Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(14) // 2010

 

Обкладинка

 

1. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Пошук нових підходів до лікування гострого ішемічного інсульту

С.М. ВІНИЧУК, М.М. ПРОКОПІВ, Т.М. ЧЕРЕНЬКО

Мета — оцінка ефективності та переносності внутрішньовенної форми інгібітора 5-ліпоксигенази — кверцетину (Корвітину) в різних дозуваннях при лікуванні хворих з гострим середньотяжким та тяжким ішемічним інсультом.

Матеріали і методи. Проведено відкрите рандомізоване клінічне дослідження, яке включало 84 хворих з гострим ішемічним інсультом віком від 40 до 64 років (середній вік — (52,0 ± 5,7) року); терапевтичне вікно — перші 12 год після розвитку симптомів. Сформовано дві групи хворих: основну (n = 48), в якій хворі отримували внутрішньовенну форму кверцетину в різних дозах, та контрольну (n = 36), в якій пацієнти отримували лише стандартну терапію. Результат терапії на тлі лікування оцінювали на 21-й день та через 2, 3 та 4 міс. Клініко-неврологічне обстеження включало оцінку неврологічного статусу за шкалою NIHSS, модифікованою шкалою Ренкіна, індексом Бартела, також використовували Глобальний тест з урахуванням комбінації показників шкал. Локалізацію та розмір ішемічного вогнища верифікували методом комп’ютерної/магнітно-резонансної томографії. Досліджували рівень маркерів запалення (С-реактивний протеїн, інтерлейкін-6) та маркерів клітинного і гліального пошкодження (білок S-100 та нейроспецифічна енолаза), а також прооксидантно-антиоксидантну активність.

Результати. На тлі лікування з використанням внутрішньовенної форми кверцетину відзначено швидке відновлення неврологічних функцій, згідно зі шкалою NIHSS (на 21-й день) порівняно з традиційною терапією, збільшення вірогідності відновлення втрачених функцій через 3 міс та прояву вторинної нейрональної протекції. Антиоксидантна дія водорозчинного кверцетину не відрізнялася від такої стандартної терапії.

Висновки. Застосування внутрішньовенної форми кверцетину (Корвітину) при лікуванні гострого середньотяжкого та тяжкого ішемічного інсульту підвищує вірогідність повного відновлення неврологічних функцій через 3 міс, зумовлює вторинну нейрональну протекцію за рахунок інгібірування локального запалення, але не впливає на параметри прооксидантно-антиоксидантної системи.

Ключові слова: водорозчинна форма кверцетину, ішемічний інсульт, лікування.

 

Поиск новых подходов к лечению острого ишемического инсульта

С.М. ВИНИЧУК, М.М. ПРОКОПИВ, Т.М. ЧЕРЕНЬКО

Цель — оценка эффективности и переносимости внутривенной формы ингибитора 5-липоксигеназы — кверцетина (Корвитина) в разных дозировках при лечении больных с острым среднетяжелым и тяжелым ишемическим инсультом.

Материалы и методы. Проведено открытое рандомизированное клиническое исследование, которое включало 84 больных в возрасте от 40 до 64 лет (средний возраст — (52,0 ± 5,7) года) с острым ишемическим инсультом; терапевтическое окно — первые 12 ч после развития симптомов. Сформировано две группы больных: основную (n = 48), в которой больные получали внутривенную форму кверцетина в разных дозах, и контрольную (n = 36), в которой пациенты получали только стандартную терапию. Исход заболевания на фоне лечения оценивали на 21-й день и через 2, 3 и 4 мес. Клинико-неврологическое обследование включало оценку неврологического статуса по шкале NIHSS, модифицированной шкале Рэнкина, индексу Бартела, также использовали Глобальный тест с учетом комбинации показателей шкал. Локализацию и размер ишемического очага верифицировали методом компьютерной/магнитно-резонансной томографии. Исследовали уровень маркеров воспаления (С-реактивный протеин, интерлейкинB6) и маркеров клеточного и глиального повреждения (белок S-100 и нейроспецифическая энолаза), а также прооксидантно-антиоксидантную активность.

Результаты. На фоне лечения с использованием внутривенной формы кверцетина отмечено более быстрое восстановление неврологических функций, согласно оценке по шкале NIHSS (на 21-й день), по сравнению с традиционной терапией, повышение вероятности восстановления утраченных функций через 3 мес и проявления вторичной нейрональной протекции. Антиоксидантное действие водорастворимого кверцетина не отличалось от такого стандартной терапии.

Выводы. Применение внутривенной формы кверцетина (Корвитина) при лечении острого среднетяжелого и тяжелого ишемического инсульта увеличивает вероятность полного восстановления неврологических функций через 3 мес, обуславливает вторичную нейрональную протекцию за счет ингибирования локального воспаления, но не влияет на параметры прооксидантно-антиоксидантной системы.

Ключевые слова: водорастворимая форма кверцетина (Корвитин), ишемический инсульт, лечение.

2. ЛЕКЦІЇ

 

Аномалії будови краніовертебрального переходу у практиці невролога

В.М. ЄФІМЕНКО, М.В. ЄФІМЕНКО

Наведено клінічний опис, неврологічні прояви, підходи до діагностики аномалій хребта та церебральних структур краніовертебрального переходу (платибазія, базилярна імпресія, порок Кліппеля—Фейля, аномалія Арнольда—Кіарі і Денді—Уокера, пороки розвитку атлантоаксіального з’єднання). Для їхнього виявлення необхідно проводити рентгенологічне обстеження кісткових структур та комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію структур головного і спинного мозку. Своєчасне виявлення подібних аномалій є одним із дієвих методів профілактики серйозних неврологічних ускладнень.

Ключові слова: аномалії краніовертебрального переходу, неврологічні прояви, діагностика.

 

Аномалии строения краниовертебрального перехода в практике невролога

В.Н. ЕФИМЕНКО, М.В. ЕФИМЕНКО

Представлены клиническое описание, неврологические проявления, подходы к диагностике аномалий позвоночника и церебральных структур краниовертебрального перехода (платибазия, базилярная импрессия, порок Клиппеля—Фейля, аномалия Арнольда—Киари и Денди—Уокера, пороки развития атлантоаксиального сочленения). Для их выявления необходимо проводить рентгенологическое исследование костных структур и компьютерную или магнитно-резонансную томографию структур головного и спинного мозга. Своевременное выявление подобных аномалий является одним из действенных методов профилактики серьезных неврологических осложнений.

