Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна — Барре з різним клінічним перебігом

Автор(и)

  • G. G. Simonenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • O. E. Domoratskyi Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine
  • M. O. Stefaniuk Київська міська клінічна лікарня № 6, Ukraine
  • L. V. Dubinina Київська міська клінічна лікарня № 6, Ukraine
  • R. A. Mokrynskyi Київська міська клінічна лікарня № 6, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2019-2-66

Ключові слова:

синдром Гійєна — Барре, інфекційна полінейропатія, гостра ідіопатична полінейропатія, висхідний параліч Ландрі, синдром Міллера — Фішера, імуноглобулін людини класу G

Анотація

Проаналізовано чотири клінічні випадки синдрому Гійєна — Барре у двох жінок та двох чоловіків, які перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Київській міській клінічній лікарні № 6. У перших двох випадках короткий курс (2 тиж) стаціонарного лікування був пов’язаний із загальним середньої тяжкості станом пацієнтів, у яких симптоми обмежувалися порушеннями руху та чутливості у кінцівках. Слабкість у кінцівках і порушення ходи розвивалися поступово. Хворі зверталися до невролога не відразу після появи скарг. Електронейроміографічне обстеження мало вирішальне значення для встановлення діагнозу в цих випадках. У двох спостереженнях захворювання розвинулося після перенесених вірусних інфекцій, в одному випадку — на тлі перенесеного оперативного втручання після травми, в іншому випадку етіологію не визначено. У третьому і четвертому випадках його перебіг був тяжким. Характерними були скарги з залученням черепної іннервації, зокрема, на порушення ковтання. Тяжкість стану швидко наростала з розвитком периферичного тетрапарезу до тетраплегії та неефективності зовнішнього дихання. Стан свідомості пацієнтів майже не порушувався, і навіть при масивному ураженні черепних нервів хворі були доступні контакту через збережені рухи очима або пальцями стоп чи кистей. При виборі методу лікування у наших умовах більш доступним було застосування імуноглобуліну людини (Біовен). Препарат слід призначати на ранній стадії захворювання. Стаціонарне лікування у тяжких випадках тривало понад 3 міс. Окрім штучної вентиляції легень, вирішальне значення для сприятливого прогнозу мали масаж, зміни положення тіла кожні 1 — 2 год, лікувальна фізкультура, заняття з логопедом, міостимуляція, ампліпульс‑терапія. Вкрай важливою була психотерапія: боротьба з депресією, психологічна підтримка і формування позитивної мотивації у хворого.

Біографії авторів

G. G. Simonenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Симоненко Григорій Геннадійович,
к. мед. н., доцент кафедри неврології

O. E. Domoratskyi, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

О. Е. Доморацький

M. O. Stefaniuk, Київська міська клінічна лікарня № 6

М. О. Стефанюк

L. V. Dubinina, Київська міська клінічна лікарня № 6

Л. В. Дубініна

R. A. Mokrynskyi, Київська міська клінічна лікарня № 6

Р. А. Мокринський

Посилання

Balmasova IP, Timchenko OL, Morozova NA et al. Immunological aspects of the pathogenesis of Guillain-Barre syndrome (Russian). Immunology. 2010;31(1):38-42.

Vinnyk EY, Nikiforova TO, Kobets IT Clinical case of successful treatment by antiviral preparations of a patient with a Guillain-Barre syndrome (Ukrainian). Actual Infectology. 2015;4(9):85-87.

Kozhanova EG, Kutashov VA A Guillain-Barre syndrome: modern view on diagnosis and treatment (Russian). Young Scientist. 2015;23:360-363.

Levin OS Polyneuropathy Clinical guide (Russian); M: Medical Information Agency, 2015:480.

Piradov MA, Suponeva NA, Autoimmune Diseases of Nervous System: Problem Statements and Prospects (Russian). Annals of the Russian Academy of medical Sciences. 2015;2:183-187.

Popov AV, Babak SI, Murashko NK. Clinical case of management of the patient with Guillain-Barre syndrome (Ukrainian). Likars’ka Sprava. 2012;6:124-126.

Porokhina ID, Kuzmina SV Differential Diagnosis of Guillain-Barre Syndrome (Russian). Modern scientific researches and innovations. 2016;2. http://web.snauka.ru/issues/2016/02/63246

Studenikin VM, Shelkovsky VI, Pak LA, Tursunhuzhaeva SS, Gutnov SR Intravenous human immunoglobulins for treating Guillain-Barre syndrome in children Effective pharmacotherapy (Russian). Pediatrics. 2012;2:22-26.

Suponeva NA Clinical and diagnostic role of autoantibodies to gangliosides of peripheral nerves: literature revue and own experience (Russian). Neuromuscular Diseases. 2013;1:26-35.

Nyati KK, Nyati R. Role of Campylobacter jejuni infection in the pathogenesis of Guillain–Barre syndrome: An update. Hindawi Publishing Corporation BioMed Research International;2013. Article ID 852195. DOI 10.1155/2013/852195

Yuki N, Hartung H. -P. Guillain–Barre Syndrome. N Engl J Med. 2012;366:2284-2304. DOI: 10.1056/NEJMra1114525

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-10

Номер

Розділ

Випадок із практики