин інтра- й екстракраніальної локалізації та шиї

Д.В. Щеглов, В.М. Загородній, Д.Г. Мамедов, Х.Е. Улутабанча

Мета — поліпшити результати лікування хворих з рясноваскуляризованими пухлинами (РВП) інтра- й екстракраніальної локалізації та шиї (ІЕШ) на підставі розробки нових підходів з використанням сучасних ендоваскулярних методик для виключення з кровотоку таких новоутворень.
Матеріали і методи. В основу роботи покладено результати обстеження та лікування 143 хворих з РВП ІЕШ, які перебували на лікуванні в ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» в період 2002—2012 рр. Для суперселективної катетеризації використовували мікрокатетери різних фірм, які встановлювали коаксіально через діагностичний катетер. Ендоваскулярні втручання проводили під рентген-контролем. Мікрокатетери застосовували у комбінації з мікропровідником розміром 0,018 та 0,010 дюйма для досягнення потрібного сегмента артерії. Як агенти емболізації, які не розсмоктуються, використовували рідкі речовини (Н-бутил-ціаноакрилат, гістоакрил та емболін) у концентрації 1:2—1:8 у дозі 1—2 мл залежно від типу кровопостачання РВП ІЕШ.
Результати. Внаслідок ендоваскулярної емболізації у 51 (43,2 %) випадку досягнуто тотальної (100 %) деваскуляризації пухлини, у 54 (45,8 %) — субтотальної (70—99 %), у 18 (12,6 %) — часткової (< 70 %). У 20 (14 %) хворих операція не вдалася з технічних причин. Ефективною вважаємо оклюзію і 70 %, якої досягли в 105 (73,4 %) спостереженнях.
Висновки. Результати дослідження свідчать про переваги використання ендоваскулярних методів для діагностики та лікування РВП ІЕШ. Важливими перевагами доопераційної емболізації є зменшення тривалості операції з видалення пухлини та об’єму інтраопераційної крововтрати. Деваскуляризація РВП розширює можливості радикального хірургічного видалення цих пухлин та зменшує ризик тяжких ускладнень у хворих з РВП ІЕШ.

Ключові слова: рясноваскуляризовані пухлини, інтра-, екстракраніальна локалізація, шия, ендоваскулярна емболізація, технічний аспект.

 

Технические аспекты эндоваскулярной эмболизации обильноваскуляризованных опухолей интра и экстракраниальной локализации и шеи

Д.В. Щеглов, В.Н. Загородний, Д.Г. Мамедов, Х.Э. Улутабанча

Цель — улучшить результаты лечения больных с обильноваскуляризованными опухолями (ОВО) интра- и экстракраниальной локализации и шеи (ИЭШ) на основании разработки новых подходов с использованием современных эндоваскулярных методик для выключения из кровотока таких новообразований.
Материалы и методы. В основу работы положены результаты обследования и лечения 143 больных с ОВО ИЭШ, находившихся на лечении в ГУ «Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины» в период 2002—2012 гг. Для суперселективной катетеризации использовали микрокатетеры различных фирм, которые устанавливали коаксиально через диагностический катетер. Эндоваскулярные вмешательства проводили под рентген-контролем. Микрокатетеры применяли в комбинации с микропроводником размером 0,018 и 0,010 дюйма для достижения нужного сегмента артерии. В качестве нерассасывающихся эмболизирующих агентов использовали жидкие вещества (Н-бутил-цианоакрилат, гистоакрил и эмболин) в концентрации 1 : 2—1 : 8 в дозе 1—2 мл в зависимости от типа кровоснабжения ОВО ИЭШ.
Результаты. В результате эндоваскулярной эмболизации в 51 (43,2 %) случае достигнута тотальная (100 %) деваскуляризация опухоли, в 54 (45,8 %) — субтотальная (70—99 %), в 18 (12,6 %) — частичная (< 70 %). У 20 (14 %) больных операция не удалась по техническим причинам. Эффективной мы считаем окклюзию і 70 %, которая была достигнута в 105 (73,4 %) наблюдениях.
Выводы. Результаты исследования свидетельствуют о преимуществах использования эндоваскулярных методов в диагностике и лечении ОВО ИЭШ. Дооперационная эмболизация значительно уменьшает длительность операции по удалению опухоли и объем интраоперационной кровопотери. Деваскуляризация ОВО расширяет возможности радикального хирургического удаления этих опухолей и снижает риск тяжелых осложнений у больных с ОВО ИЭШ.

