Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2020-3-29

Ключові слова:

розсіяний склероз, плазмаферез, якість життя, спастичність

Анотація

Мета — оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно‑ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя.

Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік — (37,0 ± 8,8) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфософського. Пацієнти були розподілені на групи залежно від терапевтичного методу: 1‑ша (n = 22) — пульс‑терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2‑га (n = 16) — мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5 разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак‑Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м’язах‑згиначах стегна та коліна і м’язах‑розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF‑36 до лікування та через тиждень після його завершення.

Результати. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя при використанні плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров’я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоційним станом, та обома компонентами — фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично не значущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов’язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебування пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряжене з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту.

Висновки. Використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м’язах‑розгиначах, у пацієнтів з рецидивно‑ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб’єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя.

 

Біографії авторів

K. A. Tarianyk, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

Таряник Катерина Анатоліївна,
к. мед. н., доцент,
доцент кафедри нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою

A. D. Shkodina, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

А. Д. Шкодіна

N. V. Lytvynenko, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

Н. В. Литвиненко

D. I. Boiko, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

Д. І. Бойко

Посилання

Tarianyk KA. Dynamics spasticity treatment in the patients with relapsing-remitting multiple sclerosis [in Ukrainian]. World of Biology and Medicine [in Ukrainian]. 2014;44(2):87-90.

Payenok AV, Tsiumrak IM, Kyrylyuk SYa. Poststroke spasticity: pathophysiology and methods of diagnostics (review of the problem) [in Ukrainian]. Ukrainian neurological Journal. 2014;2:18-24.

Augusto JF, Sayegh J, Delapierre L et al. Addition of plasma exchange to glucocorticosteroids for the treatment of severe Henoch-Schönlein purpura in adults: a case series. American Journal of Kidney Diseases. 2012;59(5):663-669. doi: 10.1053/j.ajkd.2011.12.015.

Doshi A, Chataway J. Multiple sclerosis, a treatable disease. Clinical medicine (London, England). 2016;16(6):53-59. doi: 10.7861/clinmedicine.16-6-s53.

Ehler J, Blechinger S.., Rommer PS. Treatment of the first acute relapse following therapeutic plasma exchange in formerly glucocorticosteroid-unresponsive multiple sclerosis patients-a multicenter study to evaluate glucocorticosteroid responsiveness. International Journal of Molecular Sciences. 2017;18(8):1-12. doi: 10.3390/ijms18081749.

Filenko BM, Roiko NV, Proskurnia SA, Sovhyria SM, Vynnyk NI. Multiple sclerosis: some aspects on pathogenesis and morphology. Bulletin of Problems Biology & Medicine. 2019;148(1):65-70. doi: 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-65-70.

Huang TL, Lin KH, Wang JK. Treatment strategies for neuromyelitis optica. Ci ji yi xue za zhi [Tzu-chi Medical Journal]. 2018;30(4):204-208. doi: 10.4103/tcmj.tcmj_102_18.

Ikeda KM, Lee DH, Fraser JA. Plasma exchange in a patient with tumefactive, corticosteroid-resistant multiple sclerosis. International Journal of MS Care. 2015;17(5):231-235.

Lassmann H. Pathogenic mechanisms associated with different clinical courses of multiple sclerosis. Frontiers in Immunology. 2019;9 (3116):1-14. doi: 10.3389/fimmu.2018.03116.

Lublin FD. New multiple sclerosis phenotypic classification. European neurology. 2014;72 (l):1-5.

Ysrraelit MC, Fiol MP, Gaitán MI, Correale J. Quality of life assessment in multiple sclerosis: Different perception between patients and neurologists. Frontiers in Neurology. 2018;8 (729):1-6. doi: 10.3389/fneur.2017.00729.

Yu YK, Yu F, Ye C. Retrospective analysis of plasma exchange combined with glucocorticosteroids for the treatment of systemic lupus erythematosus-related acute pancreatitis in central China. Journal of Huazhong University of Science and Technology. 2016;36(4):501-508. doi: 10.1007/s11596-016-1615-6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження