Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№4(13) // 2009

 

Обкладинка

 

1. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Медико-експертні критерії обмеження життєдіяльності при демієлінізуючих захворюваннях центральної нервової системи

В.А. ГОЛИК, І.С. ЗОЗУЛЯ, Г.В. РУСІНА, В.П. БОНДАРЬ

Представлено вдосконалені критерії медико-соціальної експертизи у хворих на розсіяний склероз з урахуванням синдромологічного спектра функціональних порушень та розширеної шкали порушень життєдіяльності Куртцке. Критерії адаптовані до діючої нормативно-правової бази з питань встановлення груп інвалідності та ґрунтуються на відповідних доменах обмеження життєдіяльності згідно з міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

Ключові слова: розсіяний склероз, медико-соціальна експертиза, обмеження життєдіяльності, міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

 

Медико-экспертные критерии ограничения жизнедеятельности при демиелинизирующих заболеваниях центральной нервной системы

В.А. ГОЛИК, И.С. ЗОЗУЛЯ, А.В. РУСИНА, В.П. БОНДАРЬ

Представлены усовершенствованные критерии медико-социальной экспертизы больных рассеянным склерозом с учетом синдромологического спектра функциональных нарушений и расширенной шкалы нарушений жизнедеятельности Куртцке. Критерии адаптированы к действующей нормативно-правовой базе по вопросам установления групп инвалидности и базируются на соответствующих доменах ограничения жизнедеятельности согласно международной классификации функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья.

Ключевые слова: рассеянный склероз, медико-социальная экспертиза, ограничение жизнедеятельности, международная классификация функционирования, ограничения жизнедеяльности и здоровья.

2. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Особливості діагностики метастатичного ураження головного мозку

С.І. ШКРОБОТ, Н.Р. СОХОР, О.Ю. БУДАРНА, Л.В. ШКРОБОТ, О.Р. ЯСНІЙ

Мета — з'ясувати роль клініко-параклінічних методів обстеження в діагностиці метастатичного ураження головного мозку.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 20 хворих з метастатичним ураженням головного мозку. В усіх пацієнтів вивчено особливості анамнезу, дебюту, клінічних проявів захворювання, дані загально-клінічних та інструментальних методів обстеження: комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії головного мозку, ЕЕГ, УЗДГ, УЗД внутрішніх органів, оглядової рентгенографії органів черевної порожнини, КТ внутрішніх органів.
Результати. Встановлено, що метастатичний процес головного мозку у хворих старшого і похилого віку часто перебігає нетипово, з клінічними симптомами гострого чи хронічного порушення мозкового кровообігу, які в багатьох випадках перекривали симптоми первинного вогнища. У 3 хворих мав місце онкологічний анамнез.
Під час КТ без контрастування метастатичний процес діагностовано у 9 хворих. Пухлину легень при оглядовій рентгенографії виявлено у 6 хворих. При УЗД внутрішніх органів у 2 пацієнтів діагностовано метастатичне ураження печінки, у 5 — вузли у простаті, матці, щитоподібній залозі, пухлину яєчника. УЗДГ судин головного мозку виявила невідповідність неврологічного дефіциту у хворих змінам у судинах та судинному басейні. На ЕЕГ переважали неспецифічні зміни, і лише у 3 пацієнтів виявлено ознаки судомної готовності. У половини пацієнтів у загальному аналізі крові виявляли зміни, не типові для судинного процесу. Набряк диска зорового нерва спостерігали у чверті хворих. Після застосування додаткових методів дослідження первинне вогнище встановлено у 10 хворих.
Висновки. Отримані результати дали змогу уточнити клініко-параклінічні особливості метастатичного ураження головного мозку. Запідозрити метастатичний процес можна за наявності онкологічного анамнезу, повільного розвитку захворювання, судомного синдрому, відсутності вираженої патології з боку серцево-судинної системи, невідповідності змін за даними УЗДГ наявному неврологічному дефіциту, наявності «малих ознак» пухлин.

Ключові слова: метастатичне ураження, неврологічні симптоми, комп’ютерна томографія.

 

Особенности диагностики метастатического поражения головного мозга

С.И. ШКРОБОТ, Н.Р. СОХОР, О.Ю. БУДАРНАЯ, Л.В. ШКРОБОТ, О.Р. ЯСНИЙ

Цель — выяснить роль клинико-параклинических методов обследования в диагностике метастатического поражения головного мозга.
Материалы и методы. Под наблюдением находилось 20 больных с метастатическим поражением головного мозга. У всех пациентов были изучены особенности анамнеза, дебюта, клинических проявлений заболевания, данные клинических и инструментальных методов обследования: компьютерной (КТ) и магнитно-резонансной (МРТ) томографии головного мозга, ЭЭГ, УЗДГ, УЗД внутренних органов, обзорной рентгенографии органов брюшной полости, КТ внутренних органов.
Результаты. Установлено, что метастатический процесс головного мозга у больных старшего и пожилоного возраста часто протекал нетипично, с клиническими симптомами острого или хронического нарушения мозгового кровообращения, которые во многих случаях перекрывали симптомы первичного очага. У 3 больных был онкологический анамнез. Во время КТ без контрастирования метастатический процесс диагностирован у 9 больных. Опухоль легких на обзорной рентгенографии обнаружена в 6 случаях. При УЗД внутренних органов у 2 пациентов диагностировано метастатическое поражение печени, у 5 — узлы в простате, матке, щитовидной железе, опухоль яичника. УЗДГ сосудов головного мозга выявила несоответствие неврологического дефицита изменениям в сосудах и сосудистом бассейне. На ЭЭГ преобладали неспецифические изменения, и только у 3 пациентов обнаружены признаки судорожной готовности. У половины пациентов в общем анализе крови обнаружили изменения, не типичные для сосудистого процесса. Отек диска зрительного нерва наблюдали у четверти больных. После использования дополнительных методов исследования первичный очаг установлен у половины больных.
Выводы. Полученные результаты позволили уточнить клинико-параклинические особенности метастатического поражения головного мозга. Заподозрить метастатический процесс можно при наличии онкологического анамнеза, медленном развитии заболевания, судорожного синдрома, отсутствии выраженной патологии со стороны сердечно-сосудистой системы, несоответствии изменений по данным УЗДГ имеющемуся неврологическому дефициту, наличии «малых признаков» опухолей.

Ключевые слова: метастатическое поражение, неврологические симптомы, компьютерная томография.

3. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Помилки та ускладнення, які виникають при лікуванні методом мануальної терапії

Н.М. БУЧАКЧИЙСЬКА, В.І. МАРАМУХА, І.І. ХАРЧЕНКО, І.В. МАРАМУХА

Мета — проаналізувати основні причини помилок та ускладнень, які виникають при проведенні мануальної терапії (МТ), розробити рекомендації щодо запобігання їм.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 86 пацієнтів, направлених у Запорізьку обласну клінічну лікарню для консультації з інших лікувальних установ, а також тих, які звернулися самостійно.
Застосовували нейроортопедичне обстеження, рентгеноспондилографію в двох проекціях, комп’ютерне і магнітно-резонансне дослідження хребцевих рухових сегментів.
Результати. Визначено причини помилок та ускладнень, які виникають при лікуванні методом МТ. Уточнено показання та протипоказання до використання цього методу лікування.
Висновки. Дотримання запропонованих рекомендацій дасть змогу уникнути помилок та ускладнень при використанні МТ.

Ключові слова: мануальна терапія, показання та протипоказання до мануальної терапії, хребцевий руховий сегмент.

 

Ошибки и осложнения, возникающие при лечении методом мануальной терапии

Н.М. БУЧАКЧИЙСКАЯ, В.И. МАРАМУХА, И.И. ХАРЧЕНКО, И.В. МАРАМУХА

Цель — проанализировать основные причины ошибок и осложнений, возникающих при проведении мануальной терапии (МТ), разработать рекомендации по их предупреждению.
Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 86 пациентов, направленных в Запорожскую областную клиническую больницу для консультации из других лечебных учреждений или обратившихся самостоятельно. Применяли нейроортопедическое обследование, рентгеноспондилографию в двух проекциях, компьютерное и магнитно-резонансное исследование позвоночных двигательных сегментов.
Результаты. Определены причины ошибок и осложнений, возникающих при лечении МТ. Уточнены показания и противопоказания к использованию этого метода лечения.
Выводы. Соблюдение предложенных рекомендаций позволит избежать ошибок и осложнений при использовании МТ.

Ключевые слова: мануальная терапия, показания и противопоказания к мануальной терапии, позвоночный двигательный сегмент.

4. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Астериксис у хворих на цироз печінки з клінічними виявами печінкової енцефалопатії

Л.Л. КОРСУНСЬКА, О.В. КЛОПОТІЙ

Мета — визначити особливості клінічних виявів гіперкінетичного синдрому верхніх кінцівок — астериксису — і ступінь його вираженості залежно від стадії печiнкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки.
Матеріали і методи. Обстежено 68 хворих на цироз печінки віком від 28 до 54 років. За допомогою психодіагностичного та неврологічного обстеження у 52 пацієнтів виявлено печінкову енцефалопатію. Ступінь вираженості астериксису визначали за критеріями West Haven. Залежно від стадії печінкової енцефалопатії хворих розділили на три групи: з латентною енцефалопатією — 23 пацієнти, з енцефалопатією 1-ї стадії — 16, 2-ї стадії — 13.
Результати. Результати дослiдження астериксису показали, що вираженість синдрому зростає зi збільшенням стадії печiнкової енцефалопатії.
Висновки. Отримані дані засвідчили залежність ступеня вираженості астериксису від стадії печінкової енцефалопатії.

Ключові слова: астериксис, тремор, печінкова енцефалопатія, головний мозок.

 

Астериксис у больных циррозом печени с клиническими проявлениями печеночной энцефалопатии

Л.Л. КОРСУНСКАЯ, О.В. КЛОПОТИЙ

Цель — определить клинические проявления гиперкинетического синдрома верхних конечностей — астериксиса — и степень его выраженности в зависимости от стадии печеночной энцефалопатии у больных циррозом печени.
Материалы и методы. Обследовано 68 больных циррозом печени в возрасте от 28 до 54 лет. При помощи психодиагностического и неврологического обследования у 52 пациентов выявлена печеночная энцефалопатия. Степень выраженности астериксиса определяли по критериям West Haven. В зависимости от стадии печеночной энцефалопатии больные были распределены на три группы: с латентной энцефалопатией — 23 пациента, с энцефалопатией 1-й стадии — 16, 2-й стадии — 13.
Результаты. Результаты исследования астериксиса показали, что выраженность синдрома возрастает с увеличением стадии печеночной энцефалопатии.
Выводы. Полученные данные свидетельствуют о зависимости степени выраженности астериксиса от стадии печеночной энцефалопатии.

Ключевые слова: астериксис, тремор, печеночная энцефалопатия, головной мозг.

5. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Оцінювання функціонального стану хворих з окоруховими порушеннями

В.М. ЖДАНОВА

Мета — розробити спосіб оцінювання функціонального стану хворих з окоруховими порушеннями, який
дасть змогу об’єктивніше оцінювати результати лікування.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 160 хворих з окоруховими порушеннями.
Запропоновано шкалу оцінювання функціонального стану хворих з окоруховими порушеннями, яка дає змогу об’єктивізувати оцінку стану пацієнтів.
Результати. Кількість балів 45—31 свідчить про умовно високу оцінку функціонального стану хворих, 30—16 балів — про середню або добру, 0—15 балів — про низьку або незадовільну. Зіставлення результатів лікарського спостереження з даними, отриманими в результаті опитування пацієнта, дало змогу суттєво розширити уявлення про функціональний дефект та ступінь адаптації до нього пацієнта.
Висновки. Використання запропонованого способу оцінювання функціонального стану хворих з окоруховими порушеннями дає змогу об’єктивніше оцінити результати лікування та провести динамічне спостереження в процесі лікування.

Ключові слова: відновне лікування, окорухові порушення, шкала оцінювання, якість життя.

 

Оценка функционального состояния больных с глазодвигательными нарушениями

В.Н. ЖДАНОВА

Цель — разработать способ оценки функционального состояния больных с глазодвигательными нарушениями, который позволит более объективно оценивать результаты лечения.
Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 160 больных с глазодвигательными нарушениями. Предложена шкала оценки функционального состояния больных с глазодвигательными нарушениями, которая позволяет объективизировать состояние пациентов.
Результаты. Количество баллов 45—31 свидетельствует об условно высокой оценке функционального состояния больных, 30—16 баллов — о средней или хорошей, 0—15 баллов — о низкой или неудовлетворительной. Сопоставление результатов врачебного наблюдения с данными, полученными в результате опроса пациента, позволило существенно расширить представление о функциональном дефекте и степени адаптации к нему пациента.
Выводы. Использование предложенного способа функциональной оценки состояния больных с глазодвигательными нарушениями позволяет более объективно оценить результаты лечения и провести динамическое наблюдение в процессе лечения.

Ключевые слова: восстановительное лечение, глазодвигательные нарушения, шкала оценки, качество жизни.