Ключевые слова: аномалии краниовертебрального перехода, неврологические проявления, диагностика.

3. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Порушення церебральної гемодинаміки при рефлекторних м’язово-тонічних синдромах шийного рівня та ефективність використання методів мануальної терапії

О.А. ЯРОШЕВСЬКИЙ

Мета — визначення впливу біомеханічної корекції хребта та мануальної терапії на порушення церебральної гемодинаміки у хворих з рефлекторними м'язово-тонічними синдромами шийного рівня.

Матеріали і методи. Церебральну гемодинаміку вивчено у 129 пацієнтів, які страждають на рефлекторні м’язово-тонічні синдроми шийного рівня (цервікалгії, цервікокраніалгії, цервікобрахіалгії), за допомогою методів транскраніальної допплерографії та реоенцефалографії. Проаналізовано вплив мануальної терапії на артеріальний та венозний кровоплин у 107 пацієнтів.

Результати. У пацієнтів, які страждають на рефлекторні м’язово-тонічні синдроми шийної локалізації, виявлено зміни церебральної гемодинаміки переважно функціонального характеру, які за тривалого існування можуть призводити до розвитку стійкої гемодинамічної дисциркуляції. Мануальна терапія виявилася ефективною для ліквідації як м’язово-тонічних, так і гемодинамічних порушень.

Висновки. Рефлекторні м’язово-тонічні синдроми шийного рівня спричиняють вторинні зміни артеріальної та венозної гемодинаміки функціонального характеру. Використання мануальної терапії сприяє ліквідації гемодинамічних порушень, пов’язаних з м’язово-тонічними синдромами.

Ключові слова: церебральна гемодинаміка, рефлекторні м’язово-тонічні синдроми, мануальна терапія.

 

Нарушения церебральной гемодинамики при рефлекторных мышечнo-тонических

А.А. ЯРОШЕВСКИЙ

Цель — определение влияния биомеханической коррекции позвоночника и мануальной терапии на нарушения гемодинамики у больных с рефлекторными мышечно-тоническими синдромами шейного уровня.

Материал и методы. Церебральная гемодинамика изучена у 129 пациентов, страдающих рефлекторными мышечно-тоническими синдромами шейного уровня (цервикалгии, цервикокраниалгии, цервикобрахиалгии), с помощью методов транскраниальной допплерографии и реоэнцефалографии. Проанализировано влияние мануальной терапии на артериальный и венозный кровоток у 107 пациентов.

Результаты. У пациентов, страдающих рефлекторными мышечно-тоническими синдромами шейной локализации, обнаружены изменения церебральной гемодинамики преимущественно функционального характера, которые при длительном существовании могут приводить к развитию стойкой гемодинамической дисциркуляции. Мануальная терапия оказалась эффективной для ликвидации как мышечно-тонических нарушений, так и гемодинамических расстройств.
Выводы. Рефлекторные мышечно-тонические синдромы шейного уровня вызывают вторичные изменения артериальной и венозной гемодинамики функционального характера. Применение мануальной терапии способствует устранению гемодинамических нарушений, связанных с мышечно-тоническими синдромами.

Ключевые слова: церебральная гемодинамика, рефлекторные мышечно-тонические синдромы, мануальная терапия.

4. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Порівняльний аналіз оцінки якості життя хворих на розсіяний склероз та хронічні інвалідизуючі соматичні захворювання

В.А. ГОЛИК, С.М. МОРОЗ, В.Є. СЕМЕНІХІНА, І.П. КУЩ, О.М. МОРОЗ, В.П. БОНДАР

Мета — виявлення особливостей оцінки якості життя інвалідами внаслідок розсіяного склерозу; порівняльний аналіз показників якості життя інвалідів унаслідок розсіяного склерозу і хронічних соматичних захворювань для визначення найефективнішої організації реабілітаційного процесу.

Матеріали і методи. На базі неврологічного та терапевтичного відділень УкрДержНДІМСПІ обстежено 71 інваліда III групи з розсіяним склерозом і хронічними інвалідизуючими соматичними захворюваннями дихальної і травної систем (виразкова хвороба шлунка, бронхіальна астма), без вираженої психотичної симптоматики.

Хворих було обстежено за допомогою опитувальника ВООЗ ЯЖ-100.

Результати. Для всіх інвалідів відзначено істотне зниження показників якості життя за всіма досліджуваними напрямками. Для кожного захворювання можна виділити специфічні особливості зниження якості життя. У хворих на розсіяний склероз зниження якості життя має вираженіший характер, зачіпає всі досліджувані сфери якості життя.

Висновки. В результаті дослідження якості життя виділено додаткові критерії проведення медико-соціальної експертизи, визначено шляхи оптимізації лікувального та реабілітаційного процесу з урахуванням суб’єктивного розуміння хворим своїх проблем.

Ключові слова: розсіяний склероз, інвалідність, якість життя, опитувальник ВООЗ ЯЖ-100, реабілітація.

 

Сравнительный анализ оценки качества жизни больных рассеянным склерозом

В.А. ГОЛИК, С.М. МОРОЗ, В.Е. СЕМЕНИХИНА, И.П. КУЩ, Е.Н. МОРОЗ, В.П. БОНДАРЬ

Цель — выявление особенностей оценки качества жизни инвалидами вследствие рассеянного склероза; сравнительный анализ показателей качества жизни инвалидов вследствие рассеянного склероза и хронических соматических заболеваний для определения наиболее эффективной организации реабилитационного процесса.

Материалы и методы. На базе неврологического и терапевтического отделений УкрГосНИИМСПИ обследован 71 инвалид III группы с рассеянным склерозом и хроническими инвалидизирующими соматическими заболеваниями дыхательной и пищеварительной систем (язвенная болезнь желудка, бронхиальная астма) без выраженной психотической симптоматики. Больные были обследованы с помощью опросника ВОЗ КЖ-100.

Результаты. Все инвалиды отметили существенное снижение показателей качества жизни по всем исследуемым направлениям. Для каждого заболевания можно выделить специфические особенности снижения качества жизни. У больных рассеянным склерозом снижение качества жизни носит более выраженный характер, затрагивает все исследуемые сферы качества жизни.