Ключевые слова: обильноваскуляризованные опухоли, интра-, экстракраниальная локализация, шея, эндоваскулярная эмболизация, технический аспект.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

15. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Ривастигмін: нові можливості у фармакотерапії деменцій

С.Г. Бурчинський

Розглянуто сучасні проблеми фармакотерапії різних форм деменцій. Обґрунтовано концепцію холінергічної фармакотерапії як ефективного шляху патогенетичного впливу на ослаблення когнітивних процесів. Особливе місце як інструменту лікувальної стратегії нейродегенеративних і судинних форм деменцій відведено препарату — селективному інгібітору ацетилхолінестерази — ривастигміну. Детально проаналізовано механізми дії, клінічну ефективність і безпечність препарату, його переваги перед іншими препаратами цієї групи та обґрунтовано доцільність його застосування за різних форм когнітивних, поведінкових і психічних розладів при деменціях.

Ключові слова: деменції, фармакотерапія, ривастигмін.

 

Ривастигмин: новые возможности в фармакотерапии деменций

С.Г. Бурчинський

Рассмотрены современные проблемы фармакотерапии различных форм деменций. Обоснована концепция холинергической фармакотерапии как эффективного пути патогенетического воздействия на ослабление когнитивных процессов. Особое место в качестве инструмента лечебной стратегии нейродегенеративных и сосудистых форм деменций отведено селективному ингибитору ацетилхолинэстеразы — ривастигмину. Подробно проанализированы механизмы действия, клиническая эффективность и безопасность данного препарата, его преимущества перед другими препаратами этой группы и обоснована целесообразность его применения при различных формах когнитивных, поведенческих и психических расстройств при деменциях.

Ключевые слова: деменции, фармакотерапия, ривастигмин.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

16. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Предиктори вибору сценаріїв призначення агоністів дофамінових рецепторів при хворобі Паркінсона: ропінірол

С.П. Московко, М.О. Кирильчук, Г.С. Московко

На підставі даних доказової медицини та клінічної практики розглянуто предиктори вибору терапії на різних стадіях хвороби Паркінсона. Обґрунтовано показання до призначення прямих агоністів дофамінових рецепторів (на прикладі ропініролу) в різних схемах лікування залежно від стадії захворювання, віку, наявності та прогнозу ускладнень, коморбідних станів, профілю побічних реакцій та фінансових міркувань.

Ключові слова: хвороба Паркінсона, лікування, агоністи дофамінових рецепторів, ропінірол.

 

Предикторы выбора сценариев назначения агонистов дофаминовых рецепторов при болезни Паркинсона: ропинирол

С.П. Московко, М.О. Кирильчук, Г.С. Московко

На основании данных доказательной медицины и клинической практики рассматриваются предикторы выбора терапии на разных стадиях болезни Паркинсона. Обосновываются показания для назначения прямых агонистов дофаминовых рецепторов (на примере ропинирола) в разных схемах лечения, в зависимости от стадии заболевания, возраста, наличия и прогноза осложнений, коморбидных состояний, профиля побочных реакций и финансовых соображений.

Ключевые слова: болезнь Паркинсона, лечение, агонисты дофаминовых рецепторов, ропинирол.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

17. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Клініко-діагностичні та терапевтичні особливості алкогольної енцефалопатії

О.О. Тесленко

Досліджено клініко-патогенетичні механізми розвитку неврологічних порушень унаслідок зловживання алкоголем, а також можливість використання визначених особливостей для оптимізації лікувального процесу. Охарактеризовано основні клінічні неврологічні синдроми, вивчено патогенетичні механізми формування неврологічних порушень шляхом оцінки стану біоелектрогенезу головного мозку, структурних змін головного мозку, стану вільнорадикального окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, динаміки пулу амінокислот, структурних змін мембрани клітини. Оптимізовано схеми лікування із застосуванням препаратів поліфакторної дії — Актовегіну і цитиколіну (Цераксону). Показано позитивну динаміку основних клініко-біохімічних показників під впливом проведеної терапії.

Ключові слова: синдром залежності від алкоголю, клініко-біохімічні показники, динаміка, Актовегін, цитиколін.

 

Клинико-диагностические и терапевтические особенности алкогольной энцефалопатии

О.А. Тесленко

Исследованы клинико-патогенетические механизмы развития неврологических нарушений вследствие злоупотребления алкоголем, а также возможность использования выделенных особенностей для оптимизации лечебного процесса. Выделены основные клинические неврологические синдромы, изучены патогенетические механизмы формирования неврологических нарушений путем оценки состояния биоэлектрогенеза головного мозга, структурных изменений головного мозга, состояния свободнорадикального окисления липидов, антиоксидантной системы, динамики пула аминокислот, структурных изменений мембраны клетки. Оптимизированы схемы лечения с применением препаратов полифакторного действия — Актовегина и цитиколина (Цераксона). Показана положительная динамика основных клинико-биохимических показателей под влиянием проведенной терапии.