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вестибулярні порушення у хворих на судинні захворювання головного мозку

Я.Ю. ГОМЗА

В огляді літератури наведені дані щодо вестибулярних порушень у хворих на судинні захворювання головного мозку. В літературі переважно описані загальні прояви порушення вестибулярної функції при цереброваскулярних захворюваннях, при цьому немає відомостей про рівень ураження. Дослідження вестибулярних порушень внутрішнього вуха у хворих на судинні захворювання головного мозку є перспективними для поліпшення якості надання медичної допомоги таким хворим.

Ключові слова: цереброваскулярні захворювання, порушення вестибулярної функції внутрішнього вуха.

 

Вестибулярные нарушения у больных сосудистыми заболеваниями головного мозга

Я.Ю. ГОМЗА

В обзоре литературы приведены данные о вестибулярных нарушениях у больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга. В литературе преимущественно описаны общие проявления нарушений вестибулярной функции при цереброваскулярных заболеваниях, при этом отсутствуют сведения относительно уровня поражения. Исследование вестибулярных нарушений внутреннего уха у больных сосудистыми заболеваниями головного мозга является перспективным для улучшения качества оказания помощи таким больным.

Ключевые слова: цереброваскулярные заболевания, нарушения вестибулярной функции внутреннего уха.

7. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Інфекційний чинник як пусковий механізм ішемічних порушень мозкового кровообігу

Н.С. ТУРЧИНА

Мета — встановити роль інфекційного чинника у виникненні ішемічних порушень мозкового кровообігу (ПМК), визначити його вплив на перебіг та наслідки захворювання.
Матеріали і методи. Проведено обстеження 43 хворих з різними формами судинних захворювань головного мозку, яким передувала інфекція (герпетична, респіраторна). Чоловіків було 19, жінок — 24, вік — від 32 до 79 років (середній вік — (52,7 ± 1,4) року). Залежно від виду ПМК та тривалості періоду між виникненням та проявами інфекції і клінічними ознаками цереброваскулярної недостатності хворих розділили на 4 групи.
Результати. Інфекція, асоційована з гострим ПМК, значно ускладнювала перебіг цереброваскулярного процесу. В усіх хворих, крім вогнищевої неврологічної симптоматики, спостерігали інфекційні та загальномозкові ознаки. У 1-й та 2-й групах виявлено зростання титру антитіл до вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типу (Ab HVS1 IgG 1:3200, Ab HVS2 IgG 1:1600), цитомегаловірусу (Ab CMV IgG 1:800). У хворих 3-ї та 4-ї груп про наявність зв’язку між герпетичною інфекцією і формуванням повільно прогресуючих порушень мозкового кровообігу типу дисциркуляторної енцефалопатії свідчило збільшення титру антитіл Ab HVS1 IgG 1:1600, Ab HVS2 IgG 1:800, Ab CMV IgG 1:800 у крові.
Висновки. Інфекція, асоційована із системною судинною патологією, відіграє провокуючу роль у розвитку транзиторної ішемічної атаки/інсульту, а також дисциркуляторної енцефалопатії і негативно впливає на їхній клінічний перебіг. При лікуванні хворих із цереброваскулярною патологією, асоційованою з інфекцією, доцільно в комплексне лікування включати противірусні препарати.

Ключові слова: інфекційний чинник, порушення мозкового кровообігу, транзиторна ішемічна атака, інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія.

 

Инфекционный фактор как пусковой механизм ишемических нарушений мозгового кровообращения

Н.С. ТУРЧИНА

Цель — установить роль инфекционного фактора в возникновении ишемических нарушений мозгового кровообращения (НМК), определить его влияние на течение и последствия заболевания.
Материалы и методы. Проведено обследование 43 больных с разными формами сосудистых заболеваний головного мозга, которым предшествовала инфекция (герпетическая, респираторная). Мужчин было 19, женщин — 24, возраст — от 32 до 79 лет (средний возраст — (52,7 ± 1,4) года). В зависимости от вида НМК и длительности периода между возникновением и проявлениями инфекции и клиническими признаками церебро-васкулярной недостаточности больных разделили на четыре группы.
Результаты. Инфекция, ассоциированная с острым НМК, значительно осложняла течение цереброваскулярного процесса. У всех больных, кроме очаговой неврологической симптоматики, наблюдали инфекционные и общемозговые признаки. В 1-й и 2-й группах выявлено повышение титра антител к вирусу простого герпеса 1-го и 2-го типа (Ab HVS1 IgG 1:3200, Ab HVS2 IgG 1:1600), цитомегаловирусу (Ab CMV IgG 1:800). У больных 3-й и 4-й групп о наличии связи между герпетической инфекцией и формированием медленно прогрессирующих НМК типа дисциркуляторной энцефалопатии свидетельствовало увеличение титра антител Ab HVS1 IgG 1:1600, Ab HVS2 IgG 1:800, Ab CMV IgG 1:800 в крови.
Выводы. Инфекция, ассоциированная с системной сосудистой патологией, играет провоцирующую роль в развитии транзиторной ишемической атаки/инсульта, а также дисциркуляторной энцефалопатии и негативно влияет на их клиническое течение. При лечении больных с цереброваскулярной патологией, ассоциированной с инфекцией, целесообразно в комплексное лечение включать противовирусные препараты.

Ключевые слова: инфекционный фактор, нарушения мозгового кровообращения, транзиторная ишемическая атака, инсульт, дисциркуляторная энцефалопатия.

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Стан стрес-реалізуючої імунонейроендокринної системи у хворих на церебральний ішемічний інсульт

В.О. МОНАСТИРСЬКИЙ, В.О. МАЛАХОВ

Мета — вивчення функціонального стану стрес-реалізуючої імунонейроендокринної системи у гострий період церебрального ішемічного інсульту шляхом визначення рівнів тригерних прозапальних цитокінів — інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) та фактора некрозу пухлин α (ФНП-α), стресорних гормонів — адренокортикотропного гормону (АКТГ) та кортизолу, а також нейропептиду із стрес-лімітуючою дією — β-ендорфіну.
Матеріали і методи. Обстежено 68 хворих на каротидний ішемічний інсульт віком 40—70 років. Тяжкість стану пацієнтів та ступінь неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою NIHSS. Визначали вміст ІЛ-1β, ФНП-α, АКТГ, кортизолу та β-ендорфіну у плазмі крові хворих в 1-шу та на 10-ту добу ішемічного інсульту методом імуно-ферментного аналізу.
Результати. Виявлено високі рівні прозапальних цитокінів, АКТГ, кортизолу та β-ендорфіну в 1-шу добу ішемічного інсульту, що свідчить про активацію стрес-реалізуючої гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та стрес-лімітуючої системи ендогенних опіоїдних пептидів. Відзначено зниження величини цих показників на 10-ту добу інсульту. Встановлено зв’язок зазначених показників з тяжкістю стану хворих та ступенем неврологічного дефіциту.
Висновки. Гострий ішемічний інсульт супроводжується стереотипною стрес-реакцією імунонейроендокринної системи, яка реалізується переважно через гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь. Крім активації
стрес-реалізуючих механізмів, в дебюті інсульту відбувається активація стрес-лімітуючої системи ендогенних опіоїдних пептидів. Зв’язок рівнів ІЛ-1β, ФНП-α, АКТГ, кортизолу та β-ендорфіну зі ступенем неврологічного дефіциту та тяжкістю стану хворих свідчить про вплив цих медіаторів на перебіг та наслідок ішемічного інсульту.