Выводы. В результате исследования качества жизни выделены дополнительные критерии проведения медико-социальной экспертизы, определены пути оптимизации лечебного и реабилитационного процесса с учетом субъективного понимания больным своих проблем.

Ключевые слова: рассеянный склероз, инвалидность, качество жизни, опросник ВОЗ КЖ-100, реабилитация.

5. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Нейрохірургічне лікування форамінальних і екстрафорамінальних кил поперекових дисків

Є.І. СЛИНЬКО, О.М. ХОНДА

Проведено аналіз серії з 24 хворих, прооперованих з приводу латеральних кил дисків поперекового відділу хребта. Оцінка включала клінічні дослідження, дані комп'ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії. Інтерлямінарний доступ застосовано у 13 хворих, латеральний — у 6, фасетектомію виконано у 5 хворих.

Форамінальні кили дисків мали специфічну клінічну картину, зокрема грубий больовий синдром. Точна доопераційна діагностика була важливим моментом. Післяопераційні результати були добрі в 91 %. У решти хворих залишився резидуальний біль. У тих хворих, які мали радикулярний неврологічний дефіцит, повного регресу досягнуто лише у 16 % випадків. Латеральні кили поперекового відділу мають характерні клінічні, КТ- та МРТ-ознаки.

Доступ до більшості таких кил можливий через інтерлямінарний підхід. Латеральний підхід є найбільш доцільним при екстрафорамінальних латеральних килах.

Ключові слова: кили дисків, хірургічне лікування.

 

Нейрохирургическое лечение фораминальных и экстрафораминальных грыж поясничных дисков

Е.И. СЛЫНЬКО, А.Н. ХОНДА

Проведен анализ серии из 24 больных, прооперированных по поводу латеральных грыж дисков поясничного отдела позвоночника. Оценка включала клинические исследования, данные компьютерной (КТ) и магнитно-резонансной (МРТ) томографии. Интерляминарный доступ использовали у 13 больных, латеральный — у 6, фасетэктомию выполнили у 5 больных. Фораминальные грыжи дисков имели специфическую клиническую картину, в частности грубый болевой синдром. Точная дооперационная диагностика была важным моментом.

Послеоперационные результаты были хорошими в 91 %. У остальных больных осталась резидуальная боль. У тех больных, которые имели радикулярный неврологический дефицит, полный регресс достигнут лишь в 16 % случаев. Латеральные грыжи поясничного отдела имеют характерные клинические, КТ- и МРТ-признаки. Доступ к большинству таких грыж возможен через интерляминарный подход. Латеральный подход является наиболее целесообразным при экстрафораминальных латеральных грыжах.

Ключевые слова: грыжи дисков, хирургическое лечение.

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Клінічні та патобіокінематичні особливості вертеброгенних грудних больових синдромів. Частина 1

О.А. КОЗЬОЛКІН, С.О. МЄДВЄДКОВА, О.О. ЛІСОВА

Мета — вивчити клінічні та патобіокінематичні особливості вертеброгенних грудних больових синдромів (ВГБС) для оптимізації лікувально-діагностичних заходів.

Матеріали і методи. Обстежено 500 хворих з ВГБС. Оцінювали показники вертебродинаміки, ступінь вираження болю та гіпертонусу м’язів у хворих з рефлекторними синдромами та радикулопатіями. За допомогою мануально-м’язового тестування визначали типи патобіокінематичних розладів та рівні функціонального блокування хребетно-рухових сегментів, а також блокування реберно-грудинних та реберно-хребтових зчленувань.

Результати. Виявлено клінічні особливості ВГБС із м’язово-тонічними, нейродистрофічними виявами та радикулопатіями, а також особливості патобіокінематичних розладів при різних ВГБС. Доведено їхній суттєвий вплив на формування клінічної картини та перебіг процесу, що необхідно враховувати на етапі діагностики і для призначення патогенетично обґрунтованої комплексної терапії.

Висновки. Діагностика вертеброгенних грудних больових синдромів має бути комплексною, із застосуванням неврологічного та мануального обстеження, що дає змогу виявити їхні клінічні та патобіокінематичні особливості і впливати на всі патогенетичні ланки процесу.

Ключові слова: вертеброгенні грудні неврологічні синдроми, клінічні та патобіокінематичні особливості.

 

Клинические и патобиокинематические особенности вертеброгенных грудных болевых синдромов. Часть 1

А.А. КОЗЁЛКИН, С.А. МЕДВЕДКОВА, О.А. ЛИСОВАЯ

Цель — изучить клинические и патобиокинематические особенности вертеброгенных грудных болевых синдромов (ВГБС) для оптимизации лечебно-диагностических мероприятий.

Материалы и методы. Обследовано 500 больных с ВГБС. Оценивали показатели  вертебродинамики, степень выраженности боли и гипертонуса мышц у больных с рефлекторными синдромами и радикулопатиями.

С помощью мануально-мышечного тестирования определяли типы патобиокинематических расстройств и уровни функционального блокирования позвоночно-двигательных сегментов, а также блокирование реберно-грудинных и реберно-позвоночных сочленений.

Результаты. Выявлены клинические особенности ВГБС с мышечно-тоническими, нейродистрофическими, вегетативно-висцеральными проявлениями и радикулопатиями, а также особенности патобиокинематических расстройств при различных ВГБС. Доказано их существенное влияние на формирование клинической картины и течение процесса, что необходимо учитывать на этапе диагностики и для назначения патогенетически обоснованной комплексной терапии.

Выводы. Диагностика вертеброгенных грудных болевых синдромов должна быть комплексной, с использованием неврологического и мануального обследования, что позволяет выявить их клинические и патобиокинематические особенности и воздействовать на все патогенетические звенья процесса.

Ключевые слова: вертеброгенные грудные болевые синдромы, клинические и патобиокинематические особенности.

7. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Діагностика і терапія порушень церебрального венозного кровоплину у пацієнтів з хронічною ішемією мозку

Є.В. ПРОКОПОВИЧ

Мета — встановити діагностичні критерії порушень церебральної венозної гемодинаміки при хронічній ішемії мозку, оцінити терапевтичну ефективність венотонічних засобів при порушенні венозного мозкового кровоплину.

