Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(12) // 2009

 

Обкладинка

 

1. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Роль аполіпопротеїну Е

А.В. МУРАВСЬКИЙ, С.М. НОВИКОВА

Узагальнено відомості щодо біохімічної характеристики та фізіологічної ролі аполіпопротеїну Е. Розглянуто вплив АпоЕε4 на перебіг та наслідки уражень нервової системи, зокрема черепно-мозкових травм і хвороби Альцгеймера. Відзначено важливість проведення генетичного тестування для прогнозування можливості розвитку уражень нервової системи та призначення відповідних профілактичних заходів.

Ключові слова: аполіпопротеїн Е, черепно-мозкова травма, хвороба Альцгеймера, генетичне тестування.

 

Роль аполипопротеина Е

А.В. МУРАВСКИЙ, С.Н. НОВИКОВА

Обобщены сведения о биохимической характеристике и физиологической роли аполипопротеина Е. Рассмотрено влияние АпоЕε4 на течение и последствия поражений нервной системы, в том числе черепно-мозговых травм и болезни Альцгеймера. Отмечена важность проведения генетического тестирования для прогнозирования возможности развития поражений нервной системы и назначения соответствующих профилактических мероприятий.

Ключевые слова: аполипопротеин Е, черепно-мозговая травма, болезнь Альцгеймера, генетическое

2. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Антидепресанти — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: на шляху клініко-фармакологічного вдосконалення

С.Г. БУРЧИНСЬКИЙ

Проаналізовано проблему адекватного вибору препарату антидепресанта. Розглянуто переваги селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Особливу увагу приділено засобу нового покоління серед препаратів СІЗЗС — есциталопраму (Езопраму). З урахуванням його механізмів дії, клініко-фармакологічних ефектів та параметрів безпечності, обґрунтовано доцільність широкого застосування Езопраму при депресивних розладах різного генезу.

Ключові слова: депресивні розлади, терапія, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

 

Антидепрессанты — селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: на пути клинико-фармакологического усовершенствования

С.Г. БУРЧИНСКИЙ

Проанализирована проблема адекватного выбора препарата антидепрессанта. Рассмотрены преимущества селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (СИОЗС). Особое внимание уделено средству нового поколения среди препаратов СИОЗС — эсциталопраму (Эзопраму). С учетом его механизмов действия, клинико-фармакологических эффектов и параметров безопасности обоснована целесообразность широкого применения Эзопрама при депрессивных расстройствах разного генеза.

Ключевые слова: депрессивные расстройства, терапия, селективные ингибиторы обратного захвата

3. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

 

Клінічні вияви та діагностика крововиливів у шлуночкову систему

А.В. РЕГУШ

Мета — поліпшення результатів діагностики та лікування хворих з внутрішньошлуночковими крововиливами.

Матеріали і методи. Проведено комплексне дослідження 245 пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровообігу за геморагічним типом, що виявлялися внутрішньошлуночковими крововиливами. Найбільша група хворих (73,1 %) мала вік від 45 до 59 років. Переважали чоловіки — 61,6 %. Проведено такі дослідження: загальноклінічне, неврологічне, клініко-лабораторні, нейровізуалізаційні — комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукова допплерографія (УЗДГ), церебральна ангіографія, консультації окуліста, кардіолога, невролога тощо.

Результати. У 2,9 % пацієнтів був ізольований вентрикулярний крововилив, у 64,5 % — паренхіматозно-вентрикулярний крововилив, у 16,7 % — субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярний (змішаний крововилив), у 15,9 % — субарахноїдально-вентрикулярний. У 74,7 % пацієнтів крововилив стався на тлі артеріальної гіпертензії; у 19,6 % пацієнтів виявлено артеріальні аневризми, у 3,7 % пацієнтів — артеріо-венозні мальформації, інші причини — у 2 %. Найбільше позитивних результатів (добрих та задовільних — видужання та значне поліпшення стану) було в групах, де використовували ендолюмбальне екстракорпоральне ліквородренування, та у разі поєднання ліквородренуючих операцій в комплексі хірургічного лікування. Важливу роль у тактиці лікування таких хворих відіграють гіпертензійно-дислокаційні та оклюзійно-гідроцефальні порушення.

Висновки. КТ- та МРТ-обстеження дають змогу діагностувати наявність та кількість крові у шлуночковій системі, оклюзійні та дислокаційні зміни, а зіставлення клінічної картини та результатів КТ і МРТ — обрати оптимальну лікувальну тактику. Комплексна діагностика та диференційоване хірургічне лікування з використанням різних варіантів ліквородренування сприяють збільшенню кількості позитивних результатів лікування та знижують кількість негативних результатів та летальних наслідків.

Ключові слова: геморагічний інсульт, внутрішньошлуночковий крововилив, діагностика, клініка.

 

Клинические проявления и диагностика кровоизлияний в желудочковую систему

А.В. РЕГУШ

Цель — улучшение результатов диагностики и лечения больных с внутрижелудочковыми кровоизлияниями.

Материалы и методы. Проведено комплексное исследование 245 пациентов с острыми нарушениями мозгового кровообращения по геморрагическому типу, которые проявлялись внутрижелудочковыми кровоизлияниями. Самой большой (73,1 %) была группа больных в возрасте от 45 до 59 лет. Преобладали мужчины — 61,6 %.Проведены следующие исследования: общее клиническое, неврологическое, нейровизуализационные — компьютерная (КТ) и магнитно-резонансная (МРТ) томография, ультразвуковая допплерография (УЗДГ), церебральная ангиография, консультации окулиста, кардиолога, невролога и т. д.