Ключові слова: інсульт, імунонейроендокринна система, стрес, цитокіни, гормони.

 

Состояние стресс-реализующей иммунонейроэндокринной системы у больных церебральным ишемическим инсультом

В.О. МОНАСТЫРСКИЙ, В.А. МАЛАХОВ

Цель — изучение функционального состояния стресс-реализующей иммунонейроэндокринной системы в острый период церебрального ишемического инсульта путем определения уровней триггерных провоспалительных цитокинов — интерлейкина-1β (ИЛ-1β) и фактора некроза опухолей α (ФНО-α), стрессорных гормонов — адренокортикотропного гормона (АКТГ) и кортизола, а также нейропептида со стресс-лимитирующим действием — β-эндорфина.
Материалы и методы. Обследовано 68 больных каротидным ишемическим инсультом в возрасте 40—70 лет. Тяжесть состояния пациентов и степень неврологического дефицита оценивали по шкале NIHSS.
Определяли содержание ИЛ-1β, ФНО-α, АКТГ, кортизола и β-эндорфина в плазме крови больных в 1-е и на 10-е сутки ишемического инсульта методом иммуноферментного анализа.
Результаты. Обнаружены высокие уровни провоспалительных цитокинов, АКТГ, кортизола и β-эндорфина в 1-е сутки ишемического инсульта, что свидетельствует об активации стресс-реализующей гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы и стресс-лимитирующей системы эндогенных опиоидных пептидов. Отмечено снижение величины этих показателей на 10-е сутки инсульта. Установлена связь данных показателей с тяжестью состояния больных и степенью неврологического дефицита.
Выводы. Острый ишемический инсульт сопровождается стереотипной стресс-реакцией иммунонейроэндокринной системы, которая реализуется главным образом через гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковую ось. Наряду с активацией стресс-реализующих механизмов, в дебюте инсульта происходит активация стресс-лимитирующей системы эндогенных опиоидных пептидов. Связь уровней ИЛ-1β, ФНО-α, АКТГ, кортизола и β-эндорфина со степенью неврологического дефицита и тяжестью состояния больных свидетельствует о влиянии этих медиаторов на течение и исход ишемического инсульта.

Ключевые слова: инсульт, иммунонейроэндокринная система, стресс, цитокины, гормоны.

9. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив статинів на перебіг гострого ішемічного інсульту за наявності метаболічного синдрому

О.А. ВІРСТЮК

Мета — вивчення клініко-патогенетичної ефективності статинів у хворих на гострий ішемічний інсульт залежно від наявності метаболічного синдрому (МС) та інсулінорезистентності.
Матеріали і методи. Обстежено 104 хворих на гострий ішемічний інсульт: 49 — без МС і 55 — з його проявами. Порівнювали ефективність базової і комплексної терапії, яка включала прийом аторвастатину у дозі 20 мг/добу. Оцінювали ступінь порушення неврологічних функцій, інвалідизації, визначали показники метаболічного і антифосфоліпідного синдромів, інсулінорезистентності, дисліпідемії, тромбоцитарної ланки гемостазу, васкулоендотеліального фактора росту.
Результати. Застосування аторвастатину у комплексній терапії хворих на гострий ішемічний інсульт сприяє вираженіший динаміці клінічних проявів захворювання зі зменшенням дисліпідемії, інсулінорезистентності, порушень тромбоцитарної ланки гемостазу. Проте у хворих з МС після курсу лікування ці показники перевищували такі у здорових осіб, що обґрунтовує доцільність тривалої терапії аторвастатином.
Висновки. Застосування аторвастатину у хворих на гострий ішемічний інсульт з МС підвищує клінічну ефективність лікування.

Ключові слова: гострий ішемічний інсульт, метаболічний синдром, статини.

 

Влияние статинов на течение острого ишемического инсульта при наличии метаболического синдрома

О.А. ВИРСТЮК

Цель — изучение клинико-патогенетической эффективности статинов у больных острым ишемическим инсультом в зависимости от наличия метаболического синдрома (МС) и инсулинорезистентности.
Материалы и методы. Обследованы 104 больных острым ишемическим инсультом: 49 — без МС и 55 — с его признаками. Сравнивали эффективность базисной и комплексной терапии, включающей прием аторвастатина в дозе 20 мг/сут. Оценивали степень нарушения неврологических функций, инвалидизации, определяли показатели метаболического и антифосфолипидного синдромов, инсулинорезистентности, дислипидемии, тромбоцитарного звена гемостаза, васкулоэндотелиального фактора роста.
Результаты. Использование аторвастатина в комплексной терапии больных острым ишемическим инсультом способствует более выраженной динамике клинических признаков заболевания с уменьшением дислипидемии, инсулинорезистентности, нарушений тромбоцитарного звена гемостаза. У больных с МС после курса лечения эти показатели превышали таковые здоровых лиц, что обосновывает целесообразность длительной терапии аторвастатином.
Выводы. Использование аторвастатина у больных острым ишемическим инсультом с МС повышает клиническую эффективность лечения.

Ключевые слова: острый ишемический инсульт, метаболический синдром, статины.

10. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив нейропротекторної терапії, застосованої у гострий період ішемічного інсульту, на якість життя хворих через 3 місяці після його виникнення

Л.В. ПАНТЕЛЕЄНКО, Л.М. ТРЕПЕТ

Мета — оцінити ефективність впливу комплексної терапії з використанням Цераксону, застосованої у гострий період ішемічного інсульту, на якість життя хворих через 3 міс після його виникнення.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне та лабораторне дослідження 72 хворих (36 чоловіків та 36 жінок) віком від 46 до 81 року (середній вік — (67,9 ± 9,9) року) з ішемічним інсультом. У гострий період діагноз та локалізація вогнища були підтверджені за допомогою магнітно-резонансної та/або комп’ютерної томографії головного мозку. Для об’єктивізації оцінки стану хворих використовували шкалу NIHSS, індекс Бартеля, шкалу MMSE. 38 хворих, крім традиційної терапії, у гострий період отримували Цераксон у дозі 1000 мг на добу та Актовегін 10 мл на добу, 34 — тільки традиційну терапію. Через 3 міс спостереження оцінювали якість життя хворих за опитувальником SF-36.
Результати. У групі хворих, які отримували у гострий період комплексну терапію з використанням Цераксону та Актовегіну, через 3 міс після перенесеного інсульту середня оцінка якості життя у групах з легким та середнім ступенем тяжкості інсульту за фізичним і психічним компонентами здоров’я та їхніми складовими була статистично значуще вищою (p < 0,01) порівняно з групою контролю. У хворих з тяжким інсультом статистично значущої різниці між клінічними групами в оцінці якості життя не виявлено.
Висновки. Застосування комбінації Цераксону та Актовегіну в комплексній терапії в гострий період ішемічного інсульту поліпшує якість життя за фізичним і психічним компонентами здоров’я та їхніми складовими у хворих з легким і середньої тяжкості інсультом через 3 міс після його виникнення.

Ключові слова: ішемічний інсульт, якість життя, нейропротекція, Цераксон, Актовегін.

 

Влияние нейропротекторной терапии, примененной в острый период ишемического инсульта, на качество жизни больных через 3 месяца после его возникновения

Л.В. ПАНТЕЛЕЕНКО, Л.М. ТРЕПЕТ

Цель — оценить эффективность влияния комплексной терапии с использованием Цераксона, примененной в острый период ишемического инсульта, на качество жизни больных через 3 мес после его возникновения.
Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-неврологическое и лабораторное обследование 72 больных (36 мужчин и 36 женщин) в возрасте от 46 до 81 года (средний возраст — (67,9 ± 9,9) года) с ишемическим инсультом. В острый период диагноз и локализация очага были подтверждены с помощью магнитно-резонансной и/или компьютерной томографии головного мозга. Для объективизации оценки состояния больных использовали шкалу NIHSS, индекс Бартеля, шкалу MMSE. 38 больных, наряду с традиционной терапией, в острый период получали Цераксон в дозе 1000 мг в сутки и Актовегин 10 мл в сутки, 34 — только традиционную терапию. Через 3 мес наблюдения оценивали качество жизни больных по шкале SF-36.
Результаты. В группе больных, получавших в острый период Цераксон, через 3 мес после перенесенного инсульта средняя оценка качества жизни в группах с инсультом легкой и средней степени тяжести по физическому и психическому компонентам здоровья и их составляющим была статистически значительно выше (p < 0,01) по сравнению с группой контроля. У больных с тяжелым инсультом статистически значимых различий в оценке качества жизни между обеими клиническими группами не выявлено.
Выводы. Применение комбинации Цераксона и Актовегина в острый период ишемического инсульта улучшает качество жизни по физическому и психическому компонентам здоровья и их составляющим у больных с инсультом легкой и средней степени тяжести через 3 мес после его возникновения.

Ключевые слова: ишемический инсульт, качество жизни, нейропротекция, Цераксон, Актовегин.

11. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Типи та підтипи гіперліпідемій. Їхня корекція у хворих з атеросклеротичним стенозом сонних артерій

С.К. ЄВТУШЕНКО, Д.Ш. ДЮБА, Ю.В. РОДІН

Мета — вивчити особливості показників ліпідного спектра крові у хворих з гемодинамічно значущими атеросклеротичними стенозами сонних артерій і оцінити їхню динаміку під впливом патогенетичної терапії.
Матеріали і методи. Проведено катамнестичне спостереження 80 пацієнтів, які перебували на диспансерному обліку, в Інституті невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака в період з 2003 до 2008 року. Пацієнтів було розділено на дві групи: оперовані (n = 50) та неоперовані (n = 30). Проведено клінічне обстеження. Вивчено в динаміці ліпідний профіль.
Результати. Пацієнтів було розділено на групи відповідно до типу гіперліпідемії. Оцінку динаміки ліпідного обміну проводили у пацієнтів з гіперліпідемією IІb. У групі оперованих хворих рівень загального холестерину знизився за 12 міс на 50 %, ліпопротеїдів низької щільності — на 64 %, тригліцеридів — на 60 %, у групі неоперованих пацієнтів за той самий період — відповідно на 35, 62 та 49 %.
Висновки. Проведення каротидної ендартеректомії у поєднанні з раціонально підібраною патогенетичною терапією є ефективною сучасною вторинною профілактикою інсульту.

Ключові слова: атеросклероз, каротидна ендартеректомія, гіперліпідемія, аторвастатин.

 

Типы и подтипы гиперлипидемий. Их коррекция у больных с атеросклеротическим стенозом сонных артерий

С.К. ЕВТУШЕНКО, Д.Ш. ДЮБА, Ю.В. РОДИН

Цель — изучить особенности показателей липидного спектра крови у больных с гемодинамически значимыми атеросклеротическими стенозами сонных артерий и оценить их динамику под воздействием патогенетической терапии.
Материалы и методы. Проведено катамнестическое наблюдение 80 пациентов, находившихся на диспансерном учете, в Институте неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака в период с 2003 по 2008 год. Пациенты были распределены на две группы: оперированные (n = 50) и неоперированные (n = 30).
Проведено клиническое обследование. Изучен в динамике липидный профиль.
Результаты. Пациенты были разделены на группы в зависимости от типа гиперлипидемии. Оценку динамики липидного обмена проводили у пациентов с гиперлипидемией IIb. В группе оперированных больных уровень общего холестерина снизился за 12 месяцев на 50 %, холестерина липопротеидов низкой плотности — на 64 %, триглицеридов — на 60 %, в группе неоперированных пациентов за тот же период — соответственно на 35, 62 и 49 %.
Выводы. Проведение каротидной эндартерэктомии в сочетании с рационально подобранной патогенетической терапией является эффективной современной вторичной профилактикой инсульта.

Ключевые слова: атеросклероз, каротидная эндартерэктомия, гиперлипидемия, аторвастатин.

12. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Порушення функцій провідникового відділу зорового аналізатора у хворих на цукровий діабет

Т.М. МЕЛЬНИК

Мета — вивчити у хворих на цукровий діабет (ЦД) функціональний стан провідникового відділу зорового аналізатора з використанням нейрофізіологічних методів.
Матеріали і методи. З допомогою нейрофізіологічного методу реєстрації зорових викликаних потенціалів (ЗВП) обстежено 62 пацієнти з ЦД 1 типу та 62 хворих на ЦД 2 типу, яких розділили на чотири групи. Перша — 32 пацієнти з ЦД 1 типу без діабетичної ретинопатії (ДР), друга — 30 хворих на ЦД 1 типу з непроліферативною ДР, третя — 31 пацієнт із ЦД 2 типу без ДР та четверта — 31 хворий на ЦД 2 типу з непроліферативною ДР.
Результати. У хворих на ЦД виявлено характерні зміни функціонування центральних ланок зорового аналізатора, як ранніх, так і пізніх компонентів ЗВП, які відображають активність специфічних та неспецифічних аферентних систем відповідно. При цьому відзначено подовження латентного періоду (ЛП) компонентів ЗВП, зниження амплітуди піків, порушення типової конфігурації ЗВП. Це свідчить про порушення, які розвиваються на різних етапах переробки зорової інформації. Порушення спостерігали як у хворих з початковою стадією ДР, так і у хворих без ДР. Виявлено кореляційні зв’язки між тривалістю ЛП піків компонентів N 75, Р 100 и N 145 та тривалістю ЦД, ступенем компенсації ЦД.
Висновки. У хворих на ЦД виявлено порушення функцій провідникового відділу зорового аналізатора. Ці порушення не виявляються при звичайному офтальмологічному дослідженні. Найбільш значущими для діагностики діабетичних порушень зорового аналізатора є подовження ЛП та зниження амплітуди піка Р 100 ЗВП. Діабетичні ураження провідникового відділу зорового аналізатора виявляються у хворих без ДР, за наявності ДР вони більш виразні. Метод реєстрації ЗВП може бути використаний для ранньої діагностики уражень головного мозку у хворих на ЦД, оцінювання ступеня компенсації ЦД та метаболічних порушень у цієї категорії хворих.

Ключові слова: цукровий діабет, зорові викликані потенціали.

 

Нарушение функций проводящего отдела зрительного анализатора у больных сахарным диабетом

Т.М. МЕЛЬНИК

Цель — изучить у больных сахарным диабетом (СД) функциональное состояние проводящего отдела зрительного анализатора с использованием нейрофизиологических методов.
Материалы и методы. С помощью нейрофизиологического метода регистрации зрительных вызванных потенциалов (ЗВП) обследовано 62 пациента с СД 1 типа и 62 больных СД 2 типа, которые были разделены на четыре группы. Первая — 32 пациента с СД 1 типа без диабетической ретинопатии (ДР), вторая — 30 больных СД 1 типа с непролиферативной ДР, третья — 31 пациент с СД 2 типа без ДР и четвертая — 31 больной СД 2 типа с непролиферативной ДР.
Результаты. У больных СД выявлены характерные изменения функционирования центральных звеньев зрительного анализатора, затрагивающие как ранние, так и поздние компоненты ЗВП, отражающие активность специфических и неспецифических афферентных систем соответственно. При этом отмечено удлинение латентных периодов (ЛП) компонентов ЗВП, снижение амплитуды пиков, нарушение типичной конфигурации ЗВП. Это указывает на нарушения, развивающиеся на различных этапах переработки зрительной информации. Нарушения выявлены как у больных с начальной стадией ДР, так и у больных без ДР. Обнаружены корреляционные связи между длительностью ЛП пиков компонентов N 75, Р 100 и N 145 и длительностью заболевания СД, степенью компенсации СД.
Выводы. У больных СД выявлены нарушения функции проводящего отдела зрительного анализатора. Эти нарушения не обнаруживаются при обычном офтальмологическом исследовании. Наиболее значимыми для диагностики диабетических нарушений зрительного анализатора являются увеличение ЛП и снижение амплитуды пика Р 100 ЗВП. Диабетические поражения проводящего отдела зрительного анализатора выявляются у больных без ДР, при наличии ДР они более выражены. Метод регистрации ЗВП может быть использован для ранней диагностики поражений головного мозга у больных СД, оценки степени компенсации СД и метаболических нарушений у этой категории больных.

Ключевые слова: сахарный диабет, зрительные вызванные потенциалы.

13. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Застосування електрофізіологічних методів діагностики та лікування у хворих з пухлинами головного мозку базальної локалізації у ранній післяопераційний період

Л.В. ЗАДОЯНИЙ, В.А. ВАСЮТА, В.М. ЖДАНОВА

Мета — поліпшити результати відновного лікування хворих з ураженням зорового аналізатора внаслідок пухлин базальної локалізації; вивчити зміни електрофізіологічних показників до і після лікування із застосуванням електростимуляції зорових нервів.
Матеріали і методи. Досліджено стан зорового аналізатора у 33 хворих з атрофіями зорових нервів, що розвинулися внаслідок пухлин базальної локалізації. Електрофізіологічні показники вимірювали за допомогою апарата «КНСО-88 фосфен». Електростимуляцію проводили на апараті ЕСО-2.
Результати. Встановлено, що використання крізьшкірної електростимуляції сприяє поліпшенню зорових функцій, розширенню поля зору по всіх меридіанах, а також поліпшенню електрофізіологічних показників (зниження порогу електричної чутливості і збільшення критичної частоти зникнення мерехтінь).
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що у ранній післяопераційний період (2—3 тижні) доцільно використовувати крізьшкірну електростимуляцію у хворих з частковими атрофіями зорових нервів.

Ключові слова: електрофізіологічні показники, електростимуляція, зоровий нерв, атрофія зорового нерва, периметрія, гострота зору.

 

Применение электрофизиологических методов диагностики и лечения у больных с опухолями головного мозга базальной локализации в ранний послеоперационный период

Л.В. ЗАДОЯННЫЙ, В.А. ВАСЮТА, В.Н. ЖДАНОВА

Цель — улучшить результы восстановительного лечения больных с поражением зрительного анализатора вследствие опухолей базальной локализации, изучить изменения электрофизиологических показателей до и после лечения с использованием электростимуляции зрительных нервов.
Материалы и методы. Исследовано состояние зрительного анализатора у 33 больных с атрофиями зрительных нервов, развившимися вследствие опухолей базальной локализации. Электрофизиологические показатели измеряли с помощью аппарата «КНСО-88 фосфен». Электростимуляцию проводили на аппарате ЕСО-2.
Результаты. Установлено, что использование чрескожной электростимуляции способствует улучшению зрительных функций, расширению поля зрения по всем меридианам, а также улучшению электрофизиологических показателей (снижение порога электрической чувствительности и увеличение критической частоты исчезновения мерцаний).
Выводы. Полученные результаты указывают на то, что в ранний послеоперационный период (2—3 недели) целесообразно использовать чрескожную электростимуляцию у больных с частичными атрофиями зрительных нервов.

Ключевые слова: электрофизиологические показатели, электростимуляция, зрительный нерв, атрофия зрительного нерва, периметрия, острота зрения.