Матеріали і методи. Обстежено 83 хворих з хронічною ішемією мозку, у яких виявлено порушення венозного відтоку з порожнини черепа. Пацієнтам до та після лікування проводили дуплексне сканування брахіоцефальних судин, ехоофтальмоскопію.

Результати. Вперше у пацієнтів з хронічною ішемією мозку проведено діагностику та встановлено критерії порушень венозного відтоку із порожнини черепа шляхом дослідження кількісних та якісних показників кровоплину у великій вені мозку, внутрішніх яремних венах та центральних венах сітківки. Про наявність у пацієнтів з хронічною ішемією мозку венозної недостатності мозкового кровообігу свідчать підвищення швидкості кровоплину у великій вені мозку, розширення внутрішніх яремних вен.

Висновки. Ознакою венозної мозкової недостатності у пацієнтів з хронічною ішемією мозку є підвищення максимальної швидкості кровоплину у великій вені мозку понад 20 см/с. У схемі лікування хворих з хронічною ішемією мозку за наявності утрудненого венозного мозкового кровоплину доцільно використовувати венотонічні препарати, до складу яких входить діосмін, у дозі 1200 мг/добу.

Ключові слова: хронічна ішемія мозку, транскраніальне дуплексне сканування, ехоофтальмоскопія, брахіоцефальні судини, венозний відтік із порожнини черепа, діосмін.

 

Диагностика и терапия нарушений церебрального венозного кровотока у пациентов с хронической ишемией мозга

Е.В. ПРОКОПОВИЧ

Цель — установить диагностические критерии нарушений церебральной венозной гемодинамики при хронической ишемии мозга, оценить терапевтическую эффективность венотонических средств при нарушении венозного мозгового кровотока.

Материалы и методы. Обследовано 83 больных с хронической ишемией мозга, у которых выявлены нарушения венозного оттока из полости черепа. Пациентам до и после лечения проводили дуплексное сканирование брахиоцефальных сосудов, эхоофтальмоскопию.

Результаты. Впервые у пациентов с хронической ишемией мозга проведена диагностика и установлены критерии нарушений венозного оттока из полости черепа путем исследования количественных и качественных показателей кровотока в большой вене мозга, внутренних яремных венах и центральных венах сетчатки. О наличии у пациентов с хронической ишемией мозга венозной недостаточности мозгового кровообращения свидетельствуют повышение скорости кровотока в большой вене мозга, расширение внутренних яремных вен.

Выводы. Признаком венозной мозговой недостаточности у пациентов с хронической ишемией мозга является повышение максимальной скорости кровотока в большой вене мозга более 20 см/с. В схеме лечения больных с хронической ишемией мозга при наличии затрудненного венозного мозгового кровотока целесообразно использовать венотонические препараты, содержащие диосмин, в дозе 1200 мг/сут.

Ключевые слова: хроническая ишемия мозга, транскраниальное дуплексное сканирование, эхоофтальмоскопия, брахиоцефальные сосуды, венозный отток из полости черепа, диосмин.

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив метаболічних цитопротекторів на біоелектричну активність головного мозку в пацієнтів з кардіоемболічним інсультом

С.М. КУЗНЕЦОВА, М.С. ЄГОРОВА, С.Ф. ГЛУШКО

Мета — провести комплексний аналіз впливу Мексикору на функціональний стан центральної нервової системи у пацієнтів похилого та старечого віку, які перенесли кардіоемболічний інсульт (КЕІ).

Матеріали і методи. У комплексному клініко-неврологічному дослідженні взяли участь 25 пацієнтів похилого та старечого віку з постійною формою фібриляції передсердь (ФП), які перенесли КЕІ. Середній вік — (69,3 ± 1,4) року. Біоелектричну активність головного мозку з частотноBамплітудною характеристикою ритму ЕЕГ вивчали на 16-канальному електроенцефалографі Neurofax EEGB1100 (Nihon Kohden, Японія). Дослідження проводили до та після лікування Мексикором.

Результати. У пацієнтів, які перенесли КЕІ, Мексикор спричиняє реорганізацію структур біоелектричної активності головного мозку, мозаїка цієї реорганізації має півкульні особливості. У пацієнтів з правопівкульним інсультом Мексикор переважно збільшує інтенсивність у діапазоні α1-, α2-ритмів як в ураженій, так і в інтактній півкулі та частоту α-ритму в лобній ділянці ураженої півкулі. У пацієнтів з лівопівкульним інсультом основним проявом дії Мексикору є зниження інтенсивності в діапазоні δ- и θ-ритмів як в ураженій, так і в інтактній півкулі.

Висновки. У пацієнтів, які перенесли КЕІ, Мексикор справляє гармонізуючий вплив на біоелектричну активність головного мозку, посилюючи інтенсивність альфаBактивності та знижуючи інтенсивність повільних ритмів, що дає підстави рекомендувати застосування Мексикору для реабілітації таких хворих.

Ключові слова: кардіоемболічний інсульт, біоелектрична активність головного мозку, Мексикор.

 

Влияние метаболических цитопротекторов на биоэлектрическую активность головного мозга у пациентов с кардиоэмболическим инсультом

С.М. КУЗНЕЦОВА, М.С. ЕГОРОВА, С.Ф. ГЛУШКО

Цель — провести комплексный анализ влияния Мексикора на функциональное состояние центральной нервной системы у пациентов пожилого и старческого возраста, перенесших кардиоэмболический инсульт (КЭИ).

Материалы и методы. В комплексном клинико-неврологическом исследовании приняли участие 25 пациентов пожилого и старческого возраста с постоянной формой фибрилляции предсердий (ФП), перенесших КЭИ. Средний возраст — (69,3 ± 1,4) года. Пациенты сопоставимы по возрасту, уровню артериального давления, индексу массы тела, давности ФП, гипертонической болезни и КЭИ. Биоэлектрическую активность головного мозга с частотно-амплитудной характеристикой ритма ЭЭГ изучали на 16-канальном электроэнцефалографе Neurofax EEGB1100 (Nihon Kohden, Япония). Обследование проводили до и после лечения Мексикором.

Результаты и обсуждение. У пациентов, перенесших КЭИ, Мексикор вызывает реорганизацию структур биоэлектрической активности головного мозга, мозаика этой реорганизации имеет полушарные особенности. У пациентов с правополушарным инсультом Мексикор преимущественно увеличивает интенсивность в диапазоне α1-, α2-ритмов как в пораженном, так и в интактном полушариях и частоту α-ритма в лобной области пораженного полушария. У пациентов с левополушарным инсультом основным проявлением действия Мексикора является снижение интенсивности в диапазоне δ- и θ -ритмов как в пораженном, так и в интактном полушариях.

Выводы. У пациентов, перенесших КЭИ, Мексикор оказывает гармонизирующее влияние на биоэлектрическую активность головного мозга, усиливая интенсивность альфа-активности и снижая интенсивность медленных ритмов, что позволяет рекомендовать применение Мексикора для реабилитации таких больных.

Ключевые слова: кардиоэмболический инсульт, биоэлектрическая активность головного мозга, Мексикор.

9. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Діагностичне значення васкулоендотеліального фактора росту у хворих на гострий ішемічний інсульт

О.А. ВІРСТЮК

Мета — встановити діагностичне значення вмісту васкулоендотеліального фактора росту у хворих на гострий ішемічний інсульт (ГІІ) залежно від наявності інсулінорезистентності та антифосфоліпідного синдрому.

Матеріали і методи. Обстежено 44 хворих на ГІІ, які були розділені на три групи: 14 хворих без ознак метаболічного (МС) і антифосфоліпідного (АФС) синдрому — І група, 20 хворих з ознаками МС — ІІ група; 10 хворих з ознаками АФС на тлі МС — ІІІ група. Оцінювали ступінь порушення неврологічних, когнітивних функцій та інвалідизації. Визначали антропометричні показники, індекс інсулінорезистентності, показники ліпідного обміну, тромбоцитарної ланки гемостазу, пероксидації ліпідів і метаболічної інтоксикації. Рівень васкулоендотеліального фактора росту та антифосфоліпідних антитіл у крові визначали імуноферментним методом.

Результати. У всіх хворих на ГІІ виявлено підвищення вмісту васкулоендотеліального фактора росту у крові, особливо за наявності МС і АФС, що супроводжувалося тяжчим перебігом захворювання у ранній період.

Встановлено взаємозв’язок між збільшенням вмісту васкулоендотеліального фактора росту у крові хворих на ГІІ та ступенем дисліпідемії, вираженістю інсулінорезистентності і метаболічної інтоксикації, порушенням тромбоцитарної ланки гемостазу, рівнем активації пероксидації ліпідів і титрами антифосфоліпідних антитіл у крові.

Висновки. Збільшення вмісту васкулоендотеліального фактора росту у крові хворих на ГІІ має важливе діагностичне значення щодо прогнозування і контролю перебігу захворювання.

Ключові слова: гострий ішемічний інсульт, васкулоендотеліальний фактор росту.

 

Диагностическое значение васкулоэндотелиального фактора роста у больных с острым ишемическим инсультом

О.А. ВИРСТЮК

Цель — определить диагностическое значение содержания васкулоэндотелиального фактора роста у больных с острым ишемическим инсультом (ОИИ) в зависимости от наличия инсулинорезистентности и антифосфолипидного синдрома.

Материалы и методы. Обследованы 44 больных с ОИИ, которые были распределены на три группы: 14 больных без признаков метаболического (МС) и антифосфолипидного (АФС) синдрома — І группа, 20 больных с признаками МС — ІІ группа, 10 больных с признаками АФС на фоне МС — ІІІ группа. Оценивали степень нарушения неврологических, когнитивных функций и инвалидизации. Определяли антропометрические показатели, индекс инсулинорезистентности, показатели липидного обмена, тромбоцитарного звена гемостаза, пероксидации липидов и метаболической интоксикации. Уровень васкулоэндотелиального фактора роста и антифосфолипидных антител в крови определяли иммуноферментным методом.

Результаты. У всех больных с ОИИ выявлено повышение содержания васкулоэндотелиального фактора роста в крови, особенно при наличии МС и АФС, что сопровождалось более тяжелым течением заболевания в ранний период. Выявлена взаимосвязь между увеличением содержания васкулоэндотелиального фактора роста в крови больных с ОИИ и степенью дислипидемии, выраженностью инсулинорезистентности и метаболической интоксикации, нарушением тромбоцитарного звена гемостаза, уровнем активации пероксидации липидов и титрами антифосфолипидных антител в крови.

Выводы. Увеличение содержания васкулоэндотелиального фактора роста в крови больных с ОИИ имеет важное диагностическое значение для прогнозирования и контроля течения заболевания.

Ключевые слова: острый ишемический инсульт, васкулоэндотелиальный фактор роста.

10. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Роль ендотеліальної дисфункції та функціонального стану печінки в патогенезі ураження периферійних нервів у хворих на цукровий діабет 2 типу

В.А. ГРИБ

Мета — встановити ступінь вираження та роль ендотеліальної дисфункції (ЕД) у виникненні та прогресуванні діабетичної дистальної симетричної поліневропатії (ДДСП) у взаємозв’язку з функціональним станом печінки у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.

Матеріали і методи. Обстежено 120 хворих на ЦД 2 типу, ускладнений ДДСП (І стадії за класифікацією D.I. Dyck, P.K. Tomas (1999) — 11 осіб, ІІА — 72, ІІВ — 9 та ІІІ — 28). Проводили електронейроміографічне (ЕНМГ) тестування периферійних нервів нижніх та верхніх кінцівок, визначали рівень органоспецифічних ферментів печінки і маркерів ендотеліальної дисфункції (ЕД) — оксиду азоту (NO) та ендотеліну-1 (ЕТ-1) — в сироватці крові. Статистичну обробку здійснювали методами кореляційного, дисперсійного та факторного аналізу даних за допомогою пакета StatSoft/Statistica 6.0.

Результати. Методом факторного аналізу отримано два інтегральні показники (ІП), які містять 64 % сумарної інформації всіх даних ЕНМГ-дослідження нервів нижніх та верхніх кінцівок і відображують функціональний стан периферійних нервів. Встановлено, що ЕД, яка виявляється зменшенням рівня NO та зростанням — ЕТ-1 при ЦД 2 типу, передує розвитку уражень периферійних нервів, а подальше зниження рівня NO та підвищення рівня ЕТ-1 можуть бути критерієм прогресування невропатії. Встановлено зв’язок між рівнями органоспецифічних ферментів печінки та вмістом NO і ЕТ-1, а також між цими показниками та ІП.