Результаты. У 2,9 % пациентов было изолированное вентрикулярное кровоизлияние, у 64,5 % — паренхиматозно-вентрикулярное, у 16,7 % — субарахноидально-паренхиматозно-вентрикулярное, у 15,9 % — субарахноидально-вентрикулярное. У 74,7 % больных кровоизлияние произошло на фоне артериальной гипертензии; у 19,6 % больных обнаружены артериальные аневризмы, у 3,7 % — артерио-венозные мальформации, другие причины — у 2 %. Больше всего позитивных результатов (хороших и удовлетворительных — выздоровление и значительное улучшение состояния) было в группах, где использовали эндолюмбальное экстракорпоральное ликвородренирование и при сочетании ликвородренирующих операций в комплексе хирургического лечения. Важную роль в тактике лечения таких больных играют гипертензионно-дислокационные и окклюзионно-гидроцефальные изменения.

Выводы. КТ- и МРТ-исследования дают возможность диагностировать наличие и количество крови в желудочковой системе, окклюзионные и дислокационные изменения, а сопоставление клинической картины и результатов КТ и МРТ — выбрать оптимальную лечебную тактику. Комплексная диагностика и дифференцированное хирургическое лечение с использованием разных вариантов ликвородренирования способствуют увеличению количества положительных результатов лечения и снижают количество негативных результатов и летальных исходов.

Ключевые слова: геморрагический инсульт, внутрижелудочковое кровоизлияние, диагностика, клиника.

4. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Особливості перебігу гострого ішемічного інсульту за наявності метаболічного синдрому

О.А. ВІРСТЮК, Р.Д. ГЕРАСИМЧУК

Мета — вивчення клініко-патогенетичних особливостей гострого ішемічного інсульту за наявності у хворих метаболічного синдрому та інсулінорезистентності.

Матеріали і методи. Обстежено 82 хворих на гострий ішемічний інсульт віком від 40 до 84 років: 36 — без метаболічного синдрому і 46 — з його виявами. Оцінювали ступінь порушення неврологічних, когнітивних функцій та інвалідизації. Визначали антропометричні показники, індекс інсулінорезистентності, показники вуглеводного, ліпідного обміну, тромбоцитарної ланки гемостазу, системи пероксидації ліпідів — антиоксидантного захисту і метаболічної інтоксикації.

Результати. Наявність у хворих на гострий ішемічний інсульт метаболічного синдрому та інсулінорезистентності супроводжується тяжчим перебігом захворювання, вираженішими порушеннями ліпідного спектра крові, активацією тромбоцитарної ланки гемостазу, змінами в системі пероксидації ліпідів — антиоксидантного захисту і вищим ступенем метаболічної інтоксикації.

Висновки. За наявності метаболічного синдрому та інсулінорезистентності гострий ішемічний інсульт перебігає тяжче.

Ключові слова: гострий ішемічний інсульт, метаболічний синдром, інсулінорезистентність.

 

Особенности течения острого ишемического инсульта при наличии метаболического синдрома

О.А. ВИРСТЮК, Р.Д. ГЕРАСИМЧУК

Цель — изучение клинико-патогенетических особенностей острого ишемического инсульта при наличии у больных метаболического синдрома и инсулинорезистентности.

Материалы и методы. Обследованы 82 больных острым ишемическим инсультом в возрасте от 40 до 84 лет: 36 — без метаболического синдрома и 46 — с его проявлениями. Оценивали степень нарушения неврологических, когнитивных функций и инвалидизации. Определяли антропометрические показатели, индекс инсулинорезистентности, показатели углеводного, липидного обмена, тромбоцитарного звена гемостаза, системы пероксидации липидов — антиоксидантной защиты и метаболической интоксикации.

Результаты. Наличие у больных острым ишемическим инсультом метаболического синдрома и инсулинорезистентности сопровождается более тяжелым течением заболевания, более выраженными нарушениями липидного спектра крови, активацией тромбоцитарного звена гемостаза, изменениями в системе пероксидации липидов — антиоксидантной защиты и более высокой степенью метаболической интоксикации.

Выводы. При наличии метаболического синдрома и инсулинорезистентности острый ишемический инсульт имеет более тяжелое течение.

Ключевые слова: острый ишемический инсульт, метаболический синдром, инсулинорезистентность.

5. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Клініко-лабораторна діагностика когнітивного дефіциту в гострий період черепно-мозкової травми легкого та середнього ступеня тяжкості

В.М. ШЕВАГА, О.Я. КУХЛЕНКО, Р.В. КУХЛЕНКО

Мета — оцінити стан системи оксиду азоту (NO) в пацієнтів у гострий період черепно-мозкової травми (ЧМТ) легкого ступеня тяжкості та порівняти ступінь виявлених змін з глибиною когнітивного дефіциту в цих пацієнтів.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 16 пацієнтів в гострий період ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкості. Стан когнітивних функцій оцінювали за шкалою оцінки психічного статусу MMSE (Mini Mental State Examination) та шкалою лобної дисфункції FAB (Frontal Assessment Battery). Сумарний вміст метаболітів NO та активність NO-синтази визначали в сироватці крові (гемолізаті еритроцитів) на 1-й та 5-й день перебування в стаціонарі.

Результати. Встановлено, що між розвитком когнітивної дисфункції лобного типу та змінами в системі NO існує тісний кореляційний зв’язок. В гострий період ЧМТ легкого ступеня застосування батареї тестів на лобну дисфункцію дає змогу ефективно виявити когнітивний дефіцит, шкала MMSE менш чутлива для діагностики когнітивної дисфункції при ЧМТ. Зміни у балансі компонентів системи NO полягають у зростанні сумарної активності NO-синтази та підвищенні вмісту метаболітів NO в крові. Ступінь когнітивного дефіциту, діагностованого за допомогою шкали FAB, корелює з рівнем гіперпродукції оксиду азоту, окрім концентрації сумарних метаболітів NO, кореляцію також виявлено для сумарної активності NO-синтази.