14. ОГЛЯДИ

 

Імунологічні аспекти етіології та патогенезу епілепсії: невикористані терапевтичні можливості

В.Є. КАЗМІРЧУК, Д.В. МАЛЬЦЕВ, Г.М. ЗІЛЬБЕРБЛАТ, Ю.І. ІЛЮК, В.Ф. ГРИЦИК, Я.Я. НЕДОПАКО

Попри багаторічні світові дослідження в царині епілептології, етіологія ідіопатичної епілепсії все ще залишається невідомою, а деякі важливі аспекти її патогенезу — нез’ясованими. Однак завдяки останнім досягненням клінічної імунології та вірусології була встановлена низка нових наукових фактів, які дозволили по-іншому поглянути на природу рефрактерної епілепсії. Йдеться про з’ясування ролі запалення у формуванні епілептичного вогнища, виявлення високих титрів автоантитіл до глутаматних рецепторів нейронів у хворих на епілепсію, встановлення етіологічної ролі герпетичної нейроінфекції в низці випадків рефрактерного судомного синдрому, а також обґрунтування моделі нейро-імунного синапсу, яка пояснює епілептогенез порушенням механізмів тонкої взаємодії між імунними, гліальними і нервовими клітинами в тканині головного мозку. Всім цим аспектам і присвячено даний огляд.

Ключові слова: епілепсія, запалення, автоантитіла, герпесвіруси, імунітет.

 

Иммунологические аспекты этиологии и патогенеза эпилепсии: неиспользованные терапевтические возможности

В.Е. КАЗМИРЧУК, Д.В. МАЛЬЦЕВ, Г.Н. ЗИЛЬБЕРБЛАТ, Ю.И. ИЛЮК, В.Ф. ГРИЦИК, Я.Я. НЕДОПАКО

Несмотря на многолетние мировые исследования в области эпилептологии, этиология идиопатической эпилепсии всё еще остается неизвестной, а некоторые важные аспекты её патогенеза — неустановленными.
Однако благодаря последним достижениям клинической иммунологии и вирусологии был установлен ряд новых научных фактов, что позволило по-другому взглянуть на природу рефрактерной эпилепсии. Речь идет об открытии патогенетической роли воспаления в формировании эпилептического очага, выявлении высоких титров аутоантител к глутаматным рецепторам нейронов у больных эпилепсией, верификации этиологической роли хронической герпетической инфекции в ряде случаев рефрактерного судорожного синдрома, а также об обосновании модели нейро-иммунного синапса, которая объясняет эпилептогенез нарушением механизмов тонкого взаимодействия между иммунными, глиальными и нервными клетками в ткани головного мозга. Всем этим аспектам и посвящен данный обзор.

Ключевые слова: эпилепсия, воспаление, аутоантитела, герпесвирусы, иммунитет.

15. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Нейрофармакологічні підходи до лікування астенічного синдрому в загальномедичній практиці

С.Г. БУРЧИНСЬКИЙ

Розглянуто сучасні аспекти розвитку психосоматичної патології та неврозів, їхній зв’язок зі стресом, зокрема при «синдромі менеджера». Особливу увагу приділено астенічному синдрому як одному з характерних клінічних виявів неврозів та психосоматики, його патогенезу та критеріям вибору лікарського засобу для його лікування. Обґрунтовано доцільність застосування із зазначеною метою препарату з групи ноотропних засобів – вінкаміну (Оксибралу). Розглянуто механізми дії, фармакологічні ефекти та клінічні можливості цього препарату з вираженою та збалансованою антиастенічною, психостимулювальною, ноотропною та вазотропною дією для лікування астенічного синдрому в загальномедичній практиці.

Ключові слова: стрес-залежні захворювання, астенічний синдром, патогенез, лікування.

 

Нейрофармакологические подходы к лечению астенического синдрома в общемедицинской практике

С.Г. БУРЧИНСКИЙ

Рассмотрены современные аспекты развития психосоматической патологии и неврозов, их связь со стрессом, в частности при «синдроме менеджера». Особое внимание уделено астеническому синдрому как
одному из характерных клинических проявлений неврозов и психосоматики, его патогенезу и критериям выбора лекарственного средства для его лечения. Обоснована целесообразность применения с данной целью препарата из группы ноотропных средств – винкамина (Оксибрала). Рассмотрены механизмы действия, фармакологические эффекты и клинические возможности этого препарата с выраженным и сбалансированным антиастеническим, психостимулирующим, ноотропным и вазотропным действием для лечения астенического синдрома в общемедицинской практике.

Ключевые слова: стресс-зависимые заболевания, астенический синдром, патогенез, лечение.

16. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Застосування препарату Гілоба фітосоми в лікуванні хворих з початковими формами хронічної ішемії мозку

Л.П. ТЕРЕЩЕНКО

Мета – визначення ефективності лікування пацієнтів з початковими формами хронічної ішемії мозку (ХІМ) препаратом Гілоба фітосоми.
Матеріали і методи. У дослідження включено 101 пацієнта віком від 30 до 50 років (середній вік – (43,6 ± 4,8) року) з діагнозом ХІМ 1-й стадії. Хворі 1-ї групи (n = 74) приймали препарат Гілоба фітосоми по 1 капсулі 3 рази на добу, 2-ї групи (n = 27) – індивідуально підібрану терапію. Контрольне обстеження проводили через 1 і 3 міс після лікування. Клініко-інструментальне обстеження включало вивчення неврологічних симптомів, виразності головного болю за візуально-аналоговою шкалою і ступеня вегетативної дисфункції за шкалою А.М. Вейна. Стан мозкової гемодинаміки оцінювали за даними реоенцефалографії й ультразвукової допплерографії.
Результати. Після курсу терапії препаратом Гілоба фітосоми відзначено регресування церебральної симптоматики, поліпшення загального тла настрою, показників сну, зменшення болю в ділянці серця, зменшення міжпівкульової асиметрії кровоплину у всіх судинних басейнах, зниження мозкового судинного опору, зменшення судинного головного болю.
Висновки. Прийом препарату Гілоба фітосоми хворими з початковими формами ХІМ у дозі по 1 капсулі 3 рази на добу впливає на мозкову гемодинаміку (поліпшує мозковий кровообіг, зменшує явища венозної дисфункції, збільшує мозковий кровоплин у всіх судинних басейнах, зменшує міжпівкульову асиметрію кровоплину і знижує мозковий судинний опір). Поліпшення церебральної гемодинаміки впливає на вегетативне забезпечення, що сприяє поліпшенню якості життя, відновленню активності і працездатності пацієнтів.

Ключові слова: Гілоба фітосоми, хронічна ішемія мозку, вегетативна дисфункція, церебральна гемодинаміка.