Ключевые слова: синдром зависимости от алкоголя, клинико-биохимические показатели, динамика, Актовегин, цитиколин.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

18. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

ГАМК-ергічна корекція у психоневрології: ретроспектива та сучасність

М.М. Прокопів, Л.І. Соколова

Висвітлено сучасні погляди на нейротрансмісію медіаторів у головному мозку, патофізіологічні зміни ГАМК-ергічної передачі при низці захворювань. Проведено аналіз наукових публікацій щодо використання препаратів, які мають коригувальний вплив саме на ці ланки патофізіологічних змін. Доведено доцільність використання фенібуту при деяких психоневрологічних захворюваннях.

Ключові слова: нейротрансмітерна система, ГАМК-ергічна передача, психоневрологічні захворювання, лікування, фенібут.

 

ГАМК-эргическая коррекция в психоневрологии: ретроспектива и современность

М.М. Прокопив, Л.И. Соколова

Освещены современные взгляды на нейротрансмиссию медиаторов в головном мозге, патофизиологические изменения ГАМК-эргической передачи при ряде заболеваний. Проведен анализ научных публикаций относительно использования препаратов, которые имеют корригирующее влияние именно на эти звенья патофизиологических изменений. Доказана целесообразность использования фенибута при некоторых психоневрологических заболеваниях.

Ключевые слова: нейротрансмиттерная система, ГАМК-эргическая передача, психоневрологические заболевания, лечение, фенибут.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

19. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив фізіологічної вагітності та пологів на формування і перебіг експериментального автоімунного енцефаломієліту як моделі розсіяного склерозу

П.В. Волошин, Т.М. Воробйова, Н.П. Волошина, В.В. Гейко

Мета — вивчити нейроімуноендокринні особливості формування та перебігу експериментального автоімунного енцефаломієліту (ЕАЕ) у щурів у ранній та віддалений післяпологовий період.
Матеріали і методи. Моделювання ЕАЕ здійснювали у 62 нелінійних білих щурів на основі індукції автоімунного енцефаломієліту шляхом активної імунізації гомогенатом алогенного спинного мозку з повним ад’ювантом Фрейнда у дозі 55—60 мг/100 г маси тіла. Щоденно оцінювали неврологічний статус за 6-бальною шкалою в двох групах (незаймані самки і самки, які народили вперше). Забір крові здійснювали у стані діеструсу, визначеного на підставі щоденного дослідження вагінальних мазків. Реєстрували показники імунного статусу, вміст статевих стероїдних гормонів, кортикостерону, пролактину, а також IЛ-2, ФНП-α, ТФР-β1 методом імуноферментного аналізу.
Результати. Показано, що моделювання ЕАЕ після пологів характеризується зниженням захворюваності (57,9 %) та перебігом захворювання переважно в легкій формі у 72,7 % імунізованих тварин, тоді як у 73,7 % самок, які не народжували, розвивається тяжкий неврологічний дефіцит при 86,4 % захворюваності. Рівень летальності становив 36,8 %. Зроблено висновок щодо сприятливого перебігу демієлінізувальної патології на тлі грудного вигодовування потомства, яке у 43 % випадків перешкоджає формуванню демієлінізувальних порушень.
Висновки. Фізіологічна вагітність і пологи мають протективний вплив щодо розвитку ЕАЕ.

Ключові слова: експериментальний автоімунний енцефаломієліт, розсіяний склероз, захворюваність, вагітність, перебіг демієлінізувальної патології.

 

Влияние физиологической беременности и родов на формирование и течение экспериментального аутоиммунного энцефаломиелита как модели рассеянного склероза

П.В. Волошин, Т.М. Воробьёва, Н.П. Волошина, В.В. Гейко

Цель — изучить нейроиммуноэндокринные особенности формирования и течения экспериментального аутоиммунного энцефаломиелита (ЭАЭ) у крыс в ранний и отдаленный послеродовой период.
Материалы и методы. Моделирование ЭАЭ провели у 62 нелинейных белых крыс на основе индукции аутоиммунного энцефаломиелита посредством активной иммунизации гомогенатом аллогенного спинного мозга с полным адъювантом Фрейнда в дозе 55—60 мг/100 г массы тела. Ежедневно оценивали неврологический статус по 6-балльной шкале в двух группах (девственные и первородившие самки). Забор крови проводили в состоянии диэструса на основании ежедневного исследования влагалищных мазков. Регистрировали показатели иммунного статуса, содержание половых стероидных гормонов, кортикостерона, пролактина, а также ИЛ-2, ФНО-α, ТФР-β1 методом иммуноферментного анализа.
Результаты. Показано, что моделирование ЭАЭ после родов характеризуется снижением заболеваемости (57,9 %) и течением болезни преимущественно в легкой форме (у 72,7 % иммунизированных животных), в то время как у 73,7 % нерожавших самок развивается тяжелый неврологический дефицит при 86,4 % заболеваемости, уровень летальности при этом составлял 36,8 %. Сделано заключение о благоприятном течении демиелинизирующей патологии на фоне грудного вскармливания потомства, которое в 43 % случаев препятствует формированию демиелинизирующих нарушений.
Выводы. Физиологическая беременность и роды оказывают протективное влияние относительно развития ЭАЭ.