Висновки. Сумарний вміст метаболітів NO та активність NO-синтази гемолізату еритроцитів можуть бути використані в клінічній практиці для точнішої оцінки тяжкості постстресового пошкодження когнітивних функцій. Поєднання нейропсихологічного тестування за шкалою FAB та лабораторного визначення стану системи NO може стати зручним інструментом для виокремлення тих пацієнтів, які потребують додаткової уваги психоневрологів для адекватнішого лікування та початку психоневрологічної реабілітації вже в гострий період ЧМТ.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, когнітивна дисфункція, оксид азоту, синтаза оксиду азоту.

 

Клинико-лабораторная диагностика когнитивного дефицита в острый период черепно-мозговой травмы легкой и средней степени тяжести

В.Н. ШЕВАГА, О.Я. КУХЛЕНКО, Р.В. КУХЛЕНКО

Цель — оценить состояние системы оксида азота (NO) у пациентов в острый период ЧМТ легкой степени тяжести и сравнить степень обнаруженных изменений с глубиной когнитивного дефицита у этих пациентов.

Материалы и методы. В исследовании приняли участие 16 пациентов в острый период ЧМТ легкой и средней степени тяжести. Состояние когнитивных функций оценивали по краткой шкале оценки психического статуса (MMSEMini Mental State Examination) и шкале лобной дисфункции (FABFrontal Assessment Battery).

Суммарное содержание метаболитов NO и активность NО-синтазы определяли в сыворотке крови (гемолизате эритроцитов) в 1-й и 5-й день пребывания в стационаре.

Результаты. Установлено, что между развитием когнитивной дисфункции лобного типа и изменениями в системе NO существует тесная корреляционная связь. В острый период ЧМТ легкой степени применение батареи тестов на лобную дисфункцию позволяет эффективно обнаружить когнитивный дефицит, шкала ММSE менее чувствительна для диагностики когнитивной дисфункции при ЧМТ. Изменения в балансе компонентов системы NO заключаются в возрастании суммарной активности NО-синтазы и повышении содержания метаболитов NO в крови. Степень когнитивного дефицита, диагностированного с помощью шкалы FAB, коррелирует с уровнем гиперпродукции NO, при этом, кроме концентрации суммарных метаболитов оксида азота, корреляцию обнаружено и для суммарной активности NO-синтазы.

Выводы. Суммарное содержание метаболитов оксида азота и активность NО-синтазы гемолизата эритроцитов могут быть использованы в клинической практике для более точной оценки тяжести постстрессового повреждения когнитивных функций. Сочетание нейропсихологического тестирования по шкале FAB и лабораторного определения состояния системы NO может стать удобным инструментом для выделения тех пациентов, которые требуют дополнительного внимания психоневрологов для более адекватного лечения и начала психоневрологической реабилитации уже в острый период ЧМТ.

Ключевые слова: черепно-мозговая травма, когнитивная дисфункция, оксид азота, синтаза оксида азота.

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Когнітивні розлади після гострого інфаркту мозку

В.С. МЕЛЬНИК, К.В. КУЦ, П.В. ПОТАПОВИЧ

Мета — визначити частоту та вираженість когнітивних розладів у гострий період інфаркту мозку.

Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 67 пацієнтів (30 чоловіків та 37 жінок) віком від 46 до 83 років у гострий період інфаркту мозку. Оцінку вищих психічних функцій проводили на 7-му добу захворювання скринінговим методом за шкалою MMSE, також використовували проби запам’ятовування 8 чисел та 10 слів. Для виявлення постінсультної депресії використовували шкалу Гамільтона.

Результати. На 7-му добу захворювання згідно з тестом MMSE постінсультну деменцію зареєстровано у 14 (20,9 %) пацієнтів: легку ((20,8 ± 0,6) бала) — у 6, помірну ((16,4 ± 1,6) бала) — у 5 та виражену ((10,7 ± 0,7) бала) — у 3. Ще у 23 (34,3 %) осіб зареєстрували зниження когнітивних функцій. Порушення когнітивних функцій (зниження когнітивних функцій та постінсультна деменція) достовірно переважали у пацієнтів з інфарктом мозку в лівому каротидному басейні (р < 0,05): когнітивне зниження виявлено у 13 (43,3 %), а післяінсультну деменцію — у 8 (26,7 %) пацієнтів. У 43,3 % пацієнтів зареєстровано постінсультну депресію, яка негативно впливає на когнітивні функції.

Висновки. У 55,2 % хворих на гострий інфаркт мозку зареєстровано зниження когнітивних функцій, яке досягає ступеня деменції у 20,9 % випадків. Когнітивні порушення переважно спостерігали у чоловіків та пацієнтів з лівопівкульним ураженням. Зміни когнітивних функцій після гострого інфаркту мозку потребують подальшого вивчення для розробки диференційованих методів їхньої корекції.

Ключові слова: ішемічний інсульт, когнітивне зниження, деменція.

 

Когнитивные расстройства после острого инфаркта мозга

В.С. МЕЛЬНИК, К.В. КУЦ, П.В. ПОТАПОВИЧ

Цель — определить частоту и выраженность когнитивных расстройств в острый период инфаркта мозга.

Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-неврологическое обследование 67 пациентов (30 мужчин и 37 женщин) в возрасте от 46 до 83 лет в острый период инфаркта мозга. Оценку высших психических функций проводили на 7-е сутки заболевания скрининговым методом по шкале MMSE, также использовали пробы запоминания 8 чисел и 10 слов. Для выявления постинсультной депрессии использовали шкалу Гамильтона.