 

Применение препарата Гилоба фитосомы в лечении больных с начальными формами хронической ишемии мозга

Л.П. ТЕРЕЩЕНКО

Цель — определение эффективности лечения пациентов с начальными формами хронической ишемии мозга (ХИМ) препаратом Гилоба фитосомы.
Материалы и методы. В исследование включили 101 пациента в возрасте от 30 до 50 лет (средний возраст — (43,6 ± 4,8) года) с диагнозом ХИМ 1-й стадии. Больные 1-й группы (n = 74) принимали препарат Гилоба фитосомы по 1 капсуле 3 раза в сутки, 2-й группы (n = 27) — индивидуально подобранную терапию. Контрольное обследование проводили через 1 и 3 мес после лечения. Клинико-инструментальное обследование включало изучение неврологических симптомов, выраженности головной боли по визуально-аналоговой шкале и степени вегетативной дисфункции по шкале А.М. Вейна. Состояние мозговой гемодинамики оценивали по данным реоэнцефалографии и ультразвуковой допплерографии.
Результаты. После курса терапии препаратом Гилоба фитосомы отмечено регрессирование церебральной симптоматики, улучшение общего фона настроения, показателей сна, уменьшение боли в области сердца, уменьшение межполушарной асимметрии кровотока во всех сосудистых бассейнах, снижение мозгового сосудистого сопротивления, уменьшение сосудистых головных болей.
Выводы. Прием препарата Гилоба фитосомы больными с начальными формами ХИМ в дозе по 1 капсуле 3 раза в сутки оказывает регулирующее влияние на мозговую гемодинамику — улучшает мозговое кровообращение, уменьшает явления венозной дисфункции, увеличивает мозговой кровоток во всех сосудистых бассейнах, уменьшает межполушарную асимметрию кровотока и снижает мозговое сосудистое сопротивление. Улучшение церебральной гемодинамики способствует нормализации вегетативной регуляции, что обеспечивает улучшение качества жизни, восстановление активности и работоспособности пациентов.

Ключевые слова: Гилоба фитосомы, хроническая ишемия мозга, вегетативная дисфункция, церебральная гемодинамика.

17. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Застосування препарату Пантогам у разі порушень функції головного мозку та когнітивних розладах

В огляді наведено дані про використання Пантогаму (ноотропного препарату) у разі різних когнітивних порушень функції головного мозку.

 

Применение препарата Пантогам при нарушениях функций головного мозга

В обзоре представлены сведения об использовании Пантогама (ноотропного препарата) при различных нарушениях когнитивных функций головного мозга.

18. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Сучасні аспекти лікування вертеброгенних больових синдромів

О.А. СТАТІНОВА, С.В. СЕЛЕЗНЬОВА

Мета — вивчення ефективності і безпечності використання нестероїдного протизапального препарату (НПЗП) Етол Форт (Eтодолак 400 мг) у хворих на хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт. Під спостереженням перебувало 60 хворих (40 чоловіків і 20 жінок) віком від 35 до 65 років (середній вік — (41,3 ± 5,6) року) з хронічним вертеброгенним попереково-крижовим радикулітом. Хворих розділили на дві групи. У першу (основну) ввійшло 40 хворих (30 чоловіків, 10 жінок), з них у 25 був корінцевий синдром, у 15 — рефлекторний. Усім пацієнтам цієї групи призначали Етол Форт у дозі 800 мг/добу у два прийоми впродовж 3 тижнів. У другу (контрольну) групу ввійшло 20 хворих (10 чоловіків, 10 жінок), з них у 12 був корінцевий синдром, у 8 — рефлекторний.
Пацієнтам контрольної групи призначали традиційну терапію знеболювальними препаратами у поєднанні з вітамінами групи В. Для об’єктивізації оцінки больового синдрому, вираженості болю та оцінки ефективності терапії використовували візуально-аналогову шкалу.
Порівняно з контрольною групою через тиждень від початку лікування препаратом Етол Форт терапевтичний ефект спостерігали у 16 хворих, до кінця 2-го тижня — у 32. Два пацієнти контрольної групи не змогли завершити курс лікування через побічні ефекти традиційних НПЗП. Оцінка клінічної ефективності препарату Етол Форт засвідчила позитивний вплив на корінцевий і рефлекторний синдроми у хворих з вертеброгенними больовими синдромами. Препарат забезпечує добрий знеболювальний ефект у період загострення вертеброгенного попереково-крижового радикуліту. За клінічними ознаками не виявлено побічної дії препарату Етол Форт на серцево-судинну систему і травний канал впродовж 3-тижневого курсу лікування.

Ключові слова: вертеброгенні больові синдроми, Етол Форт.

 

Современные аспекты лечения вертеброгенных болевых синдромов

Е.А. СТАТИНОВА, С.В. СЕЛЕЗНЁВА

Цель — изучение эффективности и безопасности использования нестероидного противовоспалительного препарата (НПВП) Этол Форт (Этодолак 400 мг) у больных хроническим вертеброгенным пояснично-крестцовым радикулитом. Под наблюдением находилось 60 больных (40 мужчин и 20 женщин) в возрасте от 35 до 65 лет (средний возраст — (41,3 ± 5,6) года) с хроническим вертеброгенным пояснично-крестцовым радикулитом.
Больные были распределены на две группы. В первую (основную) группу вошли 40 больных (30 мужчин, 10 женщин), у 25 из них был корешковый синдром, у 15 — рефлекторный. Всем пациентам этой группы назначали Этол Форт в дозе 800 мг/сут в два приема в течение 3 недель. Во вторую (контрольную) группу вошли 20 больных (10 мужчин, 10 женщин), из них у 12 был корешковый синдром, у 8 — рефлекторный. Пациентам контрольной группы назначали традиционную терапию обезболивающими препаратами в сочетании с витаминами группы В. Для объективизации оценки болевого синдрома, выраженности боли и оценки эффективности терапии использовали визуально-аналоговую шкалу.
По сравнению с контрольной группой через неделю от начала лечения препаратом Этол Форт терапевтический эффект отмечен у 16 больных, к концу 2-й недели — у 32. Два пациента из контрольной группы не смогли завершить курс лечения из-за развившихся побочных эффектов традиционных НПВП. Оценка клинической эффективности препарата Этол Форт показала положительное влияние на корешковый и рефлекторный синдромы у больных с вертеброгенными болевыми синдромами. Препарат обеспечивает хороший обезболивающий эффект в период обострения вертеброгенного пояснично-крестцового радикулита. По клиническим признакам не выявлено побочного действия препарата Этол Форт на сердечно-сосудистую систему и пищеварительный канал в течение 3-недельного курса лечения.

Ключевые слова: вертеброгенные болевые синдромы, Этол Форт.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»