Ключевые слова: экспериментальный аутоиммунный энцефаломиелит, рассеянный склероз, заболеваемость, беременность, течение демиелинизирующей патологии.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

20. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив попередньої вагітності та пологів на перебіг експериментального розсіяного склерозу в щурів

Т.М. Воробйова, А.В. Шляхова, О.В. Веселовська

Мета — дослідити вплив вагітності та пологів на етологічні та емоційні показники і рухову активність щурів в умовах моделювання розсіяного склерозу.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 20 самках нелінійних білих щурів. Тварин, імунізованих енцефалітогенною сумішшю, було розподілено на дві рівні групи. До другої групи ввійшли самки після пологів. Поведінку в Суок-тесті, латентний період іммобільності, ступінь виявів неврологічних розладів і запалення задніх кінцівок реєстрували у початковому стані, через 7, 14, 21 та 28 діб після моделювання розсіяного склерозу. У самок 2-ї групи дослідження проводили також через 2 доби після пологів.
Результати. У самок 1-ї групи протягом експерименту знижувалися рівень тривожності та рухова активність, що свідчить про емоційні порушення, пов’язані з розвитком хвороби, та їх трансформацію у тривожно-депресивний стан. У самок 2-ї групи після закінчення експерименту рівень активності був близьким до вихідних значень на тлі збереження відносно високого показника тривожності. Це свідчить про швидке відновлення фізичного стану та напруження, яке зберігається в емоційній сфері у самок після пологів, що, можливо, пов’язано з реалізацією материнського інстинкту, спрямованого на збереження здорового потомства і, відповідно, продовження роду.
Висновки. Дослідження рухової активності, рівня тривожності, емоційного стану, неврологічних порушень показало, що попередня вагітність та пологи не погіршують перебіг експериментального розсіяного склерозу в щурів.

Ключові слова: експериментальний розсіяний склероз, рухова активність, рівень тривожності, емоційні порушення, вагітність.

 

Влияние предшествующей беременности и родов на течение экспериментального энцефаломиелита у крыс

Т.М. Воробьёва, А.В. Шляхова, Е.В. Веселовская

Цель — исследовать влияние беременности и родов на этологические, эмоциональные показатели и двигательную активность крыс в условиях моделирования рассеянного склероза.
Материалы и методы. Исследования проведены на 20 самках нелинейных белых крыс. Животные, иммунизированные энцефалитогенной смесью, были распределены на две равные экспериментальные группы. Во 2-ю группу вошли самки после родов. Поведение в Суок-тесте, латентный период иммобильности, степень выраженности неврологических расстройств и воспаления задних конечностей регистрировали в исходном состоянии, через 7, 14, 21 и 28 суток после моделирования рассеянного склероза. У самок 2-й группы исследования проводили также через 2 суток после родов.
Результаты. У самок 1-й группы в течение эксперимента снижались уровень тревожности и двигательная активность, что свидетельствует об эмоциональных нарушениях, связанных с развитием болезни, и их трансформации в тревожно-депрессивное состояние. У самок 2-й группы к окончанию эксперимента уровень активности приближался к исходным значениям на фоне сохраняющегося относительно высокого показателя тревожности. Это свидетельствует о более быстром восстановлении физического состояния и сохраняющейся напряженности эмоциональной сферы у крыс после родов, что, возможно, связано с реализацией материнского инстинкта, направленного на сохранение здорового потомства и, соответственно, на продление рода.
Выводы. Исследование двигательной активности, уровня тревожности, эмоционального состояния, неврологических нарушений показало, что предшествующая беременность и роды не усугубляют течение экспериментального рассеянного склероза у крыс.

Ключевые слова: экспериментальный рассеянный склероз, двигательная активность, уровень тревожности, эмоциональные нарушения, беременность.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

21. НАУКОВА ПЕРІОДИКА

 

Наукова періодика

1. Ефективність ендоваскулярного лікування гострого ішемічного інсульту — все ще не доведено
2. Розсіяний склероз та вагітність: терапевтичні втручання
3. Підвищений ризик розвитку інсульту в пацієнтів з ідіопатичною нейропатією лицьового нерва, які не отримували лікування стероїдами
4. Магнітно-резонансна ангіографія інтракраніальних та екстракраніальних артерій у пацієнтів з неспровокованим нападом мігрені без аури: крос-секційне дослідження
5. Медикаментозне та хірургічне лікування есенціального тремору


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»