Результаты. На 7-е сутки заболевания в соответствии с тестом MMSE постинсультная деменция зарегистрирована у 14 (20,9 %) пациентов: легкая ((20,8 ± 0,6) балла) — у 6, умеренная ((16,4 ± 1,6) балла) — у 5 и выраженная ((10,7 ± 0,7) балла) — у 3. Еще у 23 (34,3 %) лиц зарегистрировали снижение когнитивных функций. Нарушения когнитивных функций (снижение когнитивных функций и постинсультная деменция) достоверно преобладали у пациентов с инфарктом мозга в левом каротидном бассейне (р < 0,05): когнитивное снижение выявлено у 13 (43,3 %), а постинсультная деменция — у 8 (26,7 %) пациентов. У 43,3 % пациентов зарегистрирована постинсультная депрессия, которая отрицательно влияет на когнитивные функции.

Выводы. У 55,2 % больных с острым инфарктом мозга зарегистрировано снижение когнитивных функций, которое достигает степени деменции в 20,9 % случаев. Когнитивные нарушения преимущественно наблюдали у мужчин и пациентов с левополушарным поражением. Динамика когнитивных функций после острого инфаркта мозга требует дальнейшего изучения для разработки дифференцированных методов их коррекции.

Ключевые слова: ишемический инсульт, когнитивное снижение, деменция.

7. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Оксид азоту ліквору як показник ендотеліальної дисфункції у хворих з інфарктом головного мозку

В.С. ЛИЧКО, В.О. МАЛАХОВ

Мета — вивчити особливості функціональних змін ендотелію церебральних судин (за рівнем метаболітів оксиду азоту в лікворі) у хворих в гострий період інфаркту головного мозку (ІМ) та вплив на них цитидин-5-дифосфохоліну (ЦДФ-холіну).

Матеріали і методи. У 121 хворого з ІМ під час медикаментозної корекції у динаміці досліджено рівень метаболітів оксиду азоту в цереброспінальній рідині (ЦСР).

Результати. У хворих з ІМ у 1-шу добу захворювання встановлено збільшення концентрації метаболітів оксиду азоту в ЦСР більш ніж удвічі порівняно з контролем. Виявлено позитивний ендотеліопротекторний ефект ЦДФ-холіну, який полягав у стабілізації рівня метаболітів оксиду азоту в ЦСР на 10-ту добу захворювання, що свідчить про корекцію ендотеліальної дисфункції. Вікові особливості полягають в ослабленні синтетичних можливостей церебрального ендотелію у хворих старшої вікової групи.

Висновки. Зміни в системі оксиду азоту в гострий період ІМ залежать від клінічних особливостей захворювання та віку, що потрібно враховувати в лікуванні.

Ключові слова: ендотеліальна дисфункція, оксид азоту, цереброспінальна рідина.

 

Оксид азота ликвора как показатель эндотелиальной дисфункции у больных с инфарктом головного мозга

В.С. ЛЫЧКО, В.А. МАЛАХОВ

Цель — изучить особенности функциональных изменений эндотелия церебральных сосудов (по уровню метаболитов оксида азота в ликворе) у больных в острый период инфаркта головного мозга (ИМ) и влияние на них цитидин-5-дифосфохолина (ЦДФ-холина).

Материалы и методы. У 121 больного с ИМ во время медикаментозной коррекции в динамике исследован уровень метаболитов оксида азота в цереброспинальной жидкости (ЦСЖ).

Результаты. У больных с ИМ в 1-е сутки заболевания установлено увеличение концентраций метаболитов оксида азота в ЦСЖ более чем в 2 раза по сравнению с контролем. Обнаружен положительный эндотелиопротекторный эффект ЦДФ-холина, который заключался в стабилизации уровня метаболитов оксида азота в ЦСЖ на 10-е сутки заболевания, что свидетельствует о коррекции эндотелиальной дисфункции. Возрастные особенности заключаются в ослаблении синтетических возможностей церебрального эндотелия у больных старшей возрастной группы.

Выводы. Изменения в системе оксида азота в острый период ИМ зависят от клинических особенностей заболевания и возраста, что нужно учитывать в лечении.

Ключевые слова: эндотелиальная дисфункция, оксид азота, цереброспинальная жидкость.

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

С-реактивний протеїн: зв’язок з трирічною частотою рецидивів у хворих на ішемічний інсульт на тлі артеріальної гіпертензії

О.Л. МАРКУЛАН

Мета дослідити вплив артеріальної гіпертензії (АГ) та прихильності до лікування на трирічні наслідки атеротромботичного інсульту з урахуванням рівня С-реактивного протеїну (С-РП).

Матеріали і методи. Обстежено 151 хворого з первинним інсультом атеротромботичного генезу протягом 3 років. Проведено клініко-неврологічне та інструментальне обстеження, загальний та біохімічний аналіз крові, коагулограму, магнітно-резонансну томографію, спіральну комп’ютерну томографію головного мозку, дуплексне сканування мозкових судин, ехокардіоскопію, ультразвукове дослідження судин серця. Визначали рівень С-РП у сироватці крові.

Результати. На АГ страждали 60,9 % хворих. Визначено, що трирічна частота повторного ішемічного інсульту та фатальних наслідків після первинного мозкового інсульту (МІ) суттєво більша у хворих на АГ порівняно з тими, хто її не мав. Частота повторного інсульту у хворих із супутньою АГ на тлі прийому гіпотензивних засобів булла достовірно меншою порівняно з хворими, які не лікували АГ. У хворих, які отримували гіпотензивну терапію, виявлено суттєві відмінності у вмісті С-РП залежно від того, чи відбувся у них рецидив. Так, у разі рецидиву достовірно більше було хворих з високим вмістом С-РП (тобто у межах третього терциля) порівняно з такими за відсутності МІ.