Висновки. ЕД є важливим чинником ризику розвитку та прогресування дисфункції печінки і взаємопов’язаного з нею порушення функціонального стану периферійних нервів. Перспективним є подальше вивчення маркерів функціонального стану печінки, ЕД та показників ЕНМГ в динаміці лікування для пошуку ефективного методу терапії та запобігання прогресуванню ДДСП.

Ключові слова: діабетична поліневропатія, ендотеліальна дисфункція, функціональний стан печінки.

 

Роль эндотелиальной дисфункции и функционального состояния печени в патогенезе поражения периферических нервов у больных сахарным диабетом 2 типа

В.А. ГРИБ

Цель — установить степень выраженности и роль эндотелиальной дисфункции (ЭД) в возникновении и прогрессировании диабетической дистальной симметричной полиневропатии (ДДСП) во взаимосвязи с функциональным состоянием печени у больных сахарным диабетом (ЦД) 2 типа.

Материалы и методы. Обследовано 120 больных СД 2 типа, осложненным ДДСП (І стадии по классификации D.I. Dyck, P.K. Tomas (1999) — 11 пациентов, ІІА — 72, ІІВ — 9 и ІІІ — 28). Проводили электронейромиографическое (ЕНМГ) тестирование периферических нервов нижних и верхних конечностей, определяли уровень органоспецифических ферментов печени и маркеров эндотелиальной дисфункции (ЭД) — оксида азота (NO) и эндотелина-1 (ЭТ-1) — в сыворотке крови. Статистическую обработку осуществляли методами корреляционного, дисперсионного и факторного анализа данных с помощью пакета StatSoft/ Statistica 6.0.

Результаты. Методом факторного анализа получены два интегральных показателя (ИП), содержащих 64 % суммарной информации всех данных ЭНМГ-исследования нервов нижних и верхних конечностей и отображающих функциональное состояние периферических нервов. Обнаружено, что ЭД, которая проявляется уменьшением уровня NO и повышением — ЭТ-1 при СД 2 типа, предшествует развитию поражений периферических нервов, а последующее снижение уровня NO и увеличение уровня ЭТ-1 могут служить критерием прогрессирования невропатии. Установлена связь между уровнями органоспецифических ферментов печени и содержанием NO и ЭТ-1, а также между этими показателями и ИП.

Выводы. ЭД является важным фактором риска развития и прогрессирования дисфункции печени и взаимосвязанного с ней нарушения функционального состояния периферических нервов. Перспективным является дальнейшее изучение маркеров функционального состояния печени, ЭД и показателей ЭНМГ в динамике лечения для поиска эффективного метода терапии и предупреждения прогрессирования ДДСП.

Ключевые слова: диабетическая полиневропатия, эндотелиальная дисфункция, функциональное состояние печени.

11. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Особливості мнестичної діяльності хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію із синдромом помірних когнітивних порушень

О.В. ДЕМЧЕНКО

Мета — вивчення особливостей когнітивного статусу хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію (ГДЕ) із синдромом помірних когнітивних порушень (ПКП) і без нього з урахуванням віку, статі, тривалості захворювання.

Матеріали і методи. Обстежено 80 осіб похилого віку, які страждали на ГДЕ. У 50 хворих діагностовано синдром ПКП (перша група), у решти синдром ПКП не виявлено (друга група). Для оцінки стану когнітивних функцій застосовували низку експериментально-психологічних тестів.

Результати. У хворих із синдромом ПКП знижені рівень уваги, резервні можливості оперативної зорової, слухової та механічної пам’яті. У них гірше формуються логічні асоціативні зв’язки та нові асоціативні зорові образи, гірша здатність до сприйняття та відтворювання зорового матеріалу. Найбільше достовірних кореляційних зв’язків встановлено в групі хворих із синдромом ПКП.

Висновки. Для вивчення особливостей формування когнітивних порушень у хворих на ГДЕ старшого віку важливим є детальне комплексне експериментально-психологічне обстеження.

Ключові слова: гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія, синдром помірних когнітивних порушень, експериментально-психологічні тести, кореляційний аналіз.

 

Особенности мнестической деятельности у больных гипертонической дисциркуляторной энцефалопатией с синдромом умеренных когнитивных нарушений

Е.В. ДЕМЧЕНКО

Цель — изучение особенностей когнитивного статуса у больных гипертонической дисциркуляторной энцефалопатией (ГДЭ) с синдромом умеренных когнитивных нарушений (УКН) и без него.

Материалы и методы. Обследовано 80 человек пожилого возраста с ГДЭ. У 50 больных диагностировансиндром УКН (первая группа), у остальных синдром УКН не выявлен (вторая группа). Для оценки состояния когнитивных функций использовали ряд  экспериментально-психологических тестов.

Результаты. У больных с синдромом УКН снижен уровень внимания, резервные возможности оперативной зрительной, слуховой и механической памяти. У них плохо формируются логические ассоциативные связи и новые ассоциативные зрительные образы, более низкая способность к восприятию и воспроизведению зрительного материала. Наибольшее количество достоверных корреляционных связей установлено в группе больных с синдромом УКН.

Выводы. Для изучения особенностей формирования когнитивных нарушений у лиц старшего возраста с ГДЭ важным является комплексное экспериментально-психологическое обследование.

Ключевые слова: гипертоническая дисциркуляторная энцефалопатия, синдром умеренных когнитивных нарушений, экспериментально-психологические тесты, корреляционный анализ.

12. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Фактори ризику та особливості клінічного перебігу дисциркуляторної енцефалопатії

Б.А. БУЛЕЦА, Н.Н. АДАМЧО, О.Р. ПУЛИК, П.О. КАРПІНСЬКИЙ, В.Я. НАКОНЕЧНИЙ, Д.С. ПАК

Мета — виявити фактори ризику й особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ) у двох біогеохімічних регіонах Закарпаття.

Матеріали і методи. Обстежено 50 хворих з ДЕ з регіону з йодною недостатністю й 50 — з регіону з підвищеним вмістом хлориду натрію. Крім клінічного обстеження, всім хворим проведено електроенцефалографію, комп’ютерну й магнітно-резонансну томографію, визначення рівнів загального холестерину, тригліцеридів, бета-ліпопротеїдів, натрію, йоду, гормонів щитоподібної залози. За розробленою схемою вивчено когнітивні розлади.