Висновки. Ефективність антигіпертензивної терапії щодо вторинної профілактики інсульту зменшується у разі високого (в межах третього терциля) вмісту С-РП, що обґрунтовує доцільність оцінки вмісту С-РП у хворих в гострий період МІ для визначення групи ризику повторного інсульту з метою інтенсифікації терапії протизапального спрямування.

Ключові слова: атеротромботичний підтип, повторний інсульт, С-реактивний протеїн, антигіпертензивна терапія, артеріальна гіпертензія.

 

С-реактивный протеин: связь с трехлетней частотой рецидивов у больных ишемическим инсультом на фоне артериальной гипертензии

О.Л. МАРКУЛАН

Цель — изучить влияние артериальной гипертензии (АГ) и приверженности к лечению на трехлетние последствия атеротромботического инсульта с учетом уровня С-реактивного протеина (С-РП).

Материалы и методы. Обследован 151 больной с первичным инсультом атеротромботического генеза в течение 3 лет. Проведены клинико-неврологическое и инструментальное обследование, общий и биохимический анализ крови, коагулограмма, магнитно-резонансная томография, спиральная компьютерная томография головного мозга, дуплексное сканирование мозговых сосудов, ультразвуковое исследование сосудов сердца, эхокардиоскопия. Определяли уровень С-РП в сыворотке крови.

Результаты. АГ страдали 60,9 % больных. Определено, что трехлетняя частота повторного ишемического инсульта и фатальных последствий после первичного мозгового инсульта (МИ) была существенно выше у больных с АГ по сравнению с теми, у кого ее не было. Частота повторного инсульта у больных с сопутствующей АГ на фоне приема гипотензивных препаратов была достоверно меньшей по сравнению с больными, которые АГ не лечили. У больных, которые получали гипотензивную терапию, выявлены достоверные отличия в содержании С-РП в зависимости от того, был ли у них рецидив. Так, в случае рецидива достоверно больше было больных с высоким содержанием С-РП (в пределах третьего терциля) по сравнению с таковыми при отсутствии МИ.

Выводы. Эффективность антигипертензивной терапии относительно вторичной профилактики инсульта уменьшается в случае высокого (в пределах третьего терциля) содержания С-РП, что обосновывает целесообразность оценки содержания С-РП у больных в острый период МИ для определения группы риска повторного инсульта с целью интенсификации терапии противовоспалительной направленности.

Ключевые слова: атеротромботический подтип, повторный инсульт, С-реактивный протеин, антигипертензивная терапия, артериальная гипертензия.

9. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Взаємозв’язок когнітивних порушень і клініко-лабораторних показників у хворих на цукровий діабет 2 типу

Т.М. МЕЛЬНИК

Мета — оцінка когнітивних порушень та їх кореляцій з показниками вуглеводного обміну, артеріальною гіпертензією у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.

Матеріали і методи. Обстежено 64 хворих на ЦД 2 типу із дисциркуляторною енцефалопатією (основна група) та 20 хворих із дисциркуляторною енцефалопатією і артеріальною гіпертензією (група порівняння), в яких було досліджено когнітивні функції та оцінено кореляцію результатів нейропсихологічних тестів з показниками вуглеводного обміну та артеріальною гіпертензією.

Результати. Виявлено негативний кореляційний зв’язок між результатами нейропсихологічних тестів та тривалістю цукрового діабету 2 типу, рівнем артеріального тиску, наявністю діабетичних ретинопатії і нефропатії.

Висновки. Встановлено, що у розвитку когнітивних порушень відіграють роль як макросудинні, так і мікросудинні зміни. Когнітивні порушення можна визначити як характерні ускладнення цукрового діабету, які потребують спеціальної діагностики та терапевтичної медикаментозної корекції.

Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, когнітивні порушення.

 

Взаимосвязь когнитивных нарушений и клинико-лабораторных показателей у больных сахарным диабетом 2 типа

Т.М. МЕЛЬНИК

Цель — оценка когнитивных нарушений и их корреляции с показателями углеводного обмена и артериальной гипертензией у больных сахарным диабетом (СД) 2 типа.

Материалы и методы. Обследовано 64 больных СД 2 типа с дисциркуляторной энцефалопатией (основная группа) и 20 больных с дисциркуляторной энцефалопатией и артериальной гипертензией (группа сравнения), у которых были исследованы когнитивные функции и оценена корреляция результатов нейропсихологических тестов с показателями углеводного обмена, артериальной гипертензией.

Результаты. Выявлена отрицательная корреляционная связь между результатами нейропатологических тестов и длительностью заболевания СД 2 типа, уровнем артериального давления, наличием диабетических ретинопатии и нефропатии.

Выводы. Установлено, что в развитии когнитивных расстройств играют роль как макрососудистые, так и микрососудистые изменения. Когнитивные нарушения можно определить как характерные осложнения сахарного диабета, требующие специальной диагностики и терапевтической медикаментозной коррекции.

Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, когнитивные нарушения.

10. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Епідеміологія інсульту в Закарпатській області та когнітивні порушення у хворих у ранній постінсультний період

О.Р. ПУЛИК

Мета — вивчити епідеміологію мозкового інсульту (МІ) у Закарпатській області та стан когнітивного дефіциту у хворих, які перенесли МІ.

Матеріали і методи. Проведено епідеміологічне дослідження серед дорослого населення Закарпатської області. Проспективне спостереження провели за хворими віком 18 років і старше, які перенесли МІ протягом 2006—2008 рр. (5017 випадків). Для моніторингу клінічного стану хворих, які перенесли МІ, була опрацьована анкета, котра заповнювалася на всі випадки госпіталізації в неврологічні стаціонари з приводу гострого порушення мозкового кровообігу. Для дослідження когнітивного дефіциту використано коротку шкалу психічного стану хворого (Mini-Mental State Examination).

Результати. Аналіз демографічної картини протягом усіх років спостереження продемонстрував зростання чисельності дорослого населення як працездатного, так і похилого віку, на тлі зниження чисельності населення дитячого та підліткового віку. Захворюваність на МІ в області протягом цих років становила (1,78 ± 0,20) випадку на 1 000 дорослого населення, смертність — (0,33 ± 0,01) випадку. Когнітивні порушення різного ступеня вираженості спостерігали в 79 % хворих, що перенесли МІ. Дослідження характеру вираженості когнітивних порушень засвідчило, що найбільш страждали у хворих після перенесеного МІ увага ((1,2 ± 0,1) бала, максимум — 3 бали) та пам’ять ((1,7 ± 0,3) бала, максимум — 3 бали).

Висновки. У Закарпатській області, як і в цілому по Україні, спостерігається тенденція до збільшення кількості випадків МІ, що може бути зумовлене «постарінням» населення. Когнітивні порушення, переважно уваги та пам’яті, різного ступеня вираженості спостерігають у більшості хворих, які перенесли МІ. Не виявлено статистично достовірних даних щодо вираженості когнітивних порушень залежно від локалізації процесу в головному мозку.

Ключові слова: мозковий інсульт, епідеміологія, когнітивні порушення.

 

Эпидемиология инсульта в Закарпатской области и когнитивные нарушения у больных в ранний постинсультный период

А.Р. ПУЛЫК

Цель — изучить эпидемиологию мозгового инсульта (МИ) в Закарпатской области и состояние когнитивного дефицита у больных, перенесших МИ.

Материалы и методы. Проведено эпидемиологическое исследование среди взрослого населения Закарпатской области. Проспективное наблюдение велось за больными в возрасте 18 лет и старше, которые перенесли МИ в течение 2006—2008 годов (5017 случаев). Для мониторинга клинического состояния больных, перенесших МИ, была разработана анкета, которую заполняли во все случаях госпитализации в неврологический стационар по поводу острого нарушения мозгового кровообращения. Для исследования когнитивного дефицита была использована короткая шкала психического состояния больного (Mini-Mental State Examination).

Результаты. Анализ демографической картины на протяжении всех годов исследования продемонстрировал рост численности взрослого населения как трудоспособного, так и пожилого возраста, на фоне снижения численности населения детского и подросткового возраста. Заболеваемость МИ в области за эти годы составила (1,78 ± 0,20) случая на 1000 взрослого населения, смертность — (0,33 ± 0,01) случая. Когнитивные нарушения разной степени выраженности наблюдали у 79 % больных, перенесших МИ. Исследование характера выраженности когнитивных нарушений показало, что наиболее страдает у больных после перенесенного МИ внимание ((1,2 ± 0,1) балла, максимум — 3 балла) и память ((1,7 ± 0,3) балла, максимум — 3 балла).

Выводы. В Закарпатской области, как и в целом по Украине, наблюдается тенденция к увеличению количества случаев МИ, что может быть обусловлено «постарением» населения. Когнитивные нарушения, преимущественно внимания и памяти, разной степени выраженности наблюдают у большинства больных, перенесших МИ. Не выявлено статистически достоверных данных о выраженности когнитивных нарушений в зависимости от локализации процесса в головном мозге.

Ключевые слова: мозговой инсульт, эпидемиология, когнитивные нарушения.

11. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Міжпівкульна асиметрія у хворих із синкопальними станами

Л.В. БЕРЕЗОВЧУК

Мета — визначення кількісних показників ЕЕГ, характерних для хворих із синкопальними станами.

Матеріали і методи. У 7 хворих віком від 26 до 72 років із синкопальними станами досліджували біоелектричну активність головного мозку методом ЕЕГ. Аналізували сумарну потужність біоелектричного сигналу (α-, β-, δ- i θ-ритмів, мкВ2) в кожній з досліджуваних точок голови. Статистичну обробку даних проводили з використанням непараметричного критерію відмінності для двох спряжених сукупностей — Т-критерію Вілкоксона. Епоха аналізу — 10 с.

Результати. У хворих, які страждають на синкопальні стани, на фоновій ЕЕГ спостерігається перевищення сумарної потужності біоелектричного сигналу в лівій скроневій та лівій лобній ділянці порівняно з правими відділами головного мозку в середньому на 114 та 55 % відповідно.

Висновки. Хворі із синкопальними станами невідомої етіології в свідомості в стані спокою мають виражену міжпівкульну асиметрію за сумарною потужністю біоелектричного сигналу в скроневих відділах головного мозку з достовірним перевищенням сигналу з лівого боку.

Ключові слова: синкопальні стани, електроенцефалографія, міжпівкульна асиметрія.

 

Межполушарная асимметрия у больных с синкопальными состояниями

Л.В. БЕРЕЗОВЧУК

Цель — определение количественных показателей ЭЭГ, характерных для больных с синкопальными состояниями.

Материалы и методы. У 7 больных в возрасте от 26 до 72 лет с синкопальными состояниями исследовали биоэлектрическую активность головного мозга методом ЭЭГ. Анализировали суммарную мощность биоэлектрического сигнала (α-, β-, δ- и θ-ритмов, мкВ2) в каждой из исследуемых точек головы. Статистическую обработку данных проводили с использованием непараметрического критерия различия для двух сопряженных совокупностей — Т-критерия Вилкоксона. Эпоха анализа — 10 с.

Результаты. У больных, страдающих синкопальными состояниями неясной этиологии, на фоновой ЭЭГ наблюдается превышение суммарной мощности биоэлектрического сигнала в левой височной и левой лобной области по сравнению с правыми отделами головного мозга в среднем на 114 и 55 % соответственно.

Выводы. Больные, страдающие синкопальными состояниями неясной этиологии, в сознании в состоянии покоя имеют выраженную межполушарную асимметрию по суммарной мощности биоэлектрического сигнала в височных отделах головного мозга с достоверным превышением сигнала с левой стороны.

Ключевые слова: синкопальные состояния, электроэнцефалография, межполушарная асимметрия.

12. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Дослідження показників якості життя, пов’язаних зі здоров’ям, у хворих на розсіяний склероз

Л.І. СОКОЛОВА, Г.В. ГУДЗЕНКО

Мета — вивчення показників якості життя (ЯЖ) хворих на розсіяний склероз (РС) із застосуванням опитувальника SF-36 залежно від клінічних особливостей та типу перебігу хвороби.

Матеріали і методи. Обстежено 50 хворих на РС та 20 практично здорових осіб контрольної групи. Пацієнтів з РС було розподілено на декілька груп залежно від ступеня неврологічного дефіциту, типу перебігу, тривалості хвороби та статі. Хворим провели клініко-неврологічне обстеження. ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальника SF-36.

Результати. У обстежених хворих з РС установлено залежність між ступенем неврологічного дефіциту та ЯЖ. Зниження показників ЯЖ відбувалося переважно за рахунок фізичного компонента, тоді як психологічний компонент ЯЖ не зазнав суттєвих змін. Виявлено відмінності в оцінці ЯЖ пацієнтами з різними типами перебігу захворювання. Пацієнти контрольної групи оцінювали ЯЖ значно вище, ніж хворі на РС.

Висновки. Зі збільшенням неврологічного дефіциту, ступеня інвалідизації та тривалості хвороби прогресивно знижуються показники ЯЖ пацієнтів з РС. Опитувальник SF-36, разом із загальноприйнятою шкалою EDSS, можна використовувати для оцінки різних симптомів РС. Вивчення показників ЯЖ, пов’язаних зі здоров’ям, у хворих на РС дасть змогу значно розширити знання щодо впливу захворювання на різні аспекти життя пацієнтів.

Ключові слова: розсіяний склероз, якість життя, опитувальник SF-36.

 

Исследование показателей качества жизни, связанных со здоровьем, у больных рассеянным склерозом

Л.И. СОКОЛОВА, А.В. ГУДЗЕНКО

Цель — изучение показателей качества жизни (КЖ) пациентов с рассеянным склерозом (РС) с использованием опросника SF-36 в зависимости от клинических особенностей и типа течения заболевания.

Материалы и методы. Обследовано 50 больных с РС и 20 практически здоровых людей контрольной группы. Пациенты с РС были разделены на несколько групп в зависимости от степени неврологического дефицита, типа течения, длительности болезни и пола. Больным провели клинико-неврологическое обследование. КЖ оценивали при помощи опросника SF-36.

Результаты. У обследованных больных с РС установлена зависимость между степенью неврологического дефицита и КЖ. Снижение показателей КЖ происходило преимущественно за счет физического компонента, в то время как психологический компонент КЖ существенно не изменялся. Выявлены отличия в оценке КЖ пациентами с разными типами течения заболевания. Пациенты контрольной группы оценивают КЖ значительно выше, чем больные РС.

Выводы. По мере нарастания неврологического дефицита, степени инвалидизации и увеличения длительности болезни прогрессивно снижаются показатели КЖ пациентов с РС. Опросник SF-36, наряду с общепринятой шкалой EDSS, можно использовать для оценки разных симптомов РС. Изучение показателей КЖ, связанных со здоровьем, у больных с РС позволит значительно расширить знания о влиянии заболевания на разные аспекты жизни пациентов.

Ключевые слова: рассеянный склероз, качество жизни, опросник SF-36.

13. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Нейрохірургічне лікування травматичних пошкоджень краніовертебрального з’єднання

Є.І. СЛИНЬКО, О.М. ХОНДА, В.М. БУРИК

Мета — визначення ефективної тактики лікування хворих із травмами краніовертебрального з’єднання (КВЗ).

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 11 хворих із травматичним ушкодженням КВЗ за період з 2001 до 2003 року із застосуванням сучасних фіксуючих систем у першій спінальній клініці Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. У 8 хворих було виконано задню окципіто-цервікальну стабілізацію в різних модифікаціях, 3 хворих оперовано за допомогою передніх оперативних доступів (у 2 — трансоральне видалення зубоподібного відростка С2 хребця з подальшою стабілізацією, у 1 — трансдентальна гвинтова фіксація зубоподібного відростка С2 хребця).

Результати. У віддалений післяопераційний період у всіх оглянутих хворих виявлено формування кісткової мозолі і відсутність вторинної нестабільності КВЗ.

Висновки. Застосування сучасних стабілізуючих систем дає змогу значно поліпшити результати лікування хворих із травматичним ураженням КВЗ, запобігти виникненню повторного зсуву і додаткової компресії спинного мозку. Рання інструментальна стабілізація також дає змогу значно скоротити термін перебування хворого в медичній установі і сприяє значному прискоренню відновлення працездатності.

Ключові слова: травма краніовертебрального з’єднання, окципіто-цервікальна фіксація, атланто-аксіальний артродез, трансдентальна гвинтова фіксація.