Результати. Встановлено, що у хворих з ДЕ з регіону з йодним дефіцитом домінують когнітивні розлади, а з регіону з підвищеним вмістом хлориду натрію — кохлеовестибулярні. Мозкові інсульти частіше спостерігали у хворих з ДЕ з регіону з підвищеним вмістом хлориду натрію. Мультифокальні інфаркти мозку частіше спостерігали у хворих з регіону з йодним дефіцитом.

Висновки. Проживання у біогеохімічних регіонах Закарпаття є чинником ризику мозкових інсультів.

Ключові слова: фактори ризику, біогеохімічні регіони, дисциркуляторна енцефалопатія, когнітивні розлади.

 

Факторы риска и особенности клинического течения дисциркуляторной энцефалопатии

Б.А. БУЛЕЦА, Н.Н. АДАМЧО, А.Р. ПУЛЫК, П.О. КАРПИНСКИЙ, В.Я. НАКОНЕЧНЫЙ, Д.С. ПАК

Цель — виявить факторы риска и особенности течения дисциркуляторной энцефалопатии (ДЭ) в двух биогеохимических регионах Закарпатья.

Материалы и методы. Обследовано 50 больных с ДЭ из региона с йодной недостаточностью и 50 — из региона с повышенным содержанием хлорида натрия. Кроме клинического обследования, всем больным провели электроэнцефалографию, компьютерную и магнитно-резонансную томографию, определение уровней общего холестерина, триглицеридов, бета-липопротеидов, натрия, йода, гормонов щитовидной железы. По разработанной схеме изучены когнитивные расстройства.

Результаты. Установлено, что у больных с ДЭ из региона с йодным дефицитом доминируют когнитивные расстройства, а из региона с повышенным содержанием хлорида натрия — кохлеовестибулярные. Мозговые инсульты чаще наблюдали у больных с ДЭ из региона с повышенным содержанием хлорида натрия. Мультифокальные инфаркты мозга чаще наблюдали у больных из региона с йодным дефицитом.

Выводы. Проживание в биогеохимических регионах Закарпатья является фактором риска мозговых инсультов.

Ключевые слова: факторы риска, биогеохимические регионы, дисциркуляторная энцефалопатия, когнитивные расстройства.

13. ОГЛЯДИ

 

Нейроофтальмологічні вияви захворювань хіазмально-селярної локалізації. Особливості клініки та діагностики

В.А. ВАСЮТА

Розглянуто причини виникнення хіазмального синдрому, патогенез, основні клінічні прояви, особливості класифікації, методів діагностики, перебігу у хворих з різними захворюваннями хіазмально-селярної ділянки (аденома гіпофіза, краніофарингіома тощо). Важливим є визначення ранніх симптомів захворювання для надання своєчасної нейрохірургічної допомоги.

Ключові слова: хіазма, гострота зору, поле зору, зоровий нерв.

 

Нейроофтальмологические проявления заболеваний хиазмально-селлярной локализации. Особенности клиники и диагностики

В.А. ВАСЮТА

Рассмотрены причины возникновения хиазмального синдрома, патогенез, основные клинические проявления, особенности классификации, методов диагностики, течения у больных с различными заболеваниями хиазмально-селлярной области (аденома гипофиза, краниофарингиома и др.). Важным является определение ранних симптомов заболевания для оказания своевременной нейрохирургической помощи.

Ключевые слова: хиазма, острота зрения, поле зрения, зрительный нерв.

14. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Iнтенсифікація процесів ліпопероксидації та пригнічення активності антирадикальних механізмів як односпрямовані патофізіологічні механізми ушкодження мозку при черепно-мозковій травмі та інсульті

Г.О. ВОЛОХОВА, О.М. СТОЯНОВ, С.І. ДРІБІНА, Р.С. ВАСТЬЯНОВ

Мета — дослідження порівняльної антиоксидантної ефективності Солкосерилу в умовах експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ) та ішемічного інсульту (ІІ).

Матеріали і методи. Дослідження проводили в умовах хрoнічнoгo експерименту на щурах лінії Віcтар із дотриманням основних нормативних і етичних вимог проведення лабораторних та інших дослідів з участю піддослідних тварин різних видів на моделях експериментальної ЧМТ та ІІ. Виділяли три групи тварин: контрольну, тварини з травматичним та ішемічним ушкодженням мозку (ТІУМ) без лікування та тварини з ТІУМ із введенням Солкосерилу. Через 24 год, 4, 7 і 14 діб після відтворення ТІУМ у крові тварин визначали концентрацію продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активність окремих антиоксидантних ферментів.

Результати. Отримані дані свідчать про односпрямоване накопичення у крові тварин із ТІУМ проміжних продуктів ПОЛ — малонового діальдегіду (МДА) і дієнових кон’югат (ДК) і зниження активності антиоксидантних ферментів — каталази, супероксиддисмутази (СОД) і глутатіонпероксидази (ГП), що спостерігалося авторами протягом 14 діб. Застосування Солкосерилу в більшості випадків сприяло нормалізації концентрації МДА і ДК, а також активності каталази, СОД і ГП на 7-му добу після експериментального відтворення досліджуваних патологічних станів.

Висновки. Посилення процесів ПОЛ і зниження антиоксидантного захисту є спільною патогенетичною ланкою ЧМТ і ІІ. Антиоксидантна активність Солкосерилу при ТІУМ є експериментальним доказом доцільності клінічного тестування препарату в пацієнтів із ЧМТ та ІІ.

Ключові слова: травматичне ушкодження мозку, ішемічне ушкодження мозку, черепно-мозкова травма, інсульт, перекисне окиснення ліпідів, патофізіологічні механізми, Солкосерил.

 

Интенсификация процессов липопероксидации и угнетение активности антирадикальных механизмов как однонаправленные патофизиологические механизмы повреждения мозга

Г.А. ВОЛОХОВА, А.Н. СТОЯНОВ, С.И. ДРИБИНА, Р.С. ВАСТЬЯНОВ

Цель — исследование сравнительной антиоксидантной эффективности Солкосерила в условиях экспериментальной черепно-мозговой травмы (ЧМТ) и ишемического инсульта (ИИ).