 

Нейрохирургическое лечение травматических повреждений краниовертебрального соединения

Е.И. СЛЫНЬКО, А.Н. ХОНДА, В.М. БУРИК

Цель — определение эффективной тактики лечения больных с травмами краниовертебрального соединения (КВС).

Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 11 больных с травматическим повреждением КВС за период с 2001 по 2003 год с применением современных фиксирующих систем в первой спинальной клинике Института нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины. У 8 больных была выполнена задняя окципито-цервикальная стабилизация в различных модификациях, 3 больных оперированы с помощью передних оперативных доступов (у 2 — трансоральное удаление зубовидного отростка С2 позвонка с последующей стабилизацией, у 1 — трансдентальная винтовая фиксация зубовидного отростка С2 позвонка).

Результаты. В отдаленный послеоперационный период у всех осмотренных больных обнаружено формирование костной мозоли и отсутcтвие вторичной нестабильности КВС.

Выводы. Применение современных стабилизирующих систем позволяет существенно улучшить результаты лечения больных с травматическим поражением КВС, предупредить возникновение повторного смещения и дополнительной компрессии спинного мозга. Ранняя инструментальная стабилизация также позволяет существенно сократить время пребывания больного в медицинском учреждении и способствует значительному ускорению восстановления трудоспособности.

Ключевые слова: травма краниовертебрального соединения, акципито-цервикальная фиксация, атланто-аксиальный артродез, трансдентальная винтовая фиксация.

14. ОГЛЯДИ

 

Експериментальні моделі ішемічного ураження головного мозку

В.Г. КОСТИНСЬКИЙ

Ішемія головного мозку як одна з основних причин інвалідності та смерті у світі є великою медичною та біологічною проблемою. Розуміння механізмів ушкодження та нейропротекції при цьому ураженні надзвичайно важливе для вивчення нових підходів до лікування ішемії головного мозку. Для дослідження цієї патології на сьогодні розроблено велику кількість експериментальних моделей. У цій статті розглянуто основні моделі вогнищевої та глобальної ішемії головного мозку на тваринах.

Ключові слова: моделі ішемії, мозковий кровообіг, вогнищева ішемія, глобальна ішемія, оклюзія.

 

Экспериментальные модели ишемического повреждения головного мозга

В.Г. КОСТИНСКИЙ

Ишемия головного мозга как одна из основных причин смерти и инвалидности в мире является большой медицинской и биологической проблемой. Понимание механизмов повреждения и нейропротекции при этом поражении является крайне важным для изучения новых подходов к лечению ишемии головного мозга. Для исследования этой патологии в настоящее время разработано большое количество экспериментальных моделей. В этой статье рассмотрены основные модели очаговой и глобальной ишемии головного мозга на животных.

Ключевые слова: модели ишемии, мозговое кровообращение, очаговая ишемия, глобальная ишемия, окклюзия.

15. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Можливості пірацетаму в ангіоневрології: механізми дії та клінічне застосування

С.Г. БУРЧИНСЬКИЙ

Розглянуто сучасні проблеми фармакотерапії та фармакопрофілактики в ангіоневрології. Проаналізовано можливості застосування із зазначеною метою ноотропних засобів. Основну увагу приділено механізмам дії та клініко-фармакологічним ефектам «золотого стандарту» ноотропів — пірацетаму. Обґрунтовано можливості і перспективи застосування пірацетаму (Ноотропілу) як препарату вибору при різних формах судинної патології головного мозку.

Ключові слова: цереброваскулярні захворювання, профілактика, ноотропні препарати, пірацетам.

 

Возможности пирацетама в ангионеврологии: механизмы действия и клиническое применение

С.Г. БУРЧИНСКИЙ

Рассмотрены современные проблемы фармакотерапии и фармакопрофилактики в ангионеврологии. Проанализированы возможности применения с упомянутой целью ноотропных средств. Основное внимание уделено механизмам действия и клинико-фармакологическим эффектам «золотого стандарта» ноотропов – пирацетама. Обоснованы возможности и перспективы использования пирацетама (Ноотропила) как препарата выбора при разных формах сосудистой патологии головного мозга.

Ключевые слова: цереброваскулярные заболевания, профилактика, ноотропные препараты, пирацетам.

16. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ

 

Ультрафонофорез мазі Хондрасил у комплексному лікуванні хворих з остеохондрозом хребта

Є.Г. ПЕДАЧЕНКО, В.М. ЖДАНОВА, О.Ю. ГРАБАРЧУК

Доведено ефективність застосування мазі Хондрасил у комплексному лікуванні хворих з остеохондрозом хребта, ускладненим розвитком протрузій та невеликих гриж міжхребцевих дисків. Використання ультрафонофорезу мазі Хондрасил є ефективнішим, ніж місцеве нанесення препарату, і дає змогу значно поліпшити результати лікування хворих з неврологічними виявами дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта.

Ключові слова: остеохондроз хребта, грижі міжхребцевих дисків, лікування.

 

Ультрафонофорез мази Хондрасил в комплексном лечении больных с остеохондрозом позвоночника

Е.Г. ПЕДАЧЕНКО, В.Н. ЖДАНОВА, Е.Ю. ГРАБАРЧУК

Доказана эффективность использования мази Хондрасил в комплексном лечении больных с остеохондрозом позвоночника, осложненным развитием протрузий и небольших грыж межпозвоночных дисков. Использование ультрафонофореза мази Хондрасил более эффективно, чем местное нанесение препарата, и позволяет значительно улучшить результаты лечения больных с неврологическими проявлениями дегенеративно-дистрофических заболеваний позвоночника.

Ключевые слова: остеохондроз хребта, грыжи межпозвоночных дисков, лечение.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»