Материалы и методы. Иccледoвания прoвoдили в ycлoвиях хрoничеcкoгo экcперимента на крыcах линии Виcтар с соблюдением основных нормативных и этических требований к проведению лабораторных и иных опытов с участием экспериментальных животных разных видов на моделях экспериментальной ЧМТ и ИИ. Выделяли три группы животных: контрольную, животные с травматическим и ишемическим повреждением мозга (ТИПМ) без лечения и животные с ТИПМ с введением Солкосерила. Через 24 ч, 4, 7 и 14 суток после воспроизведения ТИПМ в крови животных определяли концентрацию продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и активность некоторых антиоксидантных ферментов.

Результаты. Полученные данные свидетельствуют об однонаправленном накоплении в крови животных с ТИПМ промежуточных продуктов ПОЛ — малонового диальдегида (МДА) и диеновых конъюгат (ДК) и снижении активности антиоксидантных ферментов — каталазы, супероксиддисмутазы (СОД) и глутатионпероксидазы (ГП), что отмечалось авторами в течение 14 дней. Применение Солкосерила в большинстве случаев способствует нормализации концентрации МДА и ДК, а также активности каталазы, СОД и ГП на 7-е сутки после экспериментального воспроизведения исследуемых патологических состояний.

Выводы. Усиление процессов ПОЛ и снижение антиоксидантной защиты является общим патогенетическим звеном ЧМТ и ИИ. Антиоксидантная активность Солкосерила при ТИПМ является экспериментальным доказательством целесообразности клинического тестирования препарата у пациентов с ЧМТ и ИИ.

Ключевые слова: травматическое повреждение мозга, ишемическое повреждение мозга, черепно-мозговая травма, инсульт, перекисное окисление липидов, патофизиологические механизмы, Солкосерил.

15. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Препарат Гілоба фітосоми у лікуванні вестибулярної дисфункції судинного генезу

Л.П. ТЕРЕЩЕНКО

Проведено комплексну оцінку ефективності препарату Гілоба фітосоми у хворих із вестибулярними порушеннями при хронічній цереброваскулярній недостатності. Обстежено 108 пацієнтів (61 чоловіка і 47 жінок) віком від 35 до 55 років, середній вік — (44,3 ± 5,1) року. Хворих розділили на дві групи: у першій (n = 72) застосовували традиційну терапію, в другій (n = 36) — додатково Гілоба фітосоми у дозі 120 мг/добу. Лікування проводили протягом 3 місяців. Статистичний аналіз змін комплексу діагностичних показників, що характеризують різні компоненти вегетативної регуляції організму, засвідчив, що базисна терапія виявляє значущий лікувальний ефект у хворих із ВД судинного генезу, а додаткове включення в лікувальний комплекс препарату Гілоба Фітосоми його посилює.

Ключові слова: цереброваскулярна недостатність, вестибулярна дисфункція, Гілоба фітосоми.

 

Препарат Гилоба фитосомы в лечении вестибулярной дисфункции сосудистого генеза

Л.П. ТЕРЕЩЕНКО

Проведена комплексная оценка эффективности препарата Гилоба фитосомы у больных с вестибулярными нарушениями при хронической цереброваскулярной недостаточности. Обследовано 108 пациентов (61 мужчину и 47 женщин) в возрасте от 35 до 55 лет, средний возраст — (44,3 ± 5,1) года. Больных распределили на две группы: в первой (n = 72) применяли традиционную терапию, во второй (n = 36) — дополнительно Гилоба фитосомы в дозе 120 мг/сут. Лечение проводили в течение 3 месяцев. Статистический анализ изменений комплекса диагностических показателей, характеризующих различные компоненты вегетативной регуляции организма, показал, что применяемая базисная терапия оказывает статистически значимый лечебный эффект у больных с ВД сосудистого генеза, а дополнительное включение в лечебный комплекс препарата Гилоба фитосомы его усиливает.

Ключевые слова: цереброваскулярная недостаточность, вестибулярная дисфункция, Гилоба фитосомы.

16. ПРИВІТАННЯ

 

К 95-летию Никиты Борисовича Маньковского

24 декабря 2009 г. исполнилось 95 лет со дня рождения и 70 лет научно-практической деятельности известного клинициста-невролога, ученого и гуманиста, заслуженного деятеля науки Украины, лауреата Государственной премии Украины, доктора медицинских наук, профессора Никиты Борисовича Маньковского.

17. ПРИВІТАННЯ

 

К 55-летию Владимира Николаевича Ефименко

3 декабря 2009 года исполнилось 55 лет со дня рождения и 32 года научно-практической деятельности известного невролога доктора медицинских наук, профессора Владимира Николаевича Ефименко.

18. З'ЇЗДИ, КОНГРЕСИ, КОНФЕРЕНЦІЇ

 

III Украинская научно-практическая конференция с международным участием «Экстрапирамидные заболевания и возраст»

Подготовили И.Н. Карабань, Т.А. Хныкина

В Киеве 24—25 сентября 2009 года состоялась научно-практическая конференция с международным участием «Экстрапирамидные заболевания и возраст» при поддержке ведущих фармацевтических компаний: Boehringer Ingelheim (генеральный спонсор), Orion, OLFA, Servier, Фармастарт (главные спонсоры), представительств «Ебеве», «Ипсэн Фарма», «Никомед», ТОВ «Натурпродукт», «Кор-Медикал». В работе конференции приняли участие более 500 делегатов из Украины и ученые из России и Беларуси.
На конференции рассмотрены актуальные вопросы патогенеза, клиники, дифференциальной диагностики, лечения и реабилитации больных старшего возраста, страдающих экстрапирамидными заболеваниями, представлены новые данные, результаты исследований и открытия в области неврологии, в частности при патологии экстрапирамидной нервной системы.

19. ПАМ'ЯТІ ВЧЕНОГО

 

Пам'яті Наталії Миколаївни Грицай

Професор Наталія Миколаївна Грицай — відоме ім’я не тільки в українській медицині. Наталію Миколаївну знали і поважали далеко за межами нашої держави, в неї вчилися кілька поколінь висококласних спеціалістів. До неї зверталися ті, хто втратив віру й підтримку, бо знали велич її душі й тепло серця. Бог дарував їй жіночу вроду, розум, талант, силу духу й визначив життєву дорогу, що стала долею, — бути лікарем